Залиште номер номер телефону і ми вам передзвонемо.
Array
(
[ID] => 6
[~ID] => 6
[TIMESTAMP_X] => 18.05.2019 16:41:54
[~TIMESTAMP_X] => 18.05.2019 16:41:54
[IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent
[~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent
[LID] => s1
[~LID] => s1
[CODE] => patients
[~CODE] => patients
[API_CODE] =>
[~API_CODE] =>
[NAME] => Пациентам
[~NAME] => Пациентам
[ACTIVE] => Y
[~ACTIVE] => Y
[SORT] => 500
[~SORT] => 500
[LIST_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/
[~LIST_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/
[DETAIL_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/#ELEMENT_CODE#
[~DETAIL_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/#ELEMENT_CODE#
[SECTION_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/#SECTION_CODE#
[~SECTION_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/#SECTION_CODE#
[CANONICAL_PAGE_URL] =>
[~CANONICAL_PAGE_URL] =>
[PICTURE] =>
[~PICTURE] =>
[DESCRIPTION] =>
[~DESCRIPTION] =>
[DESCRIPTION_TYPE] => text
[~DESCRIPTION_TYPE] => text
[RSS_TTL] => 24
[~RSS_TTL] => 24
[RSS_ACTIVE] => Y
[~RSS_ACTIVE] => Y
[RSS_FILE_ACTIVE] => N
[~RSS_FILE_ACTIVE] => N
[RSS_FILE_LIMIT] =>
[~RSS_FILE_LIMIT] =>
[RSS_FILE_DAYS] =>
[~RSS_FILE_DAYS] =>
[RSS_YANDEX_ACTIVE] => N
[~RSS_YANDEX_ACTIVE] => N
[XML_ID] =>
[~XML_ID] =>
[TMP_ID] =>
[~TMP_ID] =>
[INDEX_ELEMENT] => Y
[~INDEX_ELEMENT] => Y
[INDEX_SECTION] => Y
[~INDEX_SECTION] => Y
[WORKFLOW] => N
[~WORKFLOW] => N
[BIZPROC] => N
[~BIZPROC] => N
[SECTION_CHOOSER] => L
[~SECTION_CHOOSER] => L
[LIST_MODE] =>
[~LIST_MODE] =>
[RIGHTS_MODE] => S
[~RIGHTS_MODE] => S
[SECTION_PROPERTY] => N
[~SECTION_PROPERTY] => N
[PROPERTY_INDEX] => N
[~PROPERTY_INDEX] => N
[VERSION] => 1
[~VERSION] => 1
[LAST_CONV_ELEMENT] => 0
[~LAST_CONV_ELEMENT] => 0
[SOCNET_GROUP_ID] =>
[~SOCNET_GROUP_ID] =>
[EDIT_FILE_BEFORE] =>
[~EDIT_FILE_BEFORE] =>
[EDIT_FILE_AFTER] =>
[~EDIT_FILE_AFTER] =>
[SECTIONS_NAME] => Разделы
[~SECTIONS_NAME] => Разделы
[SECTION_NAME] => Раздел
[~SECTION_NAME] => Раздел
[ELEMENTS_NAME] => Элементы
[~ELEMENTS_NAME] => Элементы
[ELEMENT_NAME] => Элемент
[~ELEMENT_NAME] => Элемент
[EXTERNAL_ID] =>
[~EXTERNAL_ID] =>
[LANG_DIR] => /
[~LANG_DIR] => /
[SERVER_NAME] =>
[~SERVER_NAME] =>
[USER_HAVE_ACCESS] => 1
[SECTION] =>
[ITEMS] => Array
(
[0] => Array
(
[ID] => 125
[~ID] => 125
[IBLOCK_ID] => 6
[~IBLOCK_ID] => 6
[IBLOCK_SECTION_ID] =>
[~IBLOCK_SECTION_ID] =>
[NAME] => Цитологічний скринінг раку шийки матки
[~NAME] => Цитологічний скринінг раку шийки матки
[ACTIVE_FROM] =>
[~ACTIVE_FROM] =>
[TIMESTAMP_X] => 12.03.2020 11:25:23
[~TIMESTAMP_X] => 12.03.2020 11:25:23
[DETAIL_PAGE_URL] => /patients/tsitologichniy-skrining-raku-shiyki-matki/
[~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/tsitologichniy-skrining-raku-shiyki-matki/
[LIST_PAGE_URL] => /patients/
[~LIST_PAGE_URL] => /patients/
[DETAIL_TEXT] =>
Рак шийки матки посідає друге місце за поширеністю серед онкологічних захворювань у світі. Попередити його можна тільки пройшовши огляд у гінеколога.
Цитологічне дослідження шийки матки було винайдено і впроваджено у практику грецьким вченим Папаніколау. Розроблений ним метод фарбування цитологічних мазків був названий на його честь - Пап-тест. Вже майже 70 років цей тест вважається основним стандартизованим методом цитологічного дослідження через найкращу результативність.
Цитологічний мазок, онкоцитологія, Пап-тест - такі назви має цитологічне дослідження в гінекології. Цей аналіз виявляє патологічні клітини шийки матки, зокрема, передракові та злоякісні. В усьому світі цитологічний мазок є основним методом профілактики раку шийки матки. Чому саме профілактики, а не діагностики? Тому що раннє виявлення і своєчасне лікування передракових захворювань шийки матки (дисплазія) запобігає розвитку раку. Отже, основна мета цього обстеження - виявити патологічні клітини ще до того, як вони стануть злоякісними. Цитологічне дослідження за весь час його застосування врятувало безліч жіночих життів. Важливо знати, що дисплазія і рак шийки матки на виліковних стадіях не мають симптомів. Єдиний спосіб їх виявити - це систематично обстежувати здорових жінок за допомогою цитологічного мазка.
Онкоцитологія виконується за допомогою інших способів фарбування мазків і на сьогодні теж залишається затребуваною. Це простіший і дешевший метод цитологічного дослідження, але і менш достовірний.
Цитологічний мазок беруть під час гінекологічного огляду спеціальною щіточкою з поверхні шийки матки і цервікального каналу, наносять на предметне скло, потім фарбують реактивами, після чого лікар-лаборант досліджує клітини шийки матки під мікроскопом.
Пап-тест методом рідинної цитології - сучасний і найефективніший варіант цитологічного дослідження.

Що таке ПАП-тест?
ПАП-тест – це спеціальним чином відібраний та зафіксований мазок клітин шийки матки. Він може проводитись у класичному варіанті- з нанесенням на скло, або у вигляді рідинної цитології.
Які є різновиди ПАП-тесту?
Класичний ПАП тест - матеріал одразу після взяття щіточкою наносять на скло.
ПАП-тест на основі рідинної цитології -- щіточку з матеріалом занурюють у розчин з реактивом, потім клітини у розчині транспортують до лабораторії. Рідина з матеріалом центрифугується, автоматизовано обробляється і отриманий матеріал клітин, без сторонніх домішок, оцінюється лікарем-цитологом.
Основна відмінність ПАП тесту від звичайної онкоцитології - це метод фарбування та фіксації матеріалу. ПАП тест називається так тому, що фарбування проводиться по методиці Папаніколау, що є світовим стандартом в скринінгу раку шийки матки. Цей метод дозволяє абсолютно чітко виявити ядра атипових клітин, з'являється можливість виявлення патології на ранніх стадіях, а отже можна вчасно дообстежити та пролікувати пацієнтку.
Кому і коли слід здавати ПАП-тест?
Здавати ПАП тест рекомендується жінкам 1 раз на рік з того часу, коли жінка почала жити статевим життям і до 65 років, за умови нормальних результатів за попередні 3 роки.
Коли призначають цитологічний мазок?
1. Для систематичного обстеження здорових жінок з профілактичною метою. Пап-тест рекомендується проводити один раз на 3 роки, онкоцитологію краще робити щорічно.
2. Якщо лікар під час огляду виявляє зміни на шийці матки.
3. Для контролю ефективності лікування.
4. Для з’ясування причини кровотеч після статевих контактів.
Підготовка.
· Цитологічний мазок найкраще робити на 10-20 день від початку менструації.
· 2 дні до обстеження не використовуйте тампони, спринцювання і вагінальні засоби (свічки, креми, таблетки) та утримайтеся від статевих контактів.
Любі жінки, бережіть своє здоров'я і вчасно проходьте скринінгове обстеження шийки матки.
[~DETAIL_TEXT] =>
Рак шийки матки посідає друге місце за поширеністю серед онкологічних захворювань у світі. Попередити його можна тільки пройшовши огляд у гінеколога.
Цитологічне дослідження шийки матки було винайдено і впроваджено у практику грецьким вченим Папаніколау. Розроблений ним метод фарбування цитологічних мазків був названий на його честь - Пап-тест. Вже майже 70 років цей тест вважається основним стандартизованим методом цитологічного дослідження через найкращу результативність.
Цитологічний мазок, онкоцитологія, Пап-тест - такі назви має цитологічне дослідження в гінекології. Цей аналіз виявляє патологічні клітини шийки матки, зокрема, передракові та злоякісні. В усьому світі цитологічний мазок є основним методом профілактики раку шийки матки. Чому саме профілактики, а не діагностики? Тому що раннє виявлення і своєчасне лікування передракових захворювань шийки матки (дисплазія) запобігає розвитку раку. Отже, основна мета цього обстеження - виявити патологічні клітини ще до того, як вони стануть злоякісними. Цитологічне дослідження за весь час його застосування врятувало безліч жіночих життів. Важливо знати, що дисплазія і рак шийки матки на виліковних стадіях не мають симптомів. Єдиний спосіб їх виявити - це систематично обстежувати здорових жінок за допомогою цитологічного мазка.
Онкоцитологія виконується за допомогою інших способів фарбування мазків і на сьогодні теж залишається затребуваною. Це простіший і дешевший метод цитологічного дослідження, але і менш достовірний.
Цитологічний мазок беруть під час гінекологічного огляду спеціальною щіточкою з поверхні шийки матки і цервікального каналу, наносять на предметне скло, потім фарбують реактивами, після чого лікар-лаборант досліджує клітини шийки матки під мікроскопом.
Пап-тест методом рідинної цитології - сучасний і найефективніший варіант цитологічного дослідження.

Що таке ПАП-тест?
ПАП-тест – це спеціальним чином відібраний та зафіксований мазок клітин шийки матки. Він може проводитись у класичному варіанті- з нанесенням на скло, або у вигляді рідинної цитології.
Які є різновиди ПАП-тесту?
Класичний ПАП тест - матеріал одразу після взяття щіточкою наносять на скло.
ПАП-тест на основі рідинної цитології -- щіточку з матеріалом занурюють у розчин з реактивом, потім клітини у розчині транспортують до лабораторії. Рідина з матеріалом центрифугується, автоматизовано обробляється і отриманий матеріал клітин, без сторонніх домішок, оцінюється лікарем-цитологом.
Основна відмінність ПАП тесту від звичайної онкоцитології - це метод фарбування та фіксації матеріалу. ПАП тест називається так тому, що фарбування проводиться по методиці Папаніколау, що є світовим стандартом в скринінгу раку шийки матки. Цей метод дозволяє абсолютно чітко виявити ядра атипових клітин, з'являється можливість виявлення патології на ранніх стадіях, а отже можна вчасно дообстежити та пролікувати пацієнтку.
Кому і коли слід здавати ПАП-тест?
Здавати ПАП тест рекомендується жінкам 1 раз на рік з того часу, коли жінка почала жити статевим життям і до 65 років, за умови нормальних результатів за попередні 3 роки.
Коли призначають цитологічний мазок?
1. Для систематичного обстеження здорових жінок з профілактичною метою. Пап-тест рекомендується проводити один раз на 3 роки, онкоцитологію краще робити щорічно.
2. Якщо лікар під час огляду виявляє зміни на шийці матки.
3. Для контролю ефективності лікування.
4. Для з’ясування причини кровотеч після статевих контактів.
Підготовка.
· Цитологічний мазок найкраще робити на 10-20 день від початку менструації.
· 2 дні до обстеження не використовуйте тампони, спринцювання і вагінальні засоби (свічки, креми, таблетки) та утримайтеся від статевих контактів.
Любі жінки, бережіть своє здоров'я і вчасно проходьте скринінгове обстеження шийки матки.
[DETAIL_TEXT_TYPE] => html
[~DETAIL_TEXT_TYPE] => html
[PREVIEW_TEXT] => Цитологічне дослідження шийки матки було винайдено і впроваджено у практику грецьким вченим Папаніколау. Розроблений ним метод фарбування цитологічних мазків був названий на його честь - Пап-тест. Вже майже 70 років цей тест вважається основним стандартизованим методом цитологічного дослідження через найкращу результативність.
[~PREVIEW_TEXT] => Цитологічне дослідження шийки матки було винайдено і впроваджено у практику грецьким вченим Папаніколау. Розроблений ним метод фарбування цитологічних мазків був названий на його честь - Пап-тест. Вже майже 70 років цей тест вважається основним стандартизованим методом цитологічного дослідження через найкращу результативність.
[PREVIEW_TEXT_TYPE] => text
[~PREVIEW_TEXT_TYPE] => text
[PREVIEW_PICTURE] =>
[~PREVIEW_PICTURE] =>
[LANG_DIR] => /
[~LANG_DIR] => /
[SORT] => 500
[~SORT] => 500
[CODE] => tsitologichniy-skrining-raku-shiyki-matki
[~CODE] => tsitologichniy-skrining-raku-shiyki-matki
[EXTERNAL_ID] => 125
[~EXTERNAL_ID] => 125
[IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent
[~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent
[IBLOCK_CODE] => patients
[~IBLOCK_CODE] => patients
[IBLOCK_EXTERNAL_ID] =>
[~IBLOCK_EXTERNAL_ID] =>
[LID] => s1
[~LID] => s1
[EDIT_LINK] =>
[DELETE_LINK] =>
[DISPLAY_ACTIVE_FROM] =>
[FIELDS] => Array
(
)
[DISPLAY_PROPERTIES] => Array
(
)
[IPROPERTY_VALUES] => Array
(
)
)
[1] => Array
(
[ID] => 124
[~ID] => 124
[IBLOCK_ID] => 6
[~IBLOCK_ID] => 6
[IBLOCK_SECTION_ID] =>
[~IBLOCK_SECTION_ID] =>
[NAME] => Вірус папіломи людини та його роль у розвитку раку шийки матки.
[~NAME] => Вірус папіломи людини та його роль у розвитку раку шийки матки.
[ACTIVE_FROM] =>
[~ACTIVE_FROM] =>
[TIMESTAMP_X] => 24.01.2020 21:54:08
[~TIMESTAMP_X] => 24.01.2020 21:54:08
[DETAIL_PAGE_URL] => /patients/virus-papilomi-lyudini-ta-yogo-rol-u-rozvitku-raku-shiyki-matki/
[~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/virus-papilomi-lyudini-ta-yogo-rol-u-rozvitku-raku-shiyki-matki/
[LIST_PAGE_URL] => /patients/
[~LIST_PAGE_URL] => /patients/
[DETAIL_TEXT] =>
Вірус папіломи людини і пов’язані з ним захворювання
ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПАЦІЄНТАМ
[~DETAIL_TEXT] =>
[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [~DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] => Вірус папіломи людини та його роль у розвитку раку шийки матки. [~PREVIEW_TEXT] => Вірус папіломи людини та його роль у розвитку раку шийки матки. [PREVIEW_TEXT_TYPE] => text [~PREVIEW_TEXT_TYPE] => text [PREVIEW_PICTURE] => Array ( [ID] => 356 [TIMESTAMP_X] => Bitrix\Main\Type\DateTime Object ( [value:protected] => DateTime Object ( [date] => 2020-01-24 21:53:16.000000 [timezone_type] => 3 [timezone] => Europe/Kiev ) ) [MODULE_ID] => iblock [HEIGHT] => 400 [WIDTH] => 640 [FILE_SIZE] => 109556 [CONTENT_TYPE] => image/jpeg [SUBDIR] => iblock/a34 [FILE_NAME] => рак_шийки_матки.jpg [ORIGINAL_NAME] => рак_шийки_матки.jpg [DESCRIPTION] => [HANDLER_ID] => [EXTERNAL_ID] => cb826cbf15d568f09c19a491e1e67000 [~src] => [SRC] => /upload/iblock/a34/%D1%80%D0%B0%D0%BA_%D1%88%D0%B8%D0%B9%D0%BA%D0%B8_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8.jpg [UNSAFE_SRC] => /upload/iblock/a34/рак_шийки_матки.jpg [SAFE_SRC] => /upload/iblock/a34/%D1%80%D0%B0%D0%BA_%D1%88%D0%B8%D0%B9%D0%BA%D0%B8_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8.jpg [ALT] => Вірус папіломи людини та його роль у розвитку раку шийки матки. [TITLE] => Вірус папіломи людини та його роль у розвитку раку шийки матки. ) [~PREVIEW_PICTURE] => 356 [LANG_DIR] => / [~LANG_DIR] => / [SORT] => 500 [~SORT] => 500 [CODE] => virus-papilomi-lyudini-ta-yogo-rol-u-rozvitku-raku-shiyki-matki [~CODE] => virus-papilomi-lyudini-ta-yogo-rol-u-rozvitku-raku-shiyki-matki [EXTERNAL_ID] => 124 [~EXTERNAL_ID] => 124 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [~IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [~IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [~IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 [~LID] => s1 [EDIT_LINK] => [DELETE_LINK] => [DISPLAY_ACTIVE_FROM] => [FIELDS] => Array ( ) [DISPLAY_PROPERTIES] => Array ( ) [IPROPERTY_VALUES] => Array ( ) ) [2] => Array ( [ID] => 123 [~ID] => 123 [IBLOCK_ID] => 6 [~IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [~IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Колоректальний рак. Частина перша. Що це за хвороба, [~NAME] => Колоректальний рак. Частина перша. Що це за хвороба, [ACTIVE_FROM] => [~ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 05.01.2021 00:14:39 [~TIMESTAMP_X] => 05.01.2021 00:14:39 [DETAIL_PAGE_URL] => /patients/kolorektalniy-rak-chastina-persha-shcho-tse-za-khvoroba/ [~DETAIL_PAGE_URL] => /patients/kolorektalniy-rak-chastina-persha-shcho-tse-za-khvoroba/ [LIST_PAGE_URL] => /patients/ [~LIST_PAGE_URL] => /patients/ [DETAIL_TEXT] =>
Колоректальний рак – це пухлинне (злоякісне) захворювання товстого кишківника або прямої кишки.
Використовуючи сучасні діагностичні методи можна на ~ 90% вважати колоректальний рак (КРР) таким, що можна попередити.В Україні за один лише 2017 рік на рак товстої та прямої кишки захворіло 17 748 чоловік, при цьому померли від недуги 9 033 людини. За останнє десятиліття спостерігається стрімке підвищення захворюваності у більшості країн світу, відмічено «помолодіння» колоректального раку. Проте розвиток медичних технологій, діагностики та методів лікування дає високий шанс на одужання. Показник 5-річного виживання варіює від 45-50% в країнах західної Європи до менш ніж 30% в Україні, Польщі, Литві… Шанс на одужання в значній мірі залежить від вчасного звернення та комплексного підходу до лікування.
Спадкові випадки захворювання зустрічаються у 8-20% та спричинені генетичними порушеннями, мутаціями генів. В таких випадках хвороба розвивається, як правило, у молодому віці та має гірший прогноз.
Захворювання які різко підвищують ризик захворювання на КРР:
· сімейний аденоматозний поліпоз,
· синдром Лінча,
· синдром Турко,
· синдром Пейтца – Егерса.
Спорадичні, несистемні випадки захворювання (80-95%) розвиваються переважно досить повільно на фоні передракових станів, таких як поліпи, дисплазії, аденоми.
Поліпи товстого кишківника бувають запальними, гіперпластичними, аденоматозними, останні мають найбільший ризик переродження у рак. Розвиваються поліпи із ділянки слизової товстої кишки, поступово збільшуючись у розмірах та набуваючи характеристик невластивих здоровій слизовій оболонці, на певному етапі розвитку переважна більшість аденоматозних поліпів (~ 2/3) перероджується (малігнізується) та стає злоякісною пухлиною.
Перетнувши межу та поширившись на підслизовий шар, пухлина вже може уразити лімфатичні вузли та дати віддалені метастази (у печінку, легені, головний мозок, тощо).
Іншою причиною є розвиток раку на фоні дисплазії слизової товстої кишки. Розвивається дисплазія внаслідок хронічних запальних захворювань кишківника - неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крона. Тривалий запальний процес кишківника призводить до незворотних змін у її стінці та переродження клітин у злоякісні.
Немодифіковані (на які неможливо вплинути):
- спадкова схильність (синдром Лінча, синдром Турко, синдром Пейтца-Егерса, аналогічна хвороба у близьких родичів);
- вік, як правило, хворіють особи старше 50 років;
- хронічні запальні хвороби кишківника;
- цукровий діабет ІІ типу (інсулінонезалежний).
Модифіковані, ті що пов’язані зі способом життя:
- особливості харчування, вживання великої кількості червоного м’яса;
- гіподинамія;
- паління;
- ожиріння;
- зловживання алкоголем.
- тривала зміна звичного режиму випорожнень (закреп, діарея, зміна форми та кількості випорожнень);
- виділення крові при дефекації;
- тенезми – болісні спастичні позиви до випорожнення, відчуття неповного випорожнення;
- частий або постійний біль в животі;
- втрата маси тіла, загальна слабкість та виснаження.
Будь-який із перерахованих симптомів є приводом до звернення до лікаря за консультацією.
У наступному дописі читайте про діагностику та лікування колоректального раку.
Колоректальний рак – це пухлинне (злоякісне) захворювання товстого кишківника або прямої кишки.
Використовуючи сучасні діагностичні методи можна на ~ 90% вважати колоректальний рак (КРР) таким, що можна попередити.В Україні за один лише 2017 рік на рак товстої та прямої кишки захворіло 17 748 чоловік, при цьому померли від недуги 9 033 людини. За останнє десятиліття спостерігається стрімке підвищення захворюваності у більшості країн світу, відмічено «помолодіння» колоректального раку. Проте розвиток медичних технологій, діагностики та методів лікування дає високий шанс на одужання. Показник 5-річного виживання варіює від 45-50% в країнах західної Європи до менш ніж 30% в Україні, Польщі, Литві… Шанс на одужання в значній мірі залежить від вчасного звернення та комплексного підходу до лікування.
Спадкові випадки захворювання зустрічаються у 8-20% та спричинені генетичними порушеннями, мутаціями генів. В таких випадках хвороба розвивається, як правило, у молодому віці та має гірший прогноз.
Захворювання які різко підвищують ризик захворювання на КРР:
· сімейний аденоматозний поліпоз,
· синдром Лінча,
· синдром Турко,
· синдром Пейтца – Егерса.
Спорадичні, несистемні випадки захворювання (80-95%) розвиваються переважно досить повільно на фоні передракових станів, таких як поліпи, дисплазії, аденоми.
Поліпи товстого кишківника бувають запальними, гіперпластичними, аденоматозними, останні мають найбільший ризик переродження у рак. Розвиваються поліпи із ділянки слизової товстої кишки, поступово збільшуючись у розмірах та набуваючи характеристик невластивих здоровій слизовій оболонці, на певному етапі розвитку переважна більшість аденоматозних поліпів (~ 2/3) перероджується (малігнізується) та стає злоякісною пухлиною.
Перетнувши межу та поширившись на підслизовий шар, пухлина вже може уразити лімфатичні вузли та дати віддалені метастази (у печінку, легені, головний мозок, тощо).
Іншою причиною є розвиток раку на фоні дисплазії слизової товстої кишки. Розвивається дисплазія внаслідок хронічних запальних захворювань кишківника - неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крона. Тривалий запальний процес кишківника призводить до незворотних змін у її стінці та переродження клітин у злоякісні.
Немодифіковані (на які неможливо вплинути):
- спадкова схильність (синдром Лінча, синдром Турко, синдром Пейтца-Егерса, аналогічна хвороба у близьких родичів);
- вік, як правило, хворіють особи старше 50 років;
- хронічні запальні хвороби кишківника;
- цукровий діабет ІІ типу (інсулінонезалежний).
Модифіковані, ті що пов’язані зі способом життя:
- особливості харчування, вживання великої кількості червоного м’яса;
- гіподинамія;
- паління;
- ожиріння;
- зловживання алкоголем.
- тривала зміна звичного режиму випорожнень (закреп, діарея, зміна форми та кількості випорожнень);
- виділення крові при дефекації;
- тенезми – болісні спастичні позиви до випорожнення, відчуття неповного випорожнення;
- частий або постійний біль в животі;
- втрата маси тіла, загальна слабкість та виснаження.
Будь-який із перерахованих симптомів є приводом до звернення до лікаря за консультацією.
У наступному дописі читайте про діагностику та лікування колоректального раку.
Рак шийки матки посідає друге місце за поширеністю серед онкологічних захворювань у світі. Попередити його можна тільки пройшовши огляд у гінеколога.
Цитологічне дослідження шийки матки було винайдено і впроваджено у практику грецьким вченим Папаніколау. Розроблений ним метод фарбування цитологічних мазків був названий на його честь - Пап-тест. Вже майже 70 років цей тест вважається основним стандартизованим методом цитологічного дослідження через найкращу результативність.
Цитологічний мазок, онкоцитологія, Пап-тест - такі назви має цитологічне дослідження в гінекології. Цей аналіз виявляє патологічні клітини шийки матки, зокрема, передракові та злоякісні. В усьому світі цитологічний мазок є основним методом профілактики раку шийки матки. Чому саме профілактики, а не діагностики? Тому що раннє виявлення і своєчасне лікування передракових захворювань шийки матки (дисплазія) запобігає розвитку раку. Отже, основна мета цього обстеження - виявити патологічні клітини ще до того, як вони стануть злоякісними. Цитологічне дослідження за весь час його застосування врятувало безліч жіночих життів. Важливо знати, що дисплазія і рак шийки матки на виліковних стадіях не мають симптомів. Єдиний спосіб їх виявити - це систематично обстежувати здорових жінок за допомогою цитологічного мазка.
Онкоцитологія виконується за допомогою інших способів фарбування мазків і на сьогодні теж залишається затребуваною. Це простіший і дешевший метод цитологічного дослідження, але і менш достовірний.
Цитологічний мазок беруть під час гінекологічного огляду спеціальною щіточкою з поверхні шийки матки і цервікального каналу, наносять на предметне скло, потім фарбують реактивами, після чого лікар-лаборант досліджує клітини шийки матки під мікроскопом.
Пап-тест методом рідинної цитології - сучасний і найефективніший варіант цитологічного дослідження.

ПАП-тест – це спеціальним чином відібраний та зафіксований мазок клітин шийки матки. Він може проводитись у класичному варіанті- з нанесенням на скло, або у вигляді рідинної цитології.
Які є різновиди ПАП-тесту?
Класичний ПАП тест - матеріал одразу після взяття щіточкою наносять на скло.
ПАП-тест на основі рідинної цитології -- щіточку з матеріалом занурюють у розчин з реактивом, потім клітини у розчині транспортують до лабораторії. Рідина з матеріалом центрифугується, автоматизовано обробляється і отриманий матеріал клітин, без сторонніх домішок, оцінюється лікарем-цитологом.
Основна відмінність ПАП тесту від звичайної онкоцитології - це метод фарбування та фіксації матеріалу. ПАП тест називається так тому, що фарбування проводиться по методиці Папаніколау, що є світовим стандартом в скринінгу раку шийки матки. Цей метод дозволяє абсолютно чітко виявити ядра атипових клітин, з'являється можливість виявлення патології на ранніх стадіях, а отже можна вчасно дообстежити та пролікувати пацієнтку.
Здавати ПАП тест рекомендується жінкам 1 раз на рік з того часу, коли жінка почала жити статевим життям і до 65 років, за умови нормальних результатів за попередні 3 роки.
1. Для систематичного обстеження здорових жінок з профілактичною метою. Пап-тест рекомендується проводити один раз на 3 роки, онкоцитологію краще робити щорічно.
2. Якщо лікар під час огляду виявляє зміни на шийці матки.
3. Для контролю ефективності лікування.
4. Для з’ясування причини кровотеч після статевих контактів.
· Цитологічний мазок найкраще робити на 10-20 день від початку менструації.
· 2 дні до обстеження не використовуйте тампони, спринцювання і вагінальні засоби (свічки, креми, таблетки) та утримайтеся від статевих контактів.
Любі жінки, бережіть своє здоров'я і вчасно проходьте скринінгове обстеження шийки матки.
[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] => Цитологічне дослідження шийки матки було винайдено і впроваджено у практику грецьким вченим Папаніколау. Розроблений ним метод фарбування цитологічних мазків був названий на його честь - Пап-тест. Вже майже 70 років цей тест вважається основним стандартизованим методом цитологічного дослідження через найкращу результативність. [PREVIEW_TEXT_TYPE] => text [PREVIEW_PICTURE] => [LANG_DIR] => / [SORT] => 500 [CODE] => tsitologichniy-skrining-raku-shiyki-matki [EXTERNAL_ID] => 125 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 ) [1] => Array ( [ID] => 124 [IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Вірус папіломи людини та його роль у розвитку раку шийки матки. [ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 24.01.2020 21:54:08 [DETAIL_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/#ELEMENT_CODE# [LIST_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/ [DETAIL_TEXT] =>
[DETAIL_TEXT_TYPE] => html [PREVIEW_TEXT] => Вірус папіломи людини та його роль у розвитку раку шийки матки. [PREVIEW_TEXT_TYPE] => text [PREVIEW_PICTURE] => 356 [LANG_DIR] => / [SORT] => 500 [CODE] => virus-papilomi-lyudini-ta-yogo-rol-u-rozvitku-raku-shiyki-matki [EXTERNAL_ID] => 124 [IBLOCK_TYPE_ID] => sitecontent [IBLOCK_CODE] => patients [IBLOCK_EXTERNAL_ID] => [LID] => s1 ) [2] => Array ( [ID] => 123 [IBLOCK_ID] => 6 [IBLOCK_SECTION_ID] => [NAME] => Колоректальний рак. Частина перша. Що це за хвороба, [ACTIVE_FROM] => [TIMESTAMP_X] => 05.01.2021 00:14:39 [DETAIL_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/#ELEMENT_CODE# [LIST_PAGE_URL] => #SITE_DIR#/patients/ [DETAIL_TEXT] =>
Колоректальний рак – це пухлинне (злоякісне) захворювання товстого кишківника або прямої кишки.
Використовуючи сучасні діагностичні методи можна на ~ 90% вважати колоректальний рак (КРР) таким, що можна попередити.В Україні за один лише 2017 рік на рак товстої та прямої кишки захворіло 17 748 чоловік, при цьому померли від недуги 9 033 людини. За останнє десятиліття спостерігається стрімке підвищення захворюваності у більшості країн світу, відмічено «помолодіння» колоректального раку. Проте розвиток медичних технологій, діагностики та методів лікування дає високий шанс на одужання. Показник 5-річного виживання варіює від 45-50% в країнах західної Європи до менш ніж 30% в Україні, Польщі, Литві… Шанс на одужання в значній мірі залежить від вчасного звернення та комплексного підходу до лікування.
Спадкові випадки захворювання зустрічаються у 8-20% та спричинені генетичними порушеннями, мутаціями генів. В таких випадках хвороба розвивається, як правило, у молодому віці та має гірший прогноз.
Захворювання які різко підвищують ризик захворювання на КРР:
· сімейний аденоматозний поліпоз,
· синдром Лінча,
· синдром Турко,
· синдром Пейтца – Егерса.
Спорадичні, несистемні випадки захворювання (80-95%) розвиваються переважно досить повільно на фоні передракових станів, таких як поліпи, дисплазії, аденоми.
Поліпи товстого кишківника бувають запальними, гіперпластичними, аденоматозними, останні мають найбільший ризик переродження у рак. Розвиваються поліпи із ділянки слизової товстої кишки, поступово збільшуючись у розмірах та набуваючи характеристик невластивих здоровій слизовій оболонці, на певному етапі розвитку переважна більшість аденоматозних поліпів (~ 2/3) перероджується (малігнізується) та стає злоякісною пухлиною.
Перетнувши межу та поширившись на підслизовий шар, пухлина вже може уразити лімфатичні вузли та дати віддалені метастази (у печінку, легені, головний мозок, тощо).
Іншою причиною є розвиток раку на фоні дисплазії слизової товстої кишки. Розвивається дисплазія внаслідок хронічних запальних захворювань кишківника - неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крона. Тривалий запальний процес кишківника призводить до незворотних змін у її стінці та переродження клітин у злоякісні.
Немодифіковані (на які неможливо вплинути):
- спадкова схильність (синдром Лінча, синдром Турко, синдром Пейтца-Егерса, аналогічна хвороба у близьких родичів);
- вік, як правило, хворіють особи старше 50 років;
- хронічні запальні хвороби кишківника;
- цукровий діабет ІІ типу (інсулінонезалежний).
Модифіковані, ті що пов’язані зі способом життя:
- особливості харчування, вживання великої кількості червоного м’яса;
- гіподинамія;
- паління;
- ожиріння;
- зловживання алкоголем.
- тривала зміна звичного режиму випорожнень (закреп, діарея, зміна форми та кількості випорожнень);
- виділення крові при дефекації;
- тенезми – болісні спастичні позиви до випорожнення, відчуття неповного випорожнення;
- частий або постійний біль в животі;
- втрата маси тіла, загальна слабкість та виснаження.
Будь-який із перерахованих симптомів є приводом до звернення до лікаря за консультацією.
У наступному дописі читайте про діагностику та лікування колоректального раку.
Цитологічне дослідження шийки матки було винайдено і впроваджено у практику грецьким вченим Папаніколау. Розроблений ним метод фарбування цитологічних мазків був названий на його честь - Пап-тест. Вже майже 70 років цей тест вважається основним стандартизованим методом цитологічного дослідження через найкращу результативність.
Вірус папіломи людини та його роль у розвитку раку шийки матки.
Колоректальний рак. Що це за хвороба? Чому вона виникає? Хто знаходиться в зоні найбільшого ризику? Якими ознаками проявляється? На ці питання Ви отримаєте відповіді в даному дописі.
Територія
ПІБ лікаря онколога
Телефон закладу
Білогірська
Бахмацький Юрій Володимирович
(0241) 2-11-58 – приймальня
(0241) 2-14-87 - реєстратура
(097) 675-21-68 – рецепція
Віньковецька
Чоботар Марина Михайлівна
(0384) 62-21-02 - приймальня
(0384) 62 20 34 – реєстратура
Волочиська
Лавренюк Юрій Володимирович
(03845) 4-03-40 – приймальня
(03845) 4-05-41 - реєстратура
Городоцька
Задорожний Олександр Микол.
(03851) 3-11-32 – приймальня
(03851) 3-18-59 - реєстратура
(03851) 3-13-36
Деражнянська
Мухін Олександр Володимирович
(097) 791-54-40 лікар онколог
Дунаєвецька
Шаповал Тетяна Трохимівна
(03858) 3-16-96 – приймальня
(03858) 3-11-45 - реєстратура
Ізяславська
Кузьмук Лілія Юріївна
(03852) 4-21-51 - приймальна
(03852) 4-13-05 - реєстратура
Кам.- Поділ.
Чаплінський Борис Борисович
(0249) 9-65-27 - приймальня
(0249) 9-63-52 - реєстратура
Красилівська
Козак В’ячеслав Федорович
(0255) 4-35-64 – реєстратура
(098) 854-32-42 - реєстратура
Летичівська
Кордонська Галина Ростиславівна
(0257) 9-17-63 – приймальня
(0257) 9-13-91 – реєстратура
Новоушицька
Дудик Володимир Павлович
(0247) 2-13-89 – приймальня
(097) 609 - 52-73 приймальний покій
Полонська
Качуровська Ольга Володимирівна
(0243) 3-02-77 приймальня
(0243) 2-04-24 реєстратура
Славутська
Рижко Богдан Іванович
(03842) 7-11-67 приймальня
(097) 29-49-179 реєстратура
Старокостянт.
Севрюкова Катерина Валеріївна
(03854) 3-22-76 – приймальня
(03854) 3-04-08 - реєстратура
Старосинявськ.
Баць Анатолій Вікторович
(03850) 2-10-31 – приймальне відділення
Теофіпольська
Труш Анжела Володимирівна
(097) 297-85-11 реєстратура
Хмельницька
Щенсневич Микола Миколайович
Огляд лікаря за зверненням
Чемеровецька
Сенчишин Ігор Григорович
(098) 210-41-01 – реєстратура
(03859) 9-00-04 - реєстратура
Шепетівська
Наумець Олександр Олександрович
(03840) 40-03-66 – реєстратура
(068) 396-21-08 – реєстратура
Ярмолинецька
Гриша Віталій Андрійович
(03853) 2-16-77 – реєстратура
м. Кам.- Под.
Савіцький Артур Миколайович
Бузинський Сергій Миколайович
(098) 11-33-945 – реєстратура
(03849) 9-02-60 - реєстратура
місто Хмельницький
Леськов Олександр Анатолійович
Кучер Ігор Андрійович
Тарканій Вадим Іванович
(0800) 202-103 Кол. центр
Хмельницький міський перинатальний центр
Чеборака Світлана Олександрівна
Ногаєва Наталія Таірівна
(0800) 202-103 Кол. центр
м. Нетішин
Кіращук Руслан Петрович
(067) 439-84-32 – реєстратура