КНП

КНП "Хмельницький обласний протипухлинний центр" ХОР

md_banner_s.png
м. Хмельницький
вул. Пілотська, 1
29009
(096) 065-82-85 ресепшн
(0382) 65-82-85 реєстратура

Пацієнтам

Array
(
    [ID] => 6
    [~ID] => 6
    [TIMESTAMP_X] => 18.05.2019 16:41:54
    [~TIMESTAMP_X] => 18.05.2019 16:41:54
    [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent
    [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent
    [LID] => s1
    [~LID] => s1
    [CODE] => patients
    [~CODE] => patients
    [API_CODE] => 
    [~API_CODE] => 
    [NAME] => Пациентам
    [~NAME] => Пациентам
    [ACTIVE] => Y
    [~ACTIVE] => Y
    [SORT] => 500
    [~SORT] => 500
    [LIST_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/
    [~LIST_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/
    [DETAIL_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/#ELEMENT_CODE#
    [~DETAIL_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/#ELEMENT_CODE#
    [SECTION_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/#SECTION_CODE#
    [~SECTION_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/#SECTION_CODE#
    [CANONICAL_PAGE_URL] => 
    [~CANONICAL_PAGE_URL] => 
    [PICTURE] => 
    [~PICTURE] => 
    [DESCRIPTION] => 
    [~DESCRIPTION] => 
    [DESCRIPTION_TYPE] => text
    [~DESCRIPTION_TYPE] => text
    [RSS_TTL] => 24
    [~RSS_TTL] => 24
    [RSS_ACTIVE] => Y
    [~RSS_ACTIVE] => Y
    [RSS_FILE_ACTIVE] => N
    [~RSS_FILE_ACTIVE] => N
    [RSS_FILE_LIMIT] => 
    [~RSS_FILE_LIMIT] => 
    [RSS_FILE_DAYS] => 
    [~RSS_FILE_DAYS] => 
    [RSS_YANDEX_ACTIVE] => N
    [~RSS_YANDEX_ACTIVE] => N
    [XML_ID] => 
    [~XML_ID] => 
    [TMP_ID] => 
    [~TMP_ID] => 
    [INDEX_ELEMENT] => Y
    [~INDEX_ELEMENT] => Y
    [INDEX_SECTION] => Y
    [~INDEX_SECTION] => Y
    [WORKFLOW] => N
    [~WORKFLOW] => N
    [BIZPROC] => N
    [~BIZPROC] => N
    [SECTION_CHOOSER] => L
    [~SECTION_CHOOSER] => L
    [LIST_MODE] => 
    [~LIST_MODE] => 
    [RIGHTS_MODE] => S
    [~RIGHTS_MODE] => S
    [SECTION_PROPERTY] => N
    [~SECTION_PROPERTY] => N
    [PROPERTY_INDEX] => N
    [~PROPERTY_INDEX] => N
    [VERSION] => 1
    [~VERSION] => 1
    [LAST_CONV_ELEMENT] => 0
    [~LAST_CONV_ELEMENT] => 0
    [SOCNET_GROUP_ID] => 
    [~SOCNET_GROUP_ID] => 
    [EDIT_FILE_BEFORE] => 
    [~EDIT_FILE_BEFORE] => 
    [EDIT_FILE_AFTER] => 
    [~EDIT_FILE_AFTER] => 
    [SECTIONS_NAME] => Разделы
    [~SECTIONS_NAME] => Разделы
    [SECTION_NAME] => Раздел
    [~SECTION_NAME] => Раздел
    [ELEMENTS_NAME] => Элементы
    [~ELEMENTS_NAME] => Элементы
    [ELEMENT_NAME] => Элемент
    [~ELEMENT_NAME] => Элемент
    [EXTERNAL_ID] => 
    [~EXTERNAL_ID] => 
    [LANG_DIR] => /
    [~LANG_DIR] => /
    [SERVER_NAME] => 
    [~SERVER_NAME] => 
    [USER_HAVE_ACCESS] => 1
    [SECTION] => 
    [ITEMS] => Array
        (
            [0] => Array
                (
                    [ID] => 181
                    [~ID] => 181
                    [IBLOCK_ID] => 6
                    [~IBLOCK_ID] => 6
                    [IBLOCK_SECTION_ID] => 
                    [~IBLOCK_SECTION_ID] => 
                    [NAME] => Ожиріння та рак в гінекології.
                    [~NAME] => Ожиріння та рак в гінекології.
                    [ACTIVE_FROM] => 24.07.2022 11:15:00
                    [~ACTIVE_FROM] => 24.07.2022 11:15:00
                    [TIMESTAMP_X] => 24.07.2022 11:17:31
                    [~TIMESTAMP_X] => 24.07.2022 11:17:31
                    [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/ozhirinnya-ta-rak-v-ginekologii/
                    [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/ozhirinnya-ta-rak-v-ginekologii/
                    [LIST_PAGE_URL] => /patients/
                    [~LIST_PAGE_URL] => /patients/
                    [DETAIL_TEXT] => 

Ожиріння та рак в гінекології.

     Сьогодні чітко доведено зв’язок між онкологічними захворюваннями та збільшенням маси тіла у жінок, особливо у період постменопаузи. У даній статті описані основні чинники цього патологічного зв’язку, які сприяють збільшенню частоти раку ендометрія, яєчників, шийки матки та молочної залози, а також представлена стратегія мінімізації ризику гінекологічного раку шляхом корекції ваги.

     2018 року було зафіксовано понад 18 млн нових випадків онкологічних захворювань і 9,6 млн смертей від того чи іншого виду раку. Рак молочної залози та три основні гінекологічні злоякісні пухлини – ендометрія, яєчників і шийки матки – це домінуючі «жіночі» види раку, на які припадає більше третини (38,6%) нових випадків раку у світовій популяції (Bray F., 2018), тож ожиріння є встановленим фактором ризику виникнення цих злоякісних пухлин (Arslan et al., 2009).

      Хоча точний механізм впливу надмірної ваги на онкогінекологічні процеси до кінця не ясний, аномалії, пов’язані з ожирінням, такі як порушення толерантності до глюкози, резистентність до інсуліну та системне запалення, як вважається, сприяють розвитку раку (Calle E. E., 2004).

Механізми, що зумовлюють ризик гінекологічного раку за наявності зайвої ваги.

     Сьогодні розглядається безліч механізмів, через які зайва вага може впливати на підвищення ризику раку. Проте більшість науковців виділяють три основні теорії, згідно з якими надлишкова маса тіла може викликати рак через збільшення синтезу естрогенів, наявність хронічного запалення або внаслідок підвищення рівня циркулюючого інсуліну.

 

 

     Основним механізмом, за рахунок якого гормони та фактори росту, як вважають, впливають на ризик розвитку раку, є їх регуляторний вплив на баланс між проліферацією, диференціацією та апоптозом клітин. Естроген в організмі жінки відповідає саме за проліферацію (YuX., 2012), а врівноважує його прогестерон. У жінок із надмірною вагою адипоцити у жировій тканині через підвищення синтезу ферменту ароматази виробляють надлишок естрогену, особливо у період постменопаузи, коли саме периферичні тканини відповідають за біо­синтез цих гормонів. Крім того, ожиріння негативно пов’язане з рівнем глобуліну, який зв’язує статеві гормони, що призводить до збільшення біологічно активного естрогену (OnstadM. A., 2016). Надлишок естрогену стимулює проліферативну активність клітин молочної залози та ендометрія, що підвищує ризик раку.

     Існує сильний позитивний зв’язок між рівнем інсуліну натщесерце та ризиком раку у постменопаузі (Gunter et al., 2009), а інсулінорезистентність, яка часто зустрічається у жінок із надмірною вагою та ожирінням, супроводжується високим рівнем циркулюючого інсуліну (Kim et al., 2004). Підвищений рівень інсуліну є сигналом для інших факторів росту, що активують поділ клітин.

    Також ще одним чинником є хронічне запалення – пов’язане з кількома неінфекційними фізіологічними станами, включаючи ожиріння (George et al., 2017). Місцеве та системне хронічне запалення визнано станами, що сприяють ініціації та прогресуванню пухлини, в основному через вироблення прозапальних цитокінів, таких як фактор некрозу пухлини α та інтерлейкін 6 (Morris et al., 2013).

Роль корекції ваги в запобіганні онкогінекологічним захворюванням у пацієнток з ожирінням.

     Згідно з опитуванням J. A. Ligibel (2019) 971 лікаря­ онколога, увага до контролю ваги, фізичної активності та дієти у пацієнтів із раком була високою під час та після лікування. Більшість респондентів погоджувалися з вагомістю доказів щодо зв’язку ожиріння з раком і тим, що зниження ваги має розглядатися як частина профілактики та терапії онкозахворювання.

     Робоча група із профілактики захворювань США та рекомендації щодо відшкодування витрат Medicare радять клініцистам використовувати простий алгоритм для роботи з пацієнтами, які мають зайву вагу та ожиріння:

·         оцінка ІМТ (індексу маси тіла), фізичної активності та дієти;

·         консультування пацієнтів щодо ризиків ожиріння для здоров’я, переваги схуднення, фізичної активності й правильного харчування та варіанти лікування;

·         узгодження цілей зниження ваги й зміни поведінки та деталей плану лікування;

·         допомога пацієнтам у визначенні та усуненні перешкод;

·         організація подальших заходів для надання постійної допомоги.

     У дослідженні H. Yeh (2020) спосіб життя, спрямований на зниження ваги, зменшив частоту раку, пов’язаного з ожирінням, на 16% у дорослих із зайвою вагою або ожирінням та цукровим діа­бетом 2 типу. Аналіз X. Zhang (2019), який включав 13 досліджень, також показав, що порівняно зі стабільною вагою цілеспрямоване зниження ваги було пов’язане з меншим ризиком раку. За даними дослідження M. P. Cleary (2009), середня втрата ваги на 38,5 кг у жінок, середній вік яких становив 43,9 року, супроводжувалася зниженням рівня естрадіолу з 53,9 до 35,7 пг/мл та естрону – з 69,6 до 48,1 пг/мл. Оскільки багато пухлин у пост­менопаузі можуть бути індуковані зростанням рівня естрогену, ймовірно, що втрата ваги та супутнє зниження рівня естрогену мають призводити до зменшення ризику виникнення злоякісних ново­утворень (ChristouN. V., 2006).

[~DETAIL_TEXT] =>

Ожиріння та рак в гінекології.

     Сьогодні чітко доведено зв’язок між онкологічними захворюваннями та збільшенням маси тіла у жінок, особливо у період постменопаузи. У даній статті описані основні чинники цього патологічного зв’язку, які сприяють збільшенню частоти раку ендометрія, яєчників, шийки матки та молочної залози, а також представлена стратегія мінімізації ризику гінекологічного раку шляхом корекції ваги.

     2018 року було зафіксовано понад 18 млн нових випадків онкологічних захворювань і 9,6 млн смертей від того чи іншого виду раку. Рак молочної залози та три основні гінекологічні злоякісні пухлини – ендометрія, яєчників і шийки матки – це домінуючі «жіночі» види раку, на які припадає більше третини (38,6%) нових випадків раку у світовій популяції (Bray F., 2018), тож ожиріння є встановленим фактором ризику виникнення цих злоякісних пухлин (Arslan et al., 2009).

      Хоча точний механізм впливу надмірної ваги на онкогінекологічні процеси до кінця не ясний, аномалії, пов’язані з ожирінням, такі як порушення толерантності до глюкози, резистентність до інсуліну та системне запалення, як вважається, сприяють розвитку раку (Calle E. E., 2004).

Механізми, що зумовлюють ризик гінекологічного раку за наявності зайвої ваги.

     Сьогодні розглядається безліч механізмів, через які зайва вага може впливати на підвищення ризику раку. Проте більшість науковців виділяють три основні теорії, згідно з якими надлишкова маса тіла може викликати рак через збільшення синтезу естрогенів, наявність хронічного запалення або внаслідок підвищення рівня циркулюючого інсуліну.

 

 

     Основним механізмом, за рахунок якого гормони та фактори росту, як вважають, впливають на ризик розвитку раку, є їх регуляторний вплив на баланс між проліферацією, диференціацією та апоптозом клітин. Естроген в організмі жінки відповідає саме за проліферацію (YuX., 2012), а врівноважує його прогестерон. У жінок із надмірною вагою адипоцити у жировій тканині через підвищення синтезу ферменту ароматази виробляють надлишок естрогену, особливо у період постменопаузи, коли саме периферичні тканини відповідають за біо­синтез цих гормонів. Крім того, ожиріння негативно пов’язане з рівнем глобуліну, який зв’язує статеві гормони, що призводить до збільшення біологічно активного естрогену (OnstadM. A., 2016). Надлишок естрогену стимулює проліферативну активність клітин молочної залози та ендометрія, що підвищує ризик раку.

     Існує сильний позитивний зв’язок між рівнем інсуліну натщесерце та ризиком раку у постменопаузі (Gunter et al., 2009), а інсулінорезистентність, яка часто зустрічається у жінок із надмірною вагою та ожирінням, супроводжується високим рівнем циркулюючого інсуліну (Kim et al., 2004). Підвищений рівень інсуліну є сигналом для інших факторів росту, що активують поділ клітин.

    Також ще одним чинником є хронічне запалення – пов’язане з кількома неінфекційними фізіологічними станами, включаючи ожиріння (George et al., 2017). Місцеве та системне хронічне запалення визнано станами, що сприяють ініціації та прогресуванню пухлини, в основному через вироблення прозапальних цитокінів, таких як фактор некрозу пухлини α та інтерлейкін 6 (Morris et al., 2013).

Роль корекції ваги в запобіганні онкогінекологічним захворюванням у пацієнток з ожирінням.

     Згідно з опитуванням J. A. Ligibel (2019) 971 лікаря­ онколога, увага до контролю ваги, фізичної активності та дієти у пацієнтів із раком була високою під час та після лікування. Більшість респондентів погоджувалися з вагомістю доказів щодо зв’язку ожиріння з раком і тим, що зниження ваги має розглядатися як частина профілактики та терапії онкозахворювання.

     Робоча група із профілактики захворювань США та рекомендації щодо відшкодування витрат Medicare радять клініцистам використовувати простий алгоритм для роботи з пацієнтами, які мають зайву вагу та ожиріння:

·         оцінка ІМТ (індексу маси тіла), фізичної активності та дієти;

·         консультування пацієнтів щодо ризиків ожиріння для здоров’я, переваги схуднення, фізичної активності й правильного харчування та варіанти лікування;

·         узгодження цілей зниження ваги й зміни поведінки та деталей плану лікування;

·         допомога пацієнтам у визначенні та усуненні перешкод;

·         організація подальших заходів для надання постійної допомоги.

     У дослідженні H. Yeh (2020) спосіб життя, спрямований на зниження ваги, зменшив частоту раку, пов’язаного з ожирінням, на 16% у дорослих із зайвою вагою або ожирінням та цукровим діа­бетом 2 типу. Аналіз X. Zhang (2019), який включав 13 досліджень, також показав, що порівняно зі стабільною вагою цілеспрямоване зниження ваги було пов’язане з меншим ризиком раку. За даними дослідження M. P. Cleary (2009), середня втрата ваги на 38,5 кг у жінок, середній вік яких становив 43,9 року, супроводжувалася зниженням рівня естрадіолу з 53,9 до 35,7 пг/мл та естрону – з 69,6 до 48,1 пг/мл. Оскільки багато пухлин у пост­менопаузі можуть бути індуковані зростанням рівня естрогену, ймовірно, що втрата ваги та супутнє зниження рівня естрогену мають призводити до зменшення ризику виникнення злоякісних ново­утворень (ChristouN. V., 2006).

[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] =>

Ожиріння та рак в гінекології.

     Сьогодні чітко доведено зв’язок між онкологічними захворюваннями та збільшенням маси тіла у жінок, особливо у період постменопаузи. У даній статті описані основні чинники цього патологічного зв’язку, які сприяють збільшенню частоти раку ендометрія, яєчників, шийки матки та молочної залози, а також представлена стратегія мінімізації ризику гінекологічного раку шляхом корекції ваги.

     2018 року було зафіксовано понад 18 млн нових випадків онкологічних захворювань і 9,6 млн смертей від того чи іншого виду раку. Рак молочної залози та три основні гінекологічні злоякісні пухлини – ендометрія, яєчників і шийки матки – це домінуючі «жіночі» види раку, на які припадає більше третини (38,6%) нових випадків раку у світовій популяції (Bray F., 2018), тож ожиріння є встановленим фактором ризику виникнення цих злоякісних пухлин (Arslan et al., 2009).

[~PREVIEW_TEXT] =>

Ожиріння та рак в гінекології.

     Сьогодні чітко доведено зв’язок між онкологічними захворюваннями та збільшенням маси тіла у жінок, особливо у період постменопаузи. У даній статті описані основні чинники цього патологічного зв’язку, які сприяють збільшенню частоти раку ендометрія, яєчників, шийки матки та молочної залози, а також представлена стратегія мінімізації ризику гінекологічного раку шляхом корекції ваги.

     2018 року було зафіксовано понад 18 млн нових випадків онкологічних захворювань і 9,6 млн смертей від того чи іншого виду раку. Рак молочної залози та три основні гінекологічні злоякісні пухлини – ендометрія, яєчників і шийки матки – це домінуючі «жіночі» види раку, на які припадає більше третини (38,6%) нових випадків раку у світовій популяції (Bray F., 2018), тож ожиріння є встановленим фактором ризику виникнення цих злоякісних пухлин (Arslan et al., 2009).

[PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_PICTURE] => [~PREVIEW_PICTURE] => [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 500 [~SORT] => 500 [CODE] => ozhirinnya-ta-rak-v-ginekologii [~CODE] => ozhirinnya-ta-rak-v-ginekologii [EXTERNAL_ID] => 181 [~EXTERNAL_ID] => 181 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => 24.07.2022 [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( ) ) [1] => Array ( [ID] => 183 [~ID] => 183 [IBLOCK_ID] => 6 [~IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [~IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => 18 жовтня - всесвітній день менопаузи [~NAME] => 18 жовтня - всесвітній день менопаузи [ACTIVE_FROM] => [~ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 18.10.2022 11:06:00 [~TIMESTAMP_X] => 18.10.2022 11:06:00 [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/18-zhovtnya-vsesvitniy-den-menopauzi/ [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/18-zhovtnya-vsesvitniy-den-menopauzi/ [LIST_PAGE_URL] => /patients/ [~LIST_PAGE_URL] => /patients/ [DETAIL_TEXT] =>

     Менопауза - це нормальний фізіологічний процес, який у кожної жінки настає у певний час, і який характеризується загасанням всіх гормональних процесів та зупинкою, припиненням репродуктивної функції, тобто коли жінка перестає мати можливість бути матір'ю.

У якому віці в жінок настає менопауза? Лікарі визначають період 40-55 років, але найчастіше цей процес діагностується у віці 50 років.

    Можна говорити про настання менопаузи у жінки, якщо присутні такі симптоми:

·         різка мінливість настрою – цим яскраво характеризується ранній клімакс в 40 років;

·         раптово виникає відчуття жару, «припливи»;

·         незначне підвищення температури тіла без видимих причин;

·         занадто швидкий набір маси тіла, ожиріння при звичному раціоні харчування;

·         зайва дратівливість і нервозність;

·         свербіж, печіння і сухість в інтимній зоні;

·         підвищена втома, сонливість.

 

Також жінку можуть турбувати запаморочення і головні болі, розлад сну, безпідставні хвилювання, помітний нестабільний психоемоційний фон.

Але діагноз можна підтвердити, лише після прийому в гінеколога.

Лікування менопаузи

     Розуміння того, що відбувається під час перименопаузи, може допомогти жінкам полегшити симптоми. Також може допомогти розмова з іншими жінками, які пройшли період менопаузи, або з лікарями.

     Оскільки ваші симптоми викликані низькими рівнями гормонів, прийом гормонів (гормональна замісна терапія) є найефективнішим способом полегшити симптоми. Проте замісний прийом гормонів пов'язаний з ризиками, тому лікарі можуть спочатку спробувати інші варіанти.

    Лікування припливів жару може включати :

·         носіння одягу, який дихає та вбирає вологу, наприклад, одягу з бавовни та спортивного одягу;

·         уникнення жарких умов навколишнього середовища та яскравого світла;

·         прийом негормональних препаратів.

 

     Лікування нетримання сечі: (фізичні вправи для зміцнення м'язів тазового дна {вправи Кегеля}).

Гормональна терапія

     Якщо інше лікування не діє, то гормональна терапія може допомогти. Проте гормональна терапія має як переваги, і недоліки. Щоб зрозуміти, чи підходить вам це лікування, поговоріть зі своїм лікарем.

     Гормональна терапія може включати:

·         Естроген

·         Прогестин (наприклад, прогестерон)

·         Обидва ці гормони (комбінована терапія)

Переваги гормональної терапії включають:

1. зменшення симптомів менопаузи, таких як :

- вагінальна сухість,

- припливи (короткі, раптові відчуття жару, як правило, на обличчі, шиї та грудях);

- нічна пітливість;

- проблеми зі сном;

- стоншене волосся і суха шкіра;

- зменшення ризику остеопорозу (послаблення кісток);

Ризики гормональної терапії включають:

- утворення тромбів у легенях чи ногах;

- інсульт;

- збільшення ризику виникнення раку тіла матки ;

- нетримання сечі;

- нижчий рівень «хорошого» (ЛПЗЩ) холестерину.

Прийом менших доз може зменшити ці ризики.

Тож обов’язково відвідайте лікаря і не бійтеся ставити запитання – лікар порадить вам, як впоратися із вашим станом і розвіє всі ваші сумніви.

[~DETAIL_TEXT] =>

     Менопауза - це нормальний фізіологічний процес, який у кожної жінки настає у певний час, і який характеризується загасанням всіх гормональних процесів та зупинкою, припиненням репродуктивної функції, тобто коли жінка перестає мати можливість бути матір'ю.

У якому віці в жінок настає менопауза? Лікарі визначають період 40-55 років, але найчастіше цей процес діагностується у віці 50 років.

    Можна говорити про настання менопаузи у жінки, якщо присутні такі симптоми:

·         різка мінливість настрою – цим яскраво характеризується ранній клімакс в 40 років;

·         раптово виникає відчуття жару, «припливи»;

·         незначне підвищення температури тіла без видимих причин;

·         занадто швидкий набір маси тіла, ожиріння при звичному раціоні харчування;

·         зайва дратівливість і нервозність;

·         свербіж, печіння і сухість в інтимній зоні;

·         підвищена втома, сонливість.

 

Також жінку можуть турбувати запаморочення і головні болі, розлад сну, безпідставні хвилювання, помітний нестабільний психоемоційний фон.

Але діагноз можна підтвердити, лише після прийому в гінеколога.

Лікування менопаузи

     Розуміння того, що відбувається під час перименопаузи, може допомогти жінкам полегшити симптоми. Також може допомогти розмова з іншими жінками, які пройшли період менопаузи, або з лікарями.

     Оскільки ваші симптоми викликані низькими рівнями гормонів, прийом гормонів (гормональна замісна терапія) є найефективнішим способом полегшити симптоми. Проте замісний прийом гормонів пов'язаний з ризиками, тому лікарі можуть спочатку спробувати інші варіанти.

    Лікування припливів жару може включати :

·         носіння одягу, який дихає та вбирає вологу, наприклад, одягу з бавовни та спортивного одягу;

·         уникнення жарких умов навколишнього середовища та яскравого світла;

·         прийом негормональних препаратів.

 

     Лікування нетримання сечі: (фізичні вправи для зміцнення м'язів тазового дна {вправи Кегеля}).

Гормональна терапія

     Якщо інше лікування не діє, то гормональна терапія може допомогти. Проте гормональна терапія має як переваги, і недоліки. Щоб зрозуміти, чи підходить вам це лікування, поговоріть зі своїм лікарем.

     Гормональна терапія може включати:

·         Естроген

·         Прогестин (наприклад, прогестерон)

·         Обидва ці гормони (комбінована терапія)

Переваги гормональної терапії включають:

1. зменшення симптомів менопаузи, таких як :

- вагінальна сухість,

- припливи (короткі, раптові відчуття жару, як правило, на обличчі, шиї та грудях);

- нічна пітливість;

- проблеми зі сном;

- стоншене волосся і суха шкіра;

- зменшення ризику остеопорозу (послаблення кісток);

Ризики гормональної терапії включають:

- утворення тромбів у легенях чи ногах;

- інсульт;

- збільшення ризику виникнення раку тіла матки ;

- нетримання сечі;

- нижчий рівень «хорошого» (ЛПЗЩ) холестерину.

Прийом менших доз може зменшити ці ризики.

Тож обов’язково відвідайте лікаря і не бійтеся ставити запитання – лікар порадить вам, як впоратися із вашим станом і розвіє всі ваші сумніви.

[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] =>

     Менопауза - це нормальний фізіологічний процес, який у кожної жінки настає у певний час, і який характеризується загасанням всіх гормональних процесів та зупинкою, припиненням репродуктивної функції, тобто коли жінка перестає мати можливість бути матір'ю.

У якому віці в жінок настає менопауза? Лікарі визначають період 40-55 років, але найчастіше цей процес діагностується у віці 50 років.

...

Обов’язково відвідайте лікаря і не бійтеся ставити запитання – лікар порадить вам, як впоратися із вашим станом і розвіє всі ваші сумніви.

[~PREVIEW_TEXT] =>

     Менопауза - це нормальний фізіологічний процес, який у кожної жінки настає у певний час, і який характеризується загасанням всіх гормональних процесів та зупинкою, припиненням репродуктивної функції, тобто коли жінка перестає мати можливість бути матір'ю.

У якому віці в жінок настає менопауза? Лікарі визначають період 40-55 років, але найчастіше цей процес діагностується у віці 50 років.

...

Обов’язково відвідайте лікаря і не бійтеся ставити запитання – лікар порадить вам, як впоратися із вашим станом і розвіє всі ваші сумніви.

[PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_PICTURE] => [~PREVIEW_PICTURE] => [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 399 [~SORT] => 399 [CODE] => 18-zhovtnya-vsesvitniy-den-menopauzi [~CODE] => 18-zhovtnya-vsesvitniy-den-menopauzi [EXTERNAL_ID] => 183 [~EXTERNAL_ID] => 183 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( ) ) [2] => Array ( [ID] => 180 [~ID] => 180 [IBLOCK_ID] => 6 [~IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [~IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Сексуальна дисфункція у жінок, які пролікувалися щодо онкологічних захворювань [~NAME] => Сексуальна дисфункція у жінок, які пролікувалися щодо онкологічних захворювань [ACTIVE_FROM] => [~ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 06.06.2022 09:44:05 [~TIMESTAMP_X] => 06.06.2022 09:44:05 [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/seksualna-disfunktsiya-u-zhinok-yaki-prolikuvalisya-shchodo-onkologichnikh-zakhvoryuvan/ [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/seksualna-disfunktsiya-u-zhinok-yaki-prolikuvalisya-shchodo-onkologichnikh-zakhvoryuvan/ [LIST_PAGE_URL] => /patients/ [~LIST_PAGE_URL] => /patients/ [DETAIL_TEXT] =>

Сексуальна дисфункція у жінок, які пролікувалися щодо онкологічних захворювань

     Жінки, які перенесли онкологічне лікування, часто мають проблеми із сексуальним життям. Важливо розуміти, що проблеми сексуального здоров'я, викликані лікуванням раку, можуть лікуватися також, як і сексуальна дисфункція жінок на загальній популяції.

     Загальний підхід до питань сексуального здоров'я, пов'язаних із лікуванням раку, включає навчання пацієнтів, спостереження, діагностику та правильне подальше лікування.

     У жінок, що пролікувалися з приводу раку гінекологічних органів – частота загальної сексуальної дисфункції сягає від 50 до 90%; диспареунія (біль у ділянці малого тазу під час статевих зносин) від 25 до 50%; зниження лібідо до 60%.

    У жінок, що пролікувалися з приводу раку молочної залози, - сексуальна дисфункція зустрічається в цілому від 37 до 77%; зниження лібідо у 64%.

    У жінок, що пролікувалися з приводу раку прямої кишки – диспареунія та зниження лібідо зустрічається до 60% випадків.

В ЧОМУ Ж ПРИЧИНА?

    Кожен із онкологічних методів лікування по-різному впливає на сексуальну функцію. Основні механізми включають зниження функції яєчників, зміну анатомії, зміни слизової оболонки після хіміотерапії або опромінення. Діагностика та лікування раку надають глибокий вплив на емоційний стан та сексуальне здоров'я жінок.

Оперативне лікування

     Хірургічне лікування може призвести до викривлення жіночої анатомії, особливо для пацієнтів з раком молочної залози або гінекологічних органів. Багато жінок з раком гінекологічних органів переносять видалення матки (гістеректомія). При раку яєчників чи ендометрію, як правило, матку видаляють без значного зменшення піхви. Видалення матки при доброякісних пухлинах пов'язані з несприятливим впливом на сексуальну функцію. Радикальна гістеректомія може порушити сексуальну функцію через неврологічне ушкодження, що призводить до втрати чутливості.

     Деякі хірургічні втручання при раку гінекологічних органів (видалення вульви, вагіни) можуть унеможливити статевий акт, призвести до втрати чутливості або болю.

     Двостороннє видалення яєчників (оваріектомія) у жінок у пременопаузі призводить до передчасної менопаузи з подальшими гормональними та фізичними змінами, що впливають на сексуальне життя.

    Мастектомія та реконструкція молочної залози може призвести до зміни форми тіла або втрати чутливості в той час, як органозберігаючі операції практично не впливають на чутливість.

    Наприклад, в одному з досліджень, до якого увійшло 149 жінок з раком молочної залози, було показано, що немає істотних відмінностей у сексуальному функціонуванні жінок після органозберігаючих операцій у порівнянні зі здоровим жінками, у той час як після перенесення мастектомії, значно більше жінок повідомляли про проблемах із сексуальним бажанням, збудженням та оргазмом.

Хіміотерапія та її вплив

     Хімеотерапія може призвести до системних ефектів, які зменшують як сексуальне бажання, і збудження. В одному дослідженні, куди було включено 864 жінки, що пролікувалися з приводу раку молочної залози, сексуальна дисфункція найчастіше зустрічалася у жінок (незалежно від віку), які отримували хіміотерапію.

     Хіміотерапія може спричинити пригнічення функції яєчників з тимчасовим або постійним зниженням вироблення естрогену. Майже повна втрата волосся (алопеція), спричинена деякими препаратами, такими як антрацикліни та таксани, може впливати на сприйняття жінкою своєї сексуальної привабливості. Інші препарати можуть спричиняти атрофічні процеси слизової оболонки піхви або прямої кишки.

     Менше даних про вплив хіміотерапії на вульву чи піхву. У деяких жінок з'являються постійні виділення з піхви після хіміотерапії, що, ймовірно, є вагінальним мукозитом. Це може призвести до зниження сексуальної активності або спричинити біль при статевому акті.

Променева терапія

     Променева терапія може впливати на сексуальну функцію у жінок. Наприклад, променева терапія при раку молочної залози викликає місцеве потовщення шкіри, обмеження рухливості або зміни текстури. Це призводить до хронічного болю у грудях, впливає на форму тіла жінки або здатність насолоджуватися сексуальним життям.

     У піхві можуть виникнути рубцеві зміни тканини або звуження просвіту, що обмежує здатність жінки до інтимного життя та впливає на її генітальну, тазову та кліторальну чутливість. Ці зміни зберігаються довго після завершення променевої терапії. Наприклад, про сексуальну дисфункцію повідомлялося протягом п'яти років спостереження у жінок, які отримували лікування від раку шийки матки.

Гормональна терапія

     Гормональна терапія, що викликає менопаузу (наприклад, гонадотропін-рилізинг-гормони) або вплив на дію естрогену (селективні модулятори рецептора естрогену, інгібітори ароматази), може призвести до атрофії вульви, запалення вульви та болю в ділянці малого тазу. Це може призвести до зниження лібідо.

     Вплив тамоксифену залежить від статусу менопаузи. Тамоксифен по-різному впливає на сексуальне життя залежно від того, чи перебуває пацієнтка у пременопаузі, чи залишкова функцію яєчника є після природної менопаузи, чи яєчники були видалені або не працюють після опромінення малого тазу або хімеотерапії.

Психологічні зміни

     Онкологічні захворювання можуть призводити до порушення психіки, що впливає на сексуальне життя, зокрема розвиток депресії або почуття тривоги. Крім того, анатомічні або функціональні зміни, спричинені лікуванням або самим діагнозом раку, призводять до зміни форми тіла у багатьох пацієнтів. Це часто впливає на відчуття власної сексуальної привабливості. Анкетування жінок, що пролікувалися з приводу раку молочної залози, показало, що задоволення своїм тілом у них нижче, ніж у контрольній групі. Стрес зазвичай був пов'язаний з мастектомією та збільшенням маси тіла після лікування.

     На сексуальну функцію, звісно, ​​впливають взаємовідносини партнерів. Буває, що лікування призводить до проблем у стосунках. Чоловіки переходять у роль опікуна, або думають, що сексуальне життя зашкодить. Багато жінок бояться, що зміни в їхньому тілі, зниження лібідо призведуть до незадоволеності партнера, втрати відносин.

Інші причини

     Буває сексуальна дисфункція, яка не пов'язана з онкологічним лікуванням. Особливо у жінок, які мали сексуальні проблеми до лікування.

     Біль у ділянці малого тазу може виникнути в результаті операції на тазовій ділянці, включаючи гематому тазу, абсцес або спайки.

ЩО МОЖНА ЗРОБИТИ?

     Питання сексуального здоров'я мають вирішуватись протягом усього лікування раку. Це вимагає спостереження, консультування, оцінки та лікування.

     Американська асоціація онкологів (NCCN) рекомендують клініцистам наступне:

·         регулярно запитувати про сухість піхви та сексуальну функцію

·         використовувати короткий контрольний список симптомів як основний інструмент спостереження

·         обговорювати справжню та минулу сексуальну активність, та сексуальні проблеми

·         обговорювати, як лікування впливає на сексуальну активність та близькість.

     Пацієнти рідко говорять лікарю про проблеми, пов'язані із сексуальним життям. Одним жінкам соромно питати про сексуальні проблеми. Інші можуть думати, що тільки вони зазнають складнощів або не знати, що рішення є. Крім того, пацієнти побоюються, що їхній онколог визнає, що ці проблеми не важливі або що пацієнт невдячний за їх лікування. Наприклад, при опитуванні пацієнтів в одному з досліджень майже 50 відсотків учасників відчували сексуальні проблеми, але лише 19 відсотків намагалися звернутися за медичною допомогою.

   Онколога обмежений час консультації пацієнта і є безліч високопріоритетних питань для обговорення. Ще й тому питання, що стосуються сексуального життя, зазвичай не обговорюються на прийомі.

     Тим не менш, питання про сексуальне здоров'я можуть бути задані зручним для пацієнта способом: наприклад, кілька простих питань можуть бути включені в бесіду при рутинному відвідуванні; пацієнту також може бути запропонований короткий опитувальник для заповнення будинку та подальшого обговорення з лікарем.

ЛІКУВАННЯ

     Ціль лікування визначається цілями пацієнта. Загальна мета полягає в тому, щоб дозволити жінці почуватися комфортно у своєму сексуальному житті.

     Точні цілі можуть відрізнятись: поліпшення лібідо, зменшення болю при проникненні або досягнення оргазму. Цілі пацієнта та його партнера також можуть відрізнятися. Тоді буває корисною є спільна психотерапію обох партнерів. Деякі пацієнти відмовляються від лікування та воліють припиняти сексуальну активність. Крім того, не всі жінки мають постійного статевого партнера, але можуть вимагати лікування для забезпечення сексуального здоров'я в майбутньому.

     Для успішного лікування важливо визначитися з очікуваннями. Лікар повинен обговорити з пацієнтами, що сексуальна функція та сексуальні стосунки змінюються залежно від багатьох факторів (вік, проблеми у відносинах, медичні фактори) і що результат може бути не таким, як до лікування чи попереднього періоду статевого життя пацієнта. Лікар також має дати інформацію про тривалість лікування, оскільки деякі види лікування займають від 6 до 12 місяців.

     Після лікування раку важливо проконсультувати пацієнта про можливості контрацепції та безпечний секс, залежно від обставин.

     Диспареунія (патологічний стан, при якому спостерігається виникнення болючих відчуттів під час статевого акту) є найбільш поширеною сексуальною скаргою серед жінок, які пережили лікування онкологічного захворювання. Диспареунія сильно впливає якості життя. Це досить часто причина відмови від вагінального сексу. У цьому випадку першим кроком до покращення є поступовий розвиток здатності переносити введення пальця або невеликого розширювача. Наступним кроком є ​​здатність терпіти введення статевого члена протягом короткого періоду часу. Пацієнтам слід рекомендувати припинити сексуальну активність у разі сильного болю. Якщо лікування пройшло успішно, дискомфорт поступово зменшується, здатність відчувати сексуальне задоволення, зазвичай, повертається.

     Статевий акт буде менш болючим, якщо є відповідне збудження та мастило. Використання різних поз під час сексу може допомогти уникнути диспареунії.

     Знеболюючі на основі лідокаїну досить часто використовується для лікування диспареунії, зменшення локального болю в області входження або певної точки в піхву, яка не реагує на інші методи лікування. Важливо визначити етіологію болю та правильно ставитися до неї.

     Вульвовагінальна атрофія – поширений різновид диспареунії у жінок, які перенесли лікування раку. Вульвовагінальна атрофія характеризується сухістю, витонченням епітеліальної оболонки та запаленням. Це призводить до втрати мастила та еластичності, що поряд з витонченням епітелію призводить до посилення дискомфорту або болю або щодня, або вчасно вульвовагінального контакту. У жінок із атрофією часто з'являються невеликі рвані рани при статевому контакті, особливо у місці, де сходяться великі статеві губи. Це часто призводить до посткоїтної кровотечі.

     Перша лінія лікування вагінальної атрофії - використання вагінальних зволожувачів та мастил. Зволожуючі засоби слід використовувати регулярно кілька разів на тиждень, щоб зменшити щоденну сухість піхви. Є великий вибір мастил, вони доступні без рецепта. Загалом продукти на водній або силіконовій основі є кращими, оскільки їх легше змивати, і вони не пошкоджують презервативи.

     Деякі дослідження показали, що дія вагінальних зволожувачів порівнянна з вагінальною терапією естрогенами, але багато жінок вважають вагінальні зволожувачі та змащувальні речовини недостатніми.

     Використання вагінальної терапії естрогенами у жінок із естрогенно-чутливим раком – спірне питання. Може призначатися лише під контролем спеціалістів.

     Променева терапія малого тазу використовується для лікування гінекологічних злоякісних новоутворень (рак ендометрію, шийки матки, піхви та вульви), а також анального та колоректального раку. Наслідками променевої терапії можуть бути променевий вагініт або фіброз піхви з можливим укороченням піхви або стенозом (стеноз – стійке звуження просвіту). Розвиток радіаційного фіброзу є результатом пошкодження слизової оболонки піхви та пов'язаних з ним кровоносних судин та сполучної тканини. Тканина піхви зрештою продукує новий епітелій з надмірним вмістом колагену та фіброзом гладких м'язів. Ступінь процесу залежить від дози, типу опромінення та режиму, а також від таких факторів, як попередня операція, паралельна хіміотерапія та попередній стан піхви. Частота обструкції (обмеження прохідності) піхви після променевої терапії широко варіюється від 1,2

     Вагінальний стеноз - важке ускладнення, яке торкається багатьох жінок після лікування онкологічних захворювань. Обструкція піхви може призвести до скорочення піхви, обмежити або виключити вагінальний знос.

     Лікування жінок зі стенозом піхви внаслідок променевої терапії тазу залежить від ступеня обструкції. Деяке збільшення довжини або ширини піхви може бути отримано від вагінальної дилатаційної терапії (терапія із застосуванням вагінальних розширювачів), хоча і не значно – в діапазоні від 1 до 2 см. Жінкам з тяжкою обструкцією, у яких залишкова довжина піхви становить менше 5-6 см , може знадобитися консультування щодо зміни їх сексуальної активності, щоб увімкнути неповне проникнення в піхву або інші сексуальні дії (наприклад, використання руки або стегон для збільшення довжини піхви).

     Тазова променева терапія також викликає пригнічення функції яєчників у жінок. Вагінальна терапія естрогенами може допомогти зменшити диспареунію у цих пацієнтів та покращити еластичність піхви. Для жінок, які відмовляються або їм не показана піхвова терапія естрогенами і для яких вагінальні зволожувачі та мастила недостатні, використання топічної олії з вітаміном Е може принести додаткове полегшення. Таким жінкам, ймовірно, знадобиться вагінальна дилатаційна терапія у поєднанні зі зволожуючими та мастильними матеріалами. Використання розширювачів допомагає покращити еластичність піхви, а при постійному застосуванні часто зменшує диспареунію. Пацієнтів важливо навчити самостійно використати розширювачі.

     Крім того, у деяких жінок розвивається вторинний вагінізм після хворобливих сексуальних контактів. Вагінізм лікують тазовою фізіотерапією, зазвичай з використанням вагінальних розширювачів.

     Багато жінок скаржаться на зниження сексуального інтересу або порушення після лікування раку. Жінки, які пережили рак, отримують селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або інгібітори зворотного захоплення серотоніну-норадреналіну (антидепресанти), які можуть знижувати лібідо або заважати оргазму. Пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем, щоб оцінити, чи можна змінити або припинити прийом препарату через побічні ефекти.

     Жінкам із проблемами із отриманням оргазму, як правило, вимагають секстерапія. Лікування зазвичай включає навчання пацієнтів, спрямоване мастурбацію і можливу когнітивно-поведінкову терапію. Інгібітори фосфодіестерази (наприклад, силденафіл) можуть посилювати збудження або оргазм у жінок.

     Психологічні проблеми – діагностика та лікування раку пов'язані з незліченними емоційними реакціями, які змінюються протягом тривалого часу.

     Пацієнти можуть відчувати депресію чи занепокоєння, що впливає сексуальне здоров'я. Депресія супроводжується втратою інтересу чи задоволення від сексу. Тривога також може знижувати лібідо. Лікування антидепресантами може впливати на сексуальну функцію, як зазначено вище.

     Для пацієнтів з уростомою або колостомою консультування може допомогти відчути себе впевненіше та комфортніше. Іноді допомагає проста підстава, що таких пацієнтів багато.

     Проблеми у відносинах є основною причиною сексуальної дисфункції загалом. Найбільший ефект корекції відносин має спільна психотерапія партнерів.

     Лікування сексуальних проблем у жінок, які пережили рак, потрібен командний підхід, що зазвичай включає одного або кількох фахівців:

·         онколог;

·         гінеколог;

·         психотерапевт;

·         сексопатолог.

     Деякі медичні центри розробили програми сексуального здоров'я спеціально для пацієнтів, які отримали лікування щодо онкологічних захворювань. В якості альтернативи пацієнт може звернутися до гінеколога та психотерапевта. В ідеалі ці фахівці повинні працювати разом, щоб оцінити потреби пацієнта, спілкуватися з онкологом і при необхідності направляти пацієнта до інших клініцистів.

[~DETAIL_TEXT] =>

Сексуальна дисфункція у жінок, які пролікувалися щодо онкологічних захворювань

     Жінки, які перенесли онкологічне лікування, часто мають проблеми із сексуальним життям. Важливо розуміти, що проблеми сексуального здоров'я, викликані лікуванням раку, можуть лікуватися також, як і сексуальна дисфункція жінок на загальній популяції.

     Загальний підхід до питань сексуального здоров'я, пов'язаних із лікуванням раку, включає навчання пацієнтів, спостереження, діагностику та правильне подальше лікування.

     У жінок, що пролікувалися з приводу раку гінекологічних органів – частота загальної сексуальної дисфункції сягає від 50 до 90%; диспареунія (біль у ділянці малого тазу під час статевих зносин) від 25 до 50%; зниження лібідо до 60%.

    У жінок, що пролікувалися з приводу раку молочної залози, - сексуальна дисфункція зустрічається в цілому від 37 до 77%; зниження лібідо у 64%.

    У жінок, що пролікувалися з приводу раку прямої кишки – диспареунія та зниження лібідо зустрічається до 60% випадків.

В ЧОМУ Ж ПРИЧИНА?

    Кожен із онкологічних методів лікування по-різному впливає на сексуальну функцію. Основні механізми включають зниження функції яєчників, зміну анатомії, зміни слизової оболонки після хіміотерапії або опромінення. Діагностика та лікування раку надають глибокий вплив на емоційний стан та сексуальне здоров'я жінок.

Оперативне лікування

     Хірургічне лікування може призвести до викривлення жіночої анатомії, особливо для пацієнтів з раком молочної залози або гінекологічних органів. Багато жінок з раком гінекологічних органів переносять видалення матки (гістеректомія). При раку яєчників чи ендометрію, як правило, матку видаляють без значного зменшення піхви. Видалення матки при доброякісних пухлинах пов'язані з несприятливим впливом на сексуальну функцію. Радикальна гістеректомія може порушити сексуальну функцію через неврологічне ушкодження, що призводить до втрати чутливості.

     Деякі хірургічні втручання при раку гінекологічних органів (видалення вульви, вагіни) можуть унеможливити статевий акт, призвести до втрати чутливості або болю.

     Двостороннє видалення яєчників (оваріектомія) у жінок у пременопаузі призводить до передчасної менопаузи з подальшими гормональними та фізичними змінами, що впливають на сексуальне життя.

    Мастектомія та реконструкція молочної залози може призвести до зміни форми тіла або втрати чутливості в той час, як органозберігаючі операції практично не впливають на чутливість.

    Наприклад, в одному з досліджень, до якого увійшло 149 жінок з раком молочної залози, було показано, що немає істотних відмінностей у сексуальному функціонуванні жінок після органозберігаючих операцій у порівнянні зі здоровим жінками, у той час як після перенесення мастектомії, значно більше жінок повідомляли про проблемах із сексуальним бажанням, збудженням та оргазмом.

Хіміотерапія та її вплив

     Хімеотерапія може призвести до системних ефектів, які зменшують як сексуальне бажання, і збудження. В одному дослідженні, куди було включено 864 жінки, що пролікувалися з приводу раку молочної залози, сексуальна дисфункція найчастіше зустрічалася у жінок (незалежно від віку), які отримували хіміотерапію.

     Хіміотерапія може спричинити пригнічення функції яєчників з тимчасовим або постійним зниженням вироблення естрогену. Майже повна втрата волосся (алопеція), спричинена деякими препаратами, такими як антрацикліни та таксани, може впливати на сприйняття жінкою своєї сексуальної привабливості. Інші препарати можуть спричиняти атрофічні процеси слизової оболонки піхви або прямої кишки.

     Менше даних про вплив хіміотерапії на вульву чи піхву. У деяких жінок з'являються постійні виділення з піхви після хіміотерапії, що, ймовірно, є вагінальним мукозитом. Це може призвести до зниження сексуальної активності або спричинити біль при статевому акті.

Променева терапія

     Променева терапія може впливати на сексуальну функцію у жінок. Наприклад, променева терапія при раку молочної залози викликає місцеве потовщення шкіри, обмеження рухливості або зміни текстури. Це призводить до хронічного болю у грудях, впливає на форму тіла жінки або здатність насолоджуватися сексуальним життям.

     У піхві можуть виникнути рубцеві зміни тканини або звуження просвіту, що обмежує здатність жінки до інтимного життя та впливає на її генітальну, тазову та кліторальну чутливість. Ці зміни зберігаються довго після завершення променевої терапії. Наприклад, про сексуальну дисфункцію повідомлялося протягом п'яти років спостереження у жінок, які отримували лікування від раку шийки матки.

Гормональна терапія

     Гормональна терапія, що викликає менопаузу (наприклад, гонадотропін-рилізинг-гормони) або вплив на дію естрогену (селективні модулятори рецептора естрогену, інгібітори ароматази), може призвести до атрофії вульви, запалення вульви та болю в ділянці малого тазу. Це може призвести до зниження лібідо.

     Вплив тамоксифену залежить від статусу менопаузи. Тамоксифен по-різному впливає на сексуальне життя залежно від того, чи перебуває пацієнтка у пременопаузі, чи залишкова функцію яєчника є після природної менопаузи, чи яєчники були видалені або не працюють після опромінення малого тазу або хімеотерапії.

Психологічні зміни

     Онкологічні захворювання можуть призводити до порушення психіки, що впливає на сексуальне життя, зокрема розвиток депресії або почуття тривоги. Крім того, анатомічні або функціональні зміни, спричинені лікуванням або самим діагнозом раку, призводять до зміни форми тіла у багатьох пацієнтів. Це часто впливає на відчуття власної сексуальної привабливості. Анкетування жінок, що пролікувалися з приводу раку молочної залози, показало, що задоволення своїм тілом у них нижче, ніж у контрольній групі. Стрес зазвичай був пов'язаний з мастектомією та збільшенням маси тіла після лікування.

     На сексуальну функцію, звісно, ​​впливають взаємовідносини партнерів. Буває, що лікування призводить до проблем у стосунках. Чоловіки переходять у роль опікуна, або думають, що сексуальне життя зашкодить. Багато жінок бояться, що зміни в їхньому тілі, зниження лібідо призведуть до незадоволеності партнера, втрати відносин.

Інші причини

     Буває сексуальна дисфункція, яка не пов'язана з онкологічним лікуванням. Особливо у жінок, які мали сексуальні проблеми до лікування.

     Біль у ділянці малого тазу може виникнути в результаті операції на тазовій ділянці, включаючи гематому тазу, абсцес або спайки.

ЩО МОЖНА ЗРОБИТИ?

     Питання сексуального здоров'я мають вирішуватись протягом усього лікування раку. Це вимагає спостереження, консультування, оцінки та лікування.

     Американська асоціація онкологів (NCCN) рекомендують клініцистам наступне:

·         регулярно запитувати про сухість піхви та сексуальну функцію

·         використовувати короткий контрольний список симптомів як основний інструмент спостереження

·         обговорювати справжню та минулу сексуальну активність, та сексуальні проблеми

·         обговорювати, як лікування впливає на сексуальну активність та близькість.

     Пацієнти рідко говорять лікарю про проблеми, пов'язані із сексуальним життям. Одним жінкам соромно питати про сексуальні проблеми. Інші можуть думати, що тільки вони зазнають складнощів або не знати, що рішення є. Крім того, пацієнти побоюються, що їхній онколог визнає, що ці проблеми не важливі або що пацієнт невдячний за їх лікування. Наприклад, при опитуванні пацієнтів в одному з досліджень майже 50 відсотків учасників відчували сексуальні проблеми, але лише 19 відсотків намагалися звернутися за медичною допомогою.

   Онколога обмежений час консультації пацієнта і є безліч високопріоритетних питань для обговорення. Ще й тому питання, що стосуються сексуального життя, зазвичай не обговорюються на прийомі.

     Тим не менш, питання про сексуальне здоров'я можуть бути задані зручним для пацієнта способом: наприклад, кілька простих питань можуть бути включені в бесіду при рутинному відвідуванні; пацієнту також може бути запропонований короткий опитувальник для заповнення будинку та подальшого обговорення з лікарем.

ЛІКУВАННЯ

     Ціль лікування визначається цілями пацієнта. Загальна мета полягає в тому, щоб дозволити жінці почуватися комфортно у своєму сексуальному житті.

     Точні цілі можуть відрізнятись: поліпшення лібідо, зменшення болю при проникненні або досягнення оргазму. Цілі пацієнта та його партнера також можуть відрізнятися. Тоді буває корисною є спільна психотерапію обох партнерів. Деякі пацієнти відмовляються від лікування та воліють припиняти сексуальну активність. Крім того, не всі жінки мають постійного статевого партнера, але можуть вимагати лікування для забезпечення сексуального здоров'я в майбутньому.

     Для успішного лікування важливо визначитися з очікуваннями. Лікар повинен обговорити з пацієнтами, що сексуальна функція та сексуальні стосунки змінюються залежно від багатьох факторів (вік, проблеми у відносинах, медичні фактори) і що результат може бути не таким, як до лікування чи попереднього періоду статевого життя пацієнта. Лікар також має дати інформацію про тривалість лікування, оскільки деякі види лікування займають від 6 до 12 місяців.

     Після лікування раку важливо проконсультувати пацієнта про можливості контрацепції та безпечний секс, залежно від обставин.

     Диспареунія (патологічний стан, при якому спостерігається виникнення болючих відчуттів під час статевого акту) є найбільш поширеною сексуальною скаргою серед жінок, які пережили лікування онкологічного захворювання. Диспареунія сильно впливає якості життя. Це досить часто причина відмови від вагінального сексу. У цьому випадку першим кроком до покращення є поступовий розвиток здатності переносити введення пальця або невеликого розширювача. Наступним кроком є ​​здатність терпіти введення статевого члена протягом короткого періоду часу. Пацієнтам слід рекомендувати припинити сексуальну активність у разі сильного болю. Якщо лікування пройшло успішно, дискомфорт поступово зменшується, здатність відчувати сексуальне задоволення, зазвичай, повертається.

     Статевий акт буде менш болючим, якщо є відповідне збудження та мастило. Використання різних поз під час сексу може допомогти уникнути диспареунії.

     Знеболюючі на основі лідокаїну досить часто використовується для лікування диспареунії, зменшення локального болю в області входження або певної точки в піхву, яка не реагує на інші методи лікування. Важливо визначити етіологію болю та правильно ставитися до неї.

     Вульвовагінальна атрофія – поширений різновид диспареунії у жінок, які перенесли лікування раку. Вульвовагінальна атрофія характеризується сухістю, витонченням епітеліальної оболонки та запаленням. Це призводить до втрати мастила та еластичності, що поряд з витонченням епітелію призводить до посилення дискомфорту або болю або щодня, або вчасно вульвовагінального контакту. У жінок із атрофією часто з'являються невеликі рвані рани при статевому контакті, особливо у місці, де сходяться великі статеві губи. Це часто призводить до посткоїтної кровотечі.

     Перша лінія лікування вагінальної атрофії - використання вагінальних зволожувачів та мастил. Зволожуючі засоби слід використовувати регулярно кілька разів на тиждень, щоб зменшити щоденну сухість піхви. Є великий вибір мастил, вони доступні без рецепта. Загалом продукти на водній або силіконовій основі є кращими, оскільки їх легше змивати, і вони не пошкоджують презервативи.

     Деякі дослідження показали, що дія вагінальних зволожувачів порівнянна з вагінальною терапією естрогенами, але багато жінок вважають вагінальні зволожувачі та змащувальні речовини недостатніми.

     Використання вагінальної терапії естрогенами у жінок із естрогенно-чутливим раком – спірне питання. Може призначатися лише під контролем спеціалістів.

     Променева терапія малого тазу використовується для лікування гінекологічних злоякісних новоутворень (рак ендометрію, шийки матки, піхви та вульви), а також анального та колоректального раку. Наслідками променевої терапії можуть бути променевий вагініт або фіброз піхви з можливим укороченням піхви або стенозом (стеноз – стійке звуження просвіту). Розвиток радіаційного фіброзу є результатом пошкодження слизової оболонки піхви та пов'язаних з ним кровоносних судин та сполучної тканини. Тканина піхви зрештою продукує новий епітелій з надмірним вмістом колагену та фіброзом гладких м'язів. Ступінь процесу залежить від дози, типу опромінення та режиму, а також від таких факторів, як попередня операція, паралельна хіміотерапія та попередній стан піхви. Частота обструкції (обмеження прохідності) піхви після променевої терапії широко варіюється від 1,2

     Вагінальний стеноз - важке ускладнення, яке торкається багатьох жінок після лікування онкологічних захворювань. Обструкція піхви може призвести до скорочення піхви, обмежити або виключити вагінальний знос.

     Лікування жінок зі стенозом піхви внаслідок променевої терапії тазу залежить від ступеня обструкції. Деяке збільшення довжини або ширини піхви може бути отримано від вагінальної дилатаційної терапії (терапія із застосуванням вагінальних розширювачів), хоча і не значно – в діапазоні від 1 до 2 см. Жінкам з тяжкою обструкцією, у яких залишкова довжина піхви становить менше 5-6 см , може знадобитися консультування щодо зміни їх сексуальної активності, щоб увімкнути неповне проникнення в піхву або інші сексуальні дії (наприклад, використання руки або стегон для збільшення довжини піхви).

     Тазова променева терапія також викликає пригнічення функції яєчників у жінок. Вагінальна терапія естрогенами може допомогти зменшити диспареунію у цих пацієнтів та покращити еластичність піхви. Для жінок, які відмовляються або їм не показана піхвова терапія естрогенами і для яких вагінальні зволожувачі та мастила недостатні, використання топічної олії з вітаміном Е може принести додаткове полегшення. Таким жінкам, ймовірно, знадобиться вагінальна дилатаційна терапія у поєднанні зі зволожуючими та мастильними матеріалами. Використання розширювачів допомагає покращити еластичність піхви, а при постійному застосуванні часто зменшує диспареунію. Пацієнтів важливо навчити самостійно використати розширювачі.

     Крім того, у деяких жінок розвивається вторинний вагінізм після хворобливих сексуальних контактів. Вагінізм лікують тазовою фізіотерапією, зазвичай з використанням вагінальних розширювачів.

     Багато жінок скаржаться на зниження сексуального інтересу або порушення після лікування раку. Жінки, які пережили рак, отримують селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або інгібітори зворотного захоплення серотоніну-норадреналіну (антидепресанти), які можуть знижувати лібідо або заважати оргазму. Пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем, щоб оцінити, чи можна змінити або припинити прийом препарату через побічні ефекти.

     Жінкам із проблемами із отриманням оргазму, як правило, вимагають секстерапія. Лікування зазвичай включає навчання пацієнтів, спрямоване мастурбацію і можливу когнітивно-поведінкову терапію. Інгібітори фосфодіестерази (наприклад, силденафіл) можуть посилювати збудження або оргазм у жінок.

     Психологічні проблеми – діагностика та лікування раку пов'язані з незліченними емоційними реакціями, які змінюються протягом тривалого часу.

     Пацієнти можуть відчувати депресію чи занепокоєння, що впливає сексуальне здоров'я. Депресія супроводжується втратою інтересу чи задоволення від сексу. Тривога також може знижувати лібідо. Лікування антидепресантами може впливати на сексуальну функцію, як зазначено вище.

     Для пацієнтів з уростомою або колостомою консультування може допомогти відчути себе впевненіше та комфортніше. Іноді допомагає проста підстава, що таких пацієнтів багато.

     Проблеми у відносинах є основною причиною сексуальної дисфункції загалом. Найбільший ефект корекції відносин має спільна психотерапія партнерів.

     Лікування сексуальних проблем у жінок, які пережили рак, потрібен командний підхід, що зазвичай включає одного або кількох фахівців:

·         онколог;

·         гінеколог;

·         психотерапевт;

·         сексопатолог.

     Деякі медичні центри розробили програми сексуального здоров'я спеціально для пацієнтів, які отримали лікування щодо онкологічних захворювань. В якості альтернативи пацієнт може звернутися до гінеколога та психотерапевта. В ідеалі ці фахівці повинні працювати разом, щоб оцінити потреби пацієнта, спілкуватися з онкологом і при необхідності направляти пацієнта до інших клініцистів.

[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] =>

Сексуальна дисфункція у жінок, які пролікувалися щодо онкологічних захворювань

     Жінки, які перенесли онкологічне лікування, часто мають проблеми із сексуальним життям. Важливо розуміти, що проблеми сексуального здоров'я, викликані лікуванням раку, можуть лікуватися також, як і сексуальна дисфункція жінок на загальній популяції.

     Загальний підхід до питань сексуального здоров'я, пов'язаних із лікуванням раку, включає навчання пацієнтів, спостереження, діагностику та правильне подальше лікування.

     У жінок, що пролікувалися з приводу раку гінекологічних органів – частота загальної сексуальної дисфункції сягає від 50 до 90%; диспареунія (біль у ділянці малого тазу під час статевих зносин) від 25 до 50%; зниження лібідо до 60%.

    У жінок, що пролікувалися з приводу раку молочної залози, - сексуальна дисфункція зустрічається в цілому від 37 до 77%; зниження лібідо у 64%.

    У жінок, що пролікувалися з приводу раку прямої кишки – диспареунія та зниження лібідо зустрічається до 60% випадків.

[~PREVIEW_TEXT] =>

Сексуальна дисфункція у жінок, які пролікувалися щодо онкологічних захворювань

     Жінки, які перенесли онкологічне лікування, часто мають проблеми із сексуальним життям. Важливо розуміти, що проблеми сексуального здоров'я, викликані лікуванням раку, можуть лікуватися також, як і сексуальна дисфункція жінок на загальній популяції.

     Загальний підхід до питань сексуального здоров'я, пов'язаних із лікуванням раку, включає навчання пацієнтів, спостереження, діагностику та правильне подальше лікування.

     У жінок, що пролікувалися з приводу раку гінекологічних органів – частота загальної сексуальної дисфункції сягає від 50 до 90%; диспареунія (біль у ділянці малого тазу під час статевих зносин) від 25 до 50%; зниження лібідо до 60%.

    У жінок, що пролікувалися з приводу раку молочної залози, - сексуальна дисфункція зустрічається в цілому від 37 до 77%; зниження лібідо у 64%.

    У жінок, що пролікувалися з приводу раку прямої кишки – диспареунія та зниження лібідо зустрічається до 60% випадків.

[PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_PICTURE] => [~PREVIEW_PICTURE] => [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 400 [~SORT] => 400 [CODE] => seksualna-disfunktsiya-u-zhinok-yaki-prolikuvalisya-shchodo-onkologichnikh-zakhvoryuvan [~CODE] => seksualna-disfunktsiya-u-zhinok-yaki-prolikuvalisya-shchodo-onkologichnikh-zakhvoryuvan [EXTERNAL_ID] => 180 [~EXTERNAL_ID] => 180 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( ) ) [3] => Array ( [ID] => 177 [~ID] => 177 [IBLOCK_ID] => 6 [~IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [~IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Рак молочної залози [~NAME] => Рак молочної залози [ACTIVE_FROM] => [~ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 23.12.2021 21:54:31 [~TIMESTAMP_X] => 23.12.2021 21:54:31 [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/rak-molochnoi-zalozi/ [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/rak-molochnoi-zalozi/ [LIST_PAGE_URL] => /patients/ [~LIST_PAGE_URL] => /patients/ [DETAIL_TEXT] =>
Рак молочної залози — найпоширеніше онкологічне захворювання серед жінок у всьому світі. Щорічно реєструють близько 1,7 мільйона нових випадків раку МЗ, більше 522 тисяч жінок гинуть від цього захворювання кожного року у світі.
В Україні захворюваність на рак МЗ займає 1-е місце серед всіх злоякісних пухлин, що виявляються у жінок.  
За 2021 рік, станом на 21.12.21 діагноз «рак молочної залози» вперше почули  378 мешканця Хмельницької області ( з них 3 чоловіка ), за 2020 рік 406 пацієнтів відповідно, та 494 за 2019 рік.  З первинних хворих 39 % (146 пацієнтів) виявлено при онкопрофвлактичних оглядах. З них 310 пацієнтів в 1-2 стадії, 36 жінок в 3 стадії, 27 хворих на 4 стадії захворювання. Занедбані стадії становлять 17 %. Зниження кількості звернень в 2021 році пов‘язано з пандемією на COVID-19, тому що в цілому у світі захворюваність на рак зростає. 
За поточний рік на Хмельниччині зафіксовано 5604 пацієнта, які перебувають на обліку в онколога з приводу раку МЗ.
Пролікованих 983 пацієнта. Померло 155 чоловік. 
Ви перебуваєте в групі ризику, якщо у вас є:

- родичі першої лінії (мама, бабуся, сестра, тітка), які хворіли на рак грудей;
- відсутність вагітностей та пологів;
- перша вагітність у 30 років і старше;
- вік старше 40 років;
- ранній початок менструацій — у віці до 12 років;
- пізня менопауза — після 55 років;
- безперервне вживання гормональних контрацептивів протягом тривалого часу, а також гормональної замісної терапії у менопаузі;
- цукровий діабет;
- надмірна вага та ожиріння;
- куріння;
- зловживання алкоголем;
- гіпертонічна хвороба;
- перенесений раніше рак грудей або рак яєчника;
- вплив джерел радіації.

   Важливо: рак виліковний за умови його виявлення на I стадії — у 95% жінок, на II стадії — у 80%, на III стадії — у 50% жінок.

зображення_viber_2021-12-20_20-46-12-189.jpg

зображення_viber_2021-12-23_12-31-51-150.jpg

[~DETAIL_TEXT] =>
Рак молочної залози — найпоширеніше онкологічне захворювання серед жінок у всьому світі. Щорічно реєструють близько 1,7 мільйона нових випадків раку МЗ, більше 522 тисяч жінок гинуть від цього захворювання кожного року у світі.
В Україні захворюваність на рак МЗ займає 1-е місце серед всіх злоякісних пухлин, що виявляються у жінок.  
За 2021 рік, станом на 21.12.21 діагноз «рак молочної залози» вперше почули  378 мешканця Хмельницької області ( з них 3 чоловіка ), за 2020 рік 406 пацієнтів відповідно, та 494 за 2019 рік.  З первинних хворих 39 % (146 пацієнтів) виявлено при онкопрофвлактичних оглядах. З них 310 пацієнтів в 1-2 стадії, 36 жінок в 3 стадії, 27 хворих на 4 стадії захворювання. Занедбані стадії становлять 17 %. Зниження кількості звернень в 2021 році пов‘язано з пандемією на COVID-19, тому що в цілому у світі захворюваність на рак зростає. 
За поточний рік на Хмельниччині зафіксовано 5604 пацієнта, які перебувають на обліку в онколога з приводу раку МЗ.
Пролікованих 983 пацієнта. Померло 155 чоловік. 
Ви перебуваєте в групі ризику, якщо у вас є:

- родичі першої лінії (мама, бабуся, сестра, тітка), які хворіли на рак грудей;
- відсутність вагітностей та пологів;
- перша вагітність у 30 років і старше;
- вік старше 40 років;
- ранній початок менструацій — у віці до 12 років;
- пізня менопауза — після 55 років;
- безперервне вживання гормональних контрацептивів протягом тривалого часу, а також гормональної замісної терапії у менопаузі;
- цукровий діабет;
- надмірна вага та ожиріння;
- куріння;
- зловживання алкоголем;
- гіпертонічна хвороба;
- перенесений раніше рак грудей або рак яєчника;
- вплив джерел радіації.

   Важливо: рак виліковний за умови його виявлення на I стадії — у 95% жінок, на II стадії — у 80%, на III стадії — у 50% жінок.

зображення_viber_2021-12-20_20-46-12-189.jpg

зображення_viber_2021-12-23_12-31-51-150.jpg

[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] =>
Рак молочної залози — найпоширеніше онкологічне захворювання серед жінок у всьому світі. Щорічно реєструють близько 1,7 мільйона нових випадків раку МЗ, більше 522 тисяч жінок гинуть від цього захворювання кожного року у світі.
В Україні захворюваність на рак МЗ займає 1-е місце серед всіх злоякісних пухлин, що виявляються у жінок.  
За 2021 рік, станом на 21.12.21 діагноз «рак молочної залози» вперше почули  378 мешканця Хмельницької області ( з них 3 чоловіка ), за 2020 рік 406 пацієнтів відповідно, та 494 за 2019 рік.  З первинних хворих 39 % (146 пацієнтів) виявлено при онкопрофвлактичних оглядах. З них 310 пацієнтів в 1-2 стадії, 36 жінок в 3 стадії, 27 хворих на 4 стадії захворювання. Занедбані стадії становлять 17 %. Зниження кількості звернень в 2021 році пов‘язано з пандемією на COVID-19, тому що в цілому у світі захворюваність на рак зростає. 

[~PREVIEW_TEXT] =>
Рак молочної залози — найпоширеніше онкологічне захворювання серед жінок у всьому світі. Щорічно реєструють близько 1,7 мільйона нових випадків раку МЗ, більше 522 тисяч жінок гинуть від цього захворювання кожного року у світі.
В Україні захворюваність на рак МЗ займає 1-е місце серед всіх злоякісних пухлин, що виявляються у жінок.  
За 2021 рік, станом на 21.12.21 діагноз «рак молочної залози» вперше почули  378 мешканця Хмельницької області ( з них 3 чоловіка ), за 2020 рік 406 пацієнтів відповідно, та 494 за 2019 рік.  З первинних хворих 39 % (146 пацієнтів) виявлено при онкопрофвлактичних оглядах. З них 310 пацієнтів в 1-2 стадії, 36 жінок в 3 стадії, 27 хворих на 4 стадії захворювання. Занедбані стадії становлять 17 %. Зниження кількості звернень в 2021 році пов‘язано з пандемією на COVID-19, тому що в цілому у світі захворюваність на рак зростає. 

[PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_PICTURE] => [~PREVIEW_PICTURE] => [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 408 [~SORT] => 408 [CODE] => rak-molochnoi-zalozi [~CODE] => rak-molochnoi-zalozi [EXTERNAL_ID] => 177 [~EXTERNAL_ID] => 177 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( ) ) [4] => Array ( [ID] => 162 [~ID] => 162 [IBLOCK_ID] => 6 [~IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [~IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Вакцинація від COVID-19 онкологічних пацієнтів [~NAME] => Вакцинація від COVID-19 онкологічних пацієнтів [ACTIVE_FROM] => [~ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 06.04.2021 09:35:25 [~TIMESTAMP_X] => 06.04.2021 09:35:25 [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/vaktsinatsiya-vid-covid-19-onkologichnikh-patsi-ntiv/ [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/vaktsinatsiya-vid-covid-19-onkologichnikh-patsi-ntiv/ [LIST_PAGE_URL] => /patients/ [~LIST_PAGE_URL] => /patients/ [DETAIL_TEXT] =>

В Україні продовжується вакцинація від COVID-19, але інформованість населення, особливо для людей із різними супутніми захворюваннями, знаходиться на низькому рівні. Дуже часто лікарям доводиться відповідати на питання – чи можна вакцинуватися від COVID-19 онкопацієнтам? Для пацієнтів з онкологічними захворюваннями щеплення від COVID-19 не тільки не протипоказані, але навіть необхідні. Наводимо вам рекомендації Національної Загальної Онкологічної Мережі (NCCN, США) від 10.03.2021.

Звертаємо увагу що вакцина компанії AstraZeneca (Covishield, Vaxzervia) та компанії Sinovac Biotech (CorоnaVac) станом на 2.04.2021 не затверджені FDA та EUA, тому дані рекомендації не стосуються цих вакцин.

  • Пацієнти з активним раком та ті, що отримують лікування, повинні мати пріоритет для вакцинації та повинні бути вакцинованими, коли їм доступна будь-яка вакцина, дозволена FDA (Управління з продовольства і медикаментів США).
  • Імунізація рекомендується усім пацієнтам, які отримують активну терапію, з розумінням того, що дані про безпеку та ефективність у цих пацієнтів обмежені.
  • Причини відтермінування вакцинації подібні до тих, які є у загальної популяції (наприклад, нещодавно перенесена інфекція COVID-19), а також існують специфічні для раку фактори. Вакцинація повинна бути відкладається щонайменше на 3 місяці після трансплантації гемопоетичних клітин для максимізації ефекту вакцини.
  • Надавачі медичних послуг, особи, що здійснюють нагляд на пацієнтом та його тісні контакти (наприклад, близькі родичі) мають бути вакцинованими коли це можливо.
  • Комітет підтримує використання будь-якої із доступних вакцин, затверджених EUA (Pfizer/BioNTech[вакцина до мРНК BNT162b2], Moderna [вакцина до мРНК-1273 SARS-CoV-2] та Janssen/Johnson&Johnson [Ad26.COV2.S Аденовірусна векторна вакцина]) у пацієнтів, якім можливо провести вакцинацію.

 

Рекомендація щодо вакцинації онкопацієнтів

Тип онкологічного захворювання/Тип лікування

Час вакцинації

Трансплантації гемопоетичних клітин/Клітинна трансплантація (Cell therapy)

 

Алогенна трансплантація

Аутогенна трансплантація

Клітинна трансплатація.

Щонаменше 3 місяці після процедури а.b

Гематологічні злоякісні новоутворення

 

Високодозова цитотоксична терапія (напр. індукційна хіміотерапія Цитарабін+Антрациклін при госторомій мієлобластномій лейкемії).

Проведення вакцинації виключно після відновлення показника абсолютного рівня нейтрофілів кровіc

Виснаження кісткового мозку спричинене основним захворюванням і/або проведеним лікуванням.

Проведення щеплення за наявності вакцини.

Довготривала підтримуюча терапія (напр. таргетна терапія при хронічній ліфоцитарній лейкемії чи мієлопроліферативних захворювання)

Проведення щеплення за наявності вакциниc

Солідні злоякісні новоутворення

 

При проходженні цитотоксичної хіміотерапії

Проведення щеплення за наявності вакциниc,d

Про проходженні таргетної терапії (напр. Бевацизумаб, Трастузумаб)

Проведення щеплення за наявності вакцини.

Про терапії інгібіторами контрольних точок чи іншої імунотерапії (напр. Пембролізумаб, Атезолізумаб)

Проведення щеплення за наявності вакциние

При проходженні променевої терапії

Проведення щеплення за наявності вакцини.

При проведенні великих оперативних втручань

Проведення щеплення за декілька днів до/після оперативного втручанняf

Надавачі медичних послуг/родичі та найближче оточення (старше 16-ти років)

Проведення щеплення за наявності вакциниg

 

Примітки:

а. Реакція трансплантат проти реціпієнта та імунодепресивні схеми для лікування такої реакції (наприклад, системні кортикостероїди та таргентні препарати), як очікується, послаблюють імунні реакції на вакцинацію. Відтермінуйте вакцинацію до редукції імуносупресивної терапії та/або базуючись на даних імунофенотипування Т-клітинного та В-клітинного імунітету.

b. Пацієнти на підтримуючій терапії (наприклад, Ритуксимаб, інгібітори тирозинкінази Bruton, інгібітори кінази Janus), можуть мати ослаблену реакція на вакцинацію.

с. Комітет визнає, що гранулоцитопенія сама по собі суттєво не впливає на імунологічну реакцію на щеплення. Цей показник застосовується ситуації глибокої імуносупресії для пацієнтів із гематологічними злоякісними пухлинами як сурогатний маркер для оцінки відновлення адекватної імунокомпетентності для реагування на вакцини. Та достатнього відновлення тромбоцитів, щоб уникнути кровотечі як ускладнення від внутрішньом’язового введення. Через короткі періоди нейтропенії серед злоякісних солідних пухлин нейтропенія не використовується для вибору термінів вакцинації.

d. У пацієнтів, які отримують хіміотерапію солідних новоутровень, оптимальні терміни вакцинації щодо циклів хіміотерапії невідомі. Наявна варіабельність конкретних режимів та інтервалів між циклами та не можна стверджувати, чи буде імунізація більш

ефективною, якщо її проводять під час введення хіміотерапії в середині циклу, коли кількість лейкоцитів може бути на найнижчому рівні. За відсутності даних ми рекомендуємо вакцинацію за наявності.

е. Теоретичний ризик загострення імунних побічних явищ у пацієнтів, які отримують імунні інгібітори контрольних точок; немає чітких даних про оптимальний час вакцинації, тому вона може вводитись в той же день, що і імунотерапія для зручності пацієнта та зменшення кількість відвідувань лікарні, якщо це можливо.

f. Основна причина відмови від щеплення в періопераційному періоді полягає в тому, щоб симптоми (наприклад, лихоманка) могли бути правильно розцінені лікарем. Для більш складних операцій (наприклад, спленектомія через виникнення імуносупресивного стану) хірурги можуть рекомендувати більш широке вікно (+/- 2 тижні) з моменту операції.

g. Навіть якщо оточення пацієнта вакциноване, не слід відмовлятись від носіння масок, дотримування соціальної дистанції та інших рекомендації щодо профілактики COVID-19. 

Повна стаття мовою оригіналу та з усіма посиланнями доступна тут (https://www.nccn.org/covid-19/pdf/COVID-19_Vaccination_Guidance_V2.0.pdf)

[~DETAIL_TEXT] =>

В Україні продовжується вакцинація від COVID-19, але інформованість населення, особливо для людей із різними супутніми захворюваннями, знаходиться на низькому рівні. Дуже часто лікарям доводиться відповідати на питання – чи можна вакцинуватися від COVID-19 онкопацієнтам? Для пацієнтів з онкологічними захворюваннями щеплення від COVID-19 не тільки не протипоказані, але навіть необхідні. Наводимо вам рекомендації Національної Загальної Онкологічної Мережі (NCCN, США) від 10.03.2021.

Звертаємо увагу що вакцина компанії AstraZeneca (Covishield, Vaxzervia) та компанії Sinovac Biotech (CorоnaVac) станом на 2.04.2021 не затверджені FDA та EUA, тому дані рекомендації не стосуються цих вакцин.

  • Пацієнти з активним раком та ті, що отримують лікування, повинні мати пріоритет для вакцинації та повинні бути вакцинованими, коли їм доступна будь-яка вакцина, дозволена FDA (Управління з продовольства і медикаментів США).
  • Імунізація рекомендується усім пацієнтам, які отримують активну терапію, з розумінням того, що дані про безпеку та ефективність у цих пацієнтів обмежені.
  • Причини відтермінування вакцинації подібні до тих, які є у загальної популяції (наприклад, нещодавно перенесена інфекція COVID-19), а також існують специфічні для раку фактори. Вакцинація повинна бути відкладається щонайменше на 3 місяці після трансплантації гемопоетичних клітин для максимізації ефекту вакцини.
  • Надавачі медичних послуг, особи, що здійснюють нагляд на пацієнтом та його тісні контакти (наприклад, близькі родичі) мають бути вакцинованими коли це можливо.
  • Комітет підтримує використання будь-якої із доступних вакцин, затверджених EUA (Pfizer/BioNTech[вакцина до мРНК BNT162b2], Moderna [вакцина до мРНК-1273 SARS-CoV-2] та Janssen/Johnson&Johnson [Ad26.COV2.S Аденовірусна векторна вакцина]) у пацієнтів, якім можливо провести вакцинацію.

 

Рекомендація щодо вакцинації онкопацієнтів

Тип онкологічного захворювання/Тип лікування

Час вакцинації

Трансплантації гемопоетичних клітин/Клітинна трансплантація (Cell therapy)

 

Алогенна трансплантація

Аутогенна трансплантація

Клітинна трансплатація.

Щонаменше 3 місяці після процедури а.b

Гематологічні злоякісні новоутворення

 

Високодозова цитотоксична терапія (напр. індукційна хіміотерапія Цитарабін+Антрациклін при госторомій мієлобластномій лейкемії).

Проведення вакцинації виключно після відновлення показника абсолютного рівня нейтрофілів кровіc

Виснаження кісткового мозку спричинене основним захворюванням і/або проведеним лікуванням.

Проведення щеплення за наявності вакцини.

Довготривала підтримуюча терапія (напр. таргетна терапія при хронічній ліфоцитарній лейкемії чи мієлопроліферативних захворювання)

Проведення щеплення за наявності вакциниc

Солідні злоякісні новоутворення

 

При проходженні цитотоксичної хіміотерапії

Проведення щеплення за наявності вакциниc,d

Про проходженні таргетної терапії (напр. Бевацизумаб, Трастузумаб)

Проведення щеплення за наявності вакцини.

Про терапії інгібіторами контрольних точок чи іншої імунотерапії (напр. Пембролізумаб, Атезолізумаб)

Проведення щеплення за наявності вакциние

При проходженні променевої терапії

Проведення щеплення за наявності вакцини.

При проведенні великих оперативних втручань

Проведення щеплення за декілька днів до/після оперативного втручанняf

Надавачі медичних послуг/родичі та найближче оточення (старше 16-ти років)

Проведення щеплення за наявності вакциниg

 

Примітки:

а. Реакція трансплантат проти реціпієнта та імунодепресивні схеми для лікування такої реакції (наприклад, системні кортикостероїди та таргентні препарати), як очікується, послаблюють імунні реакції на вакцинацію. Відтермінуйте вакцинацію до редукції імуносупресивної терапії та/або базуючись на даних імунофенотипування Т-клітинного та В-клітинного імунітету.

b. Пацієнти на підтримуючій терапії (наприклад, Ритуксимаб, інгібітори тирозинкінази Bruton, інгібітори кінази Janus), можуть мати ослаблену реакція на вакцинацію.

с. Комітет визнає, що гранулоцитопенія сама по собі суттєво не впливає на імунологічну реакцію на щеплення. Цей показник застосовується ситуації глибокої імуносупресії для пацієнтів із гематологічними злоякісними пухлинами як сурогатний маркер для оцінки відновлення адекватної імунокомпетентності для реагування на вакцини. Та достатнього відновлення тромбоцитів, щоб уникнути кровотечі як ускладнення від внутрішньом’язового введення. Через короткі періоди нейтропенії серед злоякісних солідних пухлин нейтропенія не використовується для вибору термінів вакцинації.

d. У пацієнтів, які отримують хіміотерапію солідних новоутровень, оптимальні терміни вакцинації щодо циклів хіміотерапії невідомі. Наявна варіабельність конкретних режимів та інтервалів між циклами та не можна стверджувати, чи буде імунізація більш

ефективною, якщо її проводять під час введення хіміотерапії в середині циклу, коли кількість лейкоцитів може бути на найнижчому рівні. За відсутності даних ми рекомендуємо вакцинацію за наявності.

е. Теоретичний ризик загострення імунних побічних явищ у пацієнтів, які отримують імунні інгібітори контрольних точок; немає чітких даних про оптимальний час вакцинації, тому вона може вводитись в той же день, що і імунотерапія для зручності пацієнта та зменшення кількість відвідувань лікарні, якщо це можливо.

f. Основна причина відмови від щеплення в періопераційному періоді полягає в тому, щоб симптоми (наприклад, лихоманка) могли бути правильно розцінені лікарем. Для більш складних операцій (наприклад, спленектомія через виникнення імуносупресивного стану) хірурги можуть рекомендувати більш широке вікно (+/- 2 тижні) з моменту операції.

g. Навіть якщо оточення пацієнта вакциноване, не слід відмовлятись від носіння масок, дотримування соціальної дистанції та інших рекомендації щодо профілактики COVID-19. 

Повна стаття мовою оригіналу та з усіма посиланнями доступна тут (https://www.nccn.org/covid-19/pdf/COVID-19_Vaccination_Guidance_V2.0.pdf)

[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] =>

В Україні продовжується вакцинація від COVID-19, але інформованість населення, особливо для людей із різними супутніми захворюваннями, знаходиться на низькому рівні. Дуже часто лікарям доводиться відповідати на питання – чи можна вакцинуватися від COVID-19 онкопацієнтам? Для пацієнтів з онкологічними захворюваннями щеплення від COVID-19 не тільки не протипоказані, але навіть необхідні. Наводимо вам рекомендації Національної Загальної Онкологічної Мережі (NCCN, США) від 10.03.2021.

Звертаємо увагу що вакцина компанії AstraZeneca (Covishield, Vaxzervia) та компанії Sinovac Biotech (CorоnaVac) станом на 2.04.2021 не затверджені FDA та EUA, тому дані рекомендації не стосуються цих вакцин.

[~PREVIEW_TEXT] =>

В Україні продовжується вакцинація від COVID-19, але інформованість населення, особливо для людей із різними супутніми захворюваннями, знаходиться на низькому рівні. Дуже часто лікарям доводиться відповідати на питання – чи можна вакцинуватися від COVID-19 онкопацієнтам? Для пацієнтів з онкологічними захворюваннями щеплення від COVID-19 не тільки не протипоказані, але навіть необхідні. Наводимо вам рекомендації Національної Загальної Онкологічної Мережі (NCCN, США) від 10.03.2021.

Звертаємо увагу що вакцина компанії AstraZeneca (Covishield, Vaxzervia) та компанії Sinovac Biotech (CorоnaVac) станом на 2.04.2021 не затверджені FDA та EUA, тому дані рекомендації не стосуються цих вакцин.

[PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_PICTURE] => Array ( [ID] => 516 [TIMESTAMP_X] => Bitrix\Main\Type\DateTime Object ( [value:protected] => DateTime Object ( [date] => 2021-04-06 09:35:25.000000 [timezone_type] => 3 [timezone] => Europe/Kiev ) ) [MODULE_ID] => iblock [HEIGHT] => 183 [WIDTH] => 275 [FILE_SIZE] => 5471 [CONTENT_TYPE] => image/jpeg [SUBDIR] => iblock/d70 [FILE_NAME] => vaccine.jpg [ORIGINAL_NAME] => vaccine.jpg [DESCRIPTION] => [HANDLER_ID] => [EXTERNAL_ID] => ee55e5078a842f268c0e1c519cfa31f1 [~src] => [SRC] => /upload/iblock/d70/vaccine.jpg [UNSAFE_SRC] => /upload/iblock/d70/vaccine.jpg [SAFE_SRC] => /upload/iblock/d70/vaccine.jpg [ALT] => Вакцинація від COVID-19 онкологічних пацієнтів [TITLE] => Вакцинація від COVID-19 онкологічних пацієнтів ) [~PREVIEW_PICTURE] => 516 [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 410 [~SORT] => 410 [CODE] => vaktsinatsiya-vid-covid-19-onkologichnikh-patsi-ntiv [~CODE] => vaktsinatsiya-vid-covid-19-onkologichnikh-patsi-ntiv [EXTERNAL_ID] => 162 [~EXTERNAL_ID] => 162 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( ) ) [5] => Array ( [ID] => 160 [~ID] => 160 [IBLOCK_ID] => 6 [~IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [~IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Рак голови та шиї, узагальнена інформація. [~NAME] => Рак голови та шиї, узагальнена інформація. [ACTIVE_FROM] => [~ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 02.02.2021 14:51:42 [~TIMESTAMP_X] => 02.02.2021 14:51:42 [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/rak-golovi-ta-shii-uzagalnena-informatsiya/ [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/rak-golovi-ta-shii-uzagalnena-informatsiya/ [LIST_PAGE_URL] => /patients/ [~LIST_PAGE_URL] => /patients/ [DETAIL_TEXT] =>

Рак голови та шиї це – група злоякісних пухлин, яка знаходиться у роті, носі, глотці, гортаноглотці, придаткових пазухах носа, слинних залозах, щитовидній залозі.

В структурі онкологічних захворювань злоякісні утворення у чоловіків входять у десятку і займають дев’яте місце (гортань, глотка), у жінок – це злоякісні новоутворення щитовидної залози, які займають восьме місце.

Близько ❗75%❗ раку голови та шиї спричинені вживанням алкоголю або тютюну включаючи бездимний тютюн, жування тютюну, інші фактори ризику – це певні типи вірусу папіломи людини, радіаційне опромінення, дія шкідливих чинників виробництва та вірус Епштейн-Барр.

Чоловіки страждають частіше ніж жінки. Середній вік при встановлені діагнозу 55-65років. Рак голови та шиї часто є виліковним, якщо його діагностувати вчасно.

Симптоми, з яких починається рак голови та шиї, на перший погляд здаються не шкідливими, такі як збільшені лімфовузли на шиї, біль у шиї, біль у горлі, вусі, хриплий голос. Серед інших симптомів можуть бути ущільнення на губі, в роті, на яснах, виразки або рани які, не гояться, кровотеча, неприємний запах з рота, нечіткість мови, порушення ковтання, дихання.

2.jpg
1.jpg
31.jpg

Лікування раку голови та шиї комплексне, воно включає хірургічне лікування, променеву терапію, поліхіміотерапію.

Команда висококваліфікованих спеціалістів відділення новоутворень голови та шиї ХОПЦ за допомогою сучасного обладнання допоможе в діагностиці та лікуванні цієї важкої патології.

І пам’ятайте ефективність лікування напряму залежить від стадії захворювання.

Не зволікайте, звертайтесь за допомогою до професіоналів! Будьте здорові! 

[~DETAIL_TEXT] =>

Рак голови та шиї це – група злоякісних пухлин, яка знаходиться у роті, носі, глотці, гортаноглотці, придаткових пазухах носа, слинних залозах, щитовидній залозі.

В структурі онкологічних захворювань злоякісні утворення у чоловіків входять у десятку і займають дев’яте місце (гортань, глотка), у жінок – це злоякісні новоутворення щитовидної залози, які займають восьме місце.

Близько ❗75%❗ раку голови та шиї спричинені вживанням алкоголю або тютюну включаючи бездимний тютюн, жування тютюну, інші фактори ризику – це певні типи вірусу папіломи людини, радіаційне опромінення, дія шкідливих чинників виробництва та вірус Епштейн-Барр.

Чоловіки страждають частіше ніж жінки. Середній вік при встановлені діагнозу 55-65років. Рак голови та шиї часто є виліковним, якщо його діагностувати вчасно.

Симптоми, з яких починається рак голови та шиї, на перший погляд здаються не шкідливими, такі як збільшені лімфовузли на шиї, біль у шиї, біль у горлі, вусі, хриплий голос. Серед інших симптомів можуть бути ущільнення на губі, в роті, на яснах, виразки або рани які, не гояться, кровотеча, неприємний запах з рота, нечіткість мови, порушення ковтання, дихання.

2.jpg
1.jpg
31.jpg

Лікування раку голови та шиї комплексне, воно включає хірургічне лікування, променеву терапію, поліхіміотерапію.

Команда висококваліфікованих спеціалістів відділення новоутворень голови та шиї ХОПЦ за допомогою сучасного обладнання допоможе в діагностиці та лікуванні цієї важкої патології.

І пам’ятайте ефективність лікування напряму залежить від стадії захворювання.

Не зволікайте, звертайтесь за допомогою до професіоналів! Будьте здорові! 

[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] => Близько ❗75%❗ раку голови та шиї спричинені вживанням алкоголю або тютюну включаючи бездимний тютюн, жування тютюну, інші фактори ризику – це певні типи вірусу папіломи людини, радіаційне опромінення, дія шкідливих чинників виробництва та вірус Епштейн-Барр.

Чоловіки страждають частіше ніж жінки. Середній вік при встановлені діагнозу 55-65років. Рак голови та шиї часто є виліковним, якщо його діагностувати вчасно.

Команда висококваліфікованих спеціалістів відділення новоутворень голови та шиї ХОПЦ за допомогою сучасного обладнання допоможе в діагностиці та лікуванні цієї важкої патології.
[~PREVIEW_TEXT] => Близько ❗75%❗ раку голови та шиї спричинені вживанням алкоголю або тютюну включаючи бездимний тютюн, жування тютюну, інші фактори ризику – це певні типи вірусу папіломи людини, радіаційне опромінення, дія шкідливих чинників виробництва та вірус Епштейн-Барр.

Чоловіки страждають частіше ніж жінки. Середній вік при встановлені діагнозу 55-65років. Рак голови та шиї часто є виліковним, якщо його діагностувати вчасно.

Команда висококваліфікованих спеціалістів відділення новоутворень голови та шиї ХОПЦ за допомогою сучасного обладнання допоможе в діагностиці та лікуванні цієї важкої патології.
[PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_PICTURE] => Array ( [ID] => 510 [TIMESTAMP_X] => Bitrix\Main\Type\DateTime Object ( [value:protected] => DateTime Object ( [date] => 2021-02-02 14:51:42.000000 [timezone_type] => 3 [timezone] => Europe/Kiev ) ) [MODULE_ID] => iblock [HEIGHT] => 188 [WIDTH] => 300 [FILE_SIZE] => 11077 [CONTENT_TYPE] => image/jpeg [SUBDIR] => iblock/338 [FILE_NAME] => головашия.jpg [ORIGINAL_NAME] => головашия.jpg [DESCRIPTION] => [HANDLER_ID] => [EXTERNAL_ID] => 4f6eb555c498617e5de1615857c7425f [~src] => [SRC] => /upload/iblock/338/%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%88%D0%B8%D1%8F.jpg [UNSAFE_SRC] => /upload/iblock/338/головашия.jpg [SAFE_SRC] => /upload/iblock/338/%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%88%D0%B8%D1%8F.jpg [ALT] => Рак голови та шиї, узагальнена інформація. [TITLE] => Рак голови та шиї, узагальнена інформація. ) [~PREVIEW_PICTURE] => 510 [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 442 [~SORT] => 442 [CODE] => rak-golovi-ta-shii-uzagalnena-informatsiya [~CODE] => rak-golovi-ta-shii-uzagalnena-informatsiya [EXTERNAL_ID] => 160 [~EXTERNAL_ID] => 160 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( ) ) [6] => Array ( [ID] => 159 [~ID] => 159 [IBLOCK_ID] => 6 [~IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [~IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Особливості хірургічного етапу лікування раку шлунку [~NAME] => Особливості хірургічного етапу лікування раку шлунку [ACTIVE_FROM] => [~ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 28.01.2021 20:34:01 [~TIMESTAMP_X] => 28.01.2021 20:34:01 [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/osoblivosti-khirurgichnogo-etapu-likuvannya-raku-shlunku/ [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/osoblivosti-khirurgichnogo-etapu-likuvannya-raku-shlunku/ [LIST_PAGE_URL] => /patients/ [~LIST_PAGE_URL] => /patients/ [DETAIL_TEXT] =>

Лікування раку шлунку, в переважній більшості випадків, є комбінованим, і складається з хірургічного та хіміотерапевтичного етапів, щоб досягнути максимального впливу на хворобу, та кращих результатів лікування.Також іноді застосовується променева терапія.
Хірургічне втручання, його об`єм, техніка та концепція при злоякісному захворюванні шлунку відрізняється від шлункової хірургії при інших захворюваннях шлунку, таких як виразкова хвороба та інших доброякісних новоутвореннях, та має здійснюватись в високоспеціалізованих протипухлинних центрах, забезпечених матеріально-технічним оснащенням та відповідно підготовленими фахівцями.
Після проведення відповідних обстежень, встановлення діагнозу, стадії захворювання, рішення про подальшу тактику лікування приймається мультидисциплінарною комісією, яка функціонує тільки на базі протипухлинного центру.
Хірургічний етап лікування, виконаний згідно онкологічних принципів є ключовим моментом для досягнення успіху в боротьбі з раком шлунку.
Операція виконується під загальним наркозом, і складається з декількох основних етапів:

  • перший етап – ревізія (огляд) черевної порожнини, оцінка ситуації, остаточне визначення операбельності процесу, та необхідного об`єму втручання;
  • другий етап –  мобілізація шлунку, перев`язка кровоносних судин, видалення ураженої частини шлунку пухлинним процесом, або всього шлунку, з лімфатичними колекторами одним блоком; 
  • третій – реконструктивний етап – відновлення безперервності шлунково кишкового тракту, шляхом формування нового сполучення між залишеною частиною шлунку, або стравоходом і тонким кишківником.
Рішення відносно необхідного об`єму видалення шлунку приймає лікар, враховуючи розташування пухлини, в залежності від локалізації пухлини в певній анатомічній ділянці шлунку. При розташуванні пухлини в нижніх відділах шлунку, пацієнту виконується дистальна субтотальна рекція шлунку, яка передбачає видалення ¾ частини шлунку відступаючи від пухлини необхідну відстань, яка залежить від морфологічної характеристики пухлини.
1.png 
При розташуванні пухлини в середній та верхній частині шлунку, необхідний об`єм операції – гастректомія, яка передбачає видалення всього шлунку.
2.png
 При невеликих пухлинах, розташованих в кардіальній частині виконується проксимальна резекція.
3.png
Дані схеми представлені Японською асоціацією по лікуванню раку шлунку.
 

У разі росту пухлини в ділянці стравохідно-шлункового переходу, операція передбачає видалення проксимальної частини шлунку з нижньої частини стравоходу через комбінований косий торакоабдомінальний доступ.
Важливою частиною операції при раку шлунку є видалення регіональних лімфатичних колекторів з лімфовузлами, оскільки локальне метастазування пухлини здійснюється, в першу чергу через них. Саме цей момент відрізняє хірургію раку шлунку, від хірургії шлунку при іншій патології. На схемах, вказаних вище, зазначено цифрами групи лімфатичних вузлів, які підлягають видаленню при певній локалізації пухлини.



4.jpg
На зображені – вид операційного поля після гастректомії.

5.jpg
1-     культя дванадцятипалої кишки
2-     а. gastroduodenalis
3-     гепатодуоденальна зв’язка
4-     загальна печінкова артерія
5-     ніжки діафрагми
6-     культя лівої шлункової артерії
7-     селезінкова артерія
8-     пересічена абдомінальна частина стравоходу
9-     верхній край підшлункової залози
10-   культя а.gastroepiploica dextra


Також є різні способи відновлення безперервності травного тракту, формування співусть між стравоходом та тонкою кишкою, або залишеною частиною шлунку та тонкою кишкою. Запропоновано різні модифікації виконання даного етапу в часі розвитку шлункової хірургії. Вибір методу формування анастомозу залежить від конкретної ситуації. 
Одне з питань, які хвилюють пацієнтів, потребуючих такого роду лікування – «як  можливо харчуватися без шлунку?». Відповідь – це абсолютно реально, оскільки основні етапи травлення відбуваються в тонкому кишечнику. Необхідно дотримуватись певної дієти, та, за потреби, додатково вживати ферментативні препарати.  
Це повідомлення не має на меті вичерпати всю тему, тільки зробити деякі нариси для загального розуміння питання.
Бажаємо здоров`я та швидкого одужання!


6.jpg


[~DETAIL_TEXT] =>

Лікування раку шлунку, в переважній більшості випадків, є комбінованим, і складається з хірургічного та хіміотерапевтичного етапів, щоб досягнути максимального впливу на хворобу, та кращих результатів лікування.Також іноді застосовується променева терапія.
Хірургічне втручання, його об`єм, техніка та концепція при злоякісному захворюванні шлунку відрізняється від шлункової хірургії при інших захворюваннях шлунку, таких як виразкова хвороба та інших доброякісних новоутвореннях, та має здійснюватись в високоспеціалізованих протипухлинних центрах, забезпечених матеріально-технічним оснащенням та відповідно підготовленими фахівцями.
Після проведення відповідних обстежень, встановлення діагнозу, стадії захворювання, рішення про подальшу тактику лікування приймається мультидисциплінарною комісією, яка функціонує тільки на базі протипухлинного центру.
Хірургічний етап лікування, виконаний згідно онкологічних принципів є ключовим моментом для досягнення успіху в боротьбі з раком шлунку.
Операція виконується під загальним наркозом, і складається з декількох основних етапів:

  • перший етап – ревізія (огляд) черевної порожнини, оцінка ситуації, остаточне визначення операбельності процесу, та необхідного об`єму втручання;
  • другий етап –  мобілізація шлунку, перев`язка кровоносних судин, видалення ураженої частини шлунку пухлинним процесом, або всього шлунку, з лімфатичними колекторами одним блоком; 
  • третій – реконструктивний етап – відновлення безперервності шлунково кишкового тракту, шляхом формування нового сполучення між залишеною частиною шлунку, або стравоходом і тонким кишківником.
Рішення відносно необхідного об`єму видалення шлунку приймає лікар, враховуючи розташування пухлини, в залежності від локалізації пухлини в певній анатомічній ділянці шлунку. При розташуванні пухлини в нижніх відділах шлунку, пацієнту виконується дистальна субтотальна рекція шлунку, яка передбачає видалення ¾ частини шлунку відступаючи від пухлини необхідну відстань, яка залежить від морфологічної характеристики пухлини.
1.png 
При розташуванні пухлини в середній та верхній частині шлунку, необхідний об`єм операції – гастректомія, яка передбачає видалення всього шлунку.
2.png
 При невеликих пухлинах, розташованих в кардіальній частині виконується проксимальна резекція.
3.png
Дані схеми представлені Японською асоціацією по лікуванню раку шлунку.
 

У разі росту пухлини в ділянці стравохідно-шлункового переходу, операція передбачає видалення проксимальної частини шлунку з нижньої частини стравоходу через комбінований косий торакоабдомінальний доступ.
Важливою частиною операції при раку шлунку є видалення регіональних лімфатичних колекторів з лімфовузлами, оскільки локальне метастазування пухлини здійснюється, в першу чергу через них. Саме цей момент відрізняє хірургію раку шлунку, від хірургії шлунку при іншій патології. На схемах, вказаних вище, зазначено цифрами групи лімфатичних вузлів, які підлягають видаленню при певній локалізації пухлини.



4.jpg
На зображені – вид операційного поля після гастректомії.

5.jpg
1-     культя дванадцятипалої кишки
2-     а. gastroduodenalis
3-     гепатодуоденальна зв’язка
4-     загальна печінкова артерія
5-     ніжки діафрагми
6-     культя лівої шлункової артерії
7-     селезінкова артерія
8-     пересічена абдомінальна частина стравоходу
9-     верхній край підшлункової залози
10-   культя а.gastroepiploica dextra


Також є різні способи відновлення безперервності травного тракту, формування співусть між стравоходом та тонкою кишкою, або залишеною частиною шлунку та тонкою кишкою. Запропоновано різні модифікації виконання даного етапу в часі розвитку шлункової хірургії. Вибір методу формування анастомозу залежить від конкретної ситуації. 
Одне з питань, які хвилюють пацієнтів, потребуючих такого роду лікування – «як  можливо харчуватися без шлунку?». Відповідь – це абсолютно реально, оскільки основні етапи травлення відбуваються в тонкому кишечнику. Необхідно дотримуватись певної дієти, та, за потреби, додатково вживати ферментативні препарати.  
Це повідомлення не має на меті вичерпати всю тему, тільки зробити деякі нариси для загального розуміння питання.
Бажаємо здоров`я та швидкого одужання!


6.jpg


[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] => Хірургічне втручання, його об`єм, техніка та концепція при злоякісному захворюванні шлунку відрізняється від шлункової хірургії при інших захворюваннях шлунку, таких як виразкова хвороба та інших доброякісних новоутвореннях, та має здійснюватись в високоспеціалізованих протипухлинних центрах, забезпечених матеріально-технічним оснащенням та відповідно підготовленими фахівцями. 
Після проведення відповідних обстежень, встановлення діагнозу, стадії захворювання, рішення про подальшу тактику лікування приймається мультидисциплінарною комісією, яка функціонує тільки на базі протипухлинного центру.  [~PREVIEW_TEXT] => Хірургічне втручання, його об`єм, техніка та концепція при злоякісному захворюванні шлунку відрізняється від шлункової хірургії при інших захворюваннях шлунку, таких як виразкова хвороба та інших доброякісних новоутвореннях, та має здійснюватись в високоспеціалізованих протипухлинних центрах, забезпечених матеріально-технічним оснащенням та відповідно підготовленими фахівцями. 
Після проведення відповідних обстежень, встановлення діагнозу, стадії захворювання, рішення про подальшу тактику лікування приймається мультидисциплінарною комісією, яка функціонує тільки на базі протипухлинного центру.  [PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_PICTURE] => Array ( [ID] => 504 [TIMESTAMP_X] => Bitrix\Main\Type\DateTime Object ( [value:protected] => DateTime Object ( [date] => 2021-01-28 20:34:01.000000 [timezone_type] => 3 [timezone] => Europe/Kiev ) ) [MODULE_ID] => iblock [HEIGHT] => 169 [WIDTH] => 300 [FILE_SIZE] => 12493 [CONTENT_TYPE] => image/jpeg [SUBDIR] => iblock/710 [FILE_NAME] => заглавна.jpg [ORIGINAL_NAME] => заглавна.jpg [DESCRIPTION] => рак шлунку хмельницький протипухлинний центр [HANDLER_ID] => [EXTERNAL_ID] => 6b3990598fc255f0e7d229590ab0a95c [~src] => [SRC] => /upload/iblock/710/%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0.jpg [UNSAFE_SRC] => /upload/iblock/710/заглавна.jpg [SAFE_SRC] => /upload/iblock/710/%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0.jpg [ALT] => Особливості хірургічного етапу лікування раку шлунку [TITLE] => Особливості хірургічного етапу лікування раку шлунку ) [~PREVIEW_PICTURE] => 504 [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 444 [~SORT] => 444 [CODE] => osoblivosti-khirurgichnogo-etapu-likuvannya-raku-shlunku [~CODE] => osoblivosti-khirurgichnogo-etapu-likuvannya-raku-shlunku [EXTERNAL_ID] => 159 [~EXTERNAL_ID] => 159 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( ) ) [7] => Array ( [ID] => 157 [~ID] => 157 [IBLOCK_ID] => 6 [~IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [~IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Лікування онкологічних пацієнтів в умовах пандемії СОVID-19. [~NAME] => Лікування онкологічних пацієнтів в умовах пандемії СОVID-19. [ACTIVE_FROM] => [~ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 05.01.2021 00:33:19 [~TIMESTAMP_X] => 05.01.2021 00:33:19 [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/likuvannya-onkologichnikh-patsi-ntiv-v-umovakh-pandemii-sovid-19/ [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/likuvannya-onkologichnikh-patsi-ntiv-v-umovakh-pandemii-sovid-19/ [LIST_PAGE_URL] => /patients/ [~LIST_PAGE_URL] => /patients/ [DETAIL_TEXT] =>
Смертність від СОVID-19 - є найчастішою причиною смертності за добу на даний час у всьому світі (за даними ВООЗ).
Онкологічні пацієнти мають більш високий ризик захворіти на СОVID-19 у зв’язку з системним імунодепресивним станом, котрий зумовлений, як саме злоякісним процесом, так і протипухлинними методами лікування: (хіміотерапевтичним, променевою терапією, хірургічним лікуванням, котре нерідко супроводжується гемотрансфузією).
Кожний спеціаліст нашого закладу, як високоспеціалізованого закладу лікування онкохворих, надає допомогу пацієнтам згідно з рекомендаціями авторитетних всесвітніх організацій (зокрема Американської та Європейської спілки онкологів), основані на досвіді наших колег з США, країн Західної Європи, Китаю.
Перш за все проводиться оцінка пріоритетів початку або продовження спеціалізованого лікування. В кожному конкретному випадку вирішується питання:
  • співвідношення ризику та користі від відтермінування протипухлинного лікування; 
  • розпочати або продовжувати спеціальне протипухлинне лікування (або будь-яку іншу потенційну лікувальну терапію), а також терапію першої лінії метастатичної хвороби;
  • можливість відтермінування планових методів візуалізації для контролю за відповіддю на лікування; 
  • можливість заміни ін’єкційних (крапельниці) курсів лікування на прийом пероральних (таблетованих) препаратів, в разі необхідності; 
  • відтермінування запланованих візитів, які не пов’язані з призначенням лікування. 
Не менш важливою темою є безпека персоналу закладу: захворіють лікарі, медичні сестри та молодший персонал - не буде кому лікувати Вас та доглядати за Вами.
Будьте пильними та уважними до себе та своїх близьких! [~DETAIL_TEXT] =>
Смертність від СОVID-19 - є найчастішою причиною смертності за добу на даний час у всьому світі (за даними ВООЗ).
Онкологічні пацієнти мають більш високий ризик захворіти на СОVID-19 у зв’язку з системним імунодепресивним станом, котрий зумовлений, як саме злоякісним процесом, так і протипухлинними методами лікування: (хіміотерапевтичним, променевою терапією, хірургічним лікуванням, котре нерідко супроводжується гемотрансфузією).
Кожний спеціаліст нашого закладу, як високоспеціалізованого закладу лікування онкохворих, надає допомогу пацієнтам згідно з рекомендаціями авторитетних всесвітніх організацій (зокрема Американської та Європейської спілки онкологів), основані на досвіді наших колег з США, країн Західної Європи, Китаю.
Перш за все проводиться оцінка пріоритетів початку або продовження спеціалізованого лікування. В кожному конкретному випадку вирішується питання:
  • співвідношення ризику та користі від відтермінування протипухлинного лікування; 
  • розпочати або продовжувати спеціальне протипухлинне лікування (або будь-яку іншу потенційну лікувальну терапію), а також терапію першої лінії метастатичної хвороби;
  • можливість відтермінування планових методів візуалізації для контролю за відповіддю на лікування; 
  • можливість заміни ін’єкційних (крапельниці) курсів лікування на прийом пероральних (таблетованих) препаратів, в разі необхідності; 
  • відтермінування запланованих візитів, які не пов’язані з призначенням лікування. 
Не менш важливою темою є безпека персоналу закладу: захворіють лікарі, медичні сестри та молодший персонал - не буде кому лікувати Вас та доглядати за Вами.
Будьте пильними та уважними до себе та своїх близьких! [DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] =>

Смертність від СОVID-19 - є найчастішою причиною смертності за добу на даний час у всьому світі (за даними ВООЗ).
Онкологічні пацієнти мають більш високий ризик захворіти на СОVID-19 у зв’язку з системним імунодепресивним станом, котрий зумовлений, як саме злоякісним процесом, так і протипухлинними методами лікування: (хіміотерапевтичним, променевою терапією, хірургічним лікуванням, котре нерідко супроводжується гемотрансфузією).
Кожний спеціаліст нашого закладу, як високоспеціалізованого закладу лікування онкохворих, надає допомогу пацієнтам згідно з рекомендаціями авторитетних всесвітніх організацій (зокрема Американської та Європейської спілки онкологів), основані на досвіді наших колег з США, країн Західної Європи, Китаю.

[~PREVIEW_TEXT] =>

Смертність від СОVID-19 - є найчастішою причиною смертності за добу на даний час у всьому світі (за даними ВООЗ).
Онкологічні пацієнти мають більш високий ризик захворіти на СОVID-19 у зв’язку з системним імунодепресивним станом, котрий зумовлений, як саме злоякісним процесом, так і протипухлинними методами лікування: (хіміотерапевтичним, променевою терапією, хірургічним лікуванням, котре нерідко супроводжується гемотрансфузією).
Кожний спеціаліст нашого закладу, як високоспеціалізованого закладу лікування онкохворих, надає допомогу пацієнтам згідно з рекомендаціями авторитетних всесвітніх організацій (зокрема Американської та Європейської спілки онкологів), основані на досвіді наших колег з США, країн Західної Європи, Китаю.

[PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_PICTURE] => [~PREVIEW_PICTURE] => [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 448 [~SORT] => 448 [CODE] => likuvannya-onkologichnikh-patsi-ntiv-v-umovakh-pandemii-sovid-19 [~CODE] => likuvannya-onkologichnikh-patsi-ntiv-v-umovakh-pandemii-sovid-19 [EXTERNAL_ID] => 157 [~EXTERNAL_ID] => 157 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( ) ) [8] => Array ( [ID] => 151 [~ID] => 151 [IBLOCK_ID] => 6 [~IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [~IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Що робити, якщо зіштовхнувся з діагнозом «рак шлунку»? [~NAME] => Що робити, якщо зіштовхнувся з діагнозом «рак шлунку»? [ACTIVE_FROM] => [~ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 13.10.2020 15:49:07 [~TIMESTAMP_X] => 13.10.2020 15:49:07 [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/shcho-robiti-yakshcho-zishtovkhnuvsya-z-diagnozom-rak-shlunku-/ [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/shcho-robiti-yakshcho-zishtovkhnuvsya-z-diagnozom-rak-shlunku-/ [LIST_PAGE_URL] => /patients/ [~LIST_PAGE_URL] => /patients/ [DETAIL_TEXT] =>
Що робити, якщо зіштовхнувся з діагнозом «рак шлунку»?

Діагноз «рак», або «злоякісне захворювання» завжди є складною подією в житті людини та її близьких. Що ж робити, якщо стикнувся з діагнозом рак шлунку? Найважливішим є правильно зробити перші кроки, які здебільшого є визначальними в подальшому перебігу захворювання. Це повідомлення спрямоване для допомоги пацієнтам та їх родичам, щоб зрозуміти алгоритми надання медичної допомоги при даному захворюванні.

Першим етапом є визначення поширеності захворювання, оскільки всі медичні протоколи та рекомендації базуються саме на виборі відповідної тактики лікування , опираючись на стадію захворювання. Необхідними методами діагностики , для досягнення цієї мети, є загальні лабораторні дослідження, фіброгастродуоденоскопія з біопсією, оскільки важливо підтвердити діагноз гістологічно ( під мікроскопом), рентгеноскопія шлунку, комп’ютерна томографія грудної, черевної порожнини та малого тазу, діагностична лапароскопія з цитологічним змивом очеревини. Всі методи обстеження мають певну інформаційну цінність, та доповнюють один одного, для визначення загальної картини захворювання.
Після діагностичного етапу визначається тактика лікування. В своїй роботі ми дотримуємось рекомендацій профільних світових організацій, які займаються боротьбою з онкологічними захворюваннями.

Важливо знати, що при неускладнених формах раку шлунка ( відсутність гострої кровотечі, стенозу виходу зі шлунку, перфорацї пухлини), згідно з рекомендаціями європейської асоціації медичної онкології, пацієнтам, яким діагностовано Іб-ІІІ стадію захворювання, і які підлягають радикальному хірургічному втручанню, починати лікування необхідно з доопераційної (неоад’ювантної) хіміотерапії, що сприяє досягненню майже вдвічі кращих результатів в віддаленому періоді, ніж без її проведення.

Оперативне втручання має здійснюватись по онкологічним принципам, метою якого є видалення частини або всього шлунку з пухлиною, з лімфатичними колекторами, по яким здійснюється метастазування пухлинного процесу. Тому операції такого рівня складності, мають виконуватись тільки в високоспеціалізованих закладах, які спрямованні на  надання медичної допомоги з пухлинною патологією, які забезпечені сучасною медичною апаратурою, фахівцями, які мають досвід в проведені
втручань такого ступеня складності. Правильне ведення післяопераційного періоду також є важливою складовою лікувального процесу, і здійснюється згідно рекомендацій ERAS.

Після відновлення пацієнта, наступною складовою терапії є проведення післяопераційної (адьювантної) хіміотерапії. Іноді в лікуванні пацієнтів зі злоякісним захворюванням шлунку застосовується променева терапія.
Лікування даного захворювання завжди є комплексним, з застосуванням комбінації різних методів, що сприяє досягненню кращих результатів.
Очевидним є той факт, що вибір тактики лікування , завжди є індивідуальним для кожного пацієнта, залежить від наявності та ступеню проявів супутніх захворювань, віку та інших факторів, які впливають на можливість застосування того чи іншого методу лікування.

Бажаємо вам не втрачати надії та успішного лікування!

Запис на консультацію та прийом можливий при особистому зверненні до реєстратури та за допомогою медичної інформаційної системи MEDICS https://medics.com.ua/, уточнити деталі можна за телефоном – ???? 0382-65-82-85

[~DETAIL_TEXT] =>
Що робити, якщо зіштовхнувся з діагнозом «рак шлунку»?

Діагноз «рак», або «злоякісне захворювання» завжди є складною подією в житті людини та її близьких. Що ж робити, якщо стикнувся з діагнозом рак шлунку? Найважливішим є правильно зробити перші кроки, які здебільшого є визначальними в подальшому перебігу захворювання. Це повідомлення спрямоване для допомоги пацієнтам та їх родичам, щоб зрозуміти алгоритми надання медичної допомоги при даному захворюванні.

Першим етапом є визначення поширеності захворювання, оскільки всі медичні протоколи та рекомендації базуються саме на виборі відповідної тактики лікування , опираючись на стадію захворювання. Необхідними методами діагностики , для досягнення цієї мети, є загальні лабораторні дослідження, фіброгастродуоденоскопія з біопсією, оскільки важливо підтвердити діагноз гістологічно ( під мікроскопом), рентгеноскопія шлунку, комп’ютерна томографія грудної, черевної порожнини та малого тазу, діагностична лапароскопія з цитологічним змивом очеревини. Всі методи обстеження мають певну інформаційну цінність, та доповнюють один одного, для визначення загальної картини захворювання.
Після діагностичного етапу визначається тактика лікування. В своїй роботі ми дотримуємось рекомендацій профільних світових організацій, які займаються боротьбою з онкологічними захворюваннями.

Важливо знати, що при неускладнених формах раку шлунка ( відсутність гострої кровотечі, стенозу виходу зі шлунку, перфорацї пухлини), згідно з рекомендаціями європейської асоціації медичної онкології, пацієнтам, яким діагностовано Іб-ІІІ стадію захворювання, і які підлягають радикальному хірургічному втручанню, починати лікування необхідно з доопераційної (неоад’ювантної) хіміотерапії, що сприяє досягненню майже вдвічі кращих результатів в віддаленому періоді, ніж без її проведення.

Оперативне втручання має здійснюватись по онкологічним принципам, метою якого є видалення частини або всього шлунку з пухлиною, з лімфатичними колекторами, по яким здійснюється метастазування пухлинного процесу. Тому операції такого рівня складності, мають виконуватись тільки в високоспеціалізованих закладах, які спрямованні на  надання медичної допомоги з пухлинною патологією, які забезпечені сучасною медичною апаратурою, фахівцями, які мають досвід в проведені
втручань такого ступеня складності. Правильне ведення післяопераційного періоду також є важливою складовою лікувального процесу, і здійснюється згідно рекомендацій ERAS.

Після відновлення пацієнта, наступною складовою терапії є проведення післяопераційної (адьювантної) хіміотерапії. Іноді в лікуванні пацієнтів зі злоякісним захворюванням шлунку застосовується променева терапія.
Лікування даного захворювання завжди є комплексним, з застосуванням комбінації різних методів, що сприяє досягненню кращих результатів.
Очевидним є той факт, що вибір тактики лікування , завжди є індивідуальним для кожного пацієнта, залежить від наявності та ступеню проявів супутніх захворювань, віку та інших факторів, які впливають на можливість застосування того чи іншого методу лікування.

Бажаємо вам не втрачати надії та успішного лікування!

Запис на консультацію та прийом можливий при особистому зверненні до реєстратури та за допомогою медичної інформаційної системи MEDICS https://medics.com.ua/, уточнити деталі можна за телефоном – ???? 0382-65-82-85

[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] =>
Що робити, якщо зіштовхнувся з діагнозом «рак шлунку»?

Діагноз «рак», або «злоякісне захворювання» завжди є складною подією в житті людини та її близьких. Що ж робити, якщо стикнувся з діагнозом рак шлунку? Найважливішим є правильно зробити перші кроки, які здебільшого є визначальними в подальшому перебігу захворювання. Це повідомлення спрямоване для допомоги пацієнтам та їх родичам, щоб зрозуміти алгоритми надання медичної допомоги при даному захворюванні.

Першим етапом є визначення поширеності захворювання, оскільки всі медичні протоколи та рекомендації базуються саме на виборі відповідної тактики лікування , опираючись на стадію захворювання. Необхідними методами діагностики , для досягнення цієї мети, є загальні лабораторні дослідження, фіброгастродуоденоскопія з біопсією, оскільки важливо підтвердити діагноз гістологічно ( під мікроскопом), рентгеноскопія шлунку, комп’ютерна томографія грудної, черевної порожнини та малого тазу, діагностична лапароскопія з цитологічним змивом очеревини. Всі методи обстеження мають певну інформаційну цінність, та доповнюють один одного, для визначення загальної картини захворювання.
Після діагностичного етапу визначається тактика лікування. В своїй роботі ми дотримуємось рекомендацій профільних світових організацій, які займаються боротьбою з онкологічними захворюваннями.

[~PREVIEW_TEXT] =>
Що робити, якщо зіштовхнувся з діагнозом «рак шлунку»?

Діагноз «рак», або «злоякісне захворювання» завжди є складною подією в житті людини та її близьких. Що ж робити, якщо стикнувся з діагнозом рак шлунку? Найважливішим є правильно зробити перші кроки, які здебільшого є визначальними в подальшому перебігу захворювання. Це повідомлення спрямоване для допомоги пацієнтам та їх родичам, щоб зрозуміти алгоритми надання медичної допомоги при даному захворюванні.

Першим етапом є визначення поширеності захворювання, оскільки всі медичні протоколи та рекомендації базуються саме на виборі відповідної тактики лікування , опираючись на стадію захворювання. Необхідними методами діагностики , для досягнення цієї мети, є загальні лабораторні дослідження, фіброгастродуоденоскопія з біопсією, оскільки важливо підтвердити діагноз гістологічно ( під мікроскопом), рентгеноскопія шлунку, комп’ютерна томографія грудної, черевної порожнини та малого тазу, діагностична лапароскопія з цитологічним змивом очеревини. Всі методи обстеження мають певну інформаційну цінність, та доповнюють один одного, для визначення загальної картини захворювання.
Після діагностичного етапу визначається тактика лікування. В своїй роботі ми дотримуємось рекомендацій профільних світових організацій, які займаються боротьбою з онкологічними захворюваннями.

[PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_PICTURE] => Array ( [ID] => 466 [TIMESTAMP_X] => Bitrix\Main\Type\DateTime Object ( [value:protected] => DateTime Object ( [date] => 2020-10-13 15:49:07.000000 [timezone_type] => 3 [timezone] => Europe/Kiev ) ) [MODULE_ID] => iblock [HEIGHT] => 240 [WIDTH] => 320 [FILE_SIZE] => 15309 [CONTENT_TYPE] => image/jpeg [SUBDIR] => iblock/c98 [FILE_NAME] => лечение_рака_желудка.jpg [ORIGINAL_NAME] => лечение_рака_желудка.jpg [DESCRIPTION] => онкологія, протипухлинний центр хмельницький хірург рак шлунку лікування протокол стандарт найкраще лікування [HANDLER_ID] => [EXTERNAL_ID] => 54475b313221165268c4030d53f8dd99 [~src] => [SRC] => /upload/iblock/c98/%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D1%80%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B6%D0%B5%D0%BB%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B0.jpg [UNSAFE_SRC] => /upload/iblock/c98/лечение_рака_желудка.jpg [SAFE_SRC] => /upload/iblock/c98/%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D1%80%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B6%D0%B5%D0%BB%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B0.jpg [ALT] => Що робити, якщо зіштовхнувся з діагнозом «рак шлунку»? [TITLE] => Що робити, якщо зіштовхнувся з діагнозом «рак шлунку»? ) [~PREVIEW_PICTURE] => 466 [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 449 [~SORT] => 449 [CODE] => shcho-robiti-yakshcho-zishtovkhnuvsya-z-diagnozom-rak-shlunku- [~CODE] => shcho-robiti-yakshcho-zishtovkhnuvsya-z-diagnozom-rak-shlunku- [EXTERNAL_ID] => 151 [~EXTERNAL_ID] => 151 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( ) ) [9] => Array ( [ID] => 158 [~ID] => 158 [IBLOCK_ID] => 6 [~IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [~IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Сучасний погляд на лікування раку правої половини товстої кишки. [~NAME] => Сучасний погляд на лікування раку правої половини товстої кишки. [ACTIVE_FROM] => [~ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 05.01.2021 00:36:13 [~TIMESTAMP_X] => 05.01.2021 00:36:13 [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/suchasniy-poglyad-na-likuvannya-raku-pravoi-polovini-tovstoi-kishki/ [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/suchasniy-poglyad-na-likuvannya-raku-pravoi-polovini-tovstoi-kishki/ [LIST_PAGE_URL] => /patients/ [~LIST_PAGE_URL] => /patients/ [DETAIL_TEXT] =>

Колоректальний рак займає третє місце по поширеності онкологічних захворювань у чоловіків, і друге місце в жінок, та складає 10% серед усіх онкопатологій в світі. 2/3 колоректального раку припадає на рак ободової кишки. Відомо що пухлини правої половини товстої кишки по своїм молекулярним та біологічним характеристикам відрізняється від пухлин лівої половини товстої кишки і є більш агресивнішими з гіршим віддаленим прогнозом.

Клінічними проявами даного захворювання можуть бути загальні симптоми, такі як загальна слабкість, втрата ваги тіла за останній час, анемія, а також локальні симптоми: біль в животі, здуття, розлади стільця, закрепи або діарея, наявність крові або слизу в калі.

Обов’язковими клінічними дослідженнями для встановлення діагнозу є загальні лабораторні дослідження, фіброколоноскопія з біопсією, яка може доповнюватись іригоскопією , УЗД черевної порожнини, а також комп’ютерна томографія грудної, черевної порожнини та малого тазу, що дозволяє визначити локальне та системне поширення захворювання, та рівень онкомаркерів РЕА, СА19-9 перед початком лікування.

Інструментальні дослідження дозволяють встановити стадію захворювання, після чого мультидисциплінарна комісія, яка функціонує тільки в спеціалізованих протипухлинних центрах, визначає подальшу тактику лікування.

Для локальних форм раку ободової кишки, при відсутності віддалених метастазів, застосовується комбіноване лікування, яке складається з хірургічного втручання та післяопераційної хіміотерапії. Потреба хіміотерапії після операції визначається згідно отриманих даних гістологічного заключення видаленого операційного матеріалу. Тривають дослідження відносно визначення ефективності доопераційної хіміотерапії, особливо при місцево розповсюджених пухлинах ободової кишки.

Але ключем до успіху лікування раку ободової кишки є виконання адекватного радикального оперативного втручання за онкологічними принципами, яке передбачає видалення сегменту товстої кишки з первинним пухлинним вогнищем, та лімфатичними колекторами (по яким здійснюється метастазування), згідно сучасної концепції онкохірургії ободової кишки.

Концепція хірургії раку правої половини товстої кишки набула значного розвитку за останнє десятиліття, відтоді як німецький хірург Werner Hohenberger в 2008 році продемонстрував на власному тривалому досліджені, що виконання хірургічного втручання в об’ємі повної мезоколонектомії в межах мезоколічної фасції (видалення жирової клітковини з лімфатичними колекторами, та лімфатичними вузлами в межах анатомічного фасціального пакету), з центральною перев’язкою судин (CME\CVL Complete mesocolic excision\ central vesical ligation) призводить до досягнення значно кращих онкологічних результатів, значно знижує частоту місцевих рецидивів, та збільшує загальну, та вільну від хвороби виживаність цих пацієнтів. Це підтвердили також Японські дослідження.

1.jpg

2.jpg

Тому операція при раку правої половини товстої кишки (яку раніше вважали майже студентською операцією), є досить складним втручанням , і для досягнення відповідного бажаного об’єму необхідна відповідна матеріально-технічна база, підготовка хірургів, та розуміння концептуальних онкологічних стандартів, що можливо тільки в високоспеціалізованих протипухлинних центрах.

3.jpg

4.jpg

  1. Верхня брижова вена
  2. Устя перев’язаного стовбура Генле
  3. Устя перев’язаних а. і v. Ileocolica
  4. Устя перев’язаної a. colica media
  5. Устя перев’язаних а. і v. Gastroepiploica dextra.
  6. Цибулина дванадцятипалої кишки
  7. Кільце дванадцятипалої кишки
  8. Велика кривизна астрального відділу шлунку
  9. Культя поперек ободової кишки
  10. Головка підшлункової залози
  11. Нижній край тіла підшлункової залози

5.jpg

На фото стан після видалення правої половини товстої кишки згідно концепції СME\CVL. Представлено післяопераційне поле після видалення макропрепарату при злоякісному новоутворені печінкового згину товстої кишки, при якому, в даному випадку виявлено екстрамезоколічне лімфогенне ураження інфрапілоричних лімфовузлів, та лімфовузлів по ходу a. gastroepiploica dextra.

6.jpg

Макропрепарат - видалена права половина товстої кишки з пухлиною сліпої кишки з мезоколічною клітковиною та збереженою мезоколічною фасцією.

[~DETAIL_TEXT] =>

Колоректальний рак займає третє місце по поширеності онкологічних захворювань у чоловіків, і друге місце в жінок, та складає 10% серед усіх онкопатологій в світі. 2/3 колоректального раку припадає на рак ободової кишки. Відомо що пухлини правої половини товстої кишки по своїм молекулярним та біологічним характеристикам відрізняється від пухлин лівої половини товстої кишки і є більш агресивнішими з гіршим віддаленим прогнозом.

Клінічними проявами даного захворювання можуть бути загальні симптоми, такі як загальна слабкість, втрата ваги тіла за останній час, анемія, а також локальні симптоми: біль в животі, здуття, розлади стільця, закрепи або діарея, наявність крові або слизу в калі.

Обов’язковими клінічними дослідженнями для встановлення діагнозу є загальні лабораторні дослідження, фіброколоноскопія з біопсією, яка може доповнюватись іригоскопією , УЗД черевної порожнини, а також комп’ютерна томографія грудної, черевної порожнини та малого тазу, що дозволяє визначити локальне та системне поширення захворювання, та рівень онкомаркерів РЕА, СА19-9 перед початком лікування.

Інструментальні дослідження дозволяють встановити стадію захворювання, після чого мультидисциплінарна комісія, яка функціонує тільки в спеціалізованих протипухлинних центрах, визначає подальшу тактику лікування.

Для локальних форм раку ободової кишки, при відсутності віддалених метастазів, застосовується комбіноване лікування, яке складається з хірургічного втручання та післяопераційної хіміотерапії. Потреба хіміотерапії після операції визначається згідно отриманих даних гістологічного заключення видаленого операційного матеріалу. Тривають дослідження відносно визначення ефективності доопераційної хіміотерапії, особливо при місцево розповсюджених пухлинах ободової кишки.

Але ключем до успіху лікування раку ободової кишки є виконання адекватного радикального оперативного втручання за онкологічними принципами, яке передбачає видалення сегменту товстої кишки з первинним пухлинним вогнищем, та лімфатичними колекторами (по яким здійснюється метастазування), згідно сучасної концепції онкохірургії ободової кишки.

Концепція хірургії раку правої половини товстої кишки набула значного розвитку за останнє десятиліття, відтоді як німецький хірург Werner Hohenberger в 2008 році продемонстрував на власному тривалому досліджені, що виконання хірургічного втручання в об’ємі повної мезоколонектомії в межах мезоколічної фасції (видалення жирової клітковини з лімфатичними колекторами, та лімфатичними вузлами в межах анатомічного фасціального пакету), з центральною перев’язкою судин (CME\CVL Complete mesocolic excision\ central vesical ligation) призводить до досягнення значно кращих онкологічних результатів, значно знижує частоту місцевих рецидивів, та збільшує загальну, та вільну від хвороби виживаність цих пацієнтів. Це підтвердили також Японські дослідження.

1.jpg

2.jpg

Тому операція при раку правої половини товстої кишки (яку раніше вважали майже студентською операцією), є досить складним втручанням , і для досягнення відповідного бажаного об’єму необхідна відповідна матеріально-технічна база, підготовка хірургів, та розуміння концептуальних онкологічних стандартів, що можливо тільки в високоспеціалізованих протипухлинних центрах.

3.jpg

4.jpg

  1. Верхня брижова вена
  2. Устя перев’язаного стовбура Генле
  3. Устя перев’язаних а. і v. Ileocolica
  4. Устя перев’язаної a. colica media
  5. Устя перев’язаних а. і v. Gastroepiploica dextra.
  6. Цибулина дванадцятипалої кишки
  7. Кільце дванадцятипалої кишки
  8. Велика кривизна астрального відділу шлунку
  9. Культя поперек ободової кишки
  10. Головка підшлункової залози
  11. Нижній край тіла підшлункової залози

5.jpg

На фото стан після видалення правої половини товстої кишки згідно концепції СME\CVL. Представлено післяопераційне поле після видалення макропрепарату при злоякісному новоутворені печінкового згину товстої кишки, при якому, в даному випадку виявлено екстрамезоколічне лімфогенне ураження інфрапілоричних лімфовузлів, та лімфовузлів по ходу a. gastroepiploica dextra.

6.jpg

Макропрепарат - видалена права половина товстої кишки з пухлиною сліпої кишки з мезоколічною клітковиною та збереженою мезоколічною фасцією.

[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] =>

Колоректальний рак займає третє місце по поширеності онкологічних захворювань у чоловіків, і друге місце в жінок, та складає 10% серед усіх онкопатологій в світі. 2/3 колоректального раку припадає на рак ободової кишки. Відомо що пухлини правої половини товстої кишки по своїм молекулярним та біологічним характеристикам відрізняється від пухлин лівої половини товстої кишки і є більш агресивнішими з гіршим віддаленим прогнозом.

Клінічними проявами даного захворювання можуть бути загальні симптоми, такі як загальна слабкість, втрата ваги тіла за останній час, анемія, а також локальні симптоми: біль в животі, здуття, розлади стільця, закрепи або діарея, наявність крові або слизу в калі.

[~PREVIEW_TEXT] =>

Колоректальний рак займає третє місце по поширеності онкологічних захворювань у чоловіків, і друге місце в жінок, та складає 10% серед усіх онкопатологій в світі. 2/3 колоректального раку припадає на рак ободової кишки. Відомо що пухлини правої половини товстої кишки по своїм молекулярним та біологічним характеристикам відрізняється від пухлин лівої половини товстої кишки і є більш агресивнішими з гіршим віддаленим прогнозом.

Клінічними проявами даного захворювання можуть бути загальні симптоми, такі як загальна слабкість, втрата ваги тіла за останній час, анемія, а також локальні симптоми: біль в животі, здуття, розлади стільця, закрепи або діарея, наявність крові або слизу в калі.

[PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_PICTURE] => Array ( [ID] => 494 [TIMESTAMP_X] => Bitrix\Main\Type\DateTime Object ( [value:protected] => DateTime Object ( [date] => 2021-01-05 00:36:13.000000 [timezone_type] => 3 [timezone] => Europe/Kiev ) ) [MODULE_ID] => iblock [HEIGHT] => 226 [WIDTH] => 300 [FILE_SIZE] => 15547 [CONTENT_TYPE] => image/jpeg [SUBDIR] => iblock/6f0 [FILE_NAME] => заглавне.jpg [ORIGINAL_NAME] => заглавне.jpg [DESCRIPTION] => [HANDLER_ID] => [EXTERNAL_ID] => a14ea57c21a01c1736320feea61cf7b0 [~src] => [SRC] => /upload/iblock/6f0/%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5.jpg [UNSAFE_SRC] => /upload/iblock/6f0/заглавне.jpg [SAFE_SRC] => /upload/iblock/6f0/%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5.jpg [ALT] => Сучасний погляд на лікування раку правої половини товстої кишки. [TITLE] => Сучасний погляд на лікування раку правої половини товстої кишки. ) [~PREVIEW_PICTURE] => 494 [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 500 [~SORT] => 500 [CODE] => suchasniy-poglyad-na-likuvannya-raku-pravoi-polovini-tovstoi-kishki [~CODE] => suchasniy-poglyad-na-likuvannya-raku-pravoi-polovini-tovstoi-kishki [EXTERNAL_ID] => 158 [~EXTERNAL_ID] => 158 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( ) ) [10] => Array ( [ID] => 145 [~ID] => 145 [IBLOCK_ID] => 6 [~IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [~IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Мініінвазивні хірургічні та діагностичні маніпуляції під УЗД [~NAME] => Мініінвазивні хірургічні та діагностичні маніпуляції під УЗД [ACTIVE_FROM] => [~ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 22.06.2020 15:33:48 [~TIMESTAMP_X] => 22.06.2020 15:33:48 [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/miniinvazivni-khirurgichni-ta-diagnostichni-manipulyatsii-pid-uzd/ [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/miniinvazivni-khirurgichni-ta-diagnostichni-manipulyatsii-pid-uzd/ [LIST_PAGE_URL] => /patients/ [~LIST_PAGE_URL] => /patients/ [DETAIL_TEXT] =>
Світова тенденція хірургічних втручань на внутрішніх органах людини спрямована на проведення операцій максимально бережливими методами. Сучасне обладнання дає змогу проводити хірургічні маніпуляції, при яких виконується необхідний об’єм втручання з дотриманням санітарно-епідеміологічних та гігієнічних вимог, одночасно значно зменшуючи операційну травму, не застосовуючи великих розрізів на тілі людини. Такі методики сприяють швидшому одужанню та реабілітації пацієнтів. Важливим фактором є і косметологічний ефект внаслідок втручання.
Відомо, що захворюваність на злоякісні новоутворення щорічно зростає. Для того, щоб проводити лікування онкологічних пацієнтів, застосовуючи новітні технології, необхідне відповідне обладнання та підготовлені фахівці.
КНП «Хмельницький обласний протипухлинний центр» також спрямовує свою роботу у зазначеному напрямку. В 2019-2020 рр. продовжувалась робота по запровадженню малоінвазивних нетравматичних методик, що дають змогу вибрати найбільш раціональний метод лікування, який підходить конкретному пацієнту.
За активного сприяння керівника закладу Мороза В.А. придбане сучасне обладнання, яке дозволяє широко впроваджувати новітні методики діагностики та лікування, з метою покращення якості надання медичної допомоги. Одним з таких напрямків, який все більше застосовується у всіх медичних сферах, та активно розвивається в закладі є мініінвазивні хірургічні та діагностичні маніпуляції під ультразвуковою навігацією.
  
Основні переваги мініінвазивної хірургії під УЗ-контролем:
  • мінімальна травматичність, суттєве зниження післяопераційних ускладнень, зменшення періоду відновлення і реабілітації, косметичний ефект;
  • можливість проведення втручання у важких хворих, для яких складна операція під загальним наркозом має великі ризики, а також для паліативного лікування, з метою покращення якості та продовження життя онкологічним хворим, людям похилого віку;
  • надійність спрямованого контролю за процесом, що підвищує ефект прицільного втручання при зведенні до мінімуму ризику травмування суміжних органів;
В закладі активно виконуються такі мініінвазивні діагностичні втручання під УЗД контролем як: біопсія новоутворень печінки, підшлункової залози, пухлин черевної порожнини та за-очеревинного простору, простати, пухлин малого тазу (включно трансректальним та трансвагінальним доступом), здухвинних та парааортальних лімфовузлів. Складнісь процедури залежить від локалізації, розміру пухлинного процесу, та близькості до важливих анатомічних структур. Це дозволяє встановити діагноз з мінімальним ризиком для здоров’я пацієнта, мінімальними фінансовими затратами, дозволяє уникнути потреби проведення більш травматичних хірургічних втручань, а також, в короткий термін встановити діагноз та розпочати правильне лікування. Також виконуються мініінвазивні хірургічні втручання під УЗД контролем такі як: дренування рідинних утворень, абсцесів черевної порожнини, заочеревинного простору та малого тазу.
Розпочато роботу над мініінвазивним дренуванням жовчних протоків. Вперше в закладі та області виконано черезшкірну, через печінкову холецистостомію під ультразвуковим контролем (Юдін І.С., Батюк С.І.). Втручання такого типу застосовуються при механічних жовтяницях різного ґенезу, з метою декомпресії біліарної гіпертензії, створення шляху відтоку для жовчі, що дозволяє надати допомогу таким пацієнтам в найменш травматичний спосіб.
20200613_221006.jpg
20200613_221810.jpg

трепан біопсія пухлини підшлункової залози

20200613_223726.jpg

трепан біопсія парааортального лімфовузла

трансректальна біопсія простати
трепан біопсія метастазу в лімфовузол

трепан біопсія метастазу в печінку



[~DETAIL_TEXT] =>
Світова тенденція хірургічних втручань на внутрішніх органах людини спрямована на проведення операцій максимально бережливими методами. Сучасне обладнання дає змогу проводити хірургічні маніпуляції, при яких виконується необхідний об’єм втручання з дотриманням санітарно-епідеміологічних та гігієнічних вимог, одночасно значно зменшуючи операційну травму, не застосовуючи великих розрізів на тілі людини. Такі методики сприяють швидшому одужанню та реабілітації пацієнтів. Важливим фактором є і косметологічний ефект внаслідок втручання.
Відомо, що захворюваність на злоякісні новоутворення щорічно зростає. Для того, щоб проводити лікування онкологічних пацієнтів, застосовуючи новітні технології, необхідне відповідне обладнання та підготовлені фахівці.
КНП «Хмельницький обласний протипухлинний центр» також спрямовує свою роботу у зазначеному напрямку. В 2019-2020 рр. продовжувалась робота по запровадженню малоінвазивних нетравматичних методик, що дають змогу вибрати найбільш раціональний метод лікування, який підходить конкретному пацієнту.
За активного сприяння керівника закладу Мороза В.А. придбане сучасне обладнання, яке дозволяє широко впроваджувати новітні методики діагностики та лікування, з метою покращення якості надання медичної допомоги. Одним з таких напрямків, який все більше застосовується у всіх медичних сферах, та активно розвивається в закладі є мініінвазивні хірургічні та діагностичні маніпуляції під ультразвуковою навігацією.
  
Основні переваги мініінвазивної хірургії під УЗ-контролем:
  • мінімальна травматичність, суттєве зниження післяопераційних ускладнень, зменшення періоду відновлення і реабілітації, косметичний ефект;
  • можливість проведення втручання у важких хворих, для яких складна операція під загальним наркозом має великі ризики, а також для паліативного лікування, з метою покращення якості та продовження життя онкологічним хворим, людям похилого віку;
  • надійність спрямованого контролю за процесом, що підвищує ефект прицільного втручання при зведенні до мінімуму ризику травмування суміжних органів;
В закладі активно виконуються такі мініінвазивні діагностичні втручання під УЗД контролем як: біопсія новоутворень печінки, підшлункової залози, пухлин черевної порожнини та за-очеревинного простору, простати, пухлин малого тазу (включно трансректальним та трансвагінальним доступом), здухвинних та парааортальних лімфовузлів. Складнісь процедури залежить від локалізації, розміру пухлинного процесу, та близькості до важливих анатомічних структур. Це дозволяє встановити діагноз з мінімальним ризиком для здоров’я пацієнта, мінімальними фінансовими затратами, дозволяє уникнути потреби проведення більш травматичних хірургічних втручань, а також, в короткий термін встановити діагноз та розпочати правильне лікування. Також виконуються мініінвазивні хірургічні втручання під УЗД контролем такі як: дренування рідинних утворень, абсцесів черевної порожнини, заочеревинного простору та малого тазу.
Розпочато роботу над мініінвазивним дренуванням жовчних протоків. Вперше в закладі та області виконано черезшкірну, через печінкову холецистостомію під ультразвуковим контролем (Юдін І.С., Батюк С.І.). Втручання такого типу застосовуються при механічних жовтяницях різного ґенезу, з метою декомпресії біліарної гіпертензії, створення шляху відтоку для жовчі, що дозволяє надати допомогу таким пацієнтам в найменш травматичний спосіб.
20200613_221006.jpg
20200613_221810.jpg

трепан біопсія пухлини підшлункової залози

20200613_223726.jpg

трепан біопсія парааортального лімфовузла

трансректальна біопсія простати
трепан біопсія метастазу в лімфовузол

трепан біопсія метастазу в печінку



[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] => Світова тенденція хірургічних втручань на внутрішніх органах людини спрямована на проведення операцій максимально бережливими методами. Сучасне обладнання дає змогу проводити хірургічні маніпуляції, при яких виконується необхідний об’єм втручання з дотриманням санітарно-епідеміологічних та гігієнічних вимог, одночасно значно зменшуючи операційну травму, не застосовуючи великих розрізів на тілі людини. Такі методики сприяють швидшому одужанню та реабілітації пацієнтів. Важливим фактором є і косметологічний ефект внаслідок втручання.
КНП «Хмельницький обласний протипухлинний центр» також спрямовує свою роботу у зазначеному напрямку. В 2019-2020 рр. продовжувалась робота по запровадженню малоінвазивних нетравматичних методик, що дають змогу вибрати найбільш раціональний метод лікування, який підходить конкретному пацієнту. [~PREVIEW_TEXT] => Світова тенденція хірургічних втручань на внутрішніх органах людини спрямована на проведення операцій максимально бережливими методами. Сучасне обладнання дає змогу проводити хірургічні маніпуляції, при яких виконується необхідний об’єм втручання з дотриманням санітарно-епідеміологічних та гігієнічних вимог, одночасно значно зменшуючи операційну травму, не застосовуючи великих розрізів на тілі людини. Такі методики сприяють швидшому одужанню та реабілітації пацієнтів. Важливим фактором є і косметологічний ефект внаслідок втручання.
КНП «Хмельницький обласний протипухлинний центр» також спрямовує свою роботу у зазначеному напрямку. В 2019-2020 рр. продовжувалась робота по запровадженню малоінвазивних нетравматичних методик, що дають змогу вибрати найбільш раціональний метод лікування, який підходить конкретному пацієнту. [PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_PICTURE] => [~PREVIEW_PICTURE] => [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 500 [~SORT] => 500 [CODE] => miniinvazivni-khirurgichni-ta-diagnostichni-manipulyatsii-pid-uzd [~CODE] => miniinvazivni-khirurgichni-ta-diagnostichni-manipulyatsii-pid-uzd [EXTERNAL_ID] => 145 [~EXTERNAL_ID] => 145 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( ) ) [11] => Array ( [ID] => 143 [~ID] => 143 [IBLOCK_ID] => 6 [~IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [~IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Платні послуги [~NAME] => Платні послуги [ACTIVE_FROM] => [~ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 30.05.2020 15:50:37 [~TIMESTAMP_X] => 30.05.2020 15:50:37 [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/platni-poslugi/ [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/platni-poslugi/ [LIST_PAGE_URL] => /patients/ [~LIST_PAGE_URL] => /patients/ [DETAIL_TEXT] => Відповідно до Розпорядження Голови обласної державної адміністрації Дмитра Габінета №371/2020-Р від 21.05.2020р. затверджено тарифи на платні послуги, що надаються комунальним некомерційним підприємством “Хмельницький обласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради. Радимо ознайомитись із ними за посиланнями на нашому сайті.
Розпорядження про затвердження тарифів на платні послуги, що надаються комунальним некомерційним підприємством “Хмельницький обласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради

Додаток до розпорядження про затвердження тарифів на платні послуги, що надаються ко- мунальним некомерційним під- приємством “Хмельницький об- ласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради

Т А Р И Ф И

на платні послуги, що надаються комунальним некомерційним підприємством “Хмельницький обласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради

 


№ 

з/п

Назва послуги

Тариф на послугу без

урахування

ПДВ (грн)

1

2

3

1

Лабораторні, діагностичні та консультативні послуги за зверненням громадян, що надаються без направлення лікаря:

1)

загальний аналіз сечі

72,03

2)

визначення ШОЕ 

13,80

3)

визначення концентрації глюкози

42,63

4)

визначення електролітів сироватки крові

163,89

5)

проведення дослідження на гематологічному аналізаторі ВС-3000 plus

32,54

6)

проведення дослідження на гематологічному аналізаторі ABACUS ЗСТ

25,56

7)

забір венозної крові для біохімічних досліджень

19,17

8)

забір венозної крові для дослідження гемостазу

20,27

9)

забір венозної крові для гематологічних досліджень

19,19

10)

забір венозної крові для імуноферментних досліджень

19,52

11)

проведення підрахунку лейкоцитарної формули

36,09

12)

проведення підрахунку ретикулоцитів

53,19

13)

проведення біохімічних аналізів на альбумін на автоматичному аналізаторі

32,93

14)

проведення біохімічних аналізів на загальний білок крові на автоматичному аналізаторі 

37,08

15)

проведення біохімічних аналізів на білірубін загальний на автоматичному аналізаторі

34,10

16)

проведення біохімічних аналізів на білірубін прямий на напівавтоматичному аналізаторі

21,76

17)

проведення біохімічних аналізів на сечовину на автоматичному аналізаторі 

33,66

18)

проведення біохімічних аналізів на креатинін на автоматичному аналізаторі 

33,18

19)

проведення біохімічних аналізів на аспартатамінотрансферазу на автоматичному аналізаторі

34,12

20)

проведення біохімічних аналізів на аланінамінотрансферазу на автоматичному аналізаторі

34,18

21)

проведення біохімічних аналізів на сечову кислоту на автоматичному аналізаторі

35,08

22)

проведення біохімічних аналізів на лужну фосфатазу на автоматичному аналізаторі

34,95

23)

проведення біохімічних аналізів на  лактатдегідрогеназу на автоматичному аналізаторі

34,25

24)

проведення біохімічних аналізів на альфа-амілазу на автоматичному аналізаторі

40,78

25)

проведення біохімічних аналізів на холестерин загальний на автоматичному аналізаторі

34,02

26)

проведення біохімічних аналізів на холестерин ліпопротеїну високої щільності на напівавтоматичному аналізаторі

38,00

27)

проведення біохімічних аналізів на тригліцериди на автоматичному аналізаторі 

37,07

28)

проведення біохімічних аналізів на кальцій на автоматичному аналізаторі 

33,71

29)

проведення біохімічних аналізів на гамма-глутамілтрансферази на напівавтоматичному аналізаторі

20,58

30)

проведення біохімічних аналізів на магній на напівавтоматичному аналізаторі 

25,10

31)

проведення біохімічних аналізів на фосфор на напівавтоматичному аналізаторі 

23,50

32)

проведення досліджень на протромбіновий час, міжнародне нормалізоване відношення, вміст протромбіну по Квіку на автоматичному гемокоагулометрі

91,80

33)

проведення досліджень на фібриноген на автоматичному гемокоагулометрі 

89,11

34)

проведення досліджень на активований частковий тромбопластиновий час на автоматичному гемокоагулометрі

94,33

35)

проведення імунологічних досліджень на визначення групи крові за системою АВ0 та системою Rhesus

61,46

36)

проведення імунологічних досліджень на ревмопроби

50,75

37)

проведення імуноферментних аналізів на простато-специфічний антиген

164,08

38)

проведення імуноферментних аналізів на СА 125 (пухлинний маркер захворювання яєчників)

176,70

39)

проведення імуноферментних аналізів на СА 19-9 (пухлинний маркер захворювання підшлункової залози, печінки, шлунковокишкового тракту)

208,56

40)

проведення імуноферментних аналізів на СА 15-3 (пухлинний маркер захворювання залози)

238,21

41)

проведення імуноферментних аналізів на REA (раковоембріональний антиген – пухлинний маркер захворювання шлунково-кишкового тракту)

183,43

42)

проведення імуноферментних аналізів на хоріонічний гонадотропін

182,16

43)

проведення імуноферментних аналізів на альфа-фетопротеїн

182,16

44)

проведення імуноферментних аналізів на тиреотропний гормон

172,37

45)

проведення імуноферментних аналізів на тироксин вільний

187,88

46)

проведення імуноферментних аналізів на трийодтиронін вільний

193,60

47)

проведення імуноферментних аналізів на антитіла до тиреопероксидази

187,88

48)

проведення імуноферментних аналізів на тиреоглобулін

180,46

49)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методом Папенгейма І категорії складності

41,62

50)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методом Папенгейма II категорії складності

73,96

51)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методом Папенгейма II категорії складності (з фільтром для середовища збереження клітин)

157,96

52)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методом Папенгейма III категорії складності

183,64

53)

цитологічне дослідження матеріалу щитоподібної залози І категорії складності

193,82

54)

цитологічне дослідження матеріалу щитоподібної залози ІІ категорії складності

226,16

55)

цитологічне дослідження матеріалу щитоподібної залози ІІІ категорії складності

335,83

56)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методикою фарбування азуреозиновою сумішшю І категорії складності

39,29

57)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методикою фарбування азуреозиновою сумішшю II категорії складності

71,63

58)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методикою фарбування азуреозиновою сумішшю III категорії складності

181,31

59)

цитологічне дослідження матеріалу методом Папаніколау І категорії складності

182,24

60)

цитологічне дослідження матеріалу методом Папаніколау II категорії складності

214,58

61)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методом Папаніколау І категорії складності

324,25

62)

приготування і мікроскопія нативних цитологічних препаратів у кабінеті ультразвукових досліджень

47,19

63)

ультразвукове дослідження комплексне (печінка + жовчний міхур + жовчні протоки + підшлункова залоза + селезінка)

301,08

64)

ультразвукове дослідження печінки,  жовчного міхура та жовчних протоків

112,91

65)

ультразвукове дослідження печінки

75,27

66)

ультразвукове дослідження жовчного міхура та жовчних протоків

75,27

67)

ультразвукове дослідження підшлункової залози

112,91

68)

ультразвукове дослідження селезінки та судин портальної системи

112,91

69)

ультразвукове дослідження сечостатевої системи для чоловіків комплексне (нирки + наднирникові залози + сечовий міхур з визначенням залишкової сечі + передміхурова залоза)

301,08

70)

ультразвукове дослідження нирок та наднирникових залоз (для чоловіків) 

112,91

71)

ультразвукове дослідження сечового міхура з визначенням залишкової сечі (для чоловіків)

75,27

72)

ультразвукове дослідження передміхурової залози (для чоловіків)

75,27

73)

ультразвукове дослідження яєчок (для чоловіків)

75,27

74)

ультразвукове дослідження сечостатевої системи для жінок комплексне (нирки + наднирникові залози + сечовий міхур з визначенням залишкової сечі + матка + яєчники)

338,72

75)

ультразвукове дослідження матки та яєчників

188,18

76)

ультразвукове дослідження матки при вагітності та пренальне обстеження стану плода

338,72

77)

інтраректальні дослідження передміхурової залози

188,18

78)

інтраректальні дослідження стінок прямої кишки

188,18

79)

інтраректальні дослідження жіночих статевих органів

188,18

80)

інтравагінальні дослідження жіночих статевих органів

188,18

81)

ультразвукове дослідження щитовидної залози

150,54

82)

ультразвукове дослідження молочних залоз (з двох сторін)

225,81

83)

ультразвукове дослідження слинної залози

112,91

84)

ультразвукове дослідження лімфатичних вузлів

112,91

85)

ультразвукове дослідження м’яких тканин

112,91

86)

ультразвукове дослідження кісток та суглобів (в залежності від складності)

188,18

87)

ультразвукове  дослідження периферичних судин

150,54

88)

доплерометрія судин зі спектральним аналізом у постійному режимі

338,72

89)

доплерографія судин в імпульсному режимі

301,08

90)

дослідження судин з кольоровим доплерівським картуванням

338,72

91)

ультразвукові дослідження органів грудної клітини

451,62

92)

ультразвукове дослідження середостіння

150,54

93)

ультразвукове дослідження плевральної порожнини

150,54

94)

черезшкірна діагностична пункція поверхневих структур та м’яких тканин

225,81

95)

черезшкірна діагностична пункція поверхневих структур та м’яких тканин із експрес-цитологічним дослідженням

376,35

96)

черезшкірна діагностична пункція внутрішніх органів

338,72

97)

черезшкірна діагностична пункція внутрішніх органів із експрес-цитологічним дослідженням

451,62

98)

лікувально-діагностичні пункції поверхневих структур та м’яких тканин

376,35

99)

лікувально-діагностичні пункції органів черевної або плевральної порожнини, заочеревинного простору, порожнини малого тазу

451,62

100)

установлення зовнішніх дренажів у черевну порожнину, зачеревний простір, порожнину малого тазу, жовчний міхур, порожнини кіст та абсцесів внутрішніх органів

451,62

101)

черезшкірне дренування жовчних протоків, сечовивідної системи під контролем ехоскопії та рентгеноскопії

677,43

102)

колоноскопія діагностична

428,79

103)

гастроскопія оглядова

265,18

104)

гастроскопія з видаленням поліпів

456,95

105)

гастроскопія зі взяттям матеріалу на гістологічне дослідження методом щіпкової біопсії

360,45

106)

гастроскопія зі взяттям матеріалу на цитологічне дослідження

346,13

107)

оперативні втручання на виявлення новоутворень

332,43

108)

взяття матеріалу на біопсію

72,99

109)

рентгенографія органів грудної клітини (оглядова) в одній проєкції

152,55

110)

рентгенографія органів грудної клітини (оглядова) в одній проєкції з використанням цифрової плівки

235,48

111)

рентгенографія органів грудної клітини (оглядова) у двох проєкціях

188,72

112)

рентгенографія органів грудної клітини (оглядова) у двох проєкціях з використанням цифрової плівки

393,59

113)

рентгеноскопія черевної порожнини (оглядова)

82,99

114)

рентгенографія черевної порожнини (оглядова)

188,72

115)

рентгенографія черевної порожнини (оглядова) з використанням цифрової плівки

271,65

116)

рентгенографія та рентгеноскопія шлунка (оглядова)

380,42

117)

рентгенографія та рентгеноскопія шлунка (оглядова) з використанням цифрової плівки

439,17

118)

рентгенографія та рентгеноскопія стравоходу

260,79

119)

рентгенографія та рентгеноскопія стравоходу з використанням цифрової плівки

339,28

120)

дуоденографія беззондова

292,65

121)

іригоскопія

524,18

122)

іригоскопія з цифровою плівкою

644,50

123)

рентгенографія периферичних відділів кістяка та хребта в одній проєкції

137,25

124)

рентгенографія периферичних відділів кістяка та хребта в одній проєкції з використанням цифрової плівки

235,48

125)

рентгенографія периферійних відділів кістяка та хребта у двох проєкціях

193,16

126)

рентгенографія периферійних відділів кістяка та хребта у двох проєкціях з використанням цифрової плівки

393,59

127)

рентгенографія черепа у двох проєкціях

140,54

128)

рентгенографія черепа у двох проєкціях з використанням цифрової плівки

179,42

129)

рентгенографія колоносових пазух

104,10

130)

рентгенографія колоносових пазух з використанням цифрової плівки

130,15

131)

рентгенографія висково-щелепного суглоба

112,21

132)

рентгенографія висково-щелепного суглоба з використанням цифрової плівки

190,88

133)

рентгенографія нижньої щелепи

112,21

134)

рентгенографія нижньої щелепи з використанням цифрової плівки

138,26

135)

рентгенографія кісток носа

117,01

136)

рентгенографія кісток носа з використанням цифрової плівки

130,15

137)

рентгенографія скроневої кістки

112,21

138)

рентгенографія скроневої кістки з використанням цифрової плівки

138,26

139)

рентгенографія ключиці

104,10

140)

рентгенографія ключиці з використанням цифрової плівки

130,15

141)

рентгенографія ключиці у двох проєкціях

125,12

142)

рентгенографія ключиці у двох проєкціях з використанням цифрової плівки

179,42

143)

рентгенографія ребер із аутокомпресією під час дихання

146,30

144)

рентгенографія ребер із аутокомпресією під час дихання з використанням цифрової плівки

229,23

145)

функціональне дослідження хребта (рентгенографія)

202,41

146)

функціональне дослідження хребта (рентгенографія) з використанням цифрової плівки

481,21

147)

рентгенографія кісток тазу

127,99

148)

рентгенографія кісток тазу з використанням цифрової плівки

210,92

149)

рентгенологічне дослідження молочних залоз у двох проєкціях

289,22

150)

рентгенологічне дослідження молочних залоз у двох проєкціях з використанням цифрової плівки

511,04

151)

рентгенівська комп’ютерна томографія головного мозку без внутрішньовенного контрастування

607,08

152)

рентгенівська комп’ютерна томографія лицевого черепу без внутрішньовенного контрастування

607,08

153)

рентгенівська комп’ютерна томографія орбіт без внутрішньовенного контрастування

607,08

154)

рентгенівська комп’ютерна томографія навколоносових пазух та порожнини носу без внутрішньовенного контрастування 

607,08

155)

рентгенівська комп’ютерна томографія скроневих кісток без внутрішньовенного контрастування

607,08

156)

рентгенівська комп’ютерна томографія щелепно-лицевої ділянки без внутрішньовенного контрастування

607,08

157)

рентгенівська комп’ютерна томографія одного відділу хребта без внутрішньовенного контрастування

607,08

158)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та куприка без внутрішньовенного контрастування 

607,08

159)

рентгенівська комп’ютерна томографія колінного суглобу без внутрішньовенного контрастування

607,08

160)

рентгенівська комп’ютерна томографія обох кульшових суглобів без внутрішньовенного контрастування

607,08

161)

рентгенівська комп’ютерна томографія гомілково-ступневого суглобу без внутрішньовенного контрастування

607,08

162)

рентгенівська комп’ютерна томографія ліктьового суглобу без внутрішньовенного контрастування

607,08

163)

рентгенівська комп’ютерна томографія променево-зап’ясткового суглобу і проксимального відділу кістки без внутрішньовенного контрастування 

607,08

164)

рентгенівська комп’ютерна томографія ступні без внутрішньовенного контрастування

607,08

165)

рентгенівська комп’ютерна томографія китиці без внутрішньовенного контрастування

607,08

166)

рентгенівська комп’ютерна томографія стегна без внутрішньовенного контрастування

607,08

167)

рентгенівська комп’ютерна томографія кінцівки без внутрішньовенного контрастування

607,08

168)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини та позачеревного простору без внутрішньовенного контрастування 

607,08

169)

рентгенівська комп’ютерна томографія малого тазу у жінок та чоловіків без внутрішньовенного контрастування

607,08

170)

рентгенівська комп’ютерна томографія – мамографія без внутрішньовенного контрастування

607,08

171)

рентгенівська комп’ютерна томографія головного мозку та дослідження лицевого черепу без внутрішньовенного контрастування

767,28

172)

рентгенівська комп’ютерна томографія шиї та м’яких тканин шиї без внутрішньовенного контрастування

767,28

173)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та здухвинно-крижових сполучень без внутрішньовенного контрастування

767,28

174)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та кульшових суглобів без внутрішньовенного контрастування 

914,29

175)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та малого тазу без внутрішньовенного контрастування 

914,29

176)

рентгенівська комп’ютерна томографія двох відділів хребта без внутрішньовенного контрастування

914,29

177)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору та грудної порожнини без внутрішньовенного контрастування

914,29

178)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору та сечовивідної системи без внутрішньовенного контрастування

914,29

179)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору та малого тазу без внутрішньовенного контрастування 

914,29

180)

рентгенівська комп’ютерна томографія трьох відділів хребта без внутрішньовенного контрастування

1161,17

181)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору і малого тазу та кишківника (віртуальна колоноскопія) без внутрішньовенного контрастування

1161,17

182)

рентгенівська комп’ютерна томографія головного мозку з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

183)

рентгенівська комп’ютерна томографія головного мозку та дослідження лицевого черепу з внутрішньовенним контрастуванням 

1361,82

184)

рентгенівська комп’ютерна томографія орбіт з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

185)

рентгенівська комп’ютерна томографія навколоносових пазух та порожнини носа з внутрішньовенним контрастуванням 

1361,82

186)

рентгенівська комп’ютерна томографія скроневих кісток з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

187)

рентгенівська комп’ютерна томографія шиї та м’яких тканин шиї з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

188)

рентгенівська комп’ютерна томографія щелепно-лицевої ділянки з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

189)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія судин голови з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

190)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія судин шиї з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

191)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія судин голови та шиї з внутрішньовенним контрастуванням

1522,02

192)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія судин верхніх кінцівок з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

193)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія аорти, черевної порожнини, тазу з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

194)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія легеневих артерій з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

195)

рентгенівська комп’ютерна томографія одного відділу хребта (шийного, грудного, поперекового) з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

196)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та куприка з внутрішньовенним контрастуванням 

2209,52

197)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та здухвинно-крижових сполучень з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

198)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та кульшових суглобів з внутрішньовенним контрастуванням 

2209,52

199)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та малого тазу з внутрішньовенним контрастуванням 

2209,52

200)

рентгенівська комп’ютерна томографія двох відділів хребта з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

201)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору, грудної порожнини з внутрішньовенним контрастуванням 

2209,52

202)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору та малого тазу з внутрішньовенним контрастуванням 

2209,52

203)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору та сечовивідної системи з внутрішньовенним контрастуванням 

2456,40

204)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія судин нижніх кінцівок та черевного відділу аорти з внутрішньовенним контрастуванням

2456,40

205)

рентгенівська комп’ютерна томографія трьох відділів хребта з внутрішньовенним контрастуванням 

2456,40

206)

рентгенівська комп’ютерна томографія – онкоскринінг (обстеження шиї, грудної залози, органів черевної порожнини та органів малого тазу) кісток скелету на рівні обстеження з внутрішньовенним контрастуванням

2535,91

207)

сканування всього скелету та статична сцинтиграфія кісток

741,06

208)

сцинтиграфія щитоподібної залози

199,13

209)

динамічна реносцинтиграфія (функція нирок)

390,67

210)

консультація лікаря гінеколога-онколога

92,87

211)

консультація лікаря гінеколога-онколога з проведенням кольпоскопії

121,92

212)

консультація лікаря отоларинголога-онколога

61,88

213)

консультація лікаря хірурга-онколога

62,89

214)

консультація лікаря-онколога

61,08

215)

консультація лікаря з променевої терапії

58,64

216)

консультація лікаря-уролога

73,39

217)

консультація лікаря-гематолога

44,86

218)

консультація лікаря-хірурга торакального

56,86

[~DETAIL_TEXT] => Відповідно до Розпорядження Голови обласної державної адміністрації Дмитра Габінета №371/2020-Р від 21.05.2020р. затверджено тарифи на платні послуги, що надаються комунальним некомерційним підприємством “Хмельницький обласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради. Радимо ознайомитись із ними за посиланнями на нашому сайті.
Розпорядження про затвердження тарифів на платні послуги, що надаються комунальним некомерційним підприємством “Хмельницький обласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради

Додаток до розпорядження про затвердження тарифів на платні послуги, що надаються ко- мунальним некомерційним під- приємством “Хмельницький об- ласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради

Т А Р И Ф И

на платні послуги, що надаються комунальним некомерційним підприємством “Хмельницький обласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради

 


№ 

з/п

Назва послуги

Тариф на послугу без

урахування

ПДВ (грн)

1

2

3

1

Лабораторні, діагностичні та консультативні послуги за зверненням громадян, що надаються без направлення лікаря:

1)

загальний аналіз сечі

72,03

2)

визначення ШОЕ 

13,80

3)

визначення концентрації глюкози

42,63

4)

визначення електролітів сироватки крові

163,89

5)

проведення дослідження на гематологічному аналізаторі ВС-3000 plus

32,54

6)

проведення дослідження на гематологічному аналізаторі ABACUS ЗСТ

25,56

7)

забір венозної крові для біохімічних досліджень

19,17

8)

забір венозної крові для дослідження гемостазу

20,27

9)

забір венозної крові для гематологічних досліджень

19,19

10)

забір венозної крові для імуноферментних досліджень

19,52

11)

проведення підрахунку лейкоцитарної формули

36,09

12)

проведення підрахунку ретикулоцитів

53,19

13)

проведення біохімічних аналізів на альбумін на автоматичному аналізаторі

32,93

14)

проведення біохімічних аналізів на загальний білок крові на автоматичному аналізаторі 

37,08

15)

проведення біохімічних аналізів на білірубін загальний на автоматичному аналізаторі

34,10

16)

проведення біохімічних аналізів на білірубін прямий на напівавтоматичному аналізаторі

21,76

17)

проведення біохімічних аналізів на сечовину на автоматичному аналізаторі 

33,66

18)

проведення біохімічних аналізів на креатинін на автоматичному аналізаторі 

33,18

19)

проведення біохімічних аналізів на аспартатамінотрансферазу на автоматичному аналізаторі

34,12

20)

проведення біохімічних аналізів на аланінамінотрансферазу на автоматичному аналізаторі

34,18

21)

проведення біохімічних аналізів на сечову кислоту на автоматичному аналізаторі

35,08

22)

проведення біохімічних аналізів на лужну фосфатазу на автоматичному аналізаторі

34,95

23)

проведення біохімічних аналізів на  лактатдегідрогеназу на автоматичному аналізаторі

34,25

24)

проведення біохімічних аналізів на альфа-амілазу на автоматичному аналізаторі

40,78

25)

проведення біохімічних аналізів на холестерин загальний на автоматичному аналізаторі

34,02

26)

проведення біохімічних аналізів на холестерин ліпопротеїну високої щільності на напівавтоматичному аналізаторі

38,00

27)

проведення біохімічних аналізів на тригліцериди на автоматичному аналізаторі 

37,07

28)

проведення біохімічних аналізів на кальцій на автоматичному аналізаторі 

33,71

29)

проведення біохімічних аналізів на гамма-глутамілтрансферази на напівавтоматичному аналізаторі

20,58

30)

проведення біохімічних аналізів на магній на напівавтоматичному аналізаторі 

25,10

31)

проведення біохімічних аналізів на фосфор на напівавтоматичному аналізаторі 

23,50

32)

проведення досліджень на протромбіновий час, міжнародне нормалізоване відношення, вміст протромбіну по Квіку на автоматичному гемокоагулометрі

91,80

33)

проведення досліджень на фібриноген на автоматичному гемокоагулометрі 

89,11

34)

проведення досліджень на активований частковий тромбопластиновий час на автоматичному гемокоагулометрі

94,33

35)

проведення імунологічних досліджень на визначення групи крові за системою АВ0 та системою Rhesus

61,46

36)

проведення імунологічних досліджень на ревмопроби

50,75

37)

проведення імуноферментних аналізів на простато-специфічний антиген

164,08

38)

проведення імуноферментних аналізів на СА 125 (пухлинний маркер захворювання яєчників)

176,70

39)

проведення імуноферментних аналізів на СА 19-9 (пухлинний маркер захворювання підшлункової залози, печінки, шлунковокишкового тракту)

208,56

40)

проведення імуноферментних аналізів на СА 15-3 (пухлинний маркер захворювання залози)

238,21

41)

проведення імуноферментних аналізів на REA (раковоембріональний антиген – пухлинний маркер захворювання шлунково-кишкового тракту)

183,43

42)

проведення імуноферментних аналізів на хоріонічний гонадотропін

182,16

43)

проведення імуноферментних аналізів на альфа-фетопротеїн

182,16

44)

проведення імуноферментних аналізів на тиреотропний гормон

172,37

45)

проведення імуноферментних аналізів на тироксин вільний

187,88

46)

проведення імуноферментних аналізів на трийодтиронін вільний

193,60

47)

проведення імуноферментних аналізів на антитіла до тиреопероксидази

187,88

48)

проведення імуноферментних аналізів на тиреоглобулін

180,46

49)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методом Папенгейма І категорії складності

41,62

50)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методом Папенгейма II категорії складності

73,96

51)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методом Папенгейма II категорії складності (з фільтром для середовища збереження клітин)

157,96

52)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методом Папенгейма III категорії складності

183,64

53)

цитологічне дослідження матеріалу щитоподібної залози І категорії складності

193,82

54)

цитологічне дослідження матеріалу щитоподібної залози ІІ категорії складності

226,16

55)

цитологічне дослідження матеріалу щитоподібної залози ІІІ категорії складності

335,83

56)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методикою фарбування азуреозиновою сумішшю І категорії складності

39,29

57)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методикою фарбування азуреозиновою сумішшю II категорії складності

71,63

58)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методикою фарбування азуреозиновою сумішшю III категорії складності

181,31

59)

цитологічне дослідження матеріалу методом Папаніколау І категорії складності

182,24

60)

цитологічне дослідження матеріалу методом Папаніколау II категорії складності

214,58

61)

цитологічне дослідження гінекологічного матеріалу методом Папаніколау І категорії складності

324,25

62)

приготування і мікроскопія нативних цитологічних препаратів у кабінеті ультразвукових досліджень

47,19

63)

ультразвукове дослідження комплексне (печінка + жовчний міхур + жовчні протоки + підшлункова залоза + селезінка)

301,08

64)

ультразвукове дослідження печінки,  жовчного міхура та жовчних протоків

112,91

65)

ультразвукове дослідження печінки

75,27

66)

ультразвукове дослідження жовчного міхура та жовчних протоків

75,27

67)

ультразвукове дослідження підшлункової залози

112,91

68)

ультразвукове дослідження селезінки та судин портальної системи

112,91

69)

ультразвукове дослідження сечостатевої системи для чоловіків комплексне (нирки + наднирникові залози + сечовий міхур з визначенням залишкової сечі + передміхурова залоза)

301,08

70)

ультразвукове дослідження нирок та наднирникових залоз (для чоловіків) 

112,91

71)

ультразвукове дослідження сечового міхура з визначенням залишкової сечі (для чоловіків)

75,27

72)

ультразвукове дослідження передміхурової залози (для чоловіків)

75,27

73)

ультразвукове дослідження яєчок (для чоловіків)

75,27

74)

ультразвукове дослідження сечостатевої системи для жінок комплексне (нирки + наднирникові залози + сечовий міхур з визначенням залишкової сечі + матка + яєчники)

338,72

75)

ультразвукове дослідження матки та яєчників

188,18

76)

ультразвукове дослідження матки при вагітності та пренальне обстеження стану плода

338,72

77)

інтраректальні дослідження передміхурової залози

188,18

78)

інтраректальні дослідження стінок прямої кишки

188,18

79)

інтраректальні дослідження жіночих статевих органів

188,18

80)

інтравагінальні дослідження жіночих статевих органів

188,18

81)

ультразвукове дослідження щитовидної залози

150,54

82)

ультразвукове дослідження молочних залоз (з двох сторін)

225,81

83)

ультразвукове дослідження слинної залози

112,91

84)

ультразвукове дослідження лімфатичних вузлів

112,91

85)

ультразвукове дослідження м’яких тканин

112,91

86)

ультразвукове дослідження кісток та суглобів (в залежності від складності)

188,18

87)

ультразвукове  дослідження периферичних судин

150,54

88)

доплерометрія судин зі спектральним аналізом у постійному режимі

338,72

89)

доплерографія судин в імпульсному режимі

301,08

90)

дослідження судин з кольоровим доплерівським картуванням

338,72

91)

ультразвукові дослідження органів грудної клітини

451,62

92)

ультразвукове дослідження середостіння

150,54

93)

ультразвукове дослідження плевральної порожнини

150,54

94)

черезшкірна діагностична пункція поверхневих структур та м’яких тканин

225,81

95)

черезшкірна діагностична пункція поверхневих структур та м’яких тканин із експрес-цитологічним дослідженням

376,35

96)

черезшкірна діагностична пункція внутрішніх органів

338,72

97)

черезшкірна діагностична пункція внутрішніх органів із експрес-цитологічним дослідженням

451,62

98)

лікувально-діагностичні пункції поверхневих структур та м’яких тканин

376,35

99)

лікувально-діагностичні пункції органів черевної або плевральної порожнини, заочеревинного простору, порожнини малого тазу

451,62

100)

установлення зовнішніх дренажів у черевну порожнину, зачеревний простір, порожнину малого тазу, жовчний міхур, порожнини кіст та абсцесів внутрішніх органів

451,62

101)

черезшкірне дренування жовчних протоків, сечовивідної системи під контролем ехоскопії та рентгеноскопії

677,43

102)

колоноскопія діагностична

428,79

103)

гастроскопія оглядова

265,18

104)

гастроскопія з видаленням поліпів

456,95

105)

гастроскопія зі взяттям матеріалу на гістологічне дослідження методом щіпкової біопсії

360,45

106)

гастроскопія зі взяттям матеріалу на цитологічне дослідження

346,13

107)

оперативні втручання на виявлення новоутворень

332,43

108)

взяття матеріалу на біопсію

72,99

109)

рентгенографія органів грудної клітини (оглядова) в одній проєкції

152,55

110)

рентгенографія органів грудної клітини (оглядова) в одній проєкції з використанням цифрової плівки

235,48

111)

рентгенографія органів грудної клітини (оглядова) у двох проєкціях

188,72

112)

рентгенографія органів грудної клітини (оглядова) у двох проєкціях з використанням цифрової плівки

393,59

113)

рентгеноскопія черевної порожнини (оглядова)

82,99

114)

рентгенографія черевної порожнини (оглядова)

188,72

115)

рентгенографія черевної порожнини (оглядова) з використанням цифрової плівки

271,65

116)

рентгенографія та рентгеноскопія шлунка (оглядова)

380,42

117)

рентгенографія та рентгеноскопія шлунка (оглядова) з використанням цифрової плівки

439,17

118)

рентгенографія та рентгеноскопія стравоходу

260,79

119)

рентгенографія та рентгеноскопія стравоходу з використанням цифрової плівки

339,28

120)

дуоденографія беззондова

292,65

121)

іригоскопія

524,18

122)

іригоскопія з цифровою плівкою

644,50

123)

рентгенографія периферичних відділів кістяка та хребта в одній проєкції

137,25

124)

рентгенографія периферичних відділів кістяка та хребта в одній проєкції з використанням цифрової плівки

235,48

125)

рентгенографія периферійних відділів кістяка та хребта у двох проєкціях

193,16

126)

рентгенографія периферійних відділів кістяка та хребта у двох проєкціях з використанням цифрової плівки

393,59

127)

рентгенографія черепа у двох проєкціях

140,54

128)

рентгенографія черепа у двох проєкціях з використанням цифрової плівки

179,42

129)

рентгенографія колоносових пазух

104,10

130)

рентгенографія колоносових пазух з використанням цифрової плівки

130,15

131)

рентгенографія висково-щелепного суглоба

112,21

132)

рентгенографія висково-щелепного суглоба з використанням цифрової плівки

190,88

133)

рентгенографія нижньої щелепи

112,21

134)

рентгенографія нижньої щелепи з використанням цифрової плівки

138,26

135)

рентгенографія кісток носа

117,01

136)

рентгенографія кісток носа з використанням цифрової плівки

130,15

137)

рентгенографія скроневої кістки

112,21

138)

рентгенографія скроневої кістки з використанням цифрової плівки

138,26

139)

рентгенографія ключиці

104,10

140)

рентгенографія ключиці з використанням цифрової плівки

130,15

141)

рентгенографія ключиці у двох проєкціях

125,12

142)

рентгенографія ключиці у двох проєкціях з використанням цифрової плівки

179,42

143)

рентгенографія ребер із аутокомпресією під час дихання

146,30

144)

рентгенографія ребер із аутокомпресією під час дихання з використанням цифрової плівки

229,23

145)

функціональне дослідження хребта (рентгенографія)

202,41

146)

функціональне дослідження хребта (рентгенографія) з використанням цифрової плівки

481,21

147)

рентгенографія кісток тазу

127,99

148)

рентгенографія кісток тазу з використанням цифрової плівки

210,92

149)

рентгенологічне дослідження молочних залоз у двох проєкціях

289,22

150)

рентгенологічне дослідження молочних залоз у двох проєкціях з використанням цифрової плівки

511,04

151)

рентгенівська комп’ютерна томографія головного мозку без внутрішньовенного контрастування

607,08

152)

рентгенівська комп’ютерна томографія лицевого черепу без внутрішньовенного контрастування

607,08

153)

рентгенівська комп’ютерна томографія орбіт без внутрішньовенного контрастування

607,08

154)

рентгенівська комп’ютерна томографія навколоносових пазух та порожнини носу без внутрішньовенного контрастування 

607,08

155)

рентгенівська комп’ютерна томографія скроневих кісток без внутрішньовенного контрастування

607,08

156)

рентгенівська комп’ютерна томографія щелепно-лицевої ділянки без внутрішньовенного контрастування

607,08

157)

рентгенівська комп’ютерна томографія одного відділу хребта без внутрішньовенного контрастування

607,08

158)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та куприка без внутрішньовенного контрастування 

607,08

159)

рентгенівська комп’ютерна томографія колінного суглобу без внутрішньовенного контрастування

607,08

160)

рентгенівська комп’ютерна томографія обох кульшових суглобів без внутрішньовенного контрастування

607,08

161)

рентгенівська комп’ютерна томографія гомілково-ступневого суглобу без внутрішньовенного контрастування

607,08

162)

рентгенівська комп’ютерна томографія ліктьового суглобу без внутрішньовенного контрастування

607,08

163)

рентгенівська комп’ютерна томографія променево-зап’ясткового суглобу і проксимального відділу кістки без внутрішньовенного контрастування 

607,08

164)

рентгенівська комп’ютерна томографія ступні без внутрішньовенного контрастування

607,08

165)

рентгенівська комп’ютерна томографія китиці без внутрішньовенного контрастування

607,08

166)

рентгенівська комп’ютерна томографія стегна без внутрішньовенного контрастування

607,08

167)

рентгенівська комп’ютерна томографія кінцівки без внутрішньовенного контрастування

607,08

168)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини та позачеревного простору без внутрішньовенного контрастування 

607,08

169)

рентгенівська комп’ютерна томографія малого тазу у жінок та чоловіків без внутрішньовенного контрастування

607,08

170)

рентгенівська комп’ютерна томографія – мамографія без внутрішньовенного контрастування

607,08

171)

рентгенівська комп’ютерна томографія головного мозку та дослідження лицевого черепу без внутрішньовенного контрастування

767,28

172)

рентгенівська комп’ютерна томографія шиї та м’яких тканин шиї без внутрішньовенного контрастування

767,28

173)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та здухвинно-крижових сполучень без внутрішньовенного контрастування

767,28

174)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та кульшових суглобів без внутрішньовенного контрастування 

914,29

175)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та малого тазу без внутрішньовенного контрастування 

914,29

176)

рентгенівська комп’ютерна томографія двох відділів хребта без внутрішньовенного контрастування

914,29

177)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору та грудної порожнини без внутрішньовенного контрастування

914,29

178)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору та сечовивідної системи без внутрішньовенного контрастування

914,29

179)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору та малого тазу без внутрішньовенного контрастування 

914,29

180)

рентгенівська комп’ютерна томографія трьох відділів хребта без внутрішньовенного контрастування

1161,17

181)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору і малого тазу та кишківника (віртуальна колоноскопія) без внутрішньовенного контрастування

1161,17

182)

рентгенівська комп’ютерна томографія головного мозку з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

183)

рентгенівська комп’ютерна томографія головного мозку та дослідження лицевого черепу з внутрішньовенним контрастуванням 

1361,82

184)

рентгенівська комп’ютерна томографія орбіт з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

185)

рентгенівська комп’ютерна томографія навколоносових пазух та порожнини носа з внутрішньовенним контрастуванням 

1361,82

186)

рентгенівська комп’ютерна томографія скроневих кісток з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

187)

рентгенівська комп’ютерна томографія шиї та м’яких тканин шиї з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

188)

рентгенівська комп’ютерна томографія щелепно-лицевої ділянки з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

189)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія судин голови з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

190)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія судин шиї з внутрішньовенним контрастуванням

1361,82

191)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія судин голови та шиї з внутрішньовенним контрастуванням

1522,02

192)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія судин верхніх кінцівок з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

193)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія аорти, черевної порожнини, тазу з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

194)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія легеневих артерій з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

195)

рентгенівська комп’ютерна томографія одного відділу хребта (шийного, грудного, поперекового) з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

196)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та куприка з внутрішньовенним контрастуванням 

2209,52

197)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та здухвинно-крижових сполучень з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

198)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та кульшових суглобів з внутрішньовенним контрастуванням 

2209,52

199)

рентгенівська комп’ютерна томографія попереково-крижового відділу хребта та малого тазу з внутрішньовенним контрастуванням 

2209,52

200)

рентгенівська комп’ютерна томографія двох відділів хребта з внутрішньовенним контрастуванням

2209,52

201)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору, грудної порожнини з внутрішньовенним контрастуванням 

2209,52

202)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору та малого тазу з внутрішньовенним контрастуванням 

2209,52

203)

рентгенівська комп’ютерна томографія черевної порожнини, позачеревного простору та сечовивідної системи з внутрішньовенним контрастуванням 

2456,40

204)

рентгенівська комп’ютерна томографія – ангіографія судин нижніх кінцівок та черевного відділу аорти з внутрішньовенним контрастуванням

2456,40

205)

рентгенівська комп’ютерна томографія трьох відділів хребта з внутрішньовенним контрастуванням 

2456,40

206)

рентгенівська комп’ютерна томографія – онкоскринінг (обстеження шиї, грудної залози, органів черевної порожнини та органів малого тазу) кісток скелету на рівні обстеження з внутрішньовенним контрастуванням

2535,91

207)

сканування всього скелету та статична сцинтиграфія кісток

741,06

208)

сцинтиграфія щитоподібної залози

199,13

209)

динамічна реносцинтиграфія (функція нирок)

390,67

210)

консультація лікаря гінеколога-онколога

92,87

211)

консультація лікаря гінеколога-онколога з проведенням кольпоскопії

121,92

212)

консультація лікаря отоларинголога-онколога

61,88

213)

консультація лікаря хірурга-онколога

62,89

214)

консультація лікаря-онколога

61,08

215)

консультація лікаря з променевої терапії

58,64

216)

консультація лікаря-уролога

73,39

217)

консультація лікаря-гематолога

44,86

218)

консультація лікаря-хірурга торакального

56,86

[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] => Відповідно до Розпорядження Голови обласної державної адміністрації Дмитра Габінета №371/2020-Р від 21.05.2020р. затверджено  тарифи на платні послуги, що надаються комунальним некомерційним підприємством “Хмельницький обласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради. Радимо ознайомитись із ними за посиланнями на нашому сайті.

Розпорядження про затвердження тарифів на платні послуги, що надаються комунальним некомерційним підприємством “Хмельницький обласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради

Додаток до розпорядження про затвердження тарифів на платні послуги, що надаються ко- мунальним некомерційним під- приємством “Хмельницький об- ласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради
[~PREVIEW_TEXT] => Відповідно до Розпорядження Голови обласної державної адміністрації Дмитра Габінета №371/2020-Р від 21.05.2020р. затверджено  тарифи на платні послуги, що надаються комунальним некомерційним підприємством “Хмельницький обласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради. Радимо ознайомитись із ними за посиланнями на нашому сайті.

Розпорядження про затвердження тарифів на платні послуги, що надаються комунальним некомерційним підприємством “Хмельницький обласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради

Додаток до розпорядження про затвердження тарифів на платні послуги, що надаються ко- мунальним некомерційним під- приємством “Хмельницький об- ласний протипухлинний центр” Хмельницької обласної ради
[PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_PICTURE] => [~PREVIEW_PICTURE] => [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 500 [~SORT] => 500 [CODE] => platni-poslugi [~CODE] => platni-poslugi [EXTERNAL_ID] => 143 [~EXTERNAL_ID] => 143 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( ) ) [12] => Array ( [ID] => 142 [~ID] => 142 [IBLOCK_ID] => 6 [~IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [~IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Покази до пункційної біопсії щитовидної залози [~NAME] => Покази до пункційної біопсії щитовидної залози [ACTIVE_FROM] => [~ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 26.05.2020 09:44:18 [~TIMESTAMP_X] => 26.05.2020 09:44:18 [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/pokazi-do-punktsiynoi-biopsii-shchitovidnoi-zalozi/ [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/pokazi-do-punktsiynoi-biopsii-shchitovidnoi-zalozi/ [LIST_PAGE_URL] => /patients/ [~LIST_PAGE_URL] => /patients/ [DETAIL_TEXT] =>

Покази до пункційної біопсії (ТАПБ) вузлів щитоподібної залози

Мета ТАПБ
Сучасна ТАПБ є високоінформативним і єдиним морфологічним методом оцінки характеру новоутворень щитоподібної залози на доопераційному етапі. Мета пункційної біопсії - визначити злоякісність або доброякісність вузла. Саме від цього буде залежати, показано оперативне лікування пацієнтові чи ні.

Методика
Сама маніпуляція мало чим відрізняється від звичайної внутрішньом'язової ін'єкції: вона малотравматична та проводиться в амбулаторних умовах, не вимагає анестезії і будь-якої спеціальної підготовки. В день процедури пацієнтам можна приймати їжу. Пункційна біопсія проводиться наступним чином: під контролем ультразвукового апарату визначається точне місце введення голки на передній поверхні шиї. Потім, також, як і при звичайній внутрішньом'язевій ін'єкції, тонкою голкою (21G) проколюється шкіра і під контролем зображення на моніторі апарату вона вводиться безпосередньо в тканину вузла. Після цього голкою робиться кілька поступальних рухів, що необхідно для максимального заповнення її каналу клітинами утворення. Потім голка витягується, а отриманий пункційний матеріал переноситься з каналу голки на кілька предметних скелець. Оцінивши під мікроскопом кількість і якість взятого клітинного матеріалу, цитолог вирішує питання про необхідність повторення маніпуляції. Зазвичай з одного вузла проводиться ще 2-3 пункції матеріалу, що необхідно для отримання клітин з його різних ділянок. Залежно від кількості вузлів, що підлягають обстеженню, тривалість пункційної біопсії становить 10-20 хвилин. Подальша робота з предметними скельцями триває в цитологічної лабораторії, де після їх спеціального забарвлення проводиться остаточне цитологічне дослідження, результат якого, в залежності від складності патології, може бути отриманий протягом 1-7 днів.

Ускладнення
Як правило, пункційна біопсія не супроводжується якими-небудь серйозними ускладненнями. Найчастіше спостерігається невелика підшкірна гематома (синець) в місці пункції. У рідкісних випадках у деяких пацієнтів під час або перед проведенням біопсії може бути короткочасний непритомний стан, обумовлений психоемоційним фактором (надмірне хвилювання). Такі ускладнення, як асептичне запалення або внутрішньотканинна гематома спостерігаються вкрай рідко.

Протипокази
Прямих протипоказів до ТАПБ немає. У деяких випадках проведення пункції вимагає внутрішньовенного наркозу у дітей молодшого віку і хворих з психічними захворюваннями. Питання про проведення ТАПБ у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (гіпертонічний криз, порушення серцевого ритму в день дослідження) вирішується індивідуально.

Клінічна оцінка результатів ТАПБ
Всі результати ТАПБ поділяються на 4 категорії: 

 1) доброякісні (негативні); 

 2) злоякісні або підозра на злоякісність (позитивні); 

 3) невизначені (фолікулярні неоплазії); 

 4) неінформативні. 

Відповідно до сучасних клінічних протоколів спостереження і лікування хворих з вузловою патологією щитоподібної залози, при доброякісному результаті ТАПБ рекомендується тільки клінічне спостереження. В даний час рутинне лікування доброякісних вузлів L-тироксином при незміненій функції щитоподібної залози не рекомендується. Ефективним нехірургічним методом лікування доброякісних, особливо, кістозних утворень є склеротерапія етанолом. При великому зобі з симптомами реального механічного зтиснення навколишніх структур застосовується переважно хірургічне лікування. При злоякісному результаті ТАПБ або підозрі на злоякісність, а також невизначеному результаті (фолікулярних неоплазіях) необхідно оперативне лікування. В даний час у випадках злоякісного результату пункційної біопсії рекомендується виконувати тіреоідектомію. Неінформативні результати ТАПБ, в основному, пов'язані з наявністю потужних кістозних порожнин вузлів. Близько 95% цих вузлів є доброякісними, що дозволяє оцінювати неінформативні цитологічні висновки як переважно доброякісні. Більш точні клінічні дані можна отримати при їх спільному оцінюванні з результатами ультразвукового дослідження. Відповідно до сучасних клінічних протоколам при вузловій патології щитоподібної залози, при неінформативних результатах ТАПБ рекомендується повторна біопсія. При повторній пункційній біопсії приблизно в 50% випадків вдається отримати адекватний клітинний матеріал для цитологічного дослідження. Згідно з новим варіантом клінічного протоколу при вузловій патології щитоподібної залози Інституту ендокринології та обміну речовин АМН України, при неінформативних результатах ТАПБ більш оптимальною є ультразвукова оцінка вузла. У випадках кістозних вузлів «групи вузлового зоба» у повторній пункційній біопсії немає необхідності. Зростання доброякісного вузла не є доказом його злоякісного переродження - це природний процес, обумовлений генетичними факторами, які лежать в основі типу новоутворення (доброякісний або злоякісний), а також визначають швидкість його росту і кінцевий розмір. У момент первинної діагностики вузол ще може перебувати в процесі росту, він може бути більше при повторних дослідженнях. Повторну пункційну біопсію цих вузлів слід проводити тільки в тих випадках, коли ультразвукові ознаки або клінічна інформація вказують на можливу наявність злоякісного утворення. Зростаючі вузли, що мають незмінні переконливі доброякісні характеристики, в повторній ТАПБ не потребують. Б-клітинні вузли є одним з обмежень методу ТАПБ, такі результати відносять до невизначеної категорії (фолікулярних неоплазій). Цитологічно визначити їх характер не представляється можливим. Повторна пункційна біопсія цих вузлів не рекомендується. Додаткову діагностичну інформацію в оцінці їх характеру може дати ехографія, оскільки ультразвукові характеристики доброякісних і злоякісних вузлів цього типу не відрізняються від таких для звичайних А-клітинних утворень. Повторна пункційна біопсія вузлів розміром менше 10 мм, що мають ультразвукові ознаки злоякісності і переконливий злоякісний результат первинної ТАПБ, не рекомендується. При повторній пункційній біопсії цих пухлин є висока ймовірність отримання хибнонегативних результатів.


Скриншот 2020-05-25 14.41.56.png

Автори: С. И. Матящук, Ю. Н. Найда, Е. А. Шелковой, Недзельская О. Н. ДУ Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Коміссаренко АМН [~DETAIL_TEXT] =>

Покази до пункційної біопсії (ТАПБ) вузлів щитоподібної залози

Мета ТАПБ
Сучасна ТАПБ є високоінформативним і єдиним морфологічним методом оцінки характеру новоутворень щитоподібної залози на доопераційному етапі. Мета пункційної біопсії - визначити злоякісність або доброякісність вузла. Саме від цього буде залежати, показано оперативне лікування пацієнтові чи ні.

Методика
Сама маніпуляція мало чим відрізняється від звичайної внутрішньом'язової ін'єкції: вона малотравматична та проводиться в амбулаторних умовах, не вимагає анестезії і будь-якої спеціальної підготовки. В день процедури пацієнтам можна приймати їжу. Пункційна біопсія проводиться наступним чином: під контролем ультразвукового апарату визначається точне місце введення голки на передній поверхні шиї. Потім, також, як і при звичайній внутрішньом'язевій ін'єкції, тонкою голкою (21G) проколюється шкіра і під контролем зображення на моніторі апарату вона вводиться безпосередньо в тканину вузла. Після цього голкою робиться кілька поступальних рухів, що необхідно для максимального заповнення її каналу клітинами утворення. Потім голка витягується, а отриманий пункційний матеріал переноситься з каналу голки на кілька предметних скелець. Оцінивши під мікроскопом кількість і якість взятого клітинного матеріалу, цитолог вирішує питання про необхідність повторення маніпуляції. Зазвичай з одного вузла проводиться ще 2-3 пункції матеріалу, що необхідно для отримання клітин з його різних ділянок. Залежно від кількості вузлів, що підлягають обстеженню, тривалість пункційної біопсії становить 10-20 хвилин. Подальша робота з предметними скельцями триває в цитологічної лабораторії, де після їх спеціального забарвлення проводиться остаточне цитологічне дослідження, результат якого, в залежності від складності патології, може бути отриманий протягом 1-7 днів.

Ускладнення
Як правило, пункційна біопсія не супроводжується якими-небудь серйозними ускладненнями. Найчастіше спостерігається невелика підшкірна гематома (синець) в місці пункції. У рідкісних випадках у деяких пацієнтів під час або перед проведенням біопсії може бути короткочасний непритомний стан, обумовлений психоемоційним фактором (надмірне хвилювання). Такі ускладнення, як асептичне запалення або внутрішньотканинна гематома спостерігаються вкрай рідко.

Протипокази
Прямих протипоказів до ТАПБ немає. У деяких випадках проведення пункції вимагає внутрішньовенного наркозу у дітей молодшого віку і хворих з психічними захворюваннями. Питання про проведення ТАПБ у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (гіпертонічний криз, порушення серцевого ритму в день дослідження) вирішується індивідуально.

Клінічна оцінка результатів ТАПБ
Всі результати ТАПБ поділяються на 4 категорії: 

 1) доброякісні (негативні); 

 2) злоякісні або підозра на злоякісність (позитивні); 

 3) невизначені (фолікулярні неоплазії); 

 4) неінформативні. 

Відповідно до сучасних клінічних протоколів спостереження і лікування хворих з вузловою патологією щитоподібної залози, при доброякісному результаті ТАПБ рекомендується тільки клінічне спостереження. В даний час рутинне лікування доброякісних вузлів L-тироксином при незміненій функції щитоподібної залози не рекомендується. Ефективним нехірургічним методом лікування доброякісних, особливо, кістозних утворень є склеротерапія етанолом. При великому зобі з симптомами реального механічного зтиснення навколишніх структур застосовується переважно хірургічне лікування. При злоякісному результаті ТАПБ або підозрі на злоякісність, а також невизначеному результаті (фолікулярних неоплазіях) необхідно оперативне лікування. В даний час у випадках злоякісного результату пункційної біопсії рекомендується виконувати тіреоідектомію. Неінформативні результати ТАПБ, в основному, пов'язані з наявністю потужних кістозних порожнин вузлів. Близько 95% цих вузлів є доброякісними, що дозволяє оцінювати неінформативні цитологічні висновки як переважно доброякісні. Більш точні клінічні дані можна отримати при їх спільному оцінюванні з результатами ультразвукового дослідження. Відповідно до сучасних клінічних протоколам при вузловій патології щитоподібної залози, при неінформативних результатах ТАПБ рекомендується повторна біопсія. При повторній пункційній біопсії приблизно в 50% випадків вдається отримати адекватний клітинний матеріал для цитологічного дослідження. Згідно з новим варіантом клінічного протоколу при вузловій патології щитоподібної залози Інституту ендокринології та обміну речовин АМН України, при неінформативних результатах ТАПБ більш оптимальною є ультразвукова оцінка вузла. У випадках кістозних вузлів «групи вузлового зоба» у повторній пункційній біопсії немає необхідності. Зростання доброякісного вузла не є доказом його злоякісного переродження - це природний процес, обумовлений генетичними факторами, які лежать в основі типу новоутворення (доброякісний або злоякісний), а також визначають швидкість його росту і кінцевий розмір. У момент первинної діагностики вузол ще може перебувати в процесі росту, він може бути більше при повторних дослідженнях. Повторну пункційну біопсію цих вузлів слід проводити тільки в тих випадках, коли ультразвукові ознаки або клінічна інформація вказують на можливу наявність злоякісного утворення. Зростаючі вузли, що мають незмінні переконливі доброякісні характеристики, в повторній ТАПБ не потребують. Б-клітинні вузли є одним з обмежень методу ТАПБ, такі результати відносять до невизначеної категорії (фолікулярних неоплазій). Цитологічно визначити їх характер не представляється можливим. Повторна пункційна біопсія цих вузлів не рекомендується. Додаткову діагностичну інформацію в оцінці їх характеру може дати ехографія, оскільки ультразвукові характеристики доброякісних і злоякісних вузлів цього типу не відрізняються від таких для звичайних А-клітинних утворень. Повторна пункційна біопсія вузлів розміром менше 10 мм, що мають ультразвукові ознаки злоякісності і переконливий злоякісний результат первинної ТАПБ, не рекомендується. При повторній пункційній біопсії цих пухлин є висока ймовірність отримання хибнонегативних результатів.


Скриншот 2020-05-25 14.41.56.png

Автори: С. И. Матящук, Ю. Н. Найда, Е. А. Шелковой, Недзельская О. Н. ДУ Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Коміссаренко АМН [DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] =>
Мета ТАПБ
Сучасна ТАПБ є високоінформативним і єдиним морфологічним методом оцінки характеру новоутворень щитоподібної залози на доопераційному етапі. Мета пункційної біопсії - визначити злоякісність або доброякісність вузла. Саме від цього буде залежати, показано оперативне лікування пацієнтові чи ні.

[~PREVIEW_TEXT] =>
Мета ТАПБ
Сучасна ТАПБ є високоінформативним і єдиним морфологічним методом оцінки характеру новоутворень щитоподібної залози на доопераційному етапі. Мета пункційної біопсії - визначити злоякісність або доброякісність вузла. Саме від цього буде залежати, показано оперативне лікування пацієнтові чи ні.

[PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_PICTURE] => Array ( [ID] => 420 [TIMESTAMP_X] => Bitrix\Main\Type\DateTime Object ( [value:protected] => DateTime Object ( [date] => 2020-05-26 09:44:18.000000 [timezone_type] => 3 [timezone] => Europe/Kiev ) ) [MODULE_ID] => iblock [HEIGHT] => 188 [WIDTH] => 250 [FILE_SIZE] => 13521 [CONTENT_TYPE] => image/jpeg [SUBDIR] => iblock/3f7 [FILE_NAME] => IMG-20200313-WA0050.jpg [ORIGINAL_NAME] => IMG-20200313-WA0050.jpg [DESCRIPTION] => [HANDLER_ID] => [EXTERNAL_ID] => 4597bc137f6894607579d4970c9cd7ee [~src] => [SRC] => /upload/iblock/3f7/IMG-20200313-WA0050.jpg [UNSAFE_SRC] => /upload/iblock/3f7/IMG-20200313-WA0050.jpg [SAFE_SRC] => /upload/iblock/3f7/IMG-20200313-WA0050.jpg [ALT] => Покази до пункційної біопсії щитовидної залози [TITLE] => Покази до пункційної біопсії щитовидної залози ) [~PREVIEW_PICTURE] => 420 [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 500 [~SORT] => 500 [CODE] => pokazi-do-punktsiynoi-biopsii-shchitovidnoi-zalozi [~CODE] => pokazi-do-punktsiynoi-biopsii-shchitovidnoi-zalozi [EXTERNAL_ID] => 142 [~EXTERNAL_ID] => 142 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( [ELEMENT_PAGE_TITLE] => Покази до пункційної біопсії щитовидної залози [ELEMENT_META_KEYWORDS] => Покази до пункційної біопсії щитовидної залози [ELEMENT_META_TITLE] => Покази до пункційної біопсії щитовидної залози ) ) [13] => Array ( [ID] => 139 [~ID] => 139 [IBLOCK_ID] => 6 [~IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [~IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Метастатичне ураження кісток [~NAME] => Метастатичне ураження кісток [ACTIVE_FROM] => [~ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 13.05.2020 10:37:51 [~TIMESTAMP_X] => 13.05.2020 10:37:51 [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/metastatichne-urazhennya-kistok/ [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/metastatichne-urazhennya-kistok/ [LIST_PAGE_URL] => /patients/ [~LIST_PAGE_URL] => /patients/ [DETAIL_TEXT] =>

Метастатичне ураження кісток.



Метастази в кістки – ускладнення деяких пухлинних захворювань, зокрема раку грудної залози, передміхурової залози, легень, нирки, щитоподібної залози, а також лімфоми.
При мієломній хворобі множинне ураження кісток – одне з проявів захворювання. Оновлення кісткової тканини здійснюється упродовж життя людини за рахунок діяльності кісткових клітин – остеокластів, що руйнують кісткову тканину, та остеобластів, що продукують її. Пухлинні клітини в кістковому мозку підвищують активність остеокластів і прискорюють процес руйнування кістки. Це метастази остеолітичного типу, що зустрічаються при пухлинах грудної залози, легені, множинній мієломі. При деяких пухлинах (злоякісна пухлина передміхурової залози) активізуються остеобласти, тобто відбувається надмірне розростання збільшеної кісткової тканини. В результаті кістки стають більш крихкими і переломи можуть виникнути навіть при незначному навантаженні.

Клінічні прояви кісткових метастазів.                                        Деякий час кісткові метастази можуть бути безсимптомними. А з прогресуванням захворювання виникають болі в кістках, гіперкальціємія та патологічні переломи кісток. Гіперкальціємія (підвищення вмісту Са в сироватці крові) проявляється спрагою, сухістю в роті, нудотою, блюванням, поліурією, загальмованістю. При метастатичному ураженні хребта можливий компресійний перелом зі здавленням спинного мозку і відповідно неврологічною симптоматикою парезом, порушеннями чутливості кінцівок, функції тазових органів.

Діагностика кісткових метастазів.
Для виявлення кісткових метастазів необхідне проведення ізотопного дослідження (сцинтіграфії). Хворому вводиться нешкідливий короткоживучий ізотоп, який накопичується у вогнищі ураження. Спеціальне обладнання дозволяє побачити його на сцинтіграмі (графічному зображенні розподілу ізотопів в органах). Потім використовуються уточнюючі методи - рентгенографію, комп’ютерну томографію, а також магнітно-резонансну томографію.

Лікування метастатичного ураження кісток.
Найчастіше призначають комплексне лікування, коли всі існуючі методи використовуються одночасно або послідовно. Променева терапія. Зазвичай опромінюють ділянки скелету з локалізацією уражень кісткової тканини найбільш небезпечних щодо можливого перелому або найбільш болісні осередки ураження. В деяких випадках використовується терапія із застосуванням ізотопів, наприклад хлориду стронцію 89. Оперативне лікування. Використовується за показами для запобігання і лікування переломів, зокрема при Mts –ураження хребта і довгих трубчастих кісток. Медикаментозне лікування включає застосування гормонотерапії, хіміотерапії, бісфосфонатів, таргетних препаратів ( або терапія моноклональними антитілами), а також знеболювальних засобів. Бісфосфонати – це лікарські препарати, розроблені спеціально для лікування кісткових метастазів. Бісфосфонати діють безпосередньо на кісткову тканину, перешкоджаючи стимуляції остеокластів пухлинними клітинами. Бісфосфонати останнього покоління вирізняються високою ефективністю і вводяться ін’єкційно один раз на місяць.

Деякі загальні рекомендації для пацієнтів.
Наявність кісткових метастазів –це не вирок. При своєчасному і правильному лікуванні хворі з кістковими метастазами можуть роками зберігати добре самопочуття і працездатність. Деякі правила, які корисно дотримуватись для попередження ускладнень:
• Важливо уважно приймати препарати і виконувати рекомендації лікаря. У разі виявлення ураження хребта, потрібна особлива обережність щодо фізичних навантажень. Не слід піднімати важке. Бажано кілька разів на день відпочивати лежати, якщо це приносить полегшення.
• При уражені стегнової кістки або кісток тазу слід максимально обмежити навантаження на хвору ногу, використовуючи милиці.
• Необхідно уникати фізіотерапевтичних процедур.
• Питання стосовно можливості застосування фізичних вправ, рівень фізичного навантаження та його тривалість обговорити з лікарем.

Дотримуйтесь самі і рекомендуйте своїм рідним та знайомим здоровий спосіб життя, відмову від шкідливих звичок. Будьте здорові! [~DETAIL_TEXT] =>

Метастатичне ураження кісток.



Метастази в кістки – ускладнення деяких пухлинних захворювань, зокрема раку грудної залози, передміхурової залози, легень, нирки, щитоподібної залози, а також лімфоми.
При мієломній хворобі множинне ураження кісток – одне з проявів захворювання. Оновлення кісткової тканини здійснюється упродовж життя людини за рахунок діяльності кісткових клітин – остеокластів, що руйнують кісткову тканину, та остеобластів, що продукують її. Пухлинні клітини в кістковому мозку підвищують активність остеокластів і прискорюють процес руйнування кістки. Це метастази остеолітичного типу, що зустрічаються при пухлинах грудної залози, легені, множинній мієломі. При деяких пухлинах (злоякісна пухлина передміхурової залози) активізуються остеобласти, тобто відбувається надмірне розростання збільшеної кісткової тканини. В результаті кістки стають більш крихкими і переломи можуть виникнути навіть при незначному навантаженні.

Клінічні прояви кісткових метастазів.                                        Деякий час кісткові метастази можуть бути безсимптомними. А з прогресуванням захворювання виникають болі в кістках, гіперкальціємія та патологічні переломи кісток. Гіперкальціємія (підвищення вмісту Са в сироватці крові) проявляється спрагою, сухістю в роті, нудотою, блюванням, поліурією, загальмованістю. При метастатичному ураженні хребта можливий компресійний перелом зі здавленням спинного мозку і відповідно неврологічною симптоматикою парезом, порушеннями чутливості кінцівок, функції тазових органів.

Діагностика кісткових метастазів.
Для виявлення кісткових метастазів необхідне проведення ізотопного дослідження (сцинтіграфії). Хворому вводиться нешкідливий короткоживучий ізотоп, який накопичується у вогнищі ураження. Спеціальне обладнання дозволяє побачити його на сцинтіграмі (графічному зображенні розподілу ізотопів в органах). Потім використовуються уточнюючі методи - рентгенографію, комп’ютерну томографію, а також магнітно-резонансну томографію.

Лікування метастатичного ураження кісток.
Найчастіше призначають комплексне лікування, коли всі існуючі методи використовуються одночасно або послідовно. Променева терапія. Зазвичай опромінюють ділянки скелету з локалізацією уражень кісткової тканини найбільш небезпечних щодо можливого перелому або найбільш болісні осередки ураження. В деяких випадках використовується терапія із застосуванням ізотопів, наприклад хлориду стронцію 89. Оперативне лікування. Використовується за показами для запобігання і лікування переломів, зокрема при Mts –ураження хребта і довгих трубчастих кісток. Медикаментозне лікування включає застосування гормонотерапії, хіміотерапії, бісфосфонатів, таргетних препаратів ( або терапія моноклональними антитілами), а також знеболювальних засобів. Бісфосфонати – це лікарські препарати, розроблені спеціально для лікування кісткових метастазів. Бісфосфонати діють безпосередньо на кісткову тканину, перешкоджаючи стимуляції остеокластів пухлинними клітинами. Бісфосфонати останнього покоління вирізняються високою ефективністю і вводяться ін’єкційно один раз на місяць.

Деякі загальні рекомендації для пацієнтів.
Наявність кісткових метастазів –це не вирок. При своєчасному і правильному лікуванні хворі з кістковими метастазами можуть роками зберігати добре самопочуття і працездатність. Деякі правила, які корисно дотримуватись для попередження ускладнень:
• Важливо уважно приймати препарати і виконувати рекомендації лікаря. У разі виявлення ураження хребта, потрібна особлива обережність щодо фізичних навантажень. Не слід піднімати важке. Бажано кілька разів на день відпочивати лежати, якщо це приносить полегшення.
• При уражені стегнової кістки або кісток тазу слід максимально обмежити навантаження на хвору ногу, використовуючи милиці.
• Необхідно уникати фізіотерапевтичних процедур.
• Питання стосовно можливості застосування фізичних вправ, рівень фізичного навантаження та його тривалість обговорити з лікарем.

Дотримуйтесь самі і рекомендуйте своїм рідним та знайомим здоровий спосіб життя, відмову від шкідливих звичок. Будьте здорові! [DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] =>
Метастази в кістки – ускладнення деяких пухлинних захворювань, зокрема раку грудної залози, передміхурової залози, легень, нирки, щитоподібної залози, а також лімфоми...

Деякий час кісткові метастази можуть бути безсимптомними. А з прогресуванням захворювання виникають болі в кістках, гіперкальціємія та патологічні переломи кісток...

Наявність кісткових метастазів –це не вирок. При своєчасному і правильному лікуванні хворі з кістковими метастазами можуть роками зберігати добре самопочуття і працездатність...

[~PREVIEW_TEXT] =>
Метастази в кістки – ускладнення деяких пухлинних захворювань, зокрема раку грудної залози, передміхурової залози, легень, нирки, щитоподібної залози, а також лімфоми...

Деякий час кісткові метастази можуть бути безсимптомними. А з прогресуванням захворювання виникають болі в кістках, гіперкальціємія та патологічні переломи кісток...

Наявність кісткових метастазів –це не вирок. При своєчасному і правильному лікуванні хворі з кістковими метастазами можуть роками зберігати добре самопочуття і працездатність...

[PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_PICTURE] => [~PREVIEW_PICTURE] => [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 500 [~SORT] => 500 [CODE] => metastatichne-urazhennya-kistok [~CODE] => metastatichne-urazhennya-kistok [EXTERNAL_ID] => 139 [~EXTERNAL_ID] => 139 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( ) ) [14] => Array ( [ID] => 132 [~ID] => 132 [IBLOCK_ID] => 6 [~IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [~IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => УВАГА! - рекомендації щодо запобіганню коронавірусної інфекції [~NAME] => УВАГА! - рекомендації щодо запобіганню коронавірусної інфекції [ACTIVE_FROM] => [~ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 20.03.2020 23:06:44 [~TIMESTAMP_X] => 20.03.2020 23:06:44 [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/uvaga-rekomendatsii-shchodo-zapobigannyu-koronavirusnoi-infektsii/ [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/uvaga-rekomendatsii-shchodo-zapobigannyu-koronavirusnoi-infektsii/ [LIST_PAGE_URL] => /patients/ [~LIST_PAGE_URL] => /patients/ [DETAIL_TEXT] =>

Постери із рекомендаціями щодо запобіганню інфікуванню коронавірусом, та захворюванню на COVID-19.




covid-19.jpg

IMG-448ba58961dcf94ef7d2c3d728b73197-V[1].jpg
fb_CORONA4_1600x1200_72dpi_rgb.png

fb_CORONA5_1600x1200_72dpi_rgb.png

fb_CORONA6_1600x1200_72dpi_rgb.png

fb_CORONA7_1600x1200_72dpi_rgb.png

fb_CORONA8_1600x1200_72dpi_rgb.png

fb_CORONA9_1600x1200_72dpi_rgb.png

inf_COVID19-OFFICE_1600x1200_rgb_72dpi.png

inf_COVID-19-OFFICE_1600x1200_rgb_72dpi.png

poster_PHC-COVID19_A2_cmyk.png
Що робити якщо у вас симптоми ГРВІ - web.png

Для комерційних підприємств -- web.png

fb_CORONA3_1600x1200_72dpi_rgb.png

Якщо у вас симптоми - web.png

[~DETAIL_TEXT] =>

Постери із рекомендаціями щодо запобіганню інфікуванню коронавірусом, та захворюванню на COVID-19.




covid-19.jpg

IMG-448ba58961dcf94ef7d2c3d728b73197-V[1].jpg
fb_CORONA4_1600x1200_72dpi_rgb.png

fb_CORONA5_1600x1200_72dpi_rgb.png

fb_CORONA6_1600x1200_72dpi_rgb.png

fb_CORONA7_1600x1200_72dpi_rgb.png

fb_CORONA8_1600x1200_72dpi_rgb.png

fb_CORONA9_1600x1200_72dpi_rgb.png

inf_COVID19-OFFICE_1600x1200_rgb_72dpi.png

inf_COVID-19-OFFICE_1600x1200_rgb_72dpi.png

poster_PHC-COVID19_A2_cmyk.png
Що робити якщо у вас симптоми ГРВІ - web.png

Для комерційних підприємств -- web.png

fb_CORONA3_1600x1200_72dpi_rgb.png

Якщо у вас симптоми - web.png

[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] => [~PREVIEW_TEXT] => [PREVIEW_TEXT_TYPE] => text [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => text [PREVIEW_PICTURE] => [~PREVIEW_PICTURE] => [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 500 [~SORT] => 500 [CODE] => uvaga-rekomendatsii-shchodo-zapobigannyu-koronavirusnoi-infektsii [~CODE] => uvaga-rekomendatsii-shchodo-zapobigannyu-koronavirusnoi-infektsii [EXTERNAL_ID] => 132 [~EXTERNAL_ID] => 132 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( [ELEMENT_META_KEYWORDS] => УВАГА! - рекомендації щодо запобіганню коронавірусної інфекції Постери із рекомендаціями щодо запобіганню інфікуванню коронавірусом, та захворюванню на COVID-19. [ELEMENT_META_DESCRIPTION] => УВАГА! - рекомендації щодо запобіганню коронавірусної інфекціїПостери із рекомендаціями щодо запобіганню інфікуванню коронавірусом, та захворюванню на COVID-19. [ELEMENT_PAGE_TITLE] => УВАГА! - рекомендації щодо запобіганню коронавірусної інфекції [ELEMENT_PREVIEW_PICTURE_FILE_ALT] => Постери із рекомендаціями щодо запобіганню інфікуванню коронавірусом, та захворюванню на COVID-19. [ELEMENT_PREVIEW_PICTURE_FILE_TITLE] => Постери із рекомендаціями щодо запобіганню інфікуванню коронавірусом, та захворюванню на COVID-19. [ELEMENT_META_TITLE] => УВАГА! - рекомендації щодо запобіганню коронавірусної інфекції ) ) [15] => Array ( [ID] => 128 [~ID] => 128 [IBLOCK_ID] => 6 [~IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [~IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Що потрібно знати про рак щитовидної залози. [~NAME] => Що потрібно знати про рак щитовидної залози. [ACTIVE_FROM] => [~ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 01.03.2020 21:54:35 [~TIMESTAMP_X] => 01.03.2020 21:54:35 [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/shcho-potribno-znati-pro-rak-shchitovidnoi-zalozi/ [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/shcho-potribno-znati-pro-rak-shchitovidnoi-zalozi/ [LIST_PAGE_URL] => /patients/ [~LIST_PAGE_URL] => /patients/ [DETAIL_TEXT] =>

Що потрібно знати про рак щитовидної залози.

            Рак щитовидної залози (РЩЗ) – це злоякісна пухлина, яка найчастіше зустрічається серед захворювань органів ендокринної системи. Більшість випадків РЩЗ представлені пухлинами з низьким потенціалом пухлинної агресії і сприятливим прогнозом, однак є немало клінічно агресивних пухлин, які загрожують життю хворого. За останні три десятиліття у зв’язку із впровадженням УЗД з прицільною пункційною біопсією вузла щитовидної залози і цитологічною діагностикою захворювання на РЩЗ різко зросло і продовжує рости у всьому світі. В Україні актуальність проблеми виросла після аварії на ЧАЕС. Щитовидна залоза є найбільшим радіочутливим органом людського тіла. Надчутливі до опромінення є діти, тому після аварії на ЧАЕС захворюваність РЩЗ серед осіб, які були опромінені в дитячому та підлітковому віці є аномально високою. Але є і сімейні спадкові випадки РЩЗ, пов’язані із генетичною мутацією, яка 100% реалізується в рак щитовидної залози. Пік захворюваності на рак щитовидної залози припадає на 30-40 років. Жінки хворіють частіше ніж чоловіки (6:1). Щороку у світі діагностують 140 000 нових випадків. За темпами приросту РЩЗ займає перше місце серед усіх злоякісних пухлин. Цей факт пояснюється підвищенням якості діагностики вузлів ЩЗ за допомогою УЗД та дією несприятливих екологічних факторів, насамперед радіації.

            90% усіх РЩЗ мають сприятливий прогноз, так як повільно розвиваються. Пацієнти можуть десятиліттями не знати, що у їхній щитовидній залозі наявні мікрокарциноми . Тому, як такої, симптоматики при РЩЗ немає. Лише на пізніх стадіях виникає охриплість голосу, порушення ковтання, дихання, збільшення лімфовузлів на шиї. РЩЗ найчастіше виявляється випадково, коли пацієнти звертаються до лікаря з приводу інших хвороб, найчастіше це серцебиття, підвищення АТ, збудливість, схуднення або навпаки надмірна повнота, а лікар призначає в комплексі обстежень УЗД щитовидної залози, де і виявляються карциноми. Але є випадки коли пацієнт спостерігається багато років у ендокринолога з приводу хронічної патології щитовидної залози (аутоімунний тиреоїдит, аденоми, вузловий зоб) і контрольні УЗД з прицільною біопсією виявляють ракові клітини.

            Лікування РЩЗ хірургічне з наступною радіойодтерапією. Це єдина онкологічна патологія, при якій можливо радикально пролікуватись навіть при наявності віддалених метастазів у легені, кістки без погіршення якості життя. Тому ще РЩЗ називають «лагідним раком». Звичайно є і агресивні форми РЩЗ, які нечутливі до будь-якого спеціального лікування. Це приблизно 2% серед усіх випадків РЩЗ.

            Лікування РЩЗ повинно відбуватись у спеціалізованих онкологічних закладах, де хірурги-онкологи, наголошую на слові онкологи, обізнані в причинах, розвитку захворювання, можуть прогнозувати і впливати на клінічний наслідок, а в деяких випадках і передбачати розвиток карциноми ЩЗ. Не в наших силах попередити розвиток пухлини, але в наших силах виявити її якомога раніше, своєчасно розпізнати потенціал її злоякісності і виконати радикальне лікування.

            В Хмельницькому обласному протипухлинному центрі у відділені новоутворень голови та шиї висококваліфіковані, досвідчені хірурги-онкологи проводять весь спектр хірургічних втручань при РЩЗ з мінімальним відсотком післяопераційних ускладнень. Кожен пацієнт розглядається на мультидисциплінарній комісії за участю радіолога, хіміотерапевта, хірурга, для того, щоб підібрати найбільш оптимальне лікування з метою продовження життя онкопацієнта та збереження його якості.

[~DETAIL_TEXT] =>

Що потрібно знати про рак щитовидної залози.

            Рак щитовидної залози (РЩЗ) – це злоякісна пухлина, яка найчастіше зустрічається серед захворювань органів ендокринної системи. Більшість випадків РЩЗ представлені пухлинами з низьким потенціалом пухлинної агресії і сприятливим прогнозом, однак є немало клінічно агресивних пухлин, які загрожують життю хворого. За останні три десятиліття у зв’язку із впровадженням УЗД з прицільною пункційною біопсією вузла щитовидної залози і цитологічною діагностикою захворювання на РЩЗ різко зросло і продовжує рости у всьому світі. В Україні актуальність проблеми виросла після аварії на ЧАЕС. Щитовидна залоза є найбільшим радіочутливим органом людського тіла. Надчутливі до опромінення є діти, тому після аварії на ЧАЕС захворюваність РЩЗ серед осіб, які були опромінені в дитячому та підлітковому віці є аномально високою. Але є і сімейні спадкові випадки РЩЗ, пов’язані із генетичною мутацією, яка 100% реалізується в рак щитовидної залози. Пік захворюваності на рак щитовидної залози припадає на 30-40 років. Жінки хворіють частіше ніж чоловіки (6:1). Щороку у світі діагностують 140 000 нових випадків. За темпами приросту РЩЗ займає перше місце серед усіх злоякісних пухлин. Цей факт пояснюється підвищенням якості діагностики вузлів ЩЗ за допомогою УЗД та дією несприятливих екологічних факторів, насамперед радіації.

            90% усіх РЩЗ мають сприятливий прогноз, так як повільно розвиваються. Пацієнти можуть десятиліттями не знати, що у їхній щитовидній залозі наявні мікрокарциноми . Тому, як такої, симптоматики при РЩЗ немає. Лише на пізніх стадіях виникає охриплість голосу, порушення ковтання, дихання, збільшення лімфовузлів на шиї. РЩЗ найчастіше виявляється випадково, коли пацієнти звертаються до лікаря з приводу інших хвороб, найчастіше це серцебиття, підвищення АТ, збудливість, схуднення або навпаки надмірна повнота, а лікар призначає в комплексі обстежень УЗД щитовидної залози, де і виявляються карциноми. Але є випадки коли пацієнт спостерігається багато років у ендокринолога з приводу хронічної патології щитовидної залози (аутоімунний тиреоїдит, аденоми, вузловий зоб) і контрольні УЗД з прицільною біопсією виявляють ракові клітини.

            Лікування РЩЗ хірургічне з наступною радіойодтерапією. Це єдина онкологічна патологія, при якій можливо радикально пролікуватись навіть при наявності віддалених метастазів у легені, кістки без погіршення якості життя. Тому ще РЩЗ називають «лагідним раком». Звичайно є і агресивні форми РЩЗ, які нечутливі до будь-якого спеціального лікування. Це приблизно 2% серед усіх випадків РЩЗ.

            Лікування РЩЗ повинно відбуватись у спеціалізованих онкологічних закладах, де хірурги-онкологи, наголошую на слові онкологи, обізнані в причинах, розвитку захворювання, можуть прогнозувати і впливати на клінічний наслідок, а в деяких випадках і передбачати розвиток карциноми ЩЗ. Не в наших силах попередити розвиток пухлини, але в наших силах виявити її якомога раніше, своєчасно розпізнати потенціал її злоякісності і виконати радикальне лікування.

            В Хмельницькому обласному протипухлинному центрі у відділені новоутворень голови та шиї висококваліфіковані, досвідчені хірурги-онкологи проводять весь спектр хірургічних втручань при РЩЗ з мінімальним відсотком післяопераційних ускладнень. Кожен пацієнт розглядається на мультидисциплінарній комісії за участю радіолога, хіміотерапевта, хірурга, для того, щоб підібрати найбільш оптимальне лікування з метою продовження життя онкопацієнта та збереження його якості.

[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] => Рак щитовидної залози (РЩЗ) – це злоякісна пухлина, яка найчастіше зустрічається серед захворювань органів ендокринної системи.

Лікування РЩЗ повинно відбуватись у спеціалізованих онкологічних закладах, де хірурги-онкологи, наголошую на слові онкологи, обізнані в причинах, розвитку захворювання, можуть прогнозувати і впливати на клінічний наслідок, а в деяких випадках і передбачати розвиток карциноми ЩЗ. Не в наших силах попередити розвиток пухлини, але в наших силах виявити її якомога раніше, своєчасно розпізнати потенціал її злоякісності і виконати радикальне лікування.

            В Хмельницькому обласному протипухлинному центрі у відділені новоутворень голови та шиї висококваліфіковані, досвідчені хірурги-онкологи проводять весь спектр хірургічних втручань при РЩЗ з мінімальним відсотком післяопераційних ускладнень. Кожен пацієнт розглядається на мультидисциплінарній комісії за участю радіолога, хіміотерапевта, хірурга, для того, щоб підібрати найбільш оптимальне лікування з метою продовження життя онкопацієнта та збереження його якості. [~PREVIEW_TEXT] => Рак щитовидної залози (РЩЗ) – це злоякісна пухлина, яка найчастіше зустрічається серед захворювань органів ендокринної системи. Лікування РЩЗ повинно відбуватись у спеціалізованих онкологічних закладах, де хірурги-онкологи, наголошую на слові онкологи, обізнані в причинах, розвитку захворювання, можуть прогнозувати і впливати на клінічний наслідок, а в деяких випадках і передбачати розвиток карциноми ЩЗ. Не в наших силах попередити розвиток пухлини, але в наших силах виявити її якомога раніше, своєчасно розпізнати потенціал її злоякісності і виконати радикальне лікування. В Хмельницькому обласному протипухлинному центрі у відділені новоутворень голови та шиї висококваліфіковані, досвідчені хірурги-онкологи проводять весь спектр хірургічних втручань при РЩЗ з мінімальним відсотком післяопераційних ускладнень. Кожен пацієнт розглядається на мультидисциплінарній комісії за участю радіолога, хіміотерапевта, хірурга, для того, щоб підібрати найбільш оптимальне лікування з метою продовження життя онкопацієнта та збереження його якості. [PREVIEW_TEXT_TYPE] => text [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => text [PREVIEW_PICTURE] => [~PREVIEW_PICTURE] => [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 500 [~SORT] => 500 [CODE] => shcho-potribno-znati-pro-rak-shchitovidnoi-zalozi [~CODE] => shcho-potribno-znati-pro-rak-shchitovidnoi-zalozi [EXTERNAL_ID] => 128 [~EXTERNAL_ID] => 128 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( ) ) [16] => Array ( [ID] => 127 [~ID] => 127 [IBLOCK_ID] => 6 [~IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [~IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Персоніфікація променевої терапії [~NAME] => Персоніфікація променевої терапії [ACTIVE_FROM] => [~ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 15.02.2020 16:12:20 [~TIMESTAMP_X] => 15.02.2020 16:12:20 [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/personifikatsiya-promenevoi-terapii/ [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/personifikatsiya-promenevoi-terapii/ [LIST_PAGE_URL] => /patients/ [~LIST_PAGE_URL] => /patients/ [DETAIL_TEXT] =>
При проведенні якісної променевої терапії велике значення має не тільки якісне сучасне обладнання, але і вміння використовувати всі існуючі потужності на 100%. Для початку променевої терапії необхідно чітко визначити розміщення пухлини в організмі, провести так звану топометричну підготовку, розрахувати умови та час опромінення конкретної ділянки, і, що найважче, точно перенести всі розрахунки на пацієнта. Для цього у Хмельницькому обласному протипухлинному центрі проводиться топометрична підготовка практично кожного пацієнта з використанням комп’ютерної томографії, при якій пацієнт вкладається саме так, як буде проводитись опромінення, на поверхні тіла кріпляться рентген контрастні мітки, за допомогою системи лазерів виводиться планований рівень пухлини та визначається об’єм сканування.
1.jpg
2.jpg
Всі отримані дані записуються на CD - диск, а потім вводяться в спеціальну комп’ютерну