КНП
КНП "Хмельницький обласний протипухлинний центр" ХОР
м. Хмельницький
вул. Пілотська, 1
29009
(0382) 65-02-84
(0382) 65-61-37

Пацієнтам

Array
(
    [ID] => 6
    [~ID] => 6
    [TIMESTAMP_X] => 18.05.2019 16:41:54
    [~TIMESTAMP_X] => 18.05.2019 16:41:54
    [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent
    [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent
    [LID] => s1
    [~LID] => s1
    [CODE] => patients
    [~CODE] => patients
    [API_CODE] => 
    [~API_CODE] => 
    [NAME] => Пациентам
    [~NAME] => Пациентам
    [ACTIVE] => Y
    [~ACTIVE] => Y
    [SORT] => 500
    [~SORT] => 500
    [LIST_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/
    [~LIST_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/
    [DETAIL_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/#ELEMENT_CODE#
    [~DETAIL_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/#ELEMENT_CODE#
    [SECTION_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/#SECTION_CODE#
    [~SECTION_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/#SECTION_CODE#
    [CANONICAL_PAGE_URL] => 
    [~CANONICAL_PAGE_URL] => 
    [PICTURE] => 
    [~PICTURE] => 
    [DESCRIPTION] => 
    [~DESCRIPTION] => 
    [DESCRIPTION_TYPE] => text
    [~DESCRIPTION_TYPE] => text
    [RSS_TTL] => 24
    [~RSS_TTL] => 24
    [RSS_ACTIVE] => Y
    [~RSS_ACTIVE] => Y
    [RSS_FILE_ACTIVE] => N
    [~RSS_FILE_ACTIVE] => N
    [RSS_FILE_LIMIT] => 
    [~RSS_FILE_LIMIT] => 
    [RSS_FILE_DAYS] => 
    [~RSS_FILE_DAYS] => 
    [RSS_YANDEX_ACTIVE] => N
    [~RSS_YANDEX_ACTIVE] => N
    [XML_ID] => 
    [~XML_ID] => 
    [TMP_ID] => 
    [~TMP_ID] => 
    [INDEX_ELEMENT] => Y
    [~INDEX_ELEMENT] => Y
    [INDEX_SECTION] => Y
    [~INDEX_SECTION] => Y
    [WORKFLOW] => N
    [~WORKFLOW] => N
    [BIZPROC] => N
    [~BIZPROC] => N
    [SECTION_CHOOSER] => L
    [~SECTION_CHOOSER] => L
    [LIST_MODE] => 
    [~LIST_MODE] => 
    [RIGHTS_MODE] => S
    [~RIGHTS_MODE] => S
    [SECTION_PROPERTY] => N
    [~SECTION_PROPERTY] => N
    [PROPERTY_INDEX] => N
    [~PROPERTY_INDEX] => N
    [VERSION] => 1
    [~VERSION] => 1
    [LAST_CONV_ELEMENT] => 0
    [~LAST_CONV_ELEMENT] => 0
    [SOCNET_GROUP_ID] => 
    [~SOCNET_GROUP_ID] => 
    [EDIT_FILE_BEFORE] => 
    [~EDIT_FILE_BEFORE] => 
    [EDIT_FILE_AFTER] => 
    [~EDIT_FILE_AFTER] => 
    [SECTIONS_NAME] => Разделы
    [~SECTIONS_NAME] => Разделы
    [SECTION_NAME] => Раздел
    [~SECTION_NAME] => Раздел
    [ELEMENTS_NAME] => Элементы
    [~ELEMENTS_NAME] => Элементы
    [ELEMENT_NAME] => Элемент
    [~ELEMENT_NAME] => Элемент
    [EXTERNAL_ID] => 
    [~EXTERNAL_ID] => 
    [LANG_DIR] => /
    [~LANG_DIR] => /
    [SERVER_NAME] => 
    [~SERVER_NAME] => 
    [USER_HAVE_ACCESS] => 1
    [SECTION] => 
    [ITEMS] => Array
        (
            [0] => Array
                (
                    [ID] => 151
                    [~ID] => 151
                    [IBLOCK_ID] => 6
                    [~IBLOCK_ID] => 6
                    [IBLOCK_SECTION_ID] => 
                    [~IBLOCK_SECTION_ID] => 
                    [NAME] => Що робити, якщо зіштовхнувся з діагнозом «рак шлунку»?
                    [~NAME] => Що робити, якщо зіштовхнувся з діагнозом «рак шлунку»?
                    [ACTIVE_FROM] => 
                    [~ACTIVE_FROM] => 
                    [TIMESTAMP_X] => 13.10.2020 15:49:07
                    [~TIMESTAMP_X] => 13.10.2020 15:49:07
                    [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/shcho-robiti-yakshcho-zishtovkhnuvsya-z-diagnozom-rak-shlunku-/
                    [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/shcho-robiti-yakshcho-zishtovkhnuvsya-z-diagnozom-rak-shlunku-/
                    [LIST_PAGE_URL] => /patients/
                    [~LIST_PAGE_URL] => /patients/
                    [DETAIL_TEXT] => 
Що робити, якщо зіштовхнувся з діагнозом «рак шлунку»?

Діагноз «рак», або «злоякісне захворювання» завжди є складною подією в житті людини та її близьких. Що ж робити, якщо стикнувся з діагнозом рак шлунку? Найважливішим є правильно зробити перші кроки, які здебільшого є визначальними в подальшому перебігу захворювання. Це повідомлення спрямоване для допомоги пацієнтам та їх родичам, щоб зрозуміти алгоритми надання медичної допомоги при даному захворюванні.

Першим етапом є визначення поширеності захворювання, оскільки всі медичні протоколи та рекомендації базуються саме на виборі відповідної тактики лікування , опираючись на стадію захворювання. Необхідними методами діагностики , для досягнення цієї мети, є загальні лабораторні дослідження, фіброгастродуоденоскопія з біопсією, оскільки важливо підтвердити діагноз гістологічно ( під мікроскопом), рентгеноскопія шлунку, комп’ютерна томографія грудної, черевної порожнини та малого тазу, діагностична лапароскопія з цитологічним змивом очеревини. Всі методи обстеження мають певну інформаційну цінність, та доповнюють один одного, для визначення загальної картини захворювання.
Після діагностичного етапу визначається тактика лікування. В своїй роботі ми дотримуємось рекомендацій профільних світових організацій, які займаються боротьбою з онкологічними захворюваннями.

Важливо знати, що при неускладнених формах раку шлунка ( відсутність гострої кровотечі, стенозу виходу зі шлунку, перфорацї пухлини), згідно з рекомендаціями європейської асоціації медичної онкології, пацієнтам, яким діагностовано Іб-ІІІ стадію захворювання, і які підлягають радикальному хірургічному втручанню, починати лікування необхідно з доопераційної (неоад’ювантної) хіміотерапії, що сприяє досягненню майже вдвічі кращих результатів в віддаленому періоді, ніж без її проведення.

Оперативне втручання має здійснюватись по онкологічним принципам, метою якого є видалення частини або всього шлунку з пухлиною, з лімфатичними колекторами, по яким здійснюється метастазування пухлинного процесу. Тому операції такого рівня складності, мають виконуватись тільки в високоспеціалізованих закладах, які спрямованні на  надання медичної допомоги з пухлинною патологією, які забезпечені сучасною медичною апаратурою, фахівцями, які мають досвід в проведені
втручань такого ступеня складності. Правильне ведення післяопераційного періоду також є важливою складовою лікувального процесу, і здійснюється згідно рекомендацій ERAS.

Після відновлення пацієнта, наступною складовою терапії є проведення післяопераційної (адьювантної) хіміотерапії. Іноді в лікуванні пацієнтів зі злоякісним захворюванням шлунку застосовується променева терапія.
Лікування даного захворювання завжди є комплексним, з застосуванням комбінації різних методів, що сприяє досягненню кращих результатів.
Очевидним є той факт, що вибір тактики лікування , завжди є індивідуальним для кожного пацієнта, залежить від наявності та ступеню проявів супутніх захворювань, віку та інших факторів, які впливають на можливість застосування того чи іншого методу лікування.

Бажаємо вам не втрачати надії та успішного лікування!

Запис на консультацію та прийом можливий при особистому зверненні до реєстратури та за допомогою медичної інформаційної системи MEDICS https://medics.com.ua/, уточнити деталі можна за телефоном – ???? 0382-65-82-85

[~DETAIL_TEXT] =>
Що робити, якщо зіштовхнувся з діагнозом «рак шлунку»?

Діагноз «рак», або «злоякісне захворювання» завжди є складною подією в житті людини та її близьких. Що ж робити, якщо стикнувся з діагнозом рак шлунку? Найважливішим є правильно зробити перші кроки, які здебільшого є визначальними в подальшому перебігу захворювання. Це повідомлення спрямоване для допомоги пацієнтам та їх родичам, щоб зрозуміти алгоритми надання медичної допомоги при даному захворюванні.

Першим етапом є визначення поширеності захворювання, оскільки всі медичні протоколи та рекомендації базуються саме на виборі відповідної тактики лікування , опираючись на стадію захворювання. Необхідними методами діагностики , для досягнення цієї мети, є загальні лабораторні дослідження, фіброгастродуоденоскопія з біопсією, оскільки важливо підтвердити діагноз гістологічно ( під мікроскопом), рентгеноскопія шлунку, комп’ютерна томографія грудної, черевної порожнини та малого тазу, діагностична лапароскопія з цитологічним змивом очеревини. Всі методи обстеження мають певну інформаційну цінність, та доповнюють один одного, для визначення загальної картини захворювання.
Після діагностичного етапу визначається тактика лікування. В своїй роботі ми дотримуємось рекомендацій профільних світових організацій, які займаються боротьбою з онкологічними захворюваннями.

Важливо знати, що при неускладнених формах раку шлунка ( відсутність гострої кровотечі, стенозу виходу зі шлунку, перфорацї пухлини), згідно з рекомендаціями європейської асоціації медичної онкології, пацієнтам, яким діагностовано Іб-ІІІ стадію захворювання, і які підлягають радикальному хірургічному втручанню, починати лікування необхідно з доопераційної (неоад’ювантної) хіміотерапії, що сприяє досягненню майже вдвічі кращих результатів в віддаленому періоді, ніж без її проведення.

Оперативне втручання має здійснюватись по онкологічним принципам, метою якого є видалення частини або всього шлунку з пухлиною, з лімфатичними колекторами, по яким здійснюється метастазування пухлинного процесу. Тому операції такого рівня складності, мають виконуватись тільки в високоспеціалізованих закладах, які спрямованні на  надання медичної допомоги з пухлинною патологією, які забезпечені сучасною медичною апаратурою, фахівцями, які мають досвід в проведені
втручань такого ступеня складності. Правильне ведення післяопераційного періоду також є важливою складовою лікувального процесу, і здійснюється згідно рекомендацій ERAS.

Після відновлення пацієнта, наступною складовою терапії є проведення післяопераційної (адьювантної) хіміотерапії. Іноді в лікуванні пацієнтів зі злоякісним захворюванням шлунку застосовується променева терапія.
Лікування даного захворювання завжди є комплексним, з застосуванням комбінації різних методів, що сприяє досягненню кращих результатів.
Очевидним є той факт, що вибір тактики лікування , завжди є індивідуальним для кожного пацієнта, залежить від наявності та ступеню проявів супутніх захворювань, віку та інших факторів, які впливають на можливість застосування того чи іншого методу лікування.

Бажаємо вам не втрачати надії та успішного лікування!

Запис на консультацію та прийом можливий при особистому зверненні до реєстратури та за допомогою медичної інформаційної системи MEDICS https://medics.com.ua/, уточнити деталі можна за телефоном – ???? 0382-65-82-85

[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] =>
Що робити, якщо зіштовхнувся з діагнозом «рак шлунку»?

Діагноз «рак», або «злоякісне захворювання» завжди є складною подією в житті людини та її близьких. Що ж робити, якщо стикнувся з діагнозом рак шлунку? Найважливішим є правильно зробити перші кроки, які здебільшого є визначальними в подальшому перебігу захворювання. Це повідомлення спрямоване для допомоги пацієнтам та їх родичам, щоб зрозуміти алгоритми надання медичної допомоги при даному захворюванні.

Першим етапом є визначення поширеності захворювання, оскільки всі медичні протоколи та рекомендації базуються саме на виборі відповідної тактики лікування , опираючись на стадію захворювання. Необхідними методами діагностики , для досягнення цієї мети, є загальні лабораторні дослідження, фіброгастродуоденоскопія з біопсією, оскільки важливо підтвердити діагноз гістологічно ( під мікроскопом), рентгеноскопія шлунку, комп’ютерна томографія грудної, черевної порожнини та малого тазу, діагностична лапароскопія з цитологічним змивом очеревини. Всі методи обстеження мають певну інформаційну цінність, та доповнюють один одного, для визначення загальної картини захворювання.
Після діагностичного етапу визначається тактика лікування. В своїй роботі ми дотримуємось рекомендацій профільних світових організацій, які займаються боротьбою з онкологічними захворюваннями.

[~PREVIEW_TEXT] =>
Що робити, якщо зіштовхнувся з діагнозом «рак шлунку»?

Діагноз «рак», або «злоякісне захворювання» завжди є складною подією в житті людини та її близьких. Що ж робити, якщо стикнувся з діагнозом рак шлунку? Найважливішим є правильно зробити перші кроки, які здебільшого є визначальними в подальшому перебігу захворювання. Це повідомлення спрямоване для допомоги пацієнтам та їх родичам, щоб зрозуміти алгоритми надання медичної допомоги при даному захворюванні.

Першим етапом є визначення поширеності захворювання, оскільки всі медичні протоколи та рекомендації базуються саме на виборі відповідної тактики лікування , опираючись на стадію захворювання. Необхідними методами діагностики , для досягнення цієї мети, є загальні лабораторні дослідження, фіброгастродуоденоскопія з біопсією, оскільки важливо підтвердити діагноз гістологічно ( під мікроскопом), рентгеноскопія шлунку, комп’ютерна томографія грудної, черевної порожнини та малого тазу, діагностична лапароскопія з цитологічним змивом очеревини. Всі методи обстеження мають певну інформаційну цінність, та доповнюють один одного, для визначення загальної картини захворювання.
Після діагностичного етапу визначається тактика лікування. В своїй роботі ми дотримуємось рекомендацій профільних світових організацій, які займаються боротьбою з онкологічними захворюваннями.

[PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_PICTURE] => Array ( [ID] => 466 [TIMESTAMP_X] => Bitrix\Main\Type\DateTime Object ( [value:protected] => DateTime Object ( [date] => 2020-10-13 15:49:07.000000 [timezone_type] => 3 [timezone] => Europe/Kiev ) ) [MODULE_ID] => iblock [HEIGHT] => 240 [WIDTH] => 320 [FILE_SIZE] => 15309 [CONTENT_TYPE] => image/jpeg [SUBDIR] => iblock/c98 [FILE_NAME] => лечение_рака_желудка.jpg [ORIGINAL_NAME] => лечение_рака_желудка.jpg [DESCRIPTION] => онкологія, протипухлинний центр хмельницький хірург рак шлунку лікування протокол стандарт найкраще лікування [HANDLER_ID] => [EXTERNAL_ID] => 54475b313221165268c4030d53f8dd99 [~src] => [SRC] => /upload/iblock/c98/%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D1%80%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B6%D0%B5%D0%BB%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B0.jpg [UNSAFE_SRC] => /upload/iblock/c98/лечение_рака_желудка.jpg [SAFE_SRC] => /upload/iblock/c98/%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D1%80%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B6%D0%B5%D0%BB%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B0.jpg [ALT] => Що робити, якщо зіштовхнувся з діагнозом «рак шлунку»? [TITLE] => Що робити, якщо зіштовхнувся з діагнозом «рак шлунку»? ) [~PREVIEW_PICTURE] => 466 [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 449 [~SORT] => 449 [CODE] => shcho-robiti-yakshcho-zishtovkhnuvsya-z-diagnozom-rak-shlunku- [~CODE] => shcho-robiti-yakshcho-zishtovkhnuvsya-z-diagnozom-rak-shlunku- [EXTERNAL_ID] => 151 [~EXTERNAL_ID] => 151 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( ) ) [1] => Array ( [ID] => 145 [~ID] => 145 [IBLOCK_ID] => 6 [~IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [~IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Мініінвазивні хірургічні та діагностичні маніпуляції під УЗД [~NAME] => Мініінвазивні хірургічні та діагностичні маніпуляції під УЗД [ACTIVE_FROM] => [~ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 22.06.2020 15:33:48 [~TIMESTAMP_X] => 22.06.2020 15:33:48 [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/miniinvazivni-khirurgichni-ta-diagnostichni-manipulyatsii-pid-uzd/ [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/miniinvazivni-khirurgichni-ta-diagnostichni-manipulyatsii-pid-uzd/ [LIST_PAGE_URL] => /patients/ [~LIST_PAGE_URL] => /patients/ [DETAIL_TEXT] =>
Світова тенденція хірургічних втручань на внутрішніх органах людини спрямована на проведення операцій максимально бережливими методами. Сучасне обладнання дає змогу проводити хірургічні маніпуляції, при яких виконується необхідний об’єм втручання з дотриманням санітарно-епідеміологічних та гігієнічних вимог, одночасно значно зменшуючи операційну травму, не застосовуючи великих розрізів на тілі людини. Такі методики сприяють швидшому одужанню та реабілітації пацієнтів. Важливим фактором є і косметологічний ефект внаслідок втручання.
Відомо, що захворюваність на злоякісні новоутворення щорічно зростає. Для того, щоб проводити лікування онкологічних пацієнтів, застосовуючи новітні технології, необхідне відповідне обладнання та підготовлені фахівці.
КНП «Хмельницький обласний протипухлинний центр» також спрямовує свою роботу у зазначеному напрямку. В 2019-2020 рр. продовжувалась робота по запровадженню малоінвазивних нетравматичних методик, що дають змогу вибрати найбільш раціональний метод лікування, який підходить конкретному пацієнту.
За активного сприяння керівника закладу Мороза В.А. придбане сучасне обладнання, яке дозволяє широко впроваджувати новітні методики діагностики та лікування, з метою покращення якості надання медичної допомоги. Одним з таких напрямків, який все більше застосовується у всіх медичних сферах, та активно розвивається в закладі є мініінвазивні хірургічні та діагностичні маніпуляції під ультразвуковою навігацією.
  
Основні переваги мініінвазивної хірургії під УЗ-контролем:
  • мінімальна травматичність, суттєве зниження післяопераційних ускладнень, зменшення періоду відновлення і реабілітації, косметичний ефект;
  • можливість проведення втручання у важких хворих, для яких складна операція під загальним наркозом має великі ризики, а також для паліативного лікування, з метою покращення якості та продовження життя онкологічним хворим, людям похилого віку;
  • надійність спрямованого контролю за процесом, що підвищує ефект прицільного втручання при зведенні до мінімуму ризику травмування суміжних органів;
В закладі активно виконуються такі мініінвазивні діагностичні втручання під УЗД контролем як: біопсія новоутворень печінки, підшлункової залози, пухлин черевної порожнини та за-очеревинного простору, простати, пухлин малого тазу (включно трансректальним та трансвагінальним доступом), здухвинних та парааортальних лімфовузлів. Складнісь процедури залежить від локалізації, розміру пухлинного процесу, та близькості до важливих анатомічних структур. Це дозволяє встановити діагноз з мінімальним ризиком для здоров’я пацієнта, мінімальними фінансовими затратами, дозволяє уникнути потреби проведення більш травматичних хірургічних втручань, а також, в короткий термін встановити діагноз та розпочати правильне лікування. Також виконуються мініінвазивні хірургічні втручання під УЗД контролем такі як: дренування рідинних утворень, абсцесів черевної порожнини, заочеревинного простору та малого тазу.
Розпочато роботу над мініінвазивним дренуванням жовчних протоків. Вперше в закладі та області виконано черезшкірну, через печінкову холецистостомію під ультразвуковим контролем (Юдін І.С., Батюк С.І.). Втручання такого типу застосовуються при механічних жовтяницях різного ґенезу, з метою декомпресії біліарної гіпертензії, створення шляху відтоку для жовчі, що дозволяє надати допомогу таким пацієнтам в найменш травматичний спосіб.
20200613_221006.jpg
20200613_221810.jpg

трепан біопсія пухлини підшлункової залози

20200613_223726.jpg

трепан біопсія парааортального лімфовузла

трансректальна біопсія простати
трепан біопсія метастазу в лімфовузол

трепан біопсія метастазу в печінку



[~DETAIL_TEXT] =>
Світова тенденція хірургічних втручань на внутрішніх органах людини спрямована на проведення операцій максимально бережливими методами. Сучасне обладнання дає змогу проводити хірургічні маніпуляції, при яких виконується необхідний об’єм втручання з дотриманням санітарно-епідеміологічних та гігієнічних вимог, одночасно значно зменшуючи операційну травму, не застосовуючи великих розрізів на тілі людини. Такі методики сприяють швидшому одужанню та реабілітації пацієнтів. Важливим фактором є і косметологічний ефект внаслідок втручання.
Відомо, що захворюваність на злоякісні новоутворення щорічно зростає. Для того, щоб проводити лікування онкологічних пацієнтів, застосовуючи новітні технології, необхідне відповідне обладнання та підготовлені фахівці.
КНП «Хмельницький обласний протипухлинний центр» також спрямовує свою роботу у зазначеному напрямку. В 2019-2020 рр. продовжувалась робота по запровадженню малоінвазивних нетравматичних методик, що дають змогу вибрати найбільш раціональний метод лікування, який підходить конкретному пацієнту.
За активного сприяння керівника закладу Мороза В.А. придбане сучасне обладнання, яке дозволяє широко впроваджувати новітні методики діагностики та лікування, з метою покращення якості надання медичної допомоги. Одним з таких напрямків, який все більше застосовується у всіх медичних сферах, та активно розвивається в закладі є мініінвазивні хірургічні та діагностичні маніпуляції під ультразвуковою навігацією.
  
Основні переваги мініінвазивної хірургії під УЗ-контролем:
  • мінімальна травматичність, суттєве зниження післяопераційних ускладнень, зменшення періоду відновлення і реабілітації, косметичний ефект;
  • можливість проведення втручання у важких хворих, для яких складна операція під загальним наркозом має великі ризики, а також для паліативного лікування, з метою покращення якості та продовження життя онкологічним хворим, людям похилого віку;
  • надійність спрямованого контролю за процесом, що підвищує ефект прицільного втручання при зведенні до мінімуму ризику травмування суміжних органів;
В закладі активно виконуються такі мініінвазивні діагностичні втручання під УЗД контролем як: біопсія новоутворень печінки, підшлункової залози, пухлин черевної порожнини та за-очеревинного простору, простати, пухлин малого тазу (включно трансректальним та трансвагінальним доступом), здухвинних та парааортальних лімфовузлів. Складнісь процедури залежить від локалізації, розміру пухлинного процесу, та близькості до важливих анатомічних структур. Це дозволяє встановити діагноз з мінімальним ризиком для здоров’я пацієнта, мінімальними фінансовими затратами, дозволяє уникнути потреби проведення більш травматичних хірургічних втручань, а також, в короткий термін встановити діагноз та розпочати правильне лікування. Також виконуються мініінвазивні хірургічні втручання під УЗД контролем такі як: дренування рідинних утворень, абсцесів черевної порожнини, заочеревинного простору та малого тазу.
Розпочато роботу над мініінвазивним дренуванням жовчних протоків. Вперше в закладі та області виконано черезшкірну, через печінкову холецистостомію під ультразвуковим контролем (Юдін І.С., Батюк С.І.). Втручання такого типу застосовуються при механічних жовтяницях різного ґенезу, з метою декомпресії біліарної гіпертензії, створення шляху відтоку для жовчі, що дозволяє надати допомогу таким пацієнтам в найменш травматичний спосіб.
20200613_221006.jpg
20200613_221810.jpg

трепан біопсія пухлини підшлункової залози

20200613_223726.jpg

трепан біопсія парааортального лімфовузла

трансректальна біопсія простати
трепан біопсія метастазу в лімфовузол

трепан біопсія метастазу в печінку



[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] => Світова тенденція хірургічних втручань на внутрішніх органах людини спрямована на проведення операцій максимально бережливими методами. Сучасне обладнання дає змогу проводити хірургічні маніпуляції, при яких виконується необхідний об’єм втручання з дотриманням санітарно-епідеміологічних та гігієнічних вимог, одночасно значно зменшуючи операційну травму, не застосовуючи великих розрізів на тілі людини. Такі методики сприяють швидшому одужанню та реабілітації пацієнтів. Важливим фактором є і косметологічний ефект внаслідок втручання.
КНП «Хмельницький обласний протипухлинний центр» також спрямовує свою роботу у зазначеному напрямку. В 2019-2020 рр. продовжувалась робота по запровадженню малоінвазивних нетравматичних методик, що дають змогу вибрати найбільш раціональний метод лікування, який підходить конкретному пацієнту. [~PREVIEW_TEXT] => Світова тенденція хірургічних втручань на внутрішніх органах людини спрямована на проведення операцій максимально бережливими методами. Сучасне обладнання дає змогу проводити хірургічні маніпуляції, при яких виконується необхідний об’єм втручання з дотриманням санітарно-епідеміологічних та гігієнічних вимог, одночасно значно зменшуючи операційну травму, не застосовуючи великих розрізів на тілі людини. Такі методики сприяють швидшому одужанню та реабілітації пацієнтів. Важливим фактором є і косметологічний ефект внаслідок втручання.
КНП «Хмельницький обласний протипухлинний центр» також спрямовує свою роботу у зазначеному напрямку. В 2019-2020 рр. продовжувалась робота по запровадженню малоінвазивних нетравматичних методик, що дають змогу вибрати найбільш раціональний метод лікування, який підходить конкретному пацієнту. [PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_PICTURE] => [~PREVIEW_PICTURE] => [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 500 [~SORT] => 500 [CODE] => miniinvazivni-khirurgichni-ta-diagnostichni-manipulyatsii-pid-uzd [~CODE] => miniinvazivni-khirurgichni-ta-diagnostichni-manipulyatsii-pid-uzd [EXTERNAL_ID] => 145 [~EXTERNAL_ID] => 145 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( ) ) [2] => Array ( [ID] => 143 [~ID] => 143 [IBLOCK_ID] => 6 [~IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [~IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Платні послуги [~NAME] => Платні послуги [ACTIVE_FROM] => [~ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 30.05.2020 15:50:37 [~TIMESTAMP_X] => 30.05.2020 15:50:37 [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/platni-poslugi/ [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/platni-poslugi/ [LIST_PAGE_URL] => /patients/ [~LIST_PAGE_URL] => /patients/ [DETAIL_TEXT] => Відповідно до Розпорядження Голови обласної державної адміністрації Дмитра Габінета №371/2020-Р від 21.05.2020р. затверджено тарифи на платні послуги, що надаються комунальним некомерційним підприємством “Хмельницький обласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради. Радимо ознайомитись із ними за посиланнями на нашому сайті.
Розпорядження про затвердження тарифів на платні послуги, що надаються комунальним некомерційним підприємством “Хмельницький обласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради

Додаток до розпорядження про затвердження тарифів на платні послуги, що надаються ко- мунальним некомерційним під- приємством “Хмельницький об- ласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради

Т А Р И Ф И

на платні послуги, що надаються комунальним некомерційним підприємством “Хмельницький обласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради

 


№ 

з/п

Назва послуги

Тариф на послугу без

урахування

ПДВ (грн)

1

2

3

1

Лабораторні, діагностичні та консультативні послуги за зверненням громадян, що надаються без направлення лікаря:

1)

загальний аналіз сечі

72,03

2)

визначення ШОЕ 

13,80

3)

визначення концентрації глюкози

42,63

4)

визначення електролітів сироватки крові

163,89

5)

проведення дослідження на гематологічному аналізаторі ВС-3000 plus

32,54

6)

проведення дослідження на гематологічному аналізаторі ABACUS ЗСТ

25,56

7)

забір венозної крові для біохімічних досліджень

19,17

8)

забір венозної крові для дослідження гемостазу

20,27

9)

забір венозної крові для гематологічних досліджень

19,19

10)

забір венозної крові для імуноферментних досліджень

19,52

11)

проведення підрахунку лейкоцитарної формули

36,09

12)

проведення підрахунку ретикулоцитів

53,19

13)

проведення біохімічних аналізів на альбумін на автоматичному аналізаторі

32,93

14)

проведення біохімічних аналізів на загальний білок крові на автоматичному аналізаторі 

37,08

15)

проведення біохімічних аналізів на білірубін загальний на автоматичному аналізаторі

34,10

16)

проведення біохімічних аналізів на білірубін прямий на напівавтоматичному аналізаторі

21,76

17)

проведення біохімічних аналізів на сечовину на автоматичному аналізаторі 

33,66

18)

проведення біохімічних аналізів на креатинін на автоматичному аналізаторі 

33,18

19)

проведення біохімічних аналізів на аспартатамінотрансферазу на автоматичному аналізаторі

34,12

20)

проведення біохімічних аналізів на аланінамінотрансферазу на автоматичному аналізаторі

34,18

21)

проведення біохімічних аналізів на сечову кислоту на автоматичному аналізаторі

35,08

22)

проведення біохімічних аналізів на лужну фосфатазу на автоматичному аналізаторі

34,95

23)

проведення біохімічних аналізів на  лактатдегідрогеназу на автоматичному аналізаторі

34,25

24)

проведення біохімічних аналізів на альфа-амілазу на автоматичному аналізаторі

40,78

25)

проведення біохімічних аналізів на холестерин загальний на автоматичному аналізаторі

34,02

26)

проведення біохімічних аналізів на холестерин ліпопротеїну високої щільності на напівавтоматичному аналізаторі

38,00

27)

проведення біохімічних аналізів на тригліцериди на автоматичному аналізаторі 

37,07

28)

проведення біохімічних аналізів на кальцій на автоматичному аналізаторі 

33,71

29)

проведення біохімічних аналізів на гамма-глутамілтрансферази на напівавтоматичному аналізаторі

20,58

30)

проведення біохімічних аналізів на магній на напівавтоматичному аналізаторі 

25,10

31)

проведення біохімічних аналізів на фосфор на напівавтоматичному аналізаторі 

23,50

32)

проведення досліджень на протромбіновий час, міжнародне нормалізоване відношення, вміст протромбіну по Квіку на автоматичному гемокоагулометрі

91,80

33)

проведення досліджень на фібриноген на автоматичному гемокоагулометрі 

89,11

34)

проведення досліджень на активований частковий тромбопластиновий час на автоматичному гемокоагулометрі

94,33

35)

проведення імунологічних досліджень на визначення групи крові за системою АВ0 та системою Rhesus

61,46

36)

проведення імунологічних досліджень на ревмопроби

50,75

37)

проведення імуноферментних аналізів на простато-специфічний антиген

164,08

38)

проведення імуноферментних аналізів на СА 125 (пухлинний маркер захворювання яєчників)

176,70

39)

проведення імуноферментних аналізів на СА 19-9 (пухлинний маркер захворювання підшлункової залози, печінки, шлунковокишкового тракту)

208,56

40)

проведення імуноферментних аналізів на СА 15-3 (пухлинний маркер захворювання залози)

238,21

41)

проведення імуноферментних аналізів на REA (раковоембріональний антиген – пухлинний маркер захворювання шлунково-кишкового тракту)

183,43

42)

проведення імуноферментних аналізів на хоріонічний гонадотропін

182,16

43)

проведення імуноферментних аналізів на альфа-фетопротеїн

182,16

44)

проведення імуноферментних аналізів на тиреотропний гормон

172,37

45)

проведення імуноферментних аналізів на тироксин вільний

187,88

46)

проведення імуноферментних аналізів на трийодтиронін вільний

193,60

47)

проведення імуноферментних аналізів на антитіла до тиреопероксидази

187,88

48)

проведення імуноферментних аналізів на тиреоглобулін

180,46

49)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методом Папенгейма І категорії складності

41,62

50)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методом Папенгейма II категорії складності

73,96

51)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методом Папенгейма II категорії складності (з фільтром для середовища збереження клітин)

157,96

52)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методом Папенгейма III категорії складності

183,64

53)

цитологічне дослідження матеріалу щитоподібної залози І категорії складності

193,82

54)

цитологічне дослідження матеріалу щитоподібної залози ІІ категорії складності

226,16

55)

цитологічне дослідження матеріалу щитоподібної залози ІІІ категорії складності

335,83

56)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методикою фарбування азуреозиновою сумішшю І категорії складності

39,29

57)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методикою фарбування азуреозиновою сумішшю II категорії складності

71,63

58)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методикою фарбування азуреозиновою сумішшю III категорії складності

181,31

59)

цитологічне дослідження матеріалу методом Папаніколау І категорії складності

182,24

60)

цитологічне дослідження матеріалу методом Папаніколау II категорії складності

214,58

61)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методом Папаніколау І категорії складності

324,25

62)

приготування і мікроскопія нативних цитологічних препаратів у кабінеті ультразвукових досліджень

47,19

63)

ультразвукове дослідження комплексне (печінка + жовчний міхур + жовчні протоки + підшлункова залоза + селезінка)

301,08

64)

ультразвукове дослідження печінки,  жовчного міхура та жовчних протоків

112,91

65)

ультразвукове дослідження печінки

75,27

66)

ультразвукове дослідження жовчного міхура та жовчних протоків

75,27

67)

ультразвукове дослідження підшлункової залози

112,91

68)

ультразвукове дослідження селезінки та судин портальної системи

112,91

69)

ультразвукове дослідження сечостатевої системи для чоловіків комплексне (нирки + наднирникові залози + сечовий міхур з визначенням залишкової сечі + передміхурова залоза)

301,08

70)

ультразвукове дослідження нирок та наднирникових залоз (для чоловіків) 

112,91

71)

ультразвукове дослідження сечового міхура з визначенням залишкової сечі (для чоловіків)

75,27

72)

ультразвукове дослідження передміхурової залози (для чоловіків)

75,27

73)

ультразвукове дослідження яєчок (для чоловіків)

75,27

74)

ультразвукове дослідження сечостатевої системи для жінок комплексне (нирки + наднирникові залози + сечовий міхур з визначенням залишкової сечі + матка + яєчники)

338,72

75)

ультразвукове дослідження матки та яєчників

188,18

76)

ультразвукове дослідження матки при вагітності та пренальне обстеження стану плода

338,72

77)

інтраректальні дослідження передміхурової залози

188,18

78)

інтраректальні дослідження стінок прямої кишки

188,18

79)

інтраректальні дослідження жіночих статевих органів

188,18

80)

інтравагінальні дослідження жіночих статевих органів

188,18

81)

ультразвукове дослідження щитовидної залози

150,54

82)

ультразвукове дослідження молочних залоз (з двох сторін)

225,81

83)

ультразвукове дослідження слинної залози

112,91

84)

ультразвукове дослідження лімфатичних вузлів

112,91

85)

ультразвукове дослідження м’яких тканин

112,91

86)

ультразвукове дослідження кісток та суглобів (в залежності від складності)

188,18

87)

ультразвукове  дослідження периферичних судин

150,54

88)

доплерометрія судин зі спектральним аналізом у постійному режимі

338,72

89)

доплерографія судин в імпульсному режимі

301,08

90)

дослідження судин з кольоровим доплерівським картуванням

338,72

91)

ультразвукові дослідження органів грудної клітини

451,62

92)

ультразвукове дослідження середостіння

150,54

93)

ультразвукове дослідження плевральної порожнини

150,54

94)

черезшкірна діагностична пункція поверхневих структур та м’яких тканин

225,81

95)

черезшкірна діагностична пункція поверхневих структур та м’яких тканин із експрес-цитологічним дослідженням

376,35

96)

черезшкірна діагностична пункція внутрішніх органів

338,72

97)

черезшкірна діагностична пункція внутрішніх органів із експрес-цитологічним дослідженням

451,62

98)

лікувально-діагностичні пункції поверхневих структур та м’яких тканин

376,35

99)

лікувально-діагностичні пункції органів черевної або плевральної порожнини, заочеревинного простору, порожнини малого тазу

451,62

100)

установлення зовнішніх дренажів у черевну порожнину, зачеревний простір, порожнину малого тазу, жовчний міхур, порожнини кіст та абсцесів внутрішніх органів

451,62

101)

черезшкірне дренування жовчних протоків, сечовивідної системи під контролем ехоскопії та рентгеноскопії

677,43

102)

колоноскопія діагностична

428,79

103)

гастроскопія оглядова

265,18

104)

гастроскопія з видаленням поліпів

456,95

105)

гастроскопія зі взяттям матеріалу на гістологічне дослідження методом щіпкової біопсії

360,45

106)

гастроскопія зі взяттям матеріалу на цитологічне дослідження

346,13

107)

оперативні втручання на виявлення новоутворень

332,43

108)

взяття матеріалу на біопсію

72,99

109)

рентгенографія органів грудної клітини (оглядова) в одній проєкції

152,55

110)

рентгенографія органів грудної клітини (оглядова) в одній проєкції з використанням цифрової плівки

235,48

111)

рентгенографія органів грудної клітини (оглядова) у двох проєкціях

188,72

112)

рентгенографія органів грудної клітини (оглядова) у двох проєкціях з використанням цифрової плівки

393,59

113)

рентгеноскопія черевної порожнини (оглядова)

82,99

114)

рентгенографія черевної порожнини (оглядова)

188,72

115)

рентгенографія черевної порожнини (оглядова) з використанням цифрової плівки

271,65

116)

рентгенографія та рентгеноскопія шлунка (оглядова)

380,42

117)

рентгенографія та рентгеноскопія шлунка (оглядова) з використанням цифрової плівки

439,17

118)

рентгенографія та рентгеноскопія стравоходу

260,79

119)

рентгенографія та рентгеноскопія стравоходу з використанням цифрової плівки

339,28

120)

дуоденографія беззондова

292,65

121)

іригоскопія

524,18

122)

іригоскопія з цифровою плівкою

644,50

123)

рентгенографія периферичних відділів кістяка та хребта в одній проєкції

137,25

124)

рентгенографія периферичних відділів кістяка та хребта в одній проєкції з використанням цифрової плівки

235,48

125)

рентгенографія периферійних відділів кістяка та хребта у двох проєкціях

193,16

126)

рентгенографія периферійних відділів кістяка та хребта у двох проєкціях з використанням цифрової плівки

393,59

127)

рентгенографія черепа у двох проєкціях

140,54

128)

рентгенографія черепа у двох проєкціях з використанням цифрової плівки

179,42

129)

рентгенографія колоносових пазух

104,10

130)

рентгенографія колоносових пазух з використанням цифрової плівки

130,15

131)

рентгенографія висково-щелепного суглоба

112,21

132)

рентгенографія висково-щелепного суглоба з використанням цифрової плівки

190,88

133)

рентгенографія нижньої щелепи

112,21

134)

рентгенографія нижньої щелепи з використанням цифрової плівки

138,26

135)

рентгенографія кісток носа

117,01

136)

рентгенографія кісток носа з використанням цифрової плівки

130,15

137)

рентгенографія скроневої кістки

112,21

138)

рентгенографія скроневої кістки з використанням цифрової плівки

138,26

139)

рентгенографія ключиці

104,10

140)

рентгенографія ключиці з використанням цифрової плівки

130,15

141)

рентгенографія ключиці у двох проєкціях

125,12

142)

рентгенографія ключиці у двох проєкціях з використанням цифрової плівки

179,42

143)

рентгенографія ребер із аутокомпресією під час дихання

146,30

144)

рентгенографія ребер із аутокомпресією під час дихання з використанням цифрової плівки

229,23

145)

функціональне дослідження хребта (рентгенографія)

202,41

146)

функціональне дослідження хребта (рентгенографія) з використанням цифрової плівки

481,21

147)

рентгенографія кісток тазу

127,99

148)

рентгенографія кісток тазу з використанням цифрової плівки

210,92

149)

рентгенологічне дослідження молочних залоз у двох проєкціях

289,22

150)

рентгенологічне дослідження молочних залоз у двох проєкціях з використанням цифрової плівки

511,04

151)

рентгенівська комп’ютерна томографія головного мозку без внутрішньовенного контрастування

607,08

152)

рентгенівська комп’ютерна томографія лицевого черепу без внутрішньовенного контрастування

607,08

153)

рентгенівська комп’ютерна томографія орбіт без внутрішньовенного контрастування

607,08

154)

рентгенівська комп’ютерна томографія навколоносових пазух та порожнини носу без внутрішньовенного контрастування 

607,08

155)

рентгенівська комп’ютерна томографія скроневих кісток без внутрішньовенного контрастування

607,08

156)

рентгенівська комп’ютерна томографія щелепно-лицевої ділянки без внутрішньовенного контрастування

607,08

157)

рентгенівська комп’ютерна томографія одного відділу хребта без внутрішньовенного контрастування

607,08

158)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та куприка без внутрішньовенного контрастування 

607,08

159)

рентгенівська комп’ютерна томографія колінного суглобу без внутрішньовенного контрастування

607,08

160)

рентгенівська комп’ютерна томографія обох кульшових суглобів без внутрішньовенного контрастування

607,08

161)

рентгенівська комп’ютерна томографія гомілково-ступневого суглобу без внутрішньовенного контрастування

607,08

162)

рентгенівська комп’ютерна томографія ліктьового суглобу без внутрішньовенного контрастування

607,08

163)

рентгенівська комп’ютерна томографія променево-зап’ясткового суглобу і проксимального відділу кістки без внутрішньовенного контрастування 

607,08

164)

рентгенівська комп’ютерна томографія ступні без внутрішньовенного контрастування

607,08

165)

рентгенівська комп’ютерна томографія китиці без внутрішньовенного контрастування

607,08

166)

рентгенівська комп’ютерна томографія стегна без внутрішньовенного контрастування

607,08

167)

рентгенівська комп’ютерна томографія кінцівки без внутрішньовенного контрастування

607,08

168)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини та позачеревного простору без внутрішньовенного контрастування 

607,08

169)

рентгенівська комп’ютерна томографія малого тазу у жінок та чоловіків без внутрішньовенного контрастування

607,08

170)

рентгенівська комп’ютерна томографія – мамографія без внутрішньовенного контрастування

607,08

171)

рентгенівська комп’ютерна томографія головного мозку та дослідження лицевого черепу без внутрішньовенного контрастування

767,28

172)

рентгенівська комп’ютерна томографія шиї та м’яких тканин шиї без внутрішньовенного контрастування

767,28

173)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та здухвинно-крижових сполучень без внутрішньовенного контрастування

767,28

174)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та кульшових суглобів без внутрішньовенного контрастування 

914,29

175)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та малого тазу без внутрішньовенного контрастування 

914,29

176)

рентгенівська комп’ютерна томографія двох відділів хребта без внутрішньовенного контрастування

914,29

177)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору та грудної порожнини без внутрішньовенного контрастування

914,29

178)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору та сечовивідної системи без внутрішньовенного контрастування

914,29

179)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору та малого тазу без внутрішньовенного контрастування 

914,29

180)

рентгенівська комп’ютерна томографія трьох відділів хребта без внутрішньовенного контрастування

1161,17

181)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору і малого тазу та кишківника (віртуальна колоноскопія) без внутрішньовенного контрастування

1161,17

182)

рентгенівська комп’ютерна томографія головного мозку з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

183)

рентгенівська комп’ютерна томографія головного мозку та дослідження лицевого черепу з внутрішньовенним контрастуванням 

1361,82

184)

рентгенівська комп’ютерна томографія орбіт з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

185)

рентгенівська комп’ютерна томографія навколоносових пазух та порожнини носа з внутрішньовенним контрастуванням 

1361,82

186)

рентгенівська комп’ютерна томографія скроневих кісток з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

187)

рентгенівська комп’ютерна томографія шиї та м’яких тканин шиї з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

188)

рентгенівська комп’ютерна томографія щелепно-лицевої ділянки з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

189)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія судин голови з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

190)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія судин шиї з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

191)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія судин голови та шиї з внутрішньовенним контрастуванням

1522,02

192)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія судин верхніх кінцівок з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

193)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія аорти, черевної порожнини, тазу з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

194)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія легеневих артерій з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

195)

рентгенівська комп’ютерна томографія одного відділу хребта (шийного, грудного, поперекового) з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

196)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та куприка з внутрішньовенним контрастуванням 

2209,52

197)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та здухвинно-крижових сполучень з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

198)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та кульшових суглобів з внутрішньовенним контрастуванням 

2209,52

199)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та малого тазу з внутрішньовенним контрастуванням 

2209,52

200)

рентгенівська комп’ютерна томографія двох відділів хребта з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

201)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору, грудної порожнини з внутрішньовенним контрастуванням 

2209,52

202)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору та малого тазу з внутрішньовенним контрастуванням 

2209,52

203)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору та сечовивідної системи з внутрішньовенним контрастуванням 

2456,40

204)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія судин нижніх кінцівок та черевного відділу аорти з внутрішньовенним контрастуванням

2456,40

205)

рентгенівська комп’ютерна томографія трьох відділів хребта з внутрішньовенним контрастуванням 

2456,40

206)

рентгенівська комп’ютерна томографія – онкоскринінг (обстеження шиї, грудної залози, органів черевної порожнини та органів малого тазу) кісток скелету на рівні обстеження з внутрішньовенним контрастуванням

2535,91

207)

сканування всього скелету та статична сцинтиграфія кісток

741,06

208)

сцинтиграфія щитоподібної залози

199,13

209)

динамічна реносцинтиграфія (функція нирок)

390,67

210)

консультація лікаря гінеколога-онколога

92,87

211)

консультація лікаря гінеколога-онколога з проведенням кольпоскопії

121,92

212)

консультація лікаря отоларинголога-онколога

61,88

213)

консультація лікаря хірурга-онколога

62,89

214)

консультація лікаря-онколога

61,08

215)

консультація лікаря з променевої терапії

58,64

216)

консультація лікаря-уролога

73,39

217)

консультація лікаря-гематолога

44,86

218)

консультація лікаря-хірурга торакального

56,86

[~DETAIL_TEXT] => Відповідно до Розпорядження Голови обласної державної адміністрації Дмитра Габінета №371/2020-Р від 21.05.2020р. затверджено тарифи на платні послуги, що надаються комунальним некомерційним підприємством “Хмельницький обласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради. Радимо ознайомитись із ними за посиланнями на нашому сайті.
Розпорядження про затвердження тарифів на платні послуги, що надаються комунальним некомерційним підприємством “Хмельницький обласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради

Додаток до розпорядження про затвердження тарифів на платні послуги, що надаються ко- мунальним некомерційним під- приємством “Хмельницький об- ласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради

Т А Р И Ф И

на платні послуги, що надаються комунальним некомерційним підприємством “Хмельницький обласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради

 


№ 

з/п

Назва послуги

Тариф на послугу без

урахування

ПДВ (грн)

1

2

3

1

Лабораторні, діагностичні та консультативні послуги за зверненням громадян, що надаються без направлення лікаря:

1)

загальний аналіз сечі

72,03

2)

визначення ШОЕ 

13,80

3)

визначення концентрації глюкози

42,63

4)

визначення електролітів сироватки крові

163,89

5)

проведення дослідження на гематологічному аналізаторі ВС-3000 plus

32,54

6)

проведення дослідження на гематологічному аналізаторі ABACUS ЗСТ

25,56

7)

забір венозної крові для біохімічних досліджень

19,17

8)

забір венозної крові для дослідження гемостазу

20,27

9)

забір венозної крові для гематологічних досліджень

19,19

10)

забір венозної крові для імуноферментних досліджень

19,52

11)

проведення підрахунку лейкоцитарної формули

36,09

12)

проведення підрахунку ретикулоцитів

53,19

13)

проведення біохімічних аналізів на альбумін на автоматичному аналізаторі

32,93

14)

проведення біохімічних аналізів на загальний білок крові на автоматичному аналізаторі 

37,08

15)

проведення біохімічних аналізів на білірубін загальний на автоматичному аналізаторі

34,10

16)

проведення біохімічних аналізів на білірубін прямий на напівавтоматичному аналізаторі

21,76

17)

проведення біохімічних аналізів на сечовину на автоматичному аналізаторі 

33,66

18)

проведення біохімічних аналізів на креатинін на автоматичному аналізаторі 

33,18

19)

проведення біохімічних аналізів на аспартатамінотрансферазу на автоматичному аналізаторі

34,12

20)

проведення біохімічних аналізів на аланінамінотрансферазу на автоматичному аналізаторі

34,18

21)

проведення біохімічних аналізів на сечову кислоту на автоматичному аналізаторі

35,08

22)

проведення біохімічних аналізів на лужну фосфатазу на автоматичному аналізаторі

34,95

23)

проведення біохімічних аналізів на  лактатдегідрогеназу на автоматичному аналізаторі

34,25

24)

проведення біохімічних аналізів на альфа-амілазу на автоматичному аналізаторі

40,78

25)

проведення біохімічних аналізів на холестерин загальний на автоматичному аналізаторі

34,02

26)

проведення біохімічних аналізів на холестерин ліпопротеїну високої щільності на напівавтоматичному аналізаторі

38,00

27)

проведення біохімічних аналізів на тригліцериди на автоматичному аналізаторі 

37,07

28)

проведення біохімічних аналізів на кальцій на автоматичному аналізаторі 

33,71

29)

проведення біохімічних аналізів на гамма-глутамілтрансферази на напівавтоматичному аналізаторі

20,58

30)

проведення біохімічних аналізів на магній на напівавтоматичному аналізаторі 

25,10

31)

проведення біохімічних аналізів на фосфор на напівавтоматичному аналізаторі 

23,50

32)

проведення досліджень на протромбіновий час, міжнародне нормалізоване відношення, вміст протромбіну по Квіку на автоматичному гемокоагулометрі

91,80

33)

проведення досліджень на фібриноген на автоматичному гемокоагулометрі 

89,11

34)

проведення досліджень на активований частковий тромбопластиновий час на автоматичному гемокоагулометрі

94,33

35)

проведення імунологічних досліджень на визначення групи крові за системою АВ0 та системою Rhesus

61,46

36)

проведення імунологічних досліджень на ревмопроби

50,75

37)

проведення імуноферментних аналізів на простато-специфічний антиген

164,08

38)

проведення імуноферментних аналізів на СА 125 (пухлинний маркер захворювання яєчників)

176,70

39)

проведення імуноферментних аналізів на СА 19-9 (пухлинний маркер захворювання підшлункової залози, печінки, шлунковокишкового тракту)

208,56

40)

проведення імуноферментних аналізів на СА 15-3 (пухлинний маркер захворювання залози)

238,21

41)

проведення імуноферментних аналізів на REA (раковоембріональний антиген – пухлинний маркер захворювання шлунково-кишкового тракту)

183,43

42)

проведення імуноферментних аналізів на хоріонічний гонадотропін

182,16

43)

проведення імуноферментних аналізів на альфа-фетопротеїн

182,16

44)

проведення імуноферментних аналізів на тиреотропний гормон

172,37

45)

проведення імуноферментних аналізів на тироксин вільний

187,88

46)

проведення імуноферментних аналізів на трийодтиронін вільний

193,60

47)

проведення імуноферментних аналізів на антитіла до тиреопероксидази

187,88

48)

проведення імуноферментних аналізів на тиреоглобулін

180,46

49)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методом Папенгейма І категорії складності

41,62

50)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методом Папенгейма II категорії складності

73,96

51)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методом Папенгейма II категорії складності (з фільтром для середовища збереження клітин)

157,96

52)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методом Папенгейма III категорії складності

183,64

53)

цитологічне дослідження матеріалу щитоподібної залози І категорії складності

193,82

54)

цитологічне дослідження матеріалу щитоподібної залози ІІ категорії складності

226,16

55)

цитологічне дослідження матеріалу щитоподібної залози ІІІ категорії складності

335,83

56)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методикою фарбування азуреозиновою сумішшю І категорії складності

39,29

57)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методикою фарбування азуреозиновою сумішшю II категорії складності

71,63

58)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методикою фарбування азуреозиновою сумішшю III категорії складності

181,31

59)

цитологічне дослідження матеріалу методом Папаніколау І категорії складності

182,24

60)

цитологічне дослідження матеріалу методом Папаніколау II категорії складності

214,58

61)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методом Папаніколау І категорії складності

324,25

62)

приготування і мікроскопія нативних цитологічних препаратів у кабінеті ультразвукових досліджень

47,19

63)

ультразвукове дослідження комплексне (печінка + жовчний міхур + жовчні протоки + підшлункова залоза + селезінка)

301,08

64)

ультразвукове дослідження печінки,  жовчного міхура та жовчних протоків

112,91

65)

ультразвукове дослідження печінки

75,27

66)

ультразвукове дослідження жовчного міхура та жовчних протоків

75,27

67)

ультразвукове дослідження підшлункової залози

112,91

68)

ультразвукове дослідження селезінки та судин портальної системи

112,91

69)

ультразвукове дослідження сечостатевої системи для чоловіків комплексне (нирки + наднирникові залози + сечовий міхур з визначенням залишкової сечі + передміхурова залоза)

301,08

70)

ультразвукове дослідження нирок та наднирникових залоз (для чоловіків) 

112,91

71)

ультразвукове дослідження сечового міхура з визначенням залишкової сечі (для чоловіків)

75,27

72)

ультразвукове дослідження передміхурової залози (для чоловіків)

75,27

73)

ультразвукове дослідження яєчок (для чоловіків)

75,27

74)

ультразвукове дослідження сечостатевої системи для жінок комплексне (нирки + наднирникові залози + сечовий міхур з визначенням залишкової сечі + матка + яєчники)

338,72

75)

ультразвукове дослідження матки та яєчників

188,18

76)

ультразвукове дослідження матки при вагітності та пренальне обстеження стану плода

338,72

77)

інтраректальні дослідження передміхурової залози

188,18

78)

інтраректальні дослідження стінок прямої кишки

188,18

79)

інтраректальні дослідження жіночих статевих органів

188,18

80)

інтравагінальні дослідження жіночих статевих органів

188,18

81)

ультразвукове дослідження щитовидної залози

150,54

82)

ультразвукове дослідження молочних залоз (з двох сторін)

225,81

83)

ультразвукове дослідження слинної залози

112,91

84)

ультразвукове дослідження лімфатичних вузлів

112,91

85)

ультразвукове дослідження м’яких тканин

112,91

86)

ультразвукове дослідження кісток та суглобів (в залежності від складності)

188,18

87)

ультразвукове  дослідження периферичних судин

150,54

88)

доплерометрія судин зі спектральним аналізом у постійному режимі

338,72

89)

доплерографія судин в імпульсному режимі

301,08

90)

дослідження судин з кольоровим доплерівським картуванням

338,72

91)

ультразвукові дослідження органів грудної клітини

451,62

92)

ультразвукове дослідження середостіння

150,54

93)

ультразвукове дослідження плевральної порожнини

150,54

94)

черезшкірна діагностична пункція поверхневих структур та м’яких тканин

225,81

95)

черезшкірна діагностична пункція поверхневих структур та м’яких тканин із експрес-цитологічним дослідженням

376,35

96)

черезшкірна діагностична пункція внутрішніх органів

338,72

97)

черезшкірна діагностична пункція внутрішніх органів із експрес-цитологічним дослідженням

451,62

98)

лікувально-діагностичні пункції поверхневих структур та м’яких тканин

376,35

99)

лікувально-діагностичні пункції органів черевної або плевральної порожнини, заочеревинного простору, порожнини малого тазу

451,62

100)

установлення зовнішніх дренажів у черевну порожнину, зачеревний простір, порожнину малого тазу, жовчний міхур, порожнини кіст та абсцесів внутрішніх органів

451,62

101)

черезшкірне дренування жовчних протоків, сечовивідної системи під контролем ехоскопії та рентгеноскопії

677,43

102)

колоноскопія діагностична

428,79

103)

гастроскопія оглядова

265,18

104)

гастроскопія з видаленням поліпів

456,95

105)

гастроскопія зі взяттям матеріалу на гістологічне дослідження методом щіпкової біопсії

360,45

106)

гастроскопія зі взяттям матеріалу на цитологічне дослідження

346,13

107)

оперативні втручання на виявлення новоутворень

332,43

108)

взяття матеріалу на біопсію

72,99

109)

рентгенографія органів грудної клітини (оглядова) в одній проєкції

152,55

110)

рентгенографія органів грудної клітини (оглядова) в одній проєкції з використанням цифрової плівки

235,48

111)

рентгенографія органів грудної клітини (оглядова) у двох проєкціях

188,72

112)

рентгенографія органів грудної клітини (оглядова) у двох проєкціях з використанням цифрової плівки

393,59

113)

рентгеноскопія черевної порожнини (оглядова)

82,99

114)

рентгенографія черевної порожнини (оглядова)

188,72

115)

рентгенографія черевної порожнини (оглядова) з використанням цифрової плівки

271,65

116)

рентгенографія та рентгеноскопія шлунка (оглядова)

380,42

117)

рентгенографія та рентгеноскопія шлунка (оглядова) з використанням цифрової плівки

439,17

118)

рентгенографія та рентгеноскопія стравоходу

260,79

119)

рентгенографія та рентгеноскопія стравоходу з використанням цифрової плівки

339,28

120)

дуоденографія беззондова

292,65

121)

іригоскопія

524,18

122)

іригоскопія з цифровою плівкою

644,50

123)

рентгенографія периферичних відділів кістяка та хребта в одній проєкції

137,25

124)

рентгенографія периферичних відділів кістяка та хребта в одній проєкції з використанням цифрової плівки

235,48

125)

рентгенографія периферійних відділів кістяка та хребта у двох проєкціях

193,16

126)

рентгенографія периферійних відділів кістяка та хребта у двох проєкціях з використанням цифрової плівки

393,59

127)

рентгенографія черепа у двох проєкціях

140,54

128)

рентгенографія черепа у двох проєкціях з використанням цифрової плівки

179,42

129)

рентгенографія колоносових пазух

104,10

130)

рентгенографія колоносових пазух з використанням цифрової плівки

130,15

131)

рентгенографія висково-щелепного суглоба

112,21

132)

рентгенографія висково-щелепного суглоба з використанням цифрової плівки

190,88

133)

рентгенографія нижньої щелепи

112,21

134)

рентгенографія нижньої щелепи з використанням цифрової плівки

138,26

135)

рентгенографія кісток носа

117,01

136)

рентгенографія кісток носа з використанням цифрової плівки

130,15

137)

рентгенографія скроневої кістки

112,21

138)

рентгенографія скроневої кістки з використанням цифрової плівки

138,26

139)

рентгенографія ключиці

104,10

140)

рентгенографія ключиці з використанням цифрової плівки

130,15

141)

рентгенографія ключиці у двох проєкціях

125,12

142)

рентгенографія ключиці у двох проєкціях з використанням цифрової плівки

179,42

143)

рентгенографія ребер із аутокомпресією під час дихання

146,30

144)

рентгенографія ребер із аутокомпресією під час дихання з використанням цифрової плівки

229,23

145)

функціональне дослідження хребта (рентгенографія)

202,41

146)

функціональне дослідження хребта (рентгенографія) з використанням цифрової плівки

481,21

147)

рентгенографія кісток тазу

127,99

148)

рентгенографія кісток тазу з використанням цифрової плівки

210,92

149)

рентгенологічне дослідження молочних залоз у двох проєкціях

289,22

150)

рентгенологічне дослідження молочних залоз у двох проєкціях з використанням цифрової плівки

511,04

151)

рентгенівська комп’ютерна томографія головного мозку без внутрішньовенного контрастування

607,08

152)

рентгенівська комп’ютерна томографія лицевого черепу без внутрішньовенного контрастування

607,08

153)

рентгенівська комп’ютерна томографія орбіт без внутрішньовенного контрастування

607,08

154)

рентгенівська комп’ютерна томографія навколоносових пазух та порожнини носу без внутрішньовенного контрастування 

607,08

155)

рентгенівська комп’ютерна томографія скроневих кісток без внутрішньовенного контрастування

607,08

156)

рентгенівська комп’ютерна томографія щелепно-лицевої ділянки без внутрішньовенного контрастування

607,08

157)

рентгенівська комп’ютерна томографія одного відділу хребта без внутрішньовенного контрастування

607,08

158)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та куприка без внутрішньовенного контрастування 

607,08

159)

рентгенівська комп’ютерна томографія колінного суглобу без внутрішньовенного контрастування

607,08

160)

рентгенівська комп’ютерна томографія обох кульшових суглобів без внутрішньовенного контрастування

607,08

161)

рентгенівська комп’ютерна томографія гомілково-ступневого суглобу без внутрішньовенного контрастування

607,08

162)

рентгенівська комп’ютерна томографія ліктьового суглобу без внутрішньовенного контрастування

607,08

163)

рентгенівська комп’ютерна томографія променево-зап’ясткового суглобу і проксимального відділу кістки без внутрішньовенного контрастування 

607,08

164)

рентгенівська комп’ютерна томографія ступні без внутрішньовенного контрастування

607,08

165)

рентгенівська комп’ютерна томографія китиці без внутрішньовенного контрастування

607,08

166)

рентгенівська комп’ютерна томографія стегна без внутрішньовенного контрастування

607,08

167)

рентгенівська комп’ютерна томографія кінцівки без внутрішньовенного контрастування

607,08

168)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини та позачеревного простору без внутрішньовенного контрастування 

607,08

169)

рентгенівська комп’ютерна томографія малого тазу у жінок та чоловіків без внутрішньовенного контрастування

607,08

170)

рентгенівська комп’ютерна томографія – мамографія без внутрішньовенного контрастування

607,08

171)

рентгенівська комп’ютерна томографія головного мозку та дослідження лицевого черепу без внутрішньовенного контрастування

767,28

172)

рентгенівська комп’ютерна томографія шиї та м’яких тканин шиї без внутрішньовенного контрастування

767,28

173)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та здухвинно-крижових сполучень без внутрішньовенного контрастування

767,28

174)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та кульшових суглобів без внутрішньовенного контрастування 

914,29

175)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та малого тазу без внутрішньовенного контрастування 

914,29

176)

рентгенівська комп’ютерна томографія двох відділів хребта без внутрішньовенного контрастування

914,29

177)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору та грудної порожнини без внутрішньовенного контрастування

914,29

178)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору та сечовивідної системи без внутрішньовенного контрастування

914,29

179)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору та малого тазу без внутрішньовенного контрастування 

914,29

180)

рентгенівська комп’ютерна томографія трьох відділів хребта без внутрішньовенного контрастування

1161,17

181)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору і малого тазу та кишківника (віртуальна колоноскопія) без внутрішньовенного контрастування

1161,17

182)

рентгенівська комп’ютерна томографія головного мозку з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

183)

рентгенівська комп’ютерна томографія головного мозку та дослідження лицевого черепу з внутрішньовенним контрастуванням 

1361,82

184)

рентгенівська комп’ютерна томографія орбіт з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

185)

рентгенівська комп’ютерна томографія навколоносових пазух та порожнини носа з внутрішньовенним контрастуванням 

1361,82

186)

рентгенівська комп’ютерна томографія скроневих кісток з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

187)

рентгенівська комп’ютерна томографія шиї та м’яких тканин шиї з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

188)

рентгенівська комп’ютерна томографія щелепно-лицевої ділянки з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

189)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія судин голови з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

190)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія судин шиї з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

191)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія судин голови та шиї з внутрішньовенним контрастуванням

1522,02

192)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія судин верхніх кінцівок з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

193)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія аорти, черевної порожнини, тазу з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

194)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія легеневих артерій з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

195)

рентгенівська комп’ютерна томографія одного відділу хребта (шийного, грудного, поперекового) з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

196)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та куприка з внутрішньовенним контрастуванням 

2209,52

197)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та здухвинно-крижових сполучень з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

198)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та кульшових суглобів з внутрішньовенним контрастуванням 

2209,52

199)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та малого тазу з внутрішньовенним контрастуванням 

2209,52

200)

рентгенівська комп’ютерна томографія двох відділів хребта з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

201)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору, грудної порожнини з внутрішньовенним контрастуванням 

2209,52

202)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору та малого тазу з внутрішньовенним контрастуванням 

2209,52

203)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору та сечовивідної системи з внутрішньовенним контрастуванням 

2456,40

204)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія судин нижніх кінцівок та черевного відділу аорти з внутрішньовенним контрастуванням

2456,40

205)

рентгенівська комп’ютерна томографія трьох відділів хребта з внутрішньовенним контрастуванням 

2456,40

206)

рентгенівська комп’ютерна томографія – онкоскринінг (обстеження шиї, грудної залози, органів черевної порожнини та органів малого тазу) кісток скелету на рівні обстеження з внутрішньовенним контрастуванням

2535,91

207)

сканування всього скелету та статична сцинтиграфія кісток

741,06

208)

сцинтиграфія щитоподібної залози

199,13

209)

динамічна реносцинтиграфія (функція нирок)

390,67

210)

консультація лікаря гінеколога-онколога

92,87

211)

консультація лікаря гінеколога-онколога з проведенням кольпоскопії

121,92

212)

консультація лікаря отоларинголога-онколога

61,88

213)

консультація лікаря хірурга-онколога

62,89

214)

консультація лікаря-онколога

61,08

215)

консультація лікаря з променевої терапії

58,64

216)

консультація лікаря-уролога

73,39

217)

консультація лікаря-гематолога

44,86

218)

консультація лікаря-хірурга торакального

56,86

[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] => Відповідно до Розпорядження Голови обласної державної адміністрації Дмитра Габінета №371/2020-Р від 21.05.2020р. затверджено  тарифи на платні послуги, що надаються комунальним некомерційним підприємством “Хмельницький обласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради. Радимо ознайомитись із ними за посиланнями на нашому сайті.

Розпорядження про затвердження тарифів на платні послуги, що надаються комунальним некомерційним підприємством “Хмельницький обласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради

Додаток до розпорядження про затвердження тарифів на платні послуги, що надаються ко- мунальним некомерційним під- приємством “Хмельницький об- ласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради
[~PREVIEW_TEXT] => Відповідно до Розпорядження Голови обласної державної адміністрації Дмитра Габінета №371/2020-Р від 21.05.2020р. затверджено  тарифи на платні послуги, що надаються комунальним некомерційним підприємством “Хмельницький обласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради. Радимо ознайомитись із ними за посиланнями на нашому сайті.

Розпорядження про затвердження тарифів на платні послуги, що надаються комунальним некомерційним підприємством “Хмельницький обласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради

Додаток до розпорядження про затвердження тарифів на платні послуги, що надаються ко- мунальним некомерційним під- приємством “Хмельницький об- ласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради
[PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_PICTURE] => [~PREVIEW_PICTURE] => [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 500 [~SORT] => 500 [CODE] => platni-poslugi [~CODE] => platni-poslugi [EXTERNAL_ID] => 143 [~EXTERNAL_ID] => 143 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( ) ) [3] => Array ( [ID] => 142 [~ID] => 142 [IBLOCK_ID] => 6 [~IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [~IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Покази до пункційної біопсії щитовидної залози [~NAME] => Покази до пункційної біопсії щитовидної залози [ACTIVE_FROM] => [~ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 26.05.2020 09:44:18 [~TIMESTAMP_X] => 26.05.2020 09:44:18 [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/pokazi-do-punktsiynoi-biopsii-shchitovidnoi-zalozi/ [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/pokazi-do-punktsiynoi-biopsii-shchitovidnoi-zalozi/ [LIST_PAGE_URL] => /patients/ [~LIST_PAGE_URL] => /patients/ [DETAIL_TEXT] =>

Покази до пункційної біопсії (ТАПБ) вузлів щитоподібної залози

Мета ТАПБ
Сучасна ТАПБ є високоінформативним і єдиним морфологічним методом оцінки характеру новоутворень щитоподібної залози на доопераційному етапі. Мета пункційної біопсії - визначити злоякісність або доброякісність вузла. Саме від цього буде залежати, показано оперативне лікування пацієнтові чи ні.

Методика
Сама маніпуляція мало чим відрізняється від звичайної внутрішньом'язової ін'єкції: вона малотравматична та проводиться в амбулаторних умовах, не вимагає анестезії і будь-якої спеціальної підготовки. В день процедури пацієнтам можна приймати їжу. Пункційна біопсія проводиться наступним чином: під контролем ультразвукового апарату визначається точне місце введення голки на передній поверхні шиї. Потім, також, як і при звичайній внутрішньом'язевій ін'єкції, тонкою голкою (21G) проколюється шкіра і під контролем зображення на моніторі апарату вона вводиться безпосередньо в тканину вузла. Після цього голкою робиться кілька поступальних рухів, що необхідно для максимального заповнення її каналу клітинами утворення. Потім голка витягується, а отриманий пункційний матеріал переноситься з каналу голки на кілька предметних скелець. Оцінивши під мікроскопом кількість і якість взятого клітинного матеріалу, цитолог вирішує питання про необхідність повторення маніпуляції. Зазвичай з одного вузла проводиться ще 2-3 пункції матеріалу, що необхідно для отримання клітин з його різних ділянок. Залежно від кількості вузлів, що підлягають обстеженню, тривалість пункційної біопсії становить 10-20 хвилин. Подальша робота з предметними скельцями триває в цитологічної лабораторії, де після їх спеціального забарвлення проводиться остаточне цитологічне дослідження, результат якого, в залежності від складності патології, може бути отриманий протягом 1-7 днів.

Ускладнення
Як правило, пункційна біопсія не супроводжується якими-небудь серйозними ускладненнями. Найчастіше спостерігається невелика підшкірна гематома (синець) в місці пункції. У рідкісних випадках у деяких пацієнтів під час або перед проведенням біопсії може бути короткочасний непритомний стан, обумовлений психоемоційним фактором (надмірне хвилювання). Такі ускладнення, як асептичне запалення або внутрішньотканинна гематома спостерігаються вкрай рідко.

Протипокази
Прямих протипоказів до ТАПБ немає. У деяких випадках проведення пункції вимагає внутрішньовенного наркозу у дітей молодшого віку і хворих з психічними захворюваннями. Питання про проведення ТАПБ у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (гіпертонічний криз, порушення серцевого ритму в день дослідження) вирішується індивідуально.

Клінічна оцінка результатів ТАПБ
Всі результати ТАПБ поділяються на 4 категорії: 

 1) доброякісні (негативні); 

 2) злоякісні або підозра на злоякісність (позитивні); 

 3) невизначені (фолікулярні неоплазії); 

 4) неінформативні. 

Відповідно до сучасних клінічних протоколів спостереження і лікування хворих з вузловою патологією щитоподібної залози, при доброякісному результаті ТАПБ рекомендується тільки клінічне спостереження. В даний час рутинне лікування доброякісних вузлів L-тироксином при незміненій функції щитоподібної залози не рекомендується. Ефективним нехірургічним методом лікування доброякісних, особливо, кістозних утворень є склеротерапія етанолом. При великому зобі з симптомами реального механічного зтиснення навколишніх структур застосовується переважно хірургічне лікування. При злоякісному результаті ТАПБ або підозрі на злоякісність, а також невизначеному результаті (фолікулярних неоплазіях) необхідно оперативне лікування. В даний час у випадках злоякісного результату пункційної біопсії рекомендується виконувати тіреоідектомію. Неінформативні результати ТАПБ, в основному, пов'язані з наявністю потужних кістозних порожнин вузлів. Близько 95% цих вузлів є доброякісними, що дозволяє оцінювати неінформативні цитологічні висновки як переважно доброякісні. Більш точні клінічні дані можна отримати при їх спільному оцінюванні з результатами ультразвукового дослідження. Відповідно до сучасних клінічних протоколам при вузловій патології щитоподібної залози, при неінформативних результатах ТАПБ рекомендується повторна біопсія. При повторній пункційній біопсії приблизно в 50% випадків вдається отримати адекватний клітинний матеріал для цитологічного дослідження. Згідно з новим варіантом клінічного протоколу при вузловій патології щитоподібної залози Інституту ендокринології та обміну речовин АМН України, при неінформативних результатах ТАПБ більш оптимальною є ультразвукова оцінка вузла. У випадках кістозних вузлів «групи вузлового зоба» у повторній пункційній біопсії немає необхідності. Зростання доброякісного вузла не є доказом його злоякісного переродження - це природний процес, обумовлений генетичними факторами, які лежать в основі типу новоутворення (доброякісний або злоякісний), а також визначають швидкість його росту і кінцевий розмір. У момент первинної діагностики вузол ще може перебувати в процесі росту, він може бути більше при повторних дослідженнях. Повторну пункційну біопсію цих вузлів слід проводити тільки в тих випадках, коли ультразвукові ознаки або клінічна інформація вказують на можливу наявність злоякісного утворення. Зростаючі вузли, що мають незмінні переконливі доброякісні характеристики, в повторній ТАПБ не потребують. Б-клітинні вузли є одним з обмежень методу ТАПБ, такі результати відносять до невизначеної категорії (фолікулярних неоплазій). Цитологічно визначити їх характер не представляється можливим. Повторна пункційна біопсія цих вузлів не рекомендується. Додаткову діагностичну інформацію в оцінці їх характеру може дати ехографія, оскільки ультразвукові характеристики доброякісних і злоякісних вузлів цього типу не відрізняються від таких для звичайних А-клітинних утворень. Повторна пункційна біопсія вузлів розміром менше 10 мм, що мають ультразвукові ознаки злоякісності і переконливий злоякісний результат первинної ТАПБ, не рекомендується. При повторній пункційній біопсії цих пухлин є висока ймовірність отримання хибнонегативних результатів.


Скриншот 2020-05-25 14.41.56.png

Автори: С. И. Матящук, Ю. Н. Найда, Е. А. Шелковой, Недзельская О. Н. ДУ Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Коміссаренко АМН [~DETAIL_TEXT] =>

Покази до пункційної біопсії (ТАПБ) вузлів щитоподібної залози

Мета ТАПБ
Сучасна ТАПБ є високоінформативним і єдиним морфологічним методом оцінки характеру новоутворень щитоподібної залози на доопераційному етапі. Мета пункційної біопсії - визначити злоякісність або доброякісність вузла. Саме від цього буде залежати, показано оперативне лікування пацієнтові чи ні.

Методика
Сама маніпуляція мало чим відрізняється від звичайної внутрішньом'язової ін'єкції: вона малотравматична та проводиться в амбулаторних умовах, не вимагає анестезії і будь-якої спеціальної підготовки. В день процедури пацієнтам можна приймати їжу. Пункційна біопсія проводиться наступним чином: під контролем ультразвукового апарату визначається точне місце введення голки на передній поверхні шиї. Потім, також, як і при звичайній внутрішньом'язевій ін'єкції, тонкою голкою (21G) проколюється шкіра і під контролем зображення на моніторі апарату вона вводиться безпосередньо в тканину вузла. Після цього голкою робиться кілька поступальних рухів, що необхідно для максимального заповнення її каналу клітинами утворення. Потім голка витягується, а отриманий пункційний матеріал переноситься з каналу голки на кілька предметних скелець. Оцінивши під мікроскопом кількість і якість взятого клітинного матеріалу, цитолог вирішує питання про необхідність повторення маніпуляції. Зазвичай з одного вузла проводиться ще 2-3 пункції матеріалу, що необхідно для отримання клітин з його різних ділянок. Залежно від кількості вузлів, що підлягають обстеженню, тривалість пункційної біопсії становить 10-20 хвилин. Подальша робота з предметними скельцями триває в цитологічної лабораторії, де після їх спеціального забарвлення проводиться остаточне цитологічне дослідження, результат якого, в залежності від складності патології, може бути отриманий протягом 1-7 днів.

Ускладнення
Як правило, пункційна біопсія не супроводжується якими-небудь серйозними ускладненнями. Найчастіше спостерігається невелика підшкірна гематома (синець) в місці пункції. У рідкісних випадках у деяких пацієнтів під час або перед проведенням біопсії може бути короткочасний непритомний стан, обумовлений психоемоційним фактором (надмірне хвилювання). Такі ускладнення, як асептичне запалення або внутрішньотканинна гематома спостерігаються вкрай рідко.

Протипокази
Прямих протипоказів до ТАПБ немає. У деяких випадках проведення пункції вимагає внутрішньовенного наркозу у дітей молодшого віку і хворих з психічними захворюваннями. Питання про проведення ТАПБ у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (гіпертонічний криз, порушення серцевого ритму в день дослідження) вирішується індивідуально.

Клінічна оцінка результатів ТАПБ
Всі результати ТАПБ поділяються на 4 категорії: 

 1) доброякісні (негативні); 

 2) злоякісні або підозра на злоякісність (позитивні); 

 3) невизначені (фолікулярні неоплазії); 

 4) неінформативні. 

Відповідно до сучасних клінічних протоколів спостереження і лікування хворих з вузловою патологією щитоподібної залози, при доброякісному результаті ТАПБ рекомендується тільки клінічне спостереження. В даний час рутинне лікування доброякісних вузлів L-тироксином при незміненій функції щитоподібної залози не рекомендується. Ефективним нехірургічним методом лікування доброякісних, особливо, кістозних утворень є склеротерапія етанолом. При великому зобі з симптомами реального механічного зтиснення навколишніх структур застосовується переважно хірургічне лікування. При злоякісному результаті ТАПБ або підозрі на злоякісність, а також невизначеному результаті (фолікулярних неоплазіях) необхідно оперативне лікування. В даний час у випадках злоякісного результату пункційної біопсії рекомендується виконувати тіреоідектомію. Неінформативні результати ТАПБ, в основному, пов'язані з наявністю потужних кістозних порожнин вузлів. Близько 95% цих вузлів є доброякісними, що дозволяє оцінювати неінформативні цитологічні висновки як переважно доброякісні. Більш точні клінічні дані можна отримати при їх спільному оцінюванні з результатами ультразвукового дослідження. Відповідно до сучасних клінічних протоколам при вузловій патології щитоподібної залози, при неінформативних результатах ТАПБ рекомендується повторна біопсія. При повторній пункційній біопсії приблизно в 50% випадків вдається отримати адекватний клітинний матеріал для цитологічного дослідження. Згідно з новим варіантом клінічного протоколу при вузловій патології щитоподібної залози Інституту ендокринології та обміну речовин АМН України, при неінформативних результатах ТАПБ більш оптимальною є ультразвукова оцінка вузла. У випадках кістозних вузлів «групи вузлового зоба» у повторній пункційній біопсії немає необхідності. Зростання доброякісного вузла не є доказом його злоякісного переродження - це природний процес, обумовлений генетичними факторами, які лежать в основі типу новоутворення (доброякісний або злоякісний), а також визначають швидкість його росту і кінцевий розмір. У момент первинної діагностики вузол ще може перебувати в процесі росту, він може бути більше при повторних дослідженнях. Повторну пункційну біопсію цих вузлів слід проводити тільки в тих випадках, коли ультразвукові ознаки або клінічна інформація вказують на можливу наявність злоякісного утворення. Зростаючі вузли, що мають незмінні переконливі доброякісні характеристики, в повторній ТАПБ не потребують. Б-клітинні вузли є одним з обмежень методу ТАПБ, такі результати відносять до невизначеної категорії (фолікулярних неоплазій). Цитологічно визначити їх характер не представляється можливим. Повторна пункційна біопсія цих вузлів не рекомендується. Додаткову діагностичну інформацію в оцінці їх характеру може дати ехографія, оскільки ультразвукові характеристики доброякісних і злоякісних вузлів цього типу не відрізняються від таких для звичайних А-клітинних утворень. Повторна пункційна біопсія вузлів розміром менше 10 мм, що мають ультразвукові ознаки злоякісності і переконливий злоякісний результат первинної ТАПБ, не рекомендується. При повторній пункційній біопсії цих пухлин є висока ймовірність отримання хибнонегативних результатів.


Скриншот 2020-05-25 14.41.56.png

Автори: С. И. Матящук, Ю. Н. Найда, Е. А. Шелковой, Недзельская О. Н. ДУ Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Коміссаренко АМН [DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] =>
Мета ТАПБ
Сучасна ТАПБ є високоінформативним і єдиним морфологічним методом оцінки характеру новоутворень щитоподібної залози на доопераційному етапі. Мета пункційної біопсії - визначити злоякісність або доброякісність вузла. Саме від цього буде залежати, показано оперативне лікування пацієнтові чи ні.

[~PREVIEW_TEXT] =>
Мета ТАПБ
Сучасна ТАПБ є високоінформативним і єдиним морфологічним методом оцінки характеру новоутворень щитоподібної залози на доопераційному етапі. Мета пункційної біопсії - визначити злоякісність або доброякісність вузла. Саме від цього буде залежати, показано оперативне лікування пацієнтові чи ні.

[PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_PICTURE] => Array ( [ID] => 420 [TIMESTAMP_X] => Bitrix\Main\Type\DateTime Object ( [value:protected] => DateTime Object ( [date] => 2020-05-26 09:44:18.000000 [timezone_type] => 3 [timezone] => Europe/Kiev ) ) [MODULE_ID] => iblock [HEIGHT] => 188 [WIDTH] => 250 [FILE_SIZE] => 13521 [CONTENT_TYPE] => image/jpeg [SUBDIR] => iblock/3f7 [FILE_NAME] => IMG-20200313-WA0050.jpg [ORIGINAL_NAME] => IMG-20200313-WA0050.jpg [DESCRIPTION] => [HANDLER_ID] => [EXTERNAL_ID] => 4597bc137f6894607579d4970c9cd7ee [~src] => [SRC] => /upload/iblock/3f7/IMG-20200313-WA0050.jpg [UNSAFE_SRC] => /upload/iblock/3f7/IMG-20200313-WA0050.jpg [SAFE_SRC] => /upload/iblock/3f7/IMG-20200313-WA0050.jpg [ALT] => Покази до пункційної біопсії щитовидної залози [TITLE] => Покази до пункційної біопсії щитовидної залози ) [~PREVIEW_PICTURE] => 420 [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 500 [~SORT] => 500 [CODE] => pokazi-do-punktsiynoi-biopsii-shchitovidnoi-zalozi [~CODE] => pokazi-do-punktsiynoi-biopsii-shchitovidnoi-zalozi [EXTERNAL_ID] => 142 [~EXTERNAL_ID] => 142 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( [ELEMENT_PAGE_TITLE] => Покази до пункційної біопсії щитовидної залози [ELEMENT_META_KEYWORDS] => Покази до пункційної біопсії щитовидної залози [ELEMENT_META_TITLE] => Покази до пункційної біопсії щитовидної залози ) ) [4] => Array ( [ID] => 139 [~ID] => 139 [IBLOCK_ID] => 6 [~IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [~IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Метастатичне ураження кісток [~NAME] => Метастатичне ураження кісток [ACTIVE_FROM] => [~ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 13.05.2020 10:37:51 [~TIMESTAMP_X] => 13.05.2020 10:37:51 [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/metastatichne-urazhennya-kistok/ [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/metastatichne-urazhennya-kistok/ [LIST_PAGE_URL] => /patients/ [~LIST_PAGE_URL] => /patients/ [DETAIL_TEXT] =>

Метастатичне ураження кісток.



Метастази в кістки – ускладнення деяких пухлинних захворювань, зокрема раку грудної залози, передміхурової залози, легень, нирки, щитоподібної залози, а також лімфоми.
При мієломній хворобі множинне ураження кісток – одне з проявів захворювання. Оновлення кісткової тканини здійснюється упродовж життя людини за рахунок діяльності кісткових клітин – остеокластів, що руйнують кісткову тканину, та остеобластів, що продукують її. Пухлинні клітини в кістковому мозку підвищують активність остеокластів і прискорюють процес руйнування кістки. Це метастази остеолітичного типу, що зустрічаються при пухлинах грудної залози, легені, множинній мієломі. При деяких пухлинах (злоякісна пухлина передміхурової залози) активізуються остеобласти, тобто відбувається надмірне розростання збільшеної кісткової тканини. В результаті кістки стають більш крихкими і переломи можуть виникнути навіть при незначному навантаженні.

Клінічні прояви кісткових метастазів.                                        Деякий час кісткові метастази можуть бути безсимптомними. А з прогресуванням захворювання виникають болі в кістках, гіперкальціємія та патологічні переломи кісток. Гіперкальціємія (підвищення вмісту Са в сироватці крові) проявляється спрагою, сухістю в роті, нудотою, блюванням, поліурією, загальмованістю. При метастатичному ураженні хребта можливий компресійний перелом зі здавленням спинного мозку і відповідно неврологічною симптоматикою парезом, порушеннями чутливості кінцівок, функції тазових органів.

Діагностика кісткових метастазів.
Для виявлення кісткових метастазів необхідне проведення ізотопного дослідження (сцинтіграфії). Хворому вводиться нешкідливий короткоживучий ізотоп, який накопичується у вогнищі ураження. Спеціальне обладнання дозволяє побачити його на сцинтіграмі (графічному зображенні розподілу ізотопів в органах). Потім використовуються уточнюючі методи - рентгенографію, комп’ютерну томографію, а також магнітно-резонансну томографію.

Лікування метастатичного ураження кісток.
Найчастіше призначають комплексне лікування, коли всі існуючі методи використовуються одночасно або послідовно. Променева терапія. Зазвичай опромінюють ділянки скелету з локалізацією уражень кісткової тканини найбільш небезпечних щодо можливого перелому або найбільш болісні осередки ураження. В деяких випадках використовується терапія із застосуванням ізотопів, наприклад хлориду стронцію 89. Оперативне лікування. Використовується за показами для запобігання і лікування переломів, зокрема при Mts –ураження хребта і довгих трубчастих кісток. Медикаментозне лікування включає застосування гормонотерапії, хіміотерапії, бісфосфонатів, таргетних препаратів ( або терапія моноклональними антитілами), а також знеболювальних засобів. Бісфосфонати – це лікарські препарати, розроблені спеціально для лікування кісткових метастазів. Бісфосфонати діють безпосередньо на кісткову тканину, перешкоджаючи стимуляції остеокластів пухлинними клітинами. Бісфосфонати останнього покоління вирізняються високою ефективністю і вводяться ін’єкційно один раз на місяць.

Деякі загальні рекомендації для пацієнтів.
Наявність кісткових метастазів –це не вирок. При своєчасному і правильному лікуванні хворі з кістковими метастазами можуть роками зберігати добре самопочуття і працездатність. Деякі правила, які корисно дотримуватись для попередження ускладнень:
• Важливо уважно приймати препарати і виконувати рекомендації лікаря. У разі виявлення ураження хребта, потрібна особлива обережність щодо фізичних навантажень. Не слід піднімати важке. Бажано кілька разів на день відпочивати лежати, якщо це приносить полегшення.
• При уражені стегнової кістки або кісток тазу слід максимально обмежити навантаження на хвору ногу, використовуючи милиці.
• Необхідно уникати фізіотерапевтичних процедур.
• Питання стосовно можливості застосування фізичних вправ, рівень фізичного навантаження та його тривалість обговорити з лікарем.

Дотримуйтесь самі і рекомендуйте своїм рідним та знайомим здоровий спосіб життя, відмову від шкідливих звичок. Будьте здорові! [~DETAIL_TEXT] =>

Метастатичне ураження кісток.



Метастази в кістки – ускладнення деяких пухлинних захворювань, зокрема раку грудної залози, передміхурової залози, легень, нирки, щитоподібної залози, а також лімфоми.
При мієломній хворобі множинне ураження кісток – одне з проявів захворювання. Оновлення кісткової тканини здійснюється упродовж життя людини за рахунок діяльності кісткових клітин – остеокластів, що руйнують кісткову тканину, та остеобластів, що продукують її. Пухлинні клітини в кістковому мозку підвищують активність остеокластів і прискорюють процес руйнування кістки. Це метастази остеолітичного типу, що зустрічаються при пухлинах грудної залози, легені, множинній мієломі. При деяких пухлинах (злоякісна пухлина передміхурової залози) активізуються остеобласти, тобто відбувається надмірне розростання збільшеної кісткової тканини. В результаті кістки стають більш крихкими і переломи можуть виникнути навіть при незначному навантаженні.

Клінічні прояви кісткових метастазів.                                        Деякий час кісткові метастази можуть бути безсимптомними. А з прогресуванням захворювання виникають болі в кістках, гіперкальціємія та патологічні переломи кісток. Гіперкальціємія (підвищення вмісту Са в сироватці крові) проявляється спрагою, сухістю в роті, нудотою, блюванням, поліурією, загальмованістю. При метастатичному ураженні хребта можливий компресійний перелом зі здавленням спинного мозку і відповідно неврологічною симптоматикою парезом, порушеннями чутливості кінцівок, функції тазових органів.

Діагностика кісткових метастазів.
Для виявлення кісткових метастазів необхідне проведення ізотопного дослідження (сцинтіграфії). Хворому вводиться нешкідливий короткоживучий ізотоп, який накопичується у вогнищі ураження. Спеціальне обладнання дозволяє побачити його на сцинтіграмі (графічному зображенні розподілу ізотопів в органах). Потім використовуються уточнюючі методи - рентгенографію, комп’ютерну томографію, а також магнітно-резонансну томографію.

Лікування метастатичного ураження кісток.
Найчастіше призначають комплексне лікування, коли всі існуючі методи використовуються одночасно або послідовно. Променева терапія. Зазвичай опромінюють ділянки скелету з локалізацією уражень кісткової тканини найбільш небезпечних щодо можливого перелому або найбільш болісні осередки ураження. В деяких випадках використовується терапія із застосуванням ізотопів, наприклад хлориду стронцію 89. Оперативне лікування. Використовується за показами для запобігання і лікування переломів, зокрема при Mts –ураження хребта і довгих трубчастих кісток. Медикаментозне лікування включає застосування гормонотерапії, хіміотерапії, бісфосфонатів, таргетних препаратів ( або терапія моноклональними антитілами), а також знеболювальних засобів. Бісфосфонати – це лікарські препарати, розроблені спеціально для лікування кісткових метастазів. Бісфосфонати діють безпосередньо на кісткову тканину, перешкоджаючи стимуляції остеокластів пухлинними клітинами. Бісфосфонати останнього покоління вирізняються високою ефективністю і вводяться ін’єкційно один раз на місяць.

Деякі загальні рекомендації для пацієнтів.
Наявність кісткових метастазів –це не вирок. При своєчасному і правильному лікуванні хворі з кістковими метастазами можуть роками зберігати добре самопочуття і працездатність. Деякі правила, які корисно дотримуватись для попередження ускладнень:
• Важливо уважно приймати препарати і виконувати рекомендації лікаря. У разі виявлення ураження хребта, потрібна особлива обережність щодо фізичних навантажень. Не слід піднімати важке. Бажано кілька разів на день відпочивати лежати, якщо це приносить полегшення.
• При уражені стегнової кістки або кісток тазу слід максимально обмежити навантаження на хвору ногу, використовуючи милиці.
• Необхідно уникати фізіотерапевтичних процедур.
• Питання стосовно можливості застосування фізичних вправ, рівень фізичного навантаження та його тривалість обговорити з лікарем.

Дотримуйтесь самі і рекомендуйте своїм рідним та знайомим здоровий спосіб життя, відмову від шкідливих звичок. Будьте здорові! [DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] =>
Метастази в кістки – ускладнення деяких пухлинних захворювань, зокрема раку грудної залози, передміхурової залози, легень, нирки, щитоподібної залози, а також лімфоми...

Деякий час кісткові метастази можуть бути безсимптомними. А з прогресуванням захворювання виникають болі в кістках, гіперкальціємія та патологічні переломи кісток...

Наявність кісткових метастазів –це не вирок. При своєчасному і правильному лікуванні хворі з кістковими метастазами можуть роками зберігати добре самопочуття і працездатність...

[~PREVIEW_TEXT] =>
Метастази в кістки – ускладнення деяких пухлинних захворювань, зокрема раку грудної залози, передміхурової залози, легень, нирки, щитоподібної залози, а також лімфоми...

Деякий час кісткові метастази можуть бути безсимптомними. А з прогресуванням захворювання виникають болі в кістках, гіперкальціємія та патологічні переломи кісток...

Наявність кісткових метастазів –це не вирок. При своєчасному і правильному лікуванні хворі з кістковими метастазами можуть роками зберігати добре самопочуття і працездатність...

[PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_PICTURE] => [~PREVIEW_PICTURE] => [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 500 [~SORT] => 500 [CODE] => metastatichne-urazhennya-kistok [~CODE] => metastatichne-urazhennya-kistok [EXTERNAL_ID] => 139 [~EXTERNAL_ID] => 139 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( ) ) [5] => Array ( [ID] => 132 [~ID] => 132 [IBLOCK_ID] => 6 [~IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [~IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => УВАГА! - рекомендації щодо запобіганню коронавірусної інфекції [~NAME] => УВАГА! - рекомендації щодо запобіганню коронавірусної інфекції [ACTIVE_FROM] => [~ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 20.03.2020 23:06:44 [~TIMESTAMP_X] => 20.03.2020 23:06:44 [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/uvaga-rekomendatsii-shchodo-zapobigannyu-koronavirusnoi-infektsii/ [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/uvaga-rekomendatsii-shchodo-zapobigannyu-koronavirusnoi-infektsii/ [LIST_PAGE_URL] => /patients/ [~LIST_PAGE_URL] => /patients/ [DETAIL_TEXT] =>

Постери із рекомендаціями щодо запобіганню інфікуванню коронавірусом, та захворюванню на COVID-19.




covid-19.jpg

IMG-448ba58961dcf94ef7d2c3d728b73197-V[1].jpg
fb_CORONA4_1600x1200_72dpi_rgb.png

fb_CORONA5_1600x1200_72dpi_rgb.png

fb_CORONA6_1600x1200_72dpi_rgb.png

fb_CORONA7_1600x1200_72dpi_rgb.png

fb_CORONA8_1600x1200_72dpi_rgb.png

fb_CORONA9_1600x1200_72dpi_rgb.png

inf_COVID19-OFFICE_1600x1200_rgb_72dpi.png

inf_COVID-19-OFFICE_1600x1200_rgb_72dpi.png

poster_PHC-COVID19_A2_cmyk.png
Що робити якщо у вас симптоми ГРВІ - web.png

Для комерційних підприємств -- web.png

fb_CORONA3_1600x1200_72dpi_rgb.png

Якщо у вас симптоми - web.png

[~DETAIL_TEXT] =>

Постери із рекомендаціями щодо запобіганню інфікуванню коронавірусом, та захворюванню на COVID-19.




covid-19.jpg

IMG-448ba58961dcf94ef7d2c3d728b73197-V[1].jpg
fb_CORONA4_1600x1200_72dpi_rgb.png

fb_CORONA5_1600x1200_72dpi_rgb.png

fb_CORONA6_1600x1200_72dpi_rgb.png

fb_CORONA7_1600x1200_72dpi_rgb.png

fb_CORONA8_1600x1200_72dpi_rgb.png

fb_CORONA9_1600x1200_72dpi_rgb.png

inf_COVID19-OFFICE_1600x1200_rgb_72dpi.png

inf_COVID-19-OFFICE_1600x1200_rgb_72dpi.png

poster_PHC-COVID19_A2_cmyk.png
Що робити якщо у вас симптоми ГРВІ - web.png

Для комерційних підприємств -- web.png

fb_CORONA3_1600x1200_72dpi_rgb.png

Якщо у вас симптоми - web.png

[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] => [~PREVIEW_TEXT] => [PREVIEW_TEXT_TYPE] => text [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => text [PREVIEW_PICTURE] => [~PREVIEW_PICTURE] => [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 500 [~SORT] => 500 [CODE] => uvaga-rekomendatsii-shchodo-zapobigannyu-koronavirusnoi-infektsii [~CODE] => uvaga-rekomendatsii-shchodo-zapobigannyu-koronavirusnoi-infektsii [EXTERNAL_ID] => 132 [~EXTERNAL_ID] => 132 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( [ELEMENT_META_KEYWORDS] => УВАГА! - рекомендації щодо запобіганню коронавірусної інфекції Постери із рекомендаціями щодо запобіганню інфікуванню коронавірусом, та захворюванню на COVID-19. [ELEMENT_META_DESCRIPTION] => УВАГА! - рекомендації щодо запобіганню коронавірусної інфекціїПостери із рекомендаціями щодо запобіганню інфікуванню коронавірусом, та захворюванню на COVID-19. [ELEMENT_PAGE_TITLE] => УВАГА! - рекомендації щодо запобіганню коронавірусної інфекції [ELEMENT_PREVIEW_PICTURE_FILE_ALT] => Постери із рекомендаціями щодо запобіганню інфікуванню коронавірусом, та захворюванню на COVID-19. [ELEMENT_PREVIEW_PICTURE_FILE_TITLE] => Постери із рекомендаціями щодо запобіганню інфікуванню коронавірусом, та захворюванню на COVID-19. [ELEMENT_META_TITLE] => УВАГА! - рекомендації щодо запобіганню коронавірусної інфекції ) ) [6] => Array ( [ID] => 128 [~ID] => 128 [IBLOCK_ID] => 6 [~IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [~IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Що потрібно знати про рак щитовидної залози. [~NAME] => Що потрібно знати про рак щитовидної залози. [ACTIVE_FROM] => [~ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 01.03.2020 21:54:35 [~TIMESTAMP_X] => 01.03.2020 21:54:35 [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/shcho-potribno-znati-pro-rak-shchitovidnoi-zalozi/ [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/shcho-potribno-znati-pro-rak-shchitovidnoi-zalozi/ [LIST_PAGE_URL] => /patients/ [~LIST_PAGE_URL] => /patients/ [DETAIL_TEXT] =>

Що потрібно знати про рак щитовидної залози.

            Рак щитовидної залози (РЩЗ) – це злоякісна пухлина, яка найчастіше зустрічається серед захворювань органів ендокринної системи. Більшість випадків РЩЗ представлені пухлинами з низьким потенціалом пухлинної агресії і сприятливим прогнозом, однак є немало клінічно агресивних пухлин, які загрожують життю хворого. За останні три десятиліття у зв’язку із впровадженням УЗД з прицільною пункційною біопсією вузла щитовидної залози і цитологічною діагностикою захворювання на РЩЗ різко зросло і продовжує рости у всьому світі. В Україні актуальність проблеми виросла після аварії на ЧАЕС. Щитовидна залоза є найбільшим радіочутливим органом людського тіла. Надчутливі до опромінення є діти, тому після аварії на ЧАЕС захворюваність РЩЗ серед осіб, які були опромінені в дитячому та підлітковому віці є аномально високою. Але є і сімейні спадкові випадки РЩЗ, пов’язані із генетичною мутацією, яка 100% реалізується в рак щитовидної залози. Пік захворюваності на рак щитовидної залози припадає на 30-40 років. Жінки хворіють частіше ніж чоловіки (6:1). Щороку у світі діагностують 140 000 нових випадків. За темпами приросту РЩЗ займає перше місце серед усіх злоякісних пухлин. Цей факт пояснюється підвищенням якості діагностики вузлів ЩЗ за допомогою УЗД та дією несприятливих екологічних факторів, насамперед радіації.

            90% усіх РЩЗ мають сприятливий прогноз, так як повільно розвиваються. Пацієнти можуть десятиліттями не знати, що у їхній щитовидній залозі наявні мікрокарциноми . Тому, як такої, симптоматики при РЩЗ немає. Лише на пізніх стадіях виникає охриплість голосу, порушення ковтання, дихання, збільшення лімфовузлів на шиї. РЩЗ найчастіше виявляється випадково, коли пацієнти звертаються до лікаря з приводу інших хвороб, найчастіше це серцебиття, підвищення АТ, збудливість, схуднення або навпаки надмірна повнота, а лікар призначає в комплексі обстежень УЗД щитовидної залози, де і виявляються карциноми. Але є випадки коли пацієнт спостерігається багато років у ендокринолога з приводу хронічної патології щитовидної залози (аутоімунний тиреоїдит, аденоми, вузловий зоб) і контрольні УЗД з прицільною біопсією виявляють ракові клітини.

            Лікування РЩЗ хірургічне з наступною радіойодтерапією. Це єдина онкологічна патологія, при якій можливо радикально пролікуватись навіть при наявності віддалених метастазів у легені, кістки без погіршення якості життя. Тому ще РЩЗ називають «лагідним раком». Звичайно є і агресивні форми РЩЗ, які нечутливі до будь-якого спеціального лікування. Це приблизно 2% серед усіх випадків РЩЗ.

            Лікування РЩЗ повинно відбуватись у спеціалізованих онкологічних закладах, де хірурги-онкологи, наголошую на слові онкологи, обізнані в причинах, розвитку захворювання, можуть прогнозувати і впливати на клінічний наслідок, а в деяких випадках і передбачати розвиток карциноми ЩЗ. Не в наших силах попередити розвиток пухлини, але в наших силах виявити її якомога раніше, своєчасно розпізнати потенціал її злоякісності і виконати радикальне лікування.

            В Хмельницькому обласному протипухлинному центрі у відділені новоутворень голови та шиї висококваліфіковані, досвідчені хірурги-онкологи проводять весь спектр хірургічних втручань при РЩЗ з мінімальним відсотком післяопераційних ускладнень. Кожен пацієнт розглядається на мультидисциплінарній комісії за участю радіолога, хіміотерапевта, хірурга, для того, щоб підібрати найбільш оптимальне лікування з метою продовження життя онкопацієнта та збереження його якості.

[~DETAIL_TEXT] =>

Що потрібно знати про рак щитовидної залози.

            Рак щитовидної залози (РЩЗ) – це злоякісна пухлина, яка найчастіше зустрічається серед захворювань органів ендокринної системи. Більшість випадків РЩЗ представлені пухлинами з низьким потенціалом пухлинної агресії і сприятливим прогнозом, однак є немало клінічно агресивних пухлин, які загрожують життю хворого. За останні три десятиліття у зв’язку із впровадженням УЗД з прицільною пункційною біопсією вузла щитовидної залози і цитологічною діагностикою захворювання на РЩЗ різко зросло і продовжує рости у всьому світі. В Україні актуальність проблеми виросла після аварії на ЧАЕС. Щитовидна залоза є найбільшим радіочутливим органом людського тіла. Надчутливі до опромінення є діти, тому після аварії на ЧАЕС захворюваність РЩЗ серед осіб, які були опромінені в дитячому та підлітковому віці є аномально високою. Але є і сімейні спадкові випадки РЩЗ, пов’язані із генетичною мутацією, яка 100% реалізується в рак щитовидної залози. Пік захворюваності на рак щитовидної залози припадає на 30-40 років. Жінки хворіють частіше ніж чоловіки (6:1). Щороку у світі діагностують 140 000 нових випадків. За темпами приросту РЩЗ займає перше місце серед усіх злоякісних пухлин. Цей факт пояснюється підвищенням якості діагностики вузлів ЩЗ за допомогою УЗД та дією несприятливих екологічних факторів, насамперед радіації.

            90% усіх РЩЗ мають сприятливий прогноз, так як повільно розвиваються. Пацієнти можуть десятиліттями не знати, що у їхній щитовидній залозі наявні мікрокарциноми . Тому, як такої, симптоматики при РЩЗ немає. Лише на пізніх стадіях виникає охриплість голосу, порушення ковтання, дихання, збільшення лімфовузлів на шиї. РЩЗ найчастіше виявляється випадково, коли пацієнти звертаються до лікаря з приводу інших хвороб, найчастіше це серцебиття, підвищення АТ, збудливість, схуднення або навпаки надмірна повнота, а лікар призначає в комплексі обстежень УЗД щитовидної залози, де і виявляються карциноми. Але є випадки коли пацієнт спостерігається багато років у ендокринолога з приводу хронічної патології щитовидної залози (аутоімунний тиреоїдит, аденоми, вузловий зоб) і контрольні УЗД з прицільною біопсією виявляють ракові клітини.

            Лікування РЩЗ хірургічне з наступною радіойодтерапією. Це єдина онкологічна патологія, при якій можливо радикально пролікуватись навіть при наявності віддалених метастазів у легені, кістки без погіршення якості життя. Тому ще РЩЗ називають «лагідним раком». Звичайно є і агресивні форми РЩЗ, які нечутливі до будь-якого спеціального лікування. Це приблизно 2% серед усіх випадків РЩЗ.

            Лікування РЩЗ повинно відбуватись у спеціалізованих онкологічних закладах, де хірурги-онкологи, наголошую на слові онкологи, обізнані в причинах, розвитку захворювання, можуть прогнозувати і впливати на клінічний наслідок, а в деяких випадках і передбачати розвиток карциноми ЩЗ. Не в наших силах попередити розвиток пухлини, але в наших силах виявити її якомога раніше, своєчасно розпізнати потенціал її злоякісності і виконати радикальне лікування.

            В Хмельницькому обласному протипухлинному центрі у відділені новоутворень голови та шиї висококваліфіковані, досвідчені хірурги-онкологи проводять весь спектр хірургічних втручань при РЩЗ з мінімальним відсотком післяопераційних ускладнень. Кожен пацієнт розглядається на мультидисциплінарній комісії за участю радіолога, хіміотерапевта, хірурга, для того, щоб підібрати найбільш оптимальне лікування з метою продовження життя онкопацієнта та збереження його якості.

[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] => Рак щитовидної залози (РЩЗ) – це злоякісна пухлина, яка найчастіше зустрічається серед захворювань органів ендокринної системи.

Лікування РЩЗ повинно відбуватись у спеціалізованих онкологічних закладах, де хірурги-онкологи, наголошую на слові онкологи, обізнані в причинах, розвитку захворювання, можуть прогнозувати і впливати на клінічний наслідок, а в деяких випадках і передбачати розвиток карциноми ЩЗ. Не в наших силах попередити розвиток пухлини, але в наших силах виявити її якомога раніше, своєчасно розпізнати потенціал її злоякісності і виконати радикальне лікування.

            В Хмельницькому обласному протипухлинному центрі у відділені новоутворень голови та шиї висококваліфіковані, досвідчені хірурги-онкологи проводять весь спектр хірургічних втручань при РЩЗ з мінімальним відсотком післяопераційних ускладнень. Кожен пацієнт розглядається на мультидисциплінарній комісії за участю радіолога, хіміотерапевта, хірурга, для того, щоб підібрати найбільш оптимальне лікування з метою продовження життя онкопацієнта та збереження його якості. [~PREVIEW_TEXT] => Рак щитовидної залози (РЩЗ) – це злоякісна пухлина, яка найчастіше зустрічається серед захворювань органів ендокринної системи. Лікування РЩЗ повинно відбуватись у спеціалізованих онкологічних закладах, де хірурги-онкологи, наголошую на слові онкологи, обізнані в причинах, розвитку захворювання, можуть прогнозувати і впливати на клінічний наслідок, а в деяких випадках і передбачати розвиток карциноми ЩЗ. Не в наших силах попередити розвиток пухлини, але в наших силах виявити її якомога раніше, своєчасно розпізнати потенціал її злоякісності і виконати радикальне лікування. В Хмельницькому обласному протипухлинному центрі у відділені новоутворень голови та шиї висококваліфіковані, досвідчені хірурги-онкологи проводять весь спектр хірургічних втручань при РЩЗ з мінімальним відсотком післяопераційних ускладнень. Кожен пацієнт розглядається на мультидисциплінарній комісії за участю радіолога, хіміотерапевта, хірурга, для того, щоб підібрати найбільш оптимальне лікування з метою продовження життя онкопацієнта та збереження його якості. [PREVIEW_TEXT_TYPE] => text [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => text [PREVIEW_PICTURE] => [~PREVIEW_PICTURE] => [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 500 [~SORT] => 500 [CODE] => shcho-potribno-znati-pro-rak-shchitovidnoi-zalozi [~CODE] => shcho-potribno-znati-pro-rak-shchitovidnoi-zalozi [EXTERNAL_ID] => 128 [~EXTERNAL_ID] => 128 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( ) ) [7] => Array ( [ID] => 127 [~ID] => 127 [IBLOCK_ID] => 6 [~IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [~IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Персоніфікація променевої терапії [~NAME] => Персоніфікація променевої терапії [ACTIVE_FROM] => [~ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 15.02.2020 16:12:20 [~TIMESTAMP_X] => 15.02.2020 16:12:20 [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/personifikatsiya-promenevoi-terapii/ [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/personifikatsiya-promenevoi-terapii/ [LIST_PAGE_URL] => /patients/ [~LIST_PAGE_URL] => /patients/ [DETAIL_TEXT] =>
При проведенні якісної променевої терапії велике значення має не тільки якісне сучасне обладнання, але і вміння використовувати всі існуючі потужності на 100%. Для початку променевої терапії необхідно чітко визначити розміщення пухлини в організмі, провести так звану топометричну підготовку, розрахувати умови та час опромінення конкретної ділянки, і, що найважче, точно перенести всі розрахунки на пацієнта. Для цього у Хмельницькому обласному протипухлинному центрі проводиться топометрична підготовка практично кожного пацієнта з використанням комп’ютерної томографії, при якій пацієнт вкладається саме так, як буде проводитись опромінення, на поверхні тіла кріпляться рентген контрастні мітки, за допомогою системи лазерів виводиться планований рівень пухлини та визначається об’єм сканування.
1.jpg
2.jpg
Всі отримані дані записуються на CD - диск, а потім вводяться в спеціальну комп’ютерну програму. В КНП "Хмельницький обласний протипухлинний центр" використовується програма для планування PLANW- 2000,  якою ми користуємося з 2012 року, і можемо стверджувати, що вона дозволила практично позбавитись променевих ускладнень, значно зменшити променеві реакції та досягнути видимо кращих результатів лікування, особливо при лікуванні пухлин прямої кишки, ЛОР - органів та грудної залози у жінок.
Наводимо приклад етапів процесу планування на плануючій системі PLANW-2000
  • Лікар променевий терапевт визначає необхідний об’єм опромінення для кожного конкретного пацієнта (згідно даних, отриманих за допомогою КТ-обстеження).
3.jpg
1. Контурування пухлини пацієнта в плануючій програмі PLANW-2000

  • Після контурації йде власне планування опромінення: підбір кількості полів та їх напрямку так, щоб вся пухлина отримала максимальну дозу, а суміжні органи та структури мінімально можливу. 

4.jpg
5.jpg
2. 3-D модель плану опромінення пухлини.
  • Променевий терапевт оцінюючи вибрані умови опромінення бачить, що в опромінення попадає повністю вся пухлина.
  • Йде оцінка охоплення пухлини дозою опромінення (90% пухлини повинно отримати 90% дози – це міжнародний стандарт, до якого прагне кожний план лікування)
6.jpg
3. План опромінення пухлини з розподілом доз.  
  • І найголовніше – нанести складений план на пацієнта, і повторювати це щоразу,  при проведенні кожного сеансу опромінення. Для цього необхідно щоразу чітко відтворювати положення пацієнта саме так,  як при проведенні комп’ютерної томографії (КТ). А для чіткого виведення центру пухлини використовуються попередні контрольні рентгенконтрастні мітки та система аналогічних лазерів.
7.jpg
Тільки командна робота рентген-лаборанта кабінету КТ, лікаря – рентгенолога, медичного фізика, лаборантів кабінету гамма-терапії та променевого терапевта, який об’єднує всіх, систематизує отриману інформацію та приймає остаточне рішення щодо кожного конкретного пацієнта дозволяє нам максимально ефективно провести променеву терапію, та допомогти Вам, нашим пацієнтам.



[~DETAIL_TEXT] =>
При проведенні якісної променевої терапії велике значення має не тільки якісне сучасне обладнання, але і вміння використовувати всі існуючі потужності на 100%. Для початку променевої терапії необхідно чітко визначити розміщення пухлини в організмі, провести так звану топометричну підготовку, розрахувати умови та час опромінення конкретної ділянки, і, що найважче, точно перенести всі розрахунки на пацієнта. Для цього у Хмельницькому обласному протипухлинному центрі проводиться топометрична підготовка практично кожного пацієнта з використанням комп’ютерної томографії, при якій пацієнт вкладається саме так, як буде проводитись опромінення, на поверхні тіла кріпляться рентген контрастні мітки, за допомогою системи лазерів виводиться планований рівень пухлини та визначається об’єм сканування.
1.jpg
2.jpg
Всі отримані дані записуються на CD - диск, а потім вводяться в спеціальну комп’ютерну програму. В КНП "Хмельницький обласний протипухлинний центр" використовується програма для планування PLANW- 2000,  якою ми користуємося з 2012 року, і можемо стверджувати, що вона дозволила практично позбавитись променевих ускладнень, значно зменшити променеві реакції та досягнути видимо кращих результатів лікування, особливо при лікуванні пухлин прямої кишки, ЛОР - органів та грудної залози у жінок.
Наводимо приклад етапів процесу планування на плануючій системі PLANW-2000
  • Лікар променевий терапевт визначає необхідний об’єм опромінення для кожного конкретного пацієнта (згідно даних, отриманих за допомогою КТ-обстеження).
3.jpg
1. Контурування пухлини пацієнта в плануючій програмі PLANW-2000

  • Після контурації йде власне планування опромінення: підбір кількості полів та їх напрямку так, щоб вся пухлина отримала максимальну дозу, а суміжні органи та структури мінімально можливу. 

4.jpg
5.jpg
2. 3-D модель плану опромінення пухлини.
  • Променевий терапевт оцінюючи вибрані умови опромінення бачить, що в опромінення попадає повністю вся пухлина.
  • Йде оцінка охоплення пухлини дозою опромінення (90% пухлини повинно отримати 90% дози – це міжнародний стандарт, до якого прагне кожний план лікування)
6.jpg
3. План опромінення пухлини з розподілом доз.  
  • І найголовніше – нанести складений план на пацієнта, і повторювати це щоразу,  при проведенні кожного сеансу опромінення. Для цього необхідно щоразу чітко відтворювати положення пацієнта саме так,  як при проведенні комп’ютерної томографії (КТ). А для чіткого виведення центру пухлини використовуються попередні контрольні рентгенконтрастні мітки та система аналогічних лазерів.
7.jpg
Тільки командна робота рентген-лаборанта кабінету КТ, лікаря – рентгенолога, медичного фізика, лаборантів кабінету гамма-терапії та променевого терапевта, який об’єднує всіх, систематизує отриману інформацію та приймає остаточне рішення щодо кожного конкретного пацієнта дозволяє нам максимально ефективно провести променеву терапію, та допомогти Вам, нашим пацієнтам.



[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] =>     При проведенні якісної променевої терапії велике значення має не тільки якісне сучасне обладнання але і вміння використовувати всі існуючі потужності на 100%. Для початку променевої терапії необхідно чітко визначити розміщення пухлини в організмі, провести так звану топометричну підготовку, розрахувати умови та час опромінення конкретної ділянки,  і, що найважче, точно перенести всі розрахунки на пацієнта. [~PREVIEW_TEXT] => При проведенні якісної променевої терапії велике значення має не тільки якісне сучасне обладнання але і вміння використовувати всі існуючі потужності на 100%. Для початку променевої терапії необхідно чітко визначити розміщення пухлини в організмі, провести так звану топометричну підготовку, розрахувати умови та час опромінення конкретної ділянки, і, що найважче, точно перенести всі розрахунки на пацієнта. [PREVIEW_TEXT_TYPE] => text [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => text [PREVIEW_PICTURE] => [~PREVIEW_PICTURE] => [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 500 [~SORT] => 500 [CODE] => personifikatsiya-promenevoi-terapii [~CODE] => personifikatsiya-promenevoi-terapii [EXTERNAL_ID] => 127 [~EXTERNAL_ID] => 127 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( ) ) [8] => Array ( [ID] => 125 [~ID] => 125 [IBLOCK_ID] => 6 [~IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [~IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Цитологічний скринінг раку шийки матки [~NAME] => Цитологічний скринінг раку шийки матки [ACTIVE_FROM] => [~ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 12.03.2020 11:25:23 [~TIMESTAMP_X] => 12.03.2020 11:25:23 [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/tsitologichniy-skrining-raku-shiyki-matki/ [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/tsitologichniy-skrining-raku-shiyki-matki/ [LIST_PAGE_URL] => /patients/ [~LIST_PAGE_URL] => /patients/ [DETAIL_TEXT] =>

 Рак шийки матки посідає друге місце за поширеністю серед онкологічних захворювань у світі. Попередити його можна тільки пройшовши огляд у гінеколога. 

Цитологічне дослідження шийки матки було винайдено і впроваджено у практику грецьким вченим Папаніколау. Розроблений ним метод фарбування цитологічних мазків був названий на його честь - Пап-тест. Вже майже 70 років цей тест вважається основним стандартизованим методом цитологічного дослідження через найкращу результативність.

Цитологічний мазок, онкоцитологія, Пап-тест - такі назви має цитологічне дослідження в гінекології. Цей аналіз виявляє патологічні клітини шийки матки, зокрема, передракові та злоякісні. В усьому світі цитологічний мазок є основним методом профілактики раку шийки матки. Чому саме профілактики, а не діагностики? Тому що раннє виявлення і своєчасне лікування передракових захворювань шийки матки (дисплазія) запобігає розвитку раку. Отже, основна мета цього обстеження - виявити патологічні клітини ще до того, як вони стануть злоякісними. Цитологічне дослідження за весь час його застосування врятувало безліч жіночих життів. Важливо знати, що дисплазія і рак шийки матки на виліковних стадіях не мають симптомів. Єдиний спосіб їх виявити - це систематично обстежувати здорових жінок за допомогою цитологічного мазка.  

Онкоцитологія виконується за допомогою інших способів фарбування мазків і на сьогодні теж залишається затребуваною. Це простіший і дешевший метод цитологічного дослідження, але і менш достовірний.


Цитологічний мазок беруть під час гінекологічного огляду спеціальною щіточкою з поверхні шийки матки і цервікального каналу, наносять на предметне скло, потім фарбують реактивами, після чого лікар-лаборант досліджує клітини шийки матки під мікроскопом.

Пап-тест методом рідинної цитології - сучасний і найефективніший варіант цитологічного дослідження.

отримання методів.png

Що таке ПАП-тест?

ПАП-тест – це спеціальним чином відібраний та зафіксований мазок клітин шийки матки. Він може проводитись у класичному варіанті- з нанесенням на скло, або у вигляді рідинної цитології.

Які є різновиди ПАП-тесту?

Класичний ПАП тест - матеріал одразу після взяття щіточкою наносять на скло.

ПАП-тест на основі рідинної цитології -- щіточку з матеріалом занурюють у розчин з реактивом, потім клітини у розчині транспортують до лабораторії. Рідина з матеріалом центрифугується, автоматизовано обробляється і отриманий матеріал клітин, без сторонніх домішок, оцінюється лікарем-цитологом.

Основна відмінність ПАП тесту від звичайної онкоцитології - це метод фарбування та фіксації матеріалу. ПАП тест називається так тому, що фарбування проводиться по методиці Папаніколау, що є світовим стандартом в скринінгу раку шийки матки. Цей метод дозволяє абсолютно чітко виявити ядра атипових клітин, з'являється можливість виявлення патології на ранніх стадіях, а отже можна вчасно дообстежити та пролікувати пацієнтку.

Кому і коли слід здавати ПАП-тест?

Здавати ПАП тест рекомендується жінкам 1 раз на рік з того часу, коли жінка почала жити статевим життям і до 65 років, за умови нормальних результатів за попередні 3 роки.

Коли призначають цитологічний мазок?

1.      Для систематичного обстеження здорових жінок з профілактичною метою. Пап-тест рекомендується проводити один раз на 3 роки, онкоцитологію краще робити щорічно.

2.      Якщо лікар під час огляду виявляє зміни на шийці матки.

3.      Для контролю ефективності лікування.

4.      Для з’ясування причини кровотеч після статевих контактів.

Підготовка.

·         Цитологічний мазок найкраще робити на 10-20 день від початку менструації.

·         2 дні до обстеження не використовуйте тампони, спринцювання і вагінальні засоби (свічки, креми, таблетки) та утримайтеся від статевих контактів.

 

Любі жінки, бережіть своє здоров'я і вчасно проходьте скринінгове обстеження шийки матки.

 

[~DETAIL_TEXT] =>

 Рак шийки матки посідає друге місце за поширеністю серед онкологічних захворювань у світі. Попередити його можна тільки пройшовши огляд у гінеколога. 

Цитологічне дослідження шийки матки було винайдено і впроваджено у практику грецьким вченим Папаніколау. Розроблений ним метод фарбування цитологічних мазків був названий на його честь - Пап-тест. Вже майже 70 років цей тест вважається основним стандартизованим методом цитологічного дослідження через найкращу результативність.

Цитологічний мазок, онкоцитологія, Пап-тест - такі назви має цитологічне дослідження в гінекології. Цей аналіз виявляє патологічні клітини шийки матки, зокрема, передракові та злоякісні. В усьому світі цитологічний мазок є основним методом профілактики раку шийки матки. Чому саме профілактики, а не діагностики? Тому що раннє виявлення і своєчасне лікування передракових захворювань шийки матки (дисплазія) запобігає розвитку раку. Отже, основна мета цього обстеження - виявити патологічні клітини ще до того, як вони стануть злоякісними. Цитологічне дослідження за весь час його застосування врятувало безліч жіночих життів. Важливо знати, що дисплазія і рак шийки матки на виліковних стадіях не мають симптомів. Єдиний спосіб їх виявити - це систематично обстежувати здорових жінок за допомогою цитологічного мазка.  

Онкоцитологія виконується за допомогою інших способів фарбування мазків і на сьогодні теж залишається затребуваною. Це простіший і дешевший метод цитологічного дослідження, але і менш достовірний.


Цитологічний мазок беруть під час гінекологічного огляду спеціальною щіточкою з поверхні шийки матки і цервікального каналу, наносять на предметне скло, потім фарбують реактивами, після чого лікар-лаборант досліджує клітини шийки матки під мікроскопом.

Пап-тест методом рідинної цитології - сучасний і найефективніший варіант цитологічного дослідження.

отримання методів.png

Що таке ПАП-тест?

ПАП-тест – це спеціальним чином відібраний та зафіксований мазок клітин шийки матки. Він може проводитись у класичному варіанті- з нанесенням на скло, або у вигляді рідинної цитології.

Які є різновиди ПАП-тесту?

Класичний ПАП тест - матеріал одразу після взяття щіточкою наносять на скло.

ПАП-тест на основі рідинної цитології -- щіточку з матеріалом занурюють у розчин з реактивом, потім клітини у розчині транспортують до лабораторії. Рідина з матеріалом центрифугується, автоматизовано обробляється і отриманий матеріал клітин, без сторонніх домішок, оцінюється лікарем-цитологом.

Основна відмінність ПАП тесту від звичайної онкоцитології - це метод фарбування та фіксації матеріалу. ПАП тест називається так тому, що фарбування проводиться по методиці Папаніколау, що є світовим стандартом в скринінгу раку шийки матки. Цей метод дозволяє абсолютно чітко виявити ядра атипових клітин, з'являється можливість виявлення патології на ранніх стадіях, а отже можна вчасно дообстежити та пролікувати пацієнтку.

Кому і коли слід здавати ПАП-тест?

Здавати ПАП тест рекомендується жінкам 1 раз на рік з того часу, коли жінка почала жити статевим життям і до 65 років, за умови нормальних результатів за попередні 3 роки.

Коли призначають цитологічний мазок?

1.      Для систематичного обстеження здорових жінок з профілактичною метою. Пап-тест рекомендується проводити один раз на 3 роки, онкоцитологію краще робити щорічно.

2.      Якщо лікар під час огляду виявляє зміни на шийці матки.

3.      Для контролю ефективності лікування.

4.      Для з’ясування причини кровотеч після статевих контактів.

Підготовка.

·         Цитологічний мазок найкраще робити на 10-20 день від початку менструації.

·         2 дні до обстеження не використовуйте тампони, спринцювання і вагінальні засоби (свічки, креми, таблетки) та утримайтеся від статевих контактів.

 

Любі жінки, бережіть своє здоров'я і вчасно проходьте скринінгове обстеження шийки матки.

 

[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] => Цитологічне дослідження шийки матки було винайдено і впроваджено у практику грецьким вченим Папаніколау. Розроблений ним метод фарбування цитологічних мазків був названий на його честь - Пап-тест. Вже майже 70 років цей тест вважається основним стандартизованим методом цитологічного дослідження через найкращу результативність. [~PREVIEW_TEXT] => Цитологічне дослідження шийки матки було винайдено і впроваджено у практику грецьким вченим Папаніколау. Розроблений ним метод фарбування цитологічних мазків був названий на його честь - Пап-тест. Вже майже 70 років цей тест вважається основним стандартизованим методом цитологічного дослідження через найкращу результативність. [PREVIEW_TEXT_TYPE] => text [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => text [PREVIEW_PICTURE] => [~PREVIEW_PICTURE] => [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 500 [~SORT] => 500 [CODE] => tsitologichniy-skrining-raku-shiyki-matki [~CODE] => tsitologichniy-skrining-raku-shiyki-matki [EXTERNAL_ID] => 125 [~EXTERNAL_ID] => 125 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( ) ) [9] => Array ( [ID] => 124 [~ID] => 124 [IBLOCK_ID] => 6 [~IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [~IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Вірус папіломи людини та його роль у розвитку раку шийки матки. [~NAME] => Вірус папіломи людини та його роль у розвитку раку шийки матки. [ACTIVE_FROM] => [~ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 24.01.2020 21:54:08 [~TIMESTAMP_X] => 24.01.2020 21:54:08 [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/virus-papilomi-lyudini-ta-yogo-rol-u-rozvitku-raku-shiyki-matki/ [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/virus-papilomi-lyudini-ta-yogo-rol-u-rozvitku-raku-shiyki-matki/ [LIST_PAGE_URL] => /patients/ [~LIST_PAGE_URL] => /patients/ [DETAIL_TEXT] =>

Вірус папіломи людини і пов’язані з ним захворювання


ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПАЦІЄНТАМ

  • ВПЛ – це скорочена назва віруса під назвою “вірус папіломи людини”;
  • інфекція ВПЛ зустрічається досить часто - 8 з 10 жінок інфікуються ВПЛ протягом життя;
  • інфікуватись можуть як чоловіки, так і  жінки;
  • у більшості випадків інфекція ВПЛ виліковується самостійно;
  • клінічно значимі випадки можуть розвиватись в тому випадку, коли окремі види ВПЛ залишаються в організмі ( такі інфекції називаються стійкими);
  • ВПЛ може знаходитись в покривних тканинах, включаючи шкіру у ділянці гені талій;
  • Часто ВПЛ не викликає ніяких симптомів, тому більшість людей з інфекцією ВПЛ не знають про те, що вони заражені. 
   
  • Практично в усіх випадках раку шийки матки причиною є інфікування певними штамами (видами) ВПЛ.
  • Рак шийки матки не передається по спадковості. 
  • Рак шийки матки – це найпоширеніший вид раку у жінок у всьому світі. 
  • Щоденно його діагностують у близько 1300 жінок у світі. 
  • Існує близько 1000 видів ВПЛ. 
  • Біля 40 видів вражають перианальну ділянку. 
  • 70 % випадків раку шийки матки викликають 16 та 18 типи ВПЛ. 
  • Окремі типи ВПЛ також можуть викликати інші захворювання, наприклад: 
  1. гострокінцеві кондиломи ( біля 90% викликані 6 та 11 типом ВПЛ );
  2. рак піхви ( біля 70 % викликані 16 та 18 типом ВПЛ );
  3. рак вульви ( біля 40 % викликані 16 та 18 типом ВПЛ) ; 
  • Неможливо точно діагностувати у кого саме ВПЛ спричинить ракове захворювання.
  • У зоні ризику інфікування  жінки усіх вікових категорій. 

  Ви знаходитесь в групі ризику якщо ви :

  • плануєте почати статеве життя;
  • змінили статевого партнера.

Інфекція ВПЛ передається: 

  • при будь-якому виді генітального контакту – навіть без безпосереднього статевого акту;
  • від людини носія, у якої відсутні видимі ознаки інфекції.

Чи можна попередити рак шийки матки, чи принаймні знизити шанс його розвитку? 


Вакцинація для профілактики ВПЛ може знизити ризик виникнення рака шийки матки, що викликає ВПЛ. Презервативи не можуть забезпечити повний захист від інфекції,  вони не повністю покривають частинки шкіри в ділянці геніталій.
Важливо регулярно проходити гінекологічний огляд ( мазок з шийки матки ).
Однак не завжди можливо діагностувати рак шийки матки на ранніх стадіях.
  
Навіть якщо статевий акт уже відбувся – вакцина може допомогти Вам.

Вакцину вводять у вигляді 3-ох окремих ін'єкцій, час між введенням першої та другої дози вакцини - 2 місяці, третю дозу вводять через 6 місяців після першої.
Найефективнішою є вакцинація до початку статевого життя.


Як і при будь-якій вакцинації можуть спостерігатись побічні реакції:
- головний біль, нудота, запаморочення, біль у ділянці ін’єкції;
- рідко втрата свідомості (тому протягом 15 хвилин після введення вакцини, за вами наглядатимуть в кабінеті лікаря).

  ВАЖЛИВО ! Вакцинацію не проводять вагітним жінкам.

Турбуймося про Ваше здоров'я разом, будьте свідомими та здоровими.

     

[~DETAIL_TEXT] =>

Вірус папіломи людини і пов’язані з ним захворювання


ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПАЦІЄНТАМ

  • ВПЛ – це скорочена назва віруса під назвою “вірус папіломи людини”;
  • інфекція ВПЛ зустрічається досить часто - 8 з 10 жінок інфікуються ВПЛ протягом життя;
  • інфікуватись можуть як чоловіки, так і  жінки;
  • у більшості випадків інфекція ВПЛ виліковується самостійно;
  • клінічно значимі випадки можуть розвиватись в тому випадку, коли окремі види ВПЛ залишаються в організмі ( такі інфекції називаються стійкими);
  • ВПЛ може знаходитись в покривних тканинах, включаючи шкіру у ділянці гені талій;
  • Часто ВПЛ не викликає ніяких симптомів, тому більшість людей з інфекцією ВПЛ не знають про те, що вони заражені. 
   
  • Практично в усіх випадках раку шийки матки причиною є інфікування певними штамами (видами) ВПЛ.
  • Рак шийки матки не передається по спадковості. 
  • Рак шийки матки – це найпоширеніший вид раку у жінок у всьому світі. 
  • Щоденно його діагностують у близько 1300 жінок у світі. 
  • Існує близько 1000 видів ВПЛ. 
  • Біля 40 видів вражають перианальну ділянку. 
  • 70 % випадків раку шийки матки викликають 16 та 18 типи ВПЛ. 
  • Окремі типи ВПЛ також можуть викликати інші захворювання, наприклад: 
  1. гострокінцеві кондиломи ( біля 90% викликані 6 та 11 типом ВПЛ );
  2. рак піхви ( біля 70 % викликані 16 та 18 типом ВПЛ );
  3. рак вульви ( біля 40 % викликані 16 та 18 типом ВПЛ) ; 
  • Неможливо точно діагностувати у кого саме ВПЛ спричинить ракове захворювання.
  • У зоні ризику інфікування  жінки усіх вікових категорій. 

  Ви знаходитесь в групі ризику якщо ви :

  • плануєте почати статеве життя;
  • змінили статевого партнера.

Інфекція ВПЛ передається: 

  • при будь-якому виді генітального контакту – навіть без безпосереднього статевого акту;
  • від людини носія, у якої відсутні видимі ознаки інфекції.

Чи можна попередити рак шийки матки, чи принаймні знизити шанс його розвитку? 


Вакцинація для профілактики ВПЛ може знизити ризик виникнення рака шийки матки, що викликає ВПЛ. Презервативи не можуть забезпечити повний захист від інфекції,  вони не повністю покривають частинки шкіри в ділянці геніталій.
Важливо регулярно проходити гінекологічний огляд ( мазок з шийки матки ).
Однак не завжди можливо діагностувати рак шийки матки на ранніх стадіях.
  
Навіть якщо статевий акт уже відбувся – вакцина може допомогти Вам.

Вакцину вводять у вигляді 3-ох окремих ін'єкцій, час між введенням першої та другої дози вакцини - 2 місяці, третю дозу вводять через 6 місяців після першої.
Найефективнішою є вакцинація до початку статевого життя.


Як і при будь-якій вакцинації можуть спостерігатись побічні реакції:
- головний біль, нудота, запаморочення, біль у ділянці ін’єкції;
- рідко втрата свідомості (тому протягом 15 хвилин після введення вакцини, за вами наглядатимуть в кабінеті лікаря).

  ВАЖЛИВО ! Вакцинацію не проводять вагітним жінкам.

Турбуймося про Ваше здоров'я разом, будьте свідомими та здоровими.

     

[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] => Вірус папіломи людини та його роль у розвитку раку шийки матки. [~PREVIEW_TEXT] => Вірус папіломи людини та його роль у розвитку раку шийки матки. [PREVIEW_TEXT_TYPE] => text [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => text [PREVIEW_PICTURE] => Array ( [ID] => 356 [TIMESTAMP_X] => Bitrix\Main\Type\DateTime Object ( [value:protected] => DateTime Object ( [date] => 2020-01-24 21:53:16.000000 [timezone_type] => 3 [timezone] => Europe/Kiev ) ) [MODULE_ID] => iblock [HEIGHT] => 400 [WIDTH] => 640 [FILE_SIZE] => 109556 [CONTENT_TYPE] => image/jpeg [SUBDIR] => iblock/a34 [FILE_NAME] => рак_шийки_матки.jpg [ORIGINAL_NAME] => рак_шийки_матки.jpg [DESCRIPTION] => [HANDLER_ID] => [EXTERNAL_ID] => cb826cbf15d568f09c19a491e1e67000 [~src] => [SRC] => /upload/iblock/a34/%D1%80%D0%B0%D0%BA_%D1%88%D0%B8%D0%B9%D0%BA%D0%B8_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8.jpg [UNSAFE_SRC] => /upload/iblock/a34/рак_шийки_матки.jpg [SAFE_SRC] => /upload/iblock/a34/%D1%80%D0%B0%D0%BA_%D1%88%D0%B8%D0%B9%D0%BA%D0%B8_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8.jpg [ALT] => Вірус папіломи людини та його роль у розвитку раку шийки матки. [TITLE] => Вірус папіломи людини та його роль у розвитку раку шийки матки. ) [~PREVIEW_PICTURE] => 356 [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 500 [~SORT] => 500 [CODE] => virus-papilomi-lyudini-ta-yogo-rol-u-rozvitku-raku-shiyki-matki [~CODE] => virus-papilomi-lyudini-ta-yogo-rol-u-rozvitku-raku-shiyki-matki [EXTERNAL_ID] => 124 [~EXTERNAL_ID] => 124 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( ) ) [10] => Array ( [ID] => 123 [~ID] => 123 [IBLOCK_ID] => 6 [~IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [~IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Колоректальний рак. Частина перша. Що це за хвороба, [~NAME] => Колоректальний рак. Частина перша. Що це за хвороба, [ACTIVE_FROM] => [~ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 19.01.2020 20:42:22 [~TIMESTAMP_X] => 19.01.2020 20:42:22 [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/kolorektalniy-rak-chastina-persha-shcho-tse-za-khvoroba/ [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/kolorektalniy-rak-chastina-persha-shcho-tse-za-khvoroba/ [LIST_PAGE_URL] => /patients/ [~LIST_PAGE_URL] => /patients/ [DETAIL_TEXT] =>

Колоректальний рак. Частина перша.

Що це за хвороба?  

Колоректальний рак – це пухлинне (злоякісне) захворювання товстого кишківника або прямої кишки.

В Україні за один лише 2017 рік на рак товстої та прямої кишки захворіло 17 748 чоловік, при цьому померли від недуги 9 033 людини. За останнє десятиліття спостерігається стрімке підвищення захворюваності у більшості країн світу, відмічено «помолодіння» колоректального раку. Проте розвиток медичних технологій, діагностики та методів лікування дає високий шанс на одужання. Показник 5-річного виживання варіює від 45-50% в країнах західної Європи до менш ніж 30% в Україні, Польщі, Литві… Шанс на одужання в значній мірі залежить від вчасного звернення та комплексного підходу до лікування.

Використовуючи сучасні діагностичні методи можна на ~ 90% вважати колоректальний рак (КРР) таким, що можна попередити.

Причини та механізми розвитку КРР:

Спадкові випадки захворювання зустрічаються у 8-20% та спричинені генетичними порушеннями, мутаціями генів. В таких випадках хвороба розвивається, як правило, у молодому віці та має гірший прогноз. 

Захворювання які різко підвищують ризик захворювання на КРР:

·        сімейний аденоматозний поліпоз,

·        синдром Лінча,

·        синдром Турко,

·        синдром Пейтца – Егерса.

Спорадичні, несистемні випадки захворювання (80-95%) розвиваються переважно досить повільно на фоні передракових станів, таких як поліпи, дисплазії, аденоми.

Поліпи  товстого кишківника бувають запальними, гіперпластичними, аденоматозними, останні мають найбільший ризик переродження у рак. Розвиваються поліпи із ділянки слизової товстої кишки, поступово збільшуючись у розмірах та набуваючи характеристик невластивих здоровій слизовій оболонці, на певному етапі розвитку переважна більшість аденоматозних поліпів (~ 2/3) перероджується (малігнізується) та стає злоякісною пухлиною.

ColonPolypStages_Illustration_Web-700x205.jpg 

Перетнувши межу та поширившись на підслизовий шар, пухлина вже може уразити лімфатичні вузли та дати віддалені метастази (у печінку, легені, головний мозок, тощо).

Іншою причиною є розвиток раку на фоні дисплазії слизової товстої кишки. Розвивається дисплазія внаслідок хронічних запальних захворювань кишківника  - неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крона. Тривалий запальний процес кишківника призводить до незворотних змін у її стінці та переродження клітин у злоякісні.

Фактори ризику розвитку колоректального раку

Немодифіковані (на які неможливо вплинути):

-         спадкова схильність (синдром Лінча, синдром Турко, синдром Пейтца-Егерса, аналогічна хвороба у близьких родичів);

-         вік, як правило, хворіють особи старше 50 років;

-         хронічні запальні хвороби кишківника;

-         цукровий діабет ІІ типу (інсулінонезалежний).

Модифіковані, ті що пов’язані зі способом життя:

-         особливості харчування, вживання великої кількості червоного м’яса;

-         гіподинамія;

-         паління;

-         ожиріння;

-         зловживання алкоголем.

Симптоми, що можуть супроводжувати колоректальний рак

-         тривала зміна звичного режиму випорожнень (закреп, діарея, зміна форми та кількості випорожнень);

-         виділення крові при дефекації;

-         тенезми – болісні спастичні позиви до випорожнення, відчуття неповного випорожнення;

-         частий або постійний біль в животі;

-         втрата маси тіла, загальна слабкість та виснаження.

 

Будь-який із перерахованих симптомів є приводом до звернення до лікаря за консультацією.

У наступному дописі читайте про діагностику та лікування колоректального раку.

 


[~DETAIL_TEXT] =>

Колоректальний рак. Частина перша.

Що це за хвороба?  

Колоректальний рак – це пухлинне (злоякісне) захворювання товстого кишківника або прямої кишки.

В Україні за один лише 2017 рік на рак товстої та прямої кишки захворіло 17 748 чоловік, при цьому померли від недуги 9 033 людини. За останнє десятиліття спостерігається стрімке підвищення захворюваності у більшості країн світу, відмічено «помолодіння» колоректального раку. Проте розвиток медичних технологій, діагностики та методів лікування дає високий шанс на одужання. Показник 5-річного виживання варіює від 45-50% в країнах західної Європи до менш ніж 30% в Україні, Польщі, Литві… Шанс на одужання в значній мірі залежить від вчасного звернення та комплексного підходу до лікування.

Використовуючи сучасні діагностичні методи можна на ~ 90% вважати колоректальний рак (КРР) таким, що можна попередити.

Причини та механізми розвитку КРР:

Спадкові випадки захворювання зустрічаються у 8-20% та спричинені генетичними порушеннями, мутаціями генів. В таких випадках хвороба розвивається, як правило, у молодому віці та має гірший прогноз. 

Захворювання які різко підвищують ризик захворювання на КРР:

·        сімейний аденоматозний поліпоз,

·        синдром Лінча,

·        синдром Турко,

·        синдром Пейтца – Егерса.

Спорадичні, несистемні випадки захворювання (80-95%) розвиваються переважно досить повільно на фоні передракових станів, таких як поліпи, дисплазії, аденоми.

Поліпи  товстого кишківника бувають запальними, гіперпластичними, аденоматозними, останні мають найбільший ризик переродження у рак. Розвиваються поліпи із ділянки слизової товстої кишки, поступово збільшуючись у розмірах та набуваючи характеристик невластивих здоровій слизовій оболонці, на певному етапі розвитку переважна більшість аденоматозних поліпів (~ 2/3) перероджується (малігнізується) та стає злоякісною пухлиною.

ColonPolypStages_Illustration_Web-700x205.jpg 

Перетнувши межу та поширившись на підслизовий шар, пухлина вже може уразити лімфатичні вузли та дати віддалені метастази (у печінку, легені, головний мозок, тощо).

Іншою причиною є розвиток раку на фоні дисплазії слизової товстої кишки. Розвивається дисплазія внаслідок хронічних запальних захворювань кишківника  - неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крона. Тривалий запальний процес кишківника призводить до незворотних змін у її стінці та переродження клітин у злоякісні.

Фактори ризику розвитку колоректального раку

Немодифіковані (на які неможливо вплинути):

-         спадкова схильність (синдром Лінча, синдром Турко, синдром Пейтца-Егерса, аналогічна хвороба у близьких родичів);

-         вік, як правило, хворіють особи старше 50 років;

-         хронічні запальні хвороби кишківника;

-         цукровий діабет ІІ типу (інсулінонезалежний).

Модифіковані, ті що пов’язані зі способом життя:

-         особливості харчування, вживання великої кількості червоного м’яса;

-         гіподинамія;

-         паління;

-         ожиріння;

-         зловживання алкоголем.

Симптоми, що можуть супроводжувати колоректальний рак

-         тривала зміна звичного режиму випорожнень (закреп, діарея, зміна форми та кількості випорожнень);

-         виділення крові при дефекації;

-         тенезми – болісні спастичні позиви до випорожнення, відчуття неповного випорожнення;

-         частий або постійний біль в животі;

-         втрата маси тіла, загальна слабкість та виснаження.

 

Будь-який із перерахованих симптомів є приводом до звернення до лікаря за консультацією.

У наступному дописі читайте про діагностику та лікування колоректального раку.

 


[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] => Колоректальний рак. Що це за хвороба? Чому вона виникає? Хто знаходиться в зоні найбільшого ризику? Якими ознаками проявляється? На ці питання Ви отримаєте відповіді в даному дописі. [~PREVIEW_TEXT] => Колоректальний рак. Що це за хвороба? Чому вона виникає? Хто знаходиться в зоні найбільшого ризику? Якими ознаками проявляється? На ці питання Ви отримаєте відповіді в даному дописі. [PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_PICTURE] => Array ( [ID] => 352 [TIMESTAMP_X] => Bitrix\Main\Type\DateTime Object ( [value:protected] => DateTime Object ( [date] => 2020-01-19 20:42:22.000000 [timezone_type] => 3 [timezone] => Europe/Kiev ) ) [MODULE_ID] => iblock [HEIGHT] => 540 [WIDTH] => 720 [FILE_SIZE] => 37176 [CONTENT_TYPE] => image/jpeg [SUBDIR] => iblock/17c [FILE_NAME] => FB_IMG_1579104102929.jpg [ORIGINAL_NAME] => FB_IMG_1579104102929.jpg [DESCRIPTION] => [HANDLER_ID] => [EXTERNAL_ID] => c4409d833efb6591f75cb0bb2f5c8a8d [~src] => [SRC] => /upload/iblock/17c/FB_IMG_1579104102929.jpg [UNSAFE_SRC] => /upload/iblock/17c/FB_IMG_1579104102929.jpg [SAFE_SRC] => /upload/iblock/17c/FB_IMG_1579104102929.jpg [ALT] => Колоректальний рак. Частина перша. Що це за хвороба, [TITLE] => Колоректальний рак. Частина перша. Що це за хвороба, ) [~PREVIEW_PICTURE] => 352 [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 500 [~SORT] => 500 [CODE] => kolorektalniy-rak-chastina-persha-shcho-tse-za-khvoroba [~CODE] => kolorektalniy-rak-chastina-persha-shcho-tse-za-khvoroba [EXTERNAL_ID] => 123 [~EXTERNAL_ID] => 123 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( ) ) ) [ELEMENTS] => Array ( [0] => 151 [1] => 145 [2] => 143 [3] => 142 [4] => 139 [5] => 132 [6] => 128 [7] => 127 [8] => 125 [9] => 124 [10] => 123 ) [NAV_STRING] => [NAV_CACHED_DATA] => [NAV_RESULT] => CIBlockResult Object ( [arIBlockMultProps] => Array ( ) [arIBlockConvProps] => Array ( ) [arIBlockAllProps] => Array ( ) [arIBlockNumProps] => Array ( ) [arIBlockLongProps] => Array ( ) [nInitialSize] => [table_id] => [strDetailUrl] => /patients/#ELEMENT_CODE#/ [strSectionUrl] => [strListUrl] => /patients/ [arSectionContext] => [bIBlockSection] => [nameTemplate] => [_LAST_IBLOCK_ID] => 6 [_FILTER_IBLOCK_ID] => Array ( [6] => 1 ) [result] => mysqli_result Object ( [current_field] => 0 [field_count] => 21 [lengths] => [num_rows] => 11 [type] => 0 ) [arResult] => Array ( [0] => Array ( [ID] => 151 [IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Що робити, якщо зіштовхнувся з діагнозом «рак шлунку»? [ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 13.10.2020 15:49:07 [DETAIL_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/#ELEMENT_CODE# [LIST_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/ [DETAIL_TEXT] =>
Що робити, якщо зіштовхнувся з діагнозом «рак шлунку»?

Діагноз «рак», або «злоякісне захворювання» завжди є складною подією в житті людини та її близьких. Що ж робити, якщо стикнувся з діагнозом рак шлунку? Найважливішим є правильно зробити перші кроки, які здебільшого є визначальними в подальшому перебігу захворювання. Це повідомлення спрямоване для допомоги пацієнтам та їх родичам, щоб зрозуміти алгоритми надання медичної допомоги при даному захворюванні.

Першим етапом є визначення поширеності захворювання, оскільки всі медичні протоколи та рекомендації базуються саме на виборі відповідної тактики лікування , опираючись на стадію захворювання. Необхідними методами діагностики , для досягнення цієї мети, є загальні лабораторні дослідження, фіброгастродуоденоскопія з біопсією, оскільки важливо підтвердити діагноз гістологічно ( під мікроскопом), рентгеноскопія шлунку, комп’ютерна томографія грудної, черевної порожнини та малого тазу, діагностична лапароскопія з цитологічним змивом очеревини. Всі методи обстеження мають певну інформаційну цінність, та доповнюють один одного, для визначення загальної картини захворювання.
Після діагностичного етапу визначається тактика лікування. В своїй роботі ми дотримуємось рекомендацій профільних світових організацій, які займаються боротьбою з онкологічними захворюваннями.

Важливо знати, що при неускладнених формах раку шлунка ( відсутність гострої кровотечі, стенозу виходу зі шлунку, перфорацї пухлини), згідно з рекомендаціями європейської асоціації медичної онкології, пацієнтам, яким діагностовано Іб-ІІІ стадію захворювання, і які підлягають радикальному хірургічному втручанню, починати лікування необхідно з доопераційної (неоад’ювантної) хіміотерапії, що сприяє досягненню майже вдвічі кращих результатів в віддаленому періоді, ніж без її проведення.

Оперативне втручання має здійснюватись по онкологічним принципам, метою якого є видалення частини або всього шлунку з пухлиною, з лімфатичними колекторами, по яким здійснюється метастазування пухлинного процесу. Тому операції такого рівня складності, мають виконуватись тільки в високоспеціалізованих закладах, які спрямованні на  надання медичної допомоги з пухлинною патологією, які забезпечені сучасною медичною апаратурою, фахівцями, які мають досвід в проведені
втручань такого ступеня складності. Правильне ведення післяопераційного періоду також є важливою складовою лікувального процесу, і здійснюється згідно рекомендацій ERAS.

Після відновлення пацієнта, наступною складовою терапії є проведення післяопераційної (адьювантної) хіміотерапії. Іноді в лікуванні пацієнтів зі злоякісним захворюванням шлунку застосовується променева терапія.
Лікування даного захворювання завжди є комплексним, з застосуванням комбінації різних методів, що сприяє досягненню кращих результатів.
Очевидним є той факт, що вибір тактики лікування , завжди є індивідуальним для кожного пацієнта, залежить від наявності та ступеню проявів супутніх захворювань, віку та інших факторів, які впливають на можливість застосування того чи іншого методу лікування.

Бажаємо вам не втрачати надії та успішного лікування!

Запис на консультацію та прийом можливий при особистому зверненні до реєстратури та за допомогою медичної інформаційної системи MEDICS https://medics.com.ua/, уточнити деталі можна за телефоном – ???? 0382-65-82-85

[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] =>
Що робити, якщо зіштовхнувся з діагнозом «рак шлунку»?

Діагноз «рак», або «злоякісне захворювання» завжди є складною подією в житті людини та її близьких. Що ж робити, якщо стикнувся з діагнозом рак шлунку? Найважливішим є правильно зробити перші кроки, які здебільшого є визначальними в подальшому перебігу захворювання. Це повідомлення спрямоване для допомоги пацієнтам та їх родичам, щоб зрозуміти алгоритми надання медичної допомоги при даному захворюванні.

Першим етапом є визначення поширеності захворювання, оскільки всі медичні протоколи та рекомендації базуються саме на виборі відповідної тактики лікування , опираючись на стадію захворювання. Необхідними методами діагностики , для досягнення цієї мети, є загальні лабораторні дослідження, фіброгастродуоденоскопія з біопсією, оскільки важливо підтвердити діагноз гістологічно ( під мікроскопом), рентгеноскопія шлунку, комп’ютерна томографія грудної, черевної порожнини та малого тазу, діагностична лапароскопія з цитологічним змивом очеревини. Всі методи обстеження мають певну інформаційну цінність, та доповнюють один одного, для визначення загальної картини захворювання.
Після діагностичного етапу визначається тактика лікування. В своїй роботі ми дотримуємось рекомендацій профільних світових організацій, які займаються боротьбою з онкологічними захворюваннями.

[PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_PICTURE] => 466 [LANG_DIR] => / [SORT] => 449 [CODE] => shcho-robiti-yakshcho-zishtovkhnuvsya-z-diagnozom-rak-shlunku- [EXTERNAL_ID] => 151 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 ) [1] => Array ( [ID] => 145 [IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Мініінвазивні хірургічні та діагностичні маніпуляції під УЗД [ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 22.06.2020 15:33:48 [DETAIL_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/#ELEMENT_CODE# [LIST_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/ [DETAIL_TEXT] =>
Світова тенденція хірургічних втручань на внутрішніх органах людини спрямована на проведення операцій максимально бережливими методами. Сучасне обладнання дає змогу проводити хірургічні маніпуляції, при яких виконується необхідний об’єм втручання з дотриманням санітарно-епідеміологічних та гігієнічних вимог, одночасно значно зменшуючи операційну травму, не застосовуючи великих розрізів на тілі людини. Такі методики сприяють швидшому одужанню та реабілітації пацієнтів. Важливим фактором є і косметологічний ефект внаслідок втручання.
Відомо, що захворюваність на злоякісні новоутворення щорічно зростає. Для того, щоб проводити лікування онкологічних пацієнтів, застосовуючи новітні технології, необхідне відповідне обладнання та підготовлені фахівці.
КНП «Хмельницький обласний протипухлинний центр» також спрямовує свою роботу у зазначеному напрямку. В 2019-2020 рр. продовжувалась робота по запровадженню малоінвазивних нетравматичних методик, що дають змогу вибрати найбільш раціональний метод лікування, який підходить конкретному пацієнту.
За активного сприяння керівника закладу Мороза В.А. придбане сучасне обладнання, яке дозволяє широко впроваджувати новітні методики діагностики та лікування, з метою покращення якості надання медичної допомоги. Одним з таких напрямків, який все більше застосовується у всіх медичних сферах, та активно розвивається в закладі є мініінвазивні хірургічні та діагностичні маніпуляції під ультразвуковою навігацією.
  
Основні переваги мініінвазивної хірургії під УЗ-контролем:
  • мінімальна травматичність, суттєве зниження післяопераційних ускладнень, зменшення періоду відновлення і реабілітації, косметичний ефект;
  • можливість проведення втручання у важких хворих, для яких складна операція під загальним наркозом має великі ризики, а також для паліативного лікування, з метою покращення якості та продовження життя онкологічним хворим, людям похилого віку;
  • надійність спрямованого контролю за процесом, що підвищує ефект прицільного втручання при зведенні до мінімуму ризику травмування суміжних органів;
В закладі активно виконуються такі мініінвазивні діагностичні втручання під УЗД контролем як: біопсія новоутворень печінки, підшлункової залози, пухлин черевної порожнини та за-очеревинного простору, простати, пухлин малого тазу (включно трансректальним та трансвагінальним доступом), здухвинних та парааортальних лімфовузлів. Складнісь процедури залежить від локалізації, розміру пухлинного процесу, та близькості до важливих анатомічних структур. Це дозволяє встановити діагноз з мінімальним ризиком для здоров’я пацієнта, мінімальними фінансовими затратами, дозволяє уникнути потреби проведення більш травматичних хірургічних втручань, а також, в короткий термін встановити діагноз та розпочати правильне лікування. Також виконуються мініінвазивні хірургічні втручання під УЗД контролем такі як: дренування рідинних утворень, абсцесів черевної порожнини, заочеревинного простору та малого тазу.
Розпочато роботу над мініінвазивним дренуванням жовчних протоків. Вперше в закладі та області виконано черезшкірну, через печінкову холецистостомію під ультразвуковим контролем (Юдін І.С., Батюк С.І.). Втручання такого типу застосовуються при механічних жовтяницях різного ґенезу, з метою декомпресії біліарної гіпертензії, створення шляху відтоку для жовчі, що дозволяє надати допомогу таким пацієнтам в найменш травматичний спосіб.
20200613_221006.jpg
20200613_221810.jpg

трепан біопсія пухлини підшлункової залози

20200613_223726.jpg

трепан біопсія парааортального лімфовузла

трансректальна біопсія простати
трепан біопсія метастазу в лімфовузол

трепан біопсія метастазу в печінку



[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] => Світова тенденція хірургічних втручань на внутрішніх органах людини спрямована на проведення операцій максимально бережливими методами. Сучасне обладнання дає змогу проводити хірургічні маніпуляції, при яких виконується необхідний об’єм втручання з дотриманням санітарно-епідеміологічних та гігієнічних вимог, одночасно значно зменшуючи операційну травму, не застосовуючи великих розрізів на тілі людини. Такі методики сприяють швидшому одужанню та реабілітації пацієнтів. Важливим фактором є і косметологічний ефект внаслідок втручання.
КНП «Хмельницький обласний протипухлинний центр» також спрямовує свою роботу у зазначеному напрямку. В 2019-2020 рр. продовжувалась робота по запровадженню малоінвазивних нетравматичних методик, що дають змогу вибрати найбільш раціональний метод лікування, який підходить конкретному пацієнту. [PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_PICTURE] => [LANG_DIR] => / [SORT] => 500 [CODE] => miniinvazivni-khirurgichni-ta-diagnostichni-manipulyatsii-pid-uzd [EXTERNAL_ID] => 145 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 ) [2] => Array ( [ID] => 143 [IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Платні послуги [ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 30.05.2020 15:50:37 [DETAIL_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/#ELEMENT_CODE# [LIST_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/ [DETAIL_TEXT] => Відповідно до Розпорядження Голови обласної державної адміністрації Дмитра Габінета №371/2020-Р від 21.05.2020р. затверджено тарифи на платні послуги, що надаються комунальним некомерційним підприємством “Хмельницький обласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради. Радимо ознайомитись із ними за посиланнями на нашому сайті.
Розпорядження про затвердження тарифів на платні послуги, що надаються комунальним некомерційним підприємством “Хмельницький обласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради

Додаток до розпорядження про затвердження тарифів на платні послуги, що надаються ко- мунальним некомерційним під- приємством “Хмельницький об- ласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради

Т А Р И Ф И

на платні послуги, що надаються комунальним некомерційним підприємством “Хмельницький обласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради

 


№ 

з/п

Назва послуги

Тариф на послугу без

урахування

ПДВ (грн)

1

2

3

1

Лабораторні, діагностичні та консультативні послуги за зверненням громадян, що надаються без направлення лікаря:

1)

загальний аналіз сечі

72,03

2)

визначення ШОЕ 

13,80

3)

визначення концентрації глюкози

42,63

4)

визначення електролітів сироватки крові

163,89

5)

проведення дослідження на гематологічному аналізаторі ВС-3000 plus

32,54

6)

проведення дослідження на гематологічному аналізаторі ABACUS ЗСТ

25,56

7)

забір венозної крові для біохімічних досліджень

19,17

8)

забір венозної крові для дослідження гемостазу

20,27

9)

забір венозної крові для гематологічних досліджень

19,19

10)

забір венозної крові для імуноферментних досліджень

19,52

11)

проведення підрахунку лейкоцитарної формули

36,09

12)

проведення підрахунку ретикулоцитів

53,19

13)

проведення біохімічних аналізів на альбумін на автоматичному аналізаторі

32,93

14)

проведення біохімічних аналізів на загальний білок крові на автоматичному аналізаторі 

37,08

15)

проведення біохімічних аналізів на білірубін загальний на автоматичному аналізаторі

34,10

16)

проведення біохімічних аналізів на білірубін прямий на напівавтоматичному аналізаторі

21,76

17)

проведення біохімічних аналізів на сечовину на автоматичному аналізаторі 

33,66

18)

проведення біохімічних аналізів на креатинін на автоматичному аналізаторі 

33,18

19)

проведення біохімічних аналізів на аспартатамінотрансферазу на автоматичному аналізаторі

34,12

20)

проведення біохімічних аналізів на аланінамінотрансферазу на автоматичному аналізаторі

34,18

21)

проведення біохімічних аналізів на сечову кислоту на автоматичному аналізаторі

35,08

22)

проведення біохімічних аналізів на лужну фосфатазу на автоматичному аналізаторі

34,95

23)

проведення біохімічних аналізів на  лактатдегідрогеназу на автоматичному аналізаторі

34,25

24)

проведення біохімічних аналізів на альфа-амілазу на автоматичному аналізаторі

40,78

25)

проведення біохімічних аналізів на холестерин загальний на автоматичному аналізаторі

34,02

26)

проведення біохімічних аналізів на холестерин ліпопротеїну високої щільності на напівавтоматичному аналізаторі

38,00

27)

проведення біохімічних аналізів на тригліцериди на автоматичному аналізаторі 

37,07

28)

проведення біохімічних аналізів на кальцій на автоматичному аналізаторі 

33,71

29)

проведення біохімічних аналізів на гамма-глутамілтрансферази на напівавтоматичному аналізаторі

20,58

30)

проведення біохімічних аналізів на магній на напівавтоматичному аналізаторі 

25,10

31)

проведення біохімічних аналізів на фосфор на напівавтоматичному аналізаторі 

23,50

32)

проведення досліджень на протромбіновий час, міжнародне нормалізоване відношення, вміст протромбіну по Квіку на автоматичному гемокоагулометрі

91,80

33)

проведення досліджень на фібриноген на автоматичному гемокоагулометрі 

89,11

34)

проведення досліджень на активований частковий тромбопластиновий час на автоматичному гемокоагулометрі

94,33

35)

проведення імунологічних досліджень на визначення групи крові за системою АВ0 та системою Rhesus

61,46

36)

проведення імунологічних досліджень на ревмопроби

50,75

37)

проведення імуноферментних аналізів на простато-специфічний антиген

164,08

38)

проведення імуноферментних аналізів на СА 125 (пухлинний маркер захворювання яєчників)

176,70

39)

проведення імуноферментних аналізів на СА 19-9 (пухлинний маркер захворювання підшлункової залози, печінки, шлунковокишкового тракту)

208,56

40)

проведення імуноферментних аналізів на СА 15-3 (пухлинний маркер захворювання залози)

238,21

41)

проведення імуноферментних аналізів на REA (раковоембріональний антиген – пухлинний маркер захворювання шлунково-кишкового тракту)

183,43

42)

проведення імуноферментних аналізів на хоріонічний гонадотропін

182,16

43)

проведення імуноферментних аналізів на альфа-фетопротеїн

182,16

44)

проведення імуноферментних аналізів на тиреотропний гормон

172,37

45)

проведення імуноферментних аналізів на тироксин вільний

187,88

46)

проведення імуноферментних аналізів на трийодтиронін вільний

193,60

47)

проведення імуноферментних аналізів на антитіла до тиреопероксидази

187,88

48)

проведення імуноферментних аналізів на тиреоглобулін

180,46

49)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методом Папенгейма І категорії складності

41,62

50)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методом Папенгейма II категорії складності

73,96

51)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методом Папенгейма II категорії складності (з фільтром для середовища збереження клітин)

157,96

52)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методом Папенгейма III категорії складності

183,64

53)

цитологічне дослідження матеріалу щитоподібної залози І категорії складності

193,82

54)

цитологічне дослідження матеріалу щитоподібної залози ІІ категорії складності

226,16

55)

цитологічне дослідження матеріалу щитоподібної залози ІІІ категорії складності

335,83

56)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методикою фарбування азуреозиновою сумішшю І категорії складності

39,29

57)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методикою фарбування азуреозиновою сумішшю II категорії складності

71,63

58)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методикою фарбування азуреозиновою сумішшю III категорії складності

181,31

59)

цитологічне дослідження матеріалу методом Папаніколау І категорії складності

182,24

60)

цитологічне дослідження матеріалу методом Папаніколау II категорії складності

214,58

61)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методом Папаніколау І категорії складності

324,25

62)

приготування і мікроскопія нативних цитологічних препаратів у кабінеті ультразвукових досліджень

47,19

63)

ультразвукове дослідження комплексне (печінка + жовчний міхур + жовчні протоки + підшлункова залоза + селезінка)

301,08

64)

ультразвукове дослідження печінки,  жовчного міхура та жовчних протоків

112,91

65)

ультразвукове дослідження печінки

75,27

66)

ультразвукове дослідження жовчного міхура та жовчних протоків

75,27

67)

ультразвукове дослідження підшлункової залози

112,91

68)

ультразвукове дослідження селезінки та судин портальної системи

112,91

69)

ультразвукове дослідження сечостатевої системи для чоловіків комплексне (нирки + наднирникові залози + сечовий міхур з визначенням залишкової сечі + передміхурова залоза)

301,08

70)

ультразвукове дослідження нирок та наднирникових залоз (для чоловіків) 

112,91

71)

ультразвукове дослідження сечового міхура з визначенням залишкової сечі (для чоловіків)

75,27

72)

ультразвукове дослідження передміхурової залози (для чоловіків)

75,27

73)

ультразвукове дослідження яєчок (для чоловіків)

75,27

74)

ультразвукове дослідження сечостатевої системи для жінок комплексне (нирки + наднирникові залози + сечовий міхур з визначенням залишкової сечі + матка + яєчники)

338,72

75)

ультразвукове дослідження матки та яєчників

188,18

76)

ультразвукове дослідження матки при вагітності та пренальне обстеження стану плода

338,72

77)

інтраректальні дослідження передміхурової залози

188,18

78)

інтраректальні дослідження стінок прямої кишки

188,18

79)

інтраректальні дослідження жіночих статевих органів

188,18

80)

інтравагінальні дослідження жіночих статевих органів

188,18

81)

ультразвукове дослідження щитовидної залози

150,54

82)

ультразвукове дослідження молочних залоз (з двох сторін)

225,81

83)

ультразвукове дослідження слинної залози

112,91

84)

ультразвукове дослідження лімфатичних вузлів

112,91

85)

ультразвукове дослідження м’яких тканин

112,91

86)

ультразвукове дослідження кісток та суглобів (в залежності від складності)

188,18

87)

ультразвукове  дослідження периферичних судин

150,54

88)

доплерометрія судин зі спектральним аналізом у постійному режимі

338,72

89)

доплерографія судин в імпульсному режимі

301,08

90)

дослідження судин з кольоровим доплерівським картуванням

338,72

91)

ультразвукові дослідження органів грудної клітини

451,62

92)

ультразвукове дослідження середостіння

150,54

93)

ультразвукове дослідження плевральної порожнини

150,54

94)

черезшкірна діагностична пункція поверхневих структур та м’яких тканин

225,81

95)

черезшкірна діагностична пункція поверхневих структур та м’яких тканин із експрес-цитологічним дослідженням

376,35

96)

черезшкірна діагностична пункція внутрішніх органів

338,72

97)

черезшкірна діагностична пункція внутрішніх органів із експрес-цитологічним дослідженням

451,62

98)

лікувально-діагностичні пункції поверхневих структур та м’яких тканин

376,35

99)

лікувально-діагностичні пункції органів черевної або плевральної порожнини, заочеревинного простору, порожнини малого тазу

451,62

100)

установлення зовнішніх дренажів у черевну порожнину, зачеревний простір, порожнину малого тазу, жовчний міхур, порожнини кіст та абсцесів внутрішніх органів

451,62

101)

черезшкірне дренування жовчних протоків, сечовивідної системи під контролем ехоскопії та рентгеноскопії

677,43

102)

колоноскопія діагностична

428,79

103)

гастроскопія оглядова

265,18

104)

гастроскопія з видаленням поліпів

456,95

105)

гастроскопія зі взяттям матеріалу на гістологічне дослідження методом щіпкової біопсії

360,45

106)

гастроскопія зі взяттям матеріалу на цитологічне дослідження

346,13

107)

оперативні втручання на виявлення новоутворень

332,43

108)

взяття матеріалу на біопсію

72,99

109)

рентгенографія органів грудної клітини (оглядова) в одній проєкції

152,55

110)

рентгенографія органів грудної клітини (оглядова) в одній проєкції з використанням цифрової плівки

235,48

111)

рентгенографія органів грудної клітини (оглядова) у двох проєкціях

188,72

112)

рентгенографія органів грудної клітини (оглядова) у двох проєкціях з використанням цифрової плівки

393,59

113)

рентгеноскопія черевної порожнини (оглядова)

82,99

114)

рентгенографія черевної порожнини (оглядова)

188,72

115)

рентгенографія черевної порожнини (оглядова) з використанням цифрової плівки

271,65

116)

рентгенографія та рентгеноскопія шлунка (оглядова)

380,42

117)

рентгенографія та рентгеноскопія шлунка (оглядова) з використанням цифрової плівки

439,17

118)

рентгенографія та рентгеноскопія стравоходу

260,79

119)

рентгенографія та рентгеноскопія стравоходу з використанням цифрової плівки

339,28

120)

дуоденографія беззондова

292,65

121)

іригоскопія

524,18

122)

іригоскопія з цифровою плівкою

644,50

123)

рентгенографія периферичних відділів кістяка та хребта в одній проєкції

137,25

124)

рентгенографія периферичних відділів кістяка та хребта в одній проєкції з використанням цифрової плівки

235,48

125)

рентгенографія периферійних відділів кістяка та хребта у двох проєкціях

193,16

126)

рентгенографія периферійних відділів кістяка та хребта у двох проєкціях з використанням цифрової плівки

393,59

127)

рентгенографія черепа у двох проєкціях

140,54

128)

рентгенографія черепа у двох проєкціях з використанням цифрової плівки

179,42

129)

рентгенографія колоносових пазух

104,10

130)

рентгенографія колоносових пазух з використанням цифрової плівки

130,15

131)

рентгенографія висково-щелепного суглоба

112,21

132)

рентгенографія висково-щелепного суглоба з використанням цифрової плівки

190,88

133)

рентгенографія нижньої щелепи

112,21

134)

рентгенографія нижньої щелепи з використанням цифрової плівки

138,26

135)

рентгенографія кісток носа

117,01

136)

рентгенографія кісток носа з використанням цифрової плівки

130,15

137)

рентгенографія скроневої кістки

112,21

138)

рентгенографія скроневої кістки з використанням цифрової плівки

138,26

139)

рентгенографія ключиці

104,10

140)

рентгенографія ключиці з використанням цифрової плівки

130,15

141)

рентгенографія ключиці у двох проєкціях

125,12

142)

рентгенографія ключиці у двох проєкціях з використанням цифрової плівки

179,42

143)

рентгенографія ребер із аутокомпресією під час дихання

146,30

144)

рентгенографія ребер із аутокомпресією під час дихання з використанням цифрової плівки

229,23

145)

функціональне дослідження хребта (рентгенографія)

202,41

146)

функціональне дослідження хребта (рентгенографія) з використанням цифрової плівки

481,21

147)

рентгенографія кісток тазу

127,99

148)

рентгенографія кісток тазу з використанням цифрової плівки

210,92

149)

рентгенологічне дослідження молочних залоз у двох проєкціях

289,22

150)

рентгенологічне дослідження молочних залоз у двох проєкціях з використанням цифрової плівки

511,04

151)

рентгенівська комп’ютерна томографія головного мозку без внутрішньовенного контрастування

607,08

152)

рентгенівська комп’ютерна томографія лицевого черепу без внутрішньовенного контрастування

607,08

153)

рентгенівська комп’ютерна томографія орбіт без внутрішньовенного контрастування

607,08

154)

рентгенівська комп’ютерна томографія навколоносових пазух та порожнини носу без внутрішньовенного контрастування 

607,08

155)

рентгенівська комп’ютерна томографія скроневих кісток без внутрішньовенного контрастування

607,08

156)

рентгенівська комп’ютерна томографія щелепно-лицевої ділянки без внутрішньовенного контрастування

607,08

157)

рентгенівська комп’ютерна томографія одного відділу хребта без внутрішньовенного контрастування

607,08

158)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та куприка без внутрішньовенного контрастування 

607,08

159)

рентгенівська комп’ютерна томографія колінного суглобу без внутрішньовенного контрастування

607,08

160)

рентгенівська комп’ютерна томографія обох кульшових суглобів без внутрішньовенного контрастування

607,08

161)

рентгенівська комп’ютерна томографія гомілково-ступневого суглобу без внутрішньовенного контрастування

607,08

162)

рентгенівська комп’ютерна томографія ліктьового суглобу без внутрішньовенного контрастування

607,08

163)

рентгенівська комп’ютерна томографія променево-зап’ясткового суглобу і проксимального відділу кістки без внутрішньовенного контрастування 

607,08

164)

рентгенівська комп’ютерна томографія ступні без внутрішньовенного контрастування

607,08

165)

рентгенівська комп’ютерна томографія китиці без внутрішньовенного контрастування

607,08

166)

рентгенівська комп’ютерна томографія стегна без внутрішньовенного контрастування

607,08

167)

рентгенівська комп’ютерна томографія кінцівки без внутрішньовенного контрастування

607,08

168)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини та позачеревного простору без внутрішньовенного контрастування 

607,08

169)

рентгенівська комп’ютерна томографія малого тазу у жінок та чоловіків без внутрішньовенного контрастування

607,08

170)

рентгенівська комп’ютерна томографія – мамографія без внутрішньовенного контрастування

607,08

171)

рентгенівська комп’ютерна томографія головного мозку та дослідження лицевого черепу без внутрішньовенного контрастування

767,28

172)

рентгенівська комп’ютерна томографія шиї та м’яких тканин шиї без внутрішньовенного контрастування

767,28

173)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та здухвинно-крижових сполучень без внутрішньовенного контрастування

767,28

174)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та кульшових суглобів без внутрішньовенного контрастування 

914,29

175)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та малого тазу без внутрішньовенного контрастування 

914,29

176)

рентгенівська комп’ютерна томографія двох відділів хребта без внутрішньовенного контрастування

914,29

177)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору та грудної порожнини без внутрішньовенного контрастування

914,29

178)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору та сечовивідної системи без внутрішньовенного контрастування

914,29

179)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору та малого тазу без внутрішньовенного контрастування 

914,29

180)

рентгенівська комп’ютерна томографія трьох відділів хребта без внутрішньовенного контрастування

1161,17

181)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору і малого тазу та кишківника (віртуальна колоноскопія) без внутрішньовенного контрастування

1161,17

182)

рентгенівська комп’ютерна томографія головного мозку з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

183)

рентгенівська комп’ютерна томографія головного мозку та дослідження лицевого черепу з внутрішньовенним контрастуванням 

1361,82

184)

рентгенівська комп’ютерна томографія орбіт з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

185)

рентгенівська комп’ютерна томографія навколоносових пазух та порожнини носа з внутрішньовенним контрастуванням 

1361,82

186)

рентгенівська комп’ютерна томографія скроневих кісток з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

187)

рентгенівська комп’ютерна томографія шиї та м’яких тканин шиї з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

188)

рентгенівська комп’ютерна томографія щелепно-лицевої ділянки з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

189)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія судин голови з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

190)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія судин шиї з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

191)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія судин голови та шиї з внутрішньовенним контрастуванням

1522,02

192)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія судин верхніх кінцівок з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

193)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія аорти, черевної порожнини, тазу з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

194)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія легеневих артерій з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

195)

рентгенівська комп’ютерна томографія одного відділу хребта (шийного, грудного, поперекового) з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

196)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та куприка з внутрішньовенним контрастуванням 

2209,52

197)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та здухвинно-крижових сполучень з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

198)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та кульшових суглобів з внутрішньовенним контрастуванням 

2209,52

199)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та малого тазу з внутрішньовенним контрастуванням 

2209,52

200)

рентгенівська комп’ютерна томографія двох відділів хребта з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

201)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору, грудної порожнини з внутрішньовенним контрастуванням 

2209,52

202)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору та малого тазу з внутрішньовенним контрастуванням 

2209,52

203)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору та сечовивідної системи з внутрішньовенним контрастуванням 

2456,40

204)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія судин нижніх кінцівок та черевного відділу аорти з внутрішньовенним контрастуванням

2456,40

205)

рентгенівська комп’ютерна томографія трьох відділів хребта з внутрішньовенним контрастуванням 

2456,40

206)

рентгенівська комп’ютерна томографія – онкоскринінг (обстеження шиї, грудної залози, органів черевної порожнини та органів малого тазу) кісток скелету на рівні обстеження з внутрішньовенним контрастуванням

2535,91

207)

сканування всього скелету та статична сцинтиграфія кісток

741,06

208)

сцинтиграфія щитоподібної залози

199,13

209)

динамічна реносцинтиграфія (функція нирок)

390,67

210)

консультація лікаря гінеколога-онколога

92,87

211)

консультація лікаря гінеколога-онколога з проведенням кольпоскопії

121,92

212)

консультація лікаря отоларинголога-онколога

61,88

213)

консультація лікаря хірурга-онколога

62,89

214)

консультація лікаря-онколога

61,08

215)

консультація лікаря з променевої терапії

58,64

216)

консультація лікаря-уролога

73,39

217)

консультація лікаря-гематолога

44,86

218)

консультація лікаря-хірурга торакального

56,86

[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] => Відповідно до Розпорядження Голови обласної державної адміністрації Дмитра Габінета №371/2020-Р від 21.05.2020р. затверджено  тарифи на платні послуги, що надаються комунальним некомерційним підприємством “Хмельницький обласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради. Радимо ознайомитись із ними за посиланнями на нашому сайті.

Розпорядження про затвердження тарифів на платні послуги, що надаються комунальним некомерційним підприємством “Хмельницький обласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради

Додаток до розпорядження про затвердження тарифів на платні послуги, що надаються ко- мунальним некомерційним під- приємством “Хмельницький об- ласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради
[PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_PICTURE] => [LANG_DIR] => / [SORT] => 500 [CODE] => platni-poslugi [EXTERNAL_ID] => 143 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 ) [3] => Array ( [ID] => 142 [IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Покази до пункційної біопсії щитовидної залози [ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 26.05.2020 09:44:18 [DETAIL_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/#ELEMENT_CODE# [LIST_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/ [DETAIL_TEXT] =>

Покази до пункційної біопсії (ТАПБ) вузлів щитоподібної залози

Мета ТАПБ
Сучасна ТАПБ є високоінформативним і єдиним морфологічним методом оцінки характеру новоутворень щитоподібної залози на доопераційному етапі. Мета пункційної біопсії - визначити злоякісність або доброякісність вузла. Саме від цього буде залежати, показано оперативне лікування пацієнтові чи ні.

Методика
Сама маніпуляція мало чим відрізняється від звичайної внутрішньом'язової ін'єкції: вона малотравматична та проводиться в амбулаторних умовах, не вимагає анестезії і будь-якої спеціальної підготовки. В день процедури пацієнтам можна приймати їжу. Пункційна біопсія проводиться наступним чином: під контролем ультразвукового апарату визначається точне місце введення голки на передній поверхні шиї. Потім, також, як і при звичайній внутрішньом'язевій ін'єкції, тонкою голкою (21G) проколюється шкіра і під контролем зображення на моніторі апарату вона вводиться безпосередньо в тканину вузла. Після цього голкою робиться кілька поступальних рухів, що необхідно для максимального заповнення її каналу клітинами утворення. Потім голка витягується, а отриманий пункційний матеріал переноситься з каналу голки на кілька предметних скелець. Оцінивши під мікроскопом кількість і якість взятого клітинного матеріалу, цитолог вирішує питання про необхідність повторення маніпуляції. Зазвичай з одного вузла проводиться ще 2-3 пункції матеріалу, що необхідно для отримання клітин з його різних ділянок. Залежно від кількості вузлів, що підлягають обстеженню, тривалість пункційної біопсії становить 10-20 хвилин. Подальша робота з предметними скельцями триває в цитологічної лабораторії, де після їх спеціального забарвлення проводиться остаточне цитологічне дослідження, результат якого, в залежності від складності патології, може бути отриманий протягом 1-7 днів.

Ускладнення
Як правило, пункційна біопсія не супроводжується якими-небудь серйозними ускладненнями. Найчастіше спостерігається невелика підшкірна гематома (синець) в місці пункції. У рідкісних випадках у деяких пацієнтів під час або перед проведенням біопсії може бути короткочасний непритомний стан, обумовлений психоемоційним фактором (надмірне хвилювання). Такі ускладнення, як асептичне запалення або внутрішньотканинна гематома спостерігаються вкрай рідко.

Протипокази
Прямих протипоказів до ТАПБ немає. У деяких випадках проведення пункції вимагає внутрішньовенного наркозу у дітей молодшого віку і хворих з психічними захворюваннями. Питання про проведення ТАПБ у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (гіпертонічний криз, порушення серцевого ритму в день дослідження) вирішується індивідуально.

Клінічна оцінка результатів ТАПБ
Всі результати ТАПБ поділяються на 4 категорії: 

 1) доброякісні (негативні); 

 2) злоякісні або підозра на злоякісність (позитивні); 

 3) невизначені (фолікулярні неоплазії); 

 4) неінформативні. 

Відповідно до сучасних клінічних протоколів спостереження і лікування хворих з вузловою патологією щитоподібної залози, при доброякісному результаті ТАПБ рекомендується тільки клінічне спостереження. В даний час рутинне лікування доброякісних вузлів L-тироксином при незміненій функції щитоподібної залози не рекомендується. Ефективним нехірургічним методом лікування доброякісних, особливо, кістозних утворень є склеротерапія етанолом. При великому зобі з симптомами реального механічного зтиснення навколишніх структур застосовується переважно хірургічне лікування. При злоякісному результаті ТАПБ або підозрі на злоякісність, а також невизначеному результаті (фолікулярних неоплазіях) необхідно оперативне лікування. В даний час у випадках злоякісного результату пункційної біопсії рекомендується виконувати тіреоідектомію. Неінформативні результати ТАПБ, в основному, пов'язані з наявністю потужних кістозних порожнин вузлів. Близько 95% цих вузлів є доброякісними, що дозволяє оцінювати неінформативні цитологічні висновки як переважно доброякісні. Більш точні клінічні дані можна отримати при їх спільному оцінюванні з результатами ультразвукового дослідження. Відповідно до сучасних клінічних протоколам при вузловій патології щитоподібної залози, при неінформативних результатах ТАПБ рекомендується повторна біопсія. При повторній пункційній біопсії приблизно в 50% випадків вдається отримати адекватний клітинний матеріал для цитологічного дослідження. Згідно з новим варіантом клінічного протоколу при вузловій патології щитоподібної залози Інституту ендокринології та обміну речовин АМН України, при неінформативних результатах ТАПБ більш оптимальною є ультразвукова оцінка вузла. У випадках кістозних вузлів «групи вузлового зоба» у повторній пункційній біопсії немає необхідності. Зростання доброякісного вузла не є доказом його злоякісного переродження - це природний процес, обумовлений генетичними факторами, які лежать в основі типу новоутворення (доброякісний або злоякісний), а також визначають швидкість його росту і кінцевий розмір. У момент первинної діагностики вузол ще може перебувати в процесі росту, він може бути більше при повторних дослідженнях. Повторну пункційну біопсію цих вузлів слід проводити тільки в тих випадках, коли ультразвукові ознаки або клінічна інформація вказують на можливу наявність злоякісного утворення. Зростаючі вузли, що мають незмінні переконливі доброякісні характеристики, в повторній ТАПБ не потребують. Б-клітинні вузли є одним з обмежень методу ТАПБ, такі результати відносять до невизначеної категорії (фолікулярних неоплазій). Цитологічно визначити їх характер не представляється можливим. Повторна пункційна біопсія цих вузлів не рекомендується. Додаткову діагностичну інформацію в оцінці їх характеру може дати ехографія, оскільки ультразвукові характеристики доброякісних і злоякісних вузлів цього типу не відрізняються від таких для звичайних А-клітинних утворень. Повторна пункційна біопсія вузлів розміром менше 10 мм, що мають ультразвукові ознаки злоякісності і переконливий злоякісний результат первинної ТАПБ, не рекомендується. При повторній пункційній біопсії цих пухлин є висока ймовірність отримання хибнонегативних результатів.


Скриншот 2020-05-25 14.41.56.png

Автори: С. И. Матящук, Ю. Н. Найда, Е. А. Шелковой, Недзельская О. Н. ДУ Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Коміссаренко АМН [DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] =>
Мета ТАПБ
Сучасна ТАПБ є високоінформативним і єдиним морфологічним методом оцінки характеру новоутворень щитоподібної залози на доопераційному етапі. Мета пункційної біопсії - визначити злоякісність або доброякісність вузла. Саме від цього буде залежати, показано оперативне лікування пацієнтові чи ні.

[PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_PICTURE] => 420 [LANG_DIR] => / [SORT] => 500 [CODE] => pokazi-do-punktsiynoi-biopsii-shchitovidnoi-zalozi [EXTERNAL_ID] => 142 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 ) [4] => Array ( [ID] => 139 [IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Метастатичне ураження кісток [ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 13.05.2020 10:37:51 [DETAIL_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/#ELEMENT_CODE# [LIST_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/ [DETAIL_TEXT] =>

Метастатичне ураження кісток.



Метастази в кістки – ускладнення деяких пухлинних захворювань, зокрема раку грудної залози, передміхурової залози, легень, нирки, щитоподібної залози, а також лімфоми.
При мієломній хворобі множинне ураження кісток – одне з проявів захворювання. Оновлення кісткової тканини здійснюється упродовж життя людини за рахунок діяльності кісткових клітин – остеокластів, що руйнують кісткову тканину, та остеобластів, що продукують її. Пухлинні клітини в кістковому мозку підвищують активність остеокластів і прискорюють процес руйнування кістки. Це метастази остеолітичного типу, що зустрічаються при пухлинах грудної залози, легені, множинній мієломі. При деяких пухлинах (злоякісна пухлина передміхурової залози) активізуються остеобласти, тобто відбувається надмірне розростання збільшеної кісткової тканини. В результаті кістки стають більш крихкими і переломи можуть виникнути навіть при незначному навантаженні.

Клінічні прояви кісткових метастазів.                                        Деякий час кісткові метастази можуть бути безсимптомними. А з прогресуванням захворювання виникають болі в кістках, гіперкальціємія та патологічні переломи кісток. Гіперкальціємія (підвищення вмісту Са в сироватці крові) проявляється спрагою, сухістю в роті, нудотою, блюванням, поліурією, загальмованістю. При метастатичному ураженні хребта можливий компресійний перелом зі здавленням спинного мозку і відповідно неврологічною симптоматикою парезом, порушеннями чутливості кінцівок, функції тазових органів.

Діагностика кісткових метастазів.
Для виявлення кісткових метастазів необхідне проведення ізотопного дослідження (сцинтіграфії). Хворому вводиться нешкідливий короткоживучий ізотоп, який накопичується у вогнищі ураження. Спеціальне обладнання дозволяє побачити його на сцинтіграмі (графічному зображенні розподілу ізотопів в органах). Потім використовуються уточнюючі методи - рентгенографію, комп’ютерну томографію, а також магнітно-резонансну томографію.

Лікування метастатичного ураження кісток.
Найчастіше призначають комплексне лікування, коли всі існуючі методи використовуються одночасно або послідовно. Променева терапія. Зазвичай опромінюють ділянки скелету з локалізацією уражень кісткової тканини найбільш небезпечних щодо можливого перелому або найбільш болісні осередки ураження. В деяких випадках використовується терапія із застосуванням ізотопів, наприклад хлориду стронцію 89. Оперативне лікування. Використовується за показами для запобігання і лікування переломів, зокрема при Mts –ураження хребта і довгих трубчастих кісток. Медикаментозне лікування включає застосування гормонотерапії, хіміотерапії, бісфосфонатів, таргетних препаратів ( або терапія моноклональними антитілами), а також знеболювальних засобів. Бісфосфонати – це лікарські препарати, розроблені спеціально для лікування кісткових метастазів. Бісфосфонати діють безпосередньо на кісткову тканину, перешкоджаючи стимуляції остеокластів пухлинними клітинами. Бісфосфонати останнього покоління вирізняються високою ефективністю і вводяться ін’єкційно один раз на місяць.

Деякі загальні рекомендації для пацієнтів.
Наявність кісткових метастазів –це не вирок. При своєчасному і правильному лікуванні хворі з кістковими метастазами можуть роками зберігати добре самопочуття і працездатність. Деякі правила, які корисно дотримуватись для попередження ускладнень:
• Важливо уважно приймати препарати і виконувати рекомендації лікаря. У разі виявлення ураження хребта, потрібна особлива обережність щодо фізичних навантажень. Не слід піднімати важке. Бажано кілька разів на день відпочивати лежати, якщо це приносить полегшення.
• При уражені стегнової кістки або кісток тазу слід максимально обмежити навантаження на хвору ногу, використовуючи милиці.
• Необхідно уникати фізіотерапевтичних процедур.
• Питання стосовно можливості застосування фізичних вправ, рівень фізичного навантаження та його тривалість обговорити з лікарем.

Дотримуйтесь самі і рекомендуйте своїм рідним та знайомим здоровий спосіб життя, відмову від шкідливих звичок. Будьте здорові! [DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] =>
Метастази в кістки – ускладнення деяких пухлинних захворювань, зокрема раку грудної залози, передміхурової залози, легень, нирки, щитоподібної залози, а також лімфоми...

Деякий час кісткові метастази можуть бути безсимптомними. А з прогресуванням захворювання виникають болі в кістках, гіперкальціємія та патологічні переломи кісток...

Наявність кісткових мета